Вирок

від 07.10.2019 по справі 621/2377/19

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 621/2377/19

Пр. № 1-кп/621/265/19

ВИРОК

Іменем України

07 жовтня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд у Харківській області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 31.07.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №3201822 000 0000 167, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дудківка Змїївського р-ну Харківської області, громадянина України, освіта середня, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.5 ст.27 ч.2 ст.205-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

15.08.2019 під час досудового розслідування, на підставі положень ст.468 КПК України, між прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_6 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості у рамках даного кримінального провадження, у зв`язку з чим прокурором на виконання вимог ч.1 ст.474 КПК України направлено до суду обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою.

Ухвалою суду призначено підготовче судове засідання, на розгляд в якому винесені питання, регламентовані ст.ст.314-316, 474 КПК України та безпосередньо можливості затвердження укладеної угоди.

Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні, розуміючи наслідки затвердження угоди та права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.205-1 КК України, та зазначив, що в повній мірі розуміє наслідки невиконання угоди, визначені ст.476 КПК України.

Захисник підтримав позицію обвинуваченого та підтвердив добровільність даної угоди.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив суд затвердити таку угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Суд, заслухавши думку сторін угоди, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, зазначає таке.

Приписами ст.468 КПК України регламентовано, що в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим чи підозрюваним про визнання винуватості.

За змістом ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Згідно з даною угодою її сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.5 ст.27 ч.2 ст.205-1 КК України, визнаючи шляхом її укладення доведеним, що ОСОБА_5 у березні 2018 року, точну дату та час у ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у с. Дудківка Зміївського району Харківської області зустрівся з невстановленою особою, яка запропонувала йому за грошову винагороду стати формальним засновником підприємства, до діяльності якого він не матиме жодного відношення.

Розуміючи противоправний характер своїх дій, усвідомлюючи відсутність навиків і досвіду для виконання обов`язків керівника підприємства і зайняття підприємницькою діяльністю, ОСОБА_5 умисно, з корисливих мотивів, з метою пособництва невстановленим особам у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність від імені підприємства ТОВ «Мастек Агро і Ко» (код 42076957), погодився на таку пропозицію та передав вищевказаній невстановленій особі свій паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Зміївським РВ УМВС України в Харківській області 01.10.1999, та облікову картку платника податків № НОМЕР_2 , тобто наданням засобів сприяв невстановленим особам вчиненню кримінального правопорушення.

У подальшому ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пособництво невстановленим особам у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, перебуваючи 20.03.2018 у приміщенні приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу ОСОБА_7 , розташованому за адресою: прим. № 5, вул. Гагаріна, буд. 10, м. Зміїв, Харківська область, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також той факт, що він не буде формувати статутний капітал підприємства, здійснювати керівництво підприємством, вести його господарську діяльність та бути його керівником, підписав довіреність від 20.03.2018, якою уповноважив ОСОБА_8 на представництво його інтересів у відповідних підприємствах, установах та організаціях, з правом розпорядчого підпису та підпису на установчих документах, у тому числі статуті, наказах, протоколах, реєстраційних картках, актах, з подальшою реєстрацією (перереєстрацією) та постановкою на облік ТОВ «Мастек Агро і Ко» (код 42076957), одержання необхідних свідоцтв, отримання дозволу на виготовлення штампів та печаток, а також відкриття рахунків у будь-яких банківських установах України, тобто наданням засобів та усуненням перешкод сприяв невстановленим особам вчиненню кримінального правопорушення.

На час підписання вищевказаного документу ОСОБА_5 , усвідомлював, що шляхом засвідчення його своїм підписом він, усупереч вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-1V від 15.05.2003 та чинного кримінального законодавства України, сприятиме вчиненню злочину іншим співучасникам на внесення завідомо неправдивих відомостей в офіційні документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації новоутвореної юридичної особи ТОВ «Мастек Агро і Ко» (код 42076957), оскільки дійсних намірів створювати вказане підприємство та відповідно виконувати зазначені у статуті мету та предмет діяльності підприємства він не мав, правами учасника підприємства не користувався, обов`язки учасника товариства не виконував та жодного відношення до формування статутного капіталу підприємства він також не мав, тобто здійснив пособництво невстановленим особам у вчиненні кримінального правопорушення.

Після цього на підставі виданої ОСОБА_5 довіреності невстановленими особами, у м. Маріуполь (точну дату та час у ході досудового розслідування не встановлено) виготовлені необхідні для проведення державної реєстрації юридичної особи документи, які підписані уповноваженою особою ОСОБА_8 , а саме:

- протокол загальних зборів учасників № 1 від 17.04.2018;

- Статут TОB «Матек Агро і Ко» від 17.04.2018;

- Заява про державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ «Матек Агро і Ко» від 18.04.2018.

Зазначені документи 18.04.2018 подані уповноваженою особою ОСОБА_8 , що діяла від імені ОСОБА_5 на підставі довіреності від 20.03.2018, до юридичного департаменту Маріупольської міської ради для проведення державної реєстрації, та на підставі яких 18.04.2018 здійснено державну реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи ТОВ «Матек Агро і Ко» (код 42076957), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 12741020000015167.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.205-1 КК України, а саме у пособництві невстановленим особам у внесені в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме, ними було погоджено покарання у межах санкції ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК України у виді обмеження волі на строк три роки з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки, зі звільненням від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст.75 КК України та покладенням відповідно до ст.76 КК України обов`язків.

Суд зазначає, що ініціювання та укладення угоди було здійснено відповідно до ст.469 КПК України, порушень норм останньої судом не встановлено, в самій угоді про визнання винуватості викладені всі імперативні реквізити такої, визначені ст.472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст.473 КПК України, наслідки невиконання, визначені ст.476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень ст.ст.50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме, його класифікації за ст.12 КК України, особливостей обставин вчинення, як-то: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Підстав, регламентованих п.п.1-6 ч.7 ст.474 КПК України для відмови у затвердженні угоди, судом не виявлено.

Отже, судом встановлено, що умови даної угоди в повній мірі відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

За змістом п.1 ч.3 ст.314 та ч.1 ст.475 КПК України у підготовчому судовому засіданні, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи викладене, беручи до уваги особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг на обвинуваченого не надходило, компматеріали в Таранівській сільській раді щодо обвинуваченого відсутні, не одружений, неповнолітніх дітей не має, не працює, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.

Беручи до уваги положення п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», яким регламентовано, що тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч. 3 ст. 75 КК визначаються виключно судом, про що зазначається в мотивувальній частині судового рішення, та не є підставою для відмови у затвердженні угоди, суд не враховує визначений сторонами угоди іспитовий строк та обов`язки, що покладаються на особу, яка звільняється від відбування покарання з випробуванням, та вважає за необхідне з урахуванням характеру вчиненого злочину та особи обвинуваченого визначити тривалість іспитового строку 2 роки та покласти обов`язки, регламентовані ч.1 ст. 76 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Процесуальні витрати за змістом обвинувального акту відсутні.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.374, ст.474-475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 15.08.2019 у кримінальному провадженні №3201822 000 0000 167 від 31.07.2018, укладену між прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього на підставі ст.76 КК України обов`язки, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ст.476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та проведення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України та у з урахуванням обмежень визначених ч.2 ст. 473 КПК України до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити сторонам.

Суддя ОСОБА_1