Постанова

від 02.10.2019 по справі 395/145/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2019 року м. Кропивницький

справа № 395/145/19

провадження № 22-ц/4809/1473/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Авраменко Т. М.

суддів Суровицької Л. В., Черненка В. В.

секретар Бодопрост М. М.

учасники справи:

позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія-Агро , представник за довіреністю - адвокат Пастух Вікторія Віталіївна

відповідачі - ОСОБА_1 , Фермерське господарство Урожай-2018 , представник адвокат Кривонос Андрій Ілліч

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія-Агро на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 05 липня 2019 року у складі судді Орендовського В. А. у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія-Агро до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Урожай-2018 про визнання недійсним договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі, визнання додаткової угоди укладеною,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія-Агро звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Урожай-2018 про визнання недійсним договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі, визнання додаткової угоди укладеною.

Зазначало, що 21 вересня 2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1, загальною площею 5,63 га, кадастровий номер 3523883200:02:000:0210, розташованої на території Канізької сільської ради Новомиргородського району, строком на 10 років по 08 серпня 2018 року, зареєстрований у Новомиргородському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України за № 04.08.377.00102 від 08 серпня 2008 року. У січні 2019 року йому стало відомо, що після смерті ОСОБА_2 її спадкоємець ОСОБА_1 09 серпня 2018 року уклав договір оренди земельної ділянки з Фермерським господарством Урожай-2018 , чим порушив його переважне право на поновлення договору оренди. З наміром поновлення договору оренди, з дотриманням процедури та строків він направив ОСОБА_1 лист-повідомлення від 06 липня 2018 року № 36, яким запропонував поновити договір оренди та повідомив про своє переважне право на укладення договору. До листа додав проект додаткової угоди у трьох примірниках. ОСОБА_1 отримав лист 16 липня 2018 року, проте відповідь на лист не надав.

Просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1, загальною площею 5,63 га, кадастровий номер 3523883200:02:000:0210, розташованої на території Канізької сільської ради Новомиргородського району, укладений 09 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Урожай-2018 . Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1, загальною площею 5,63 га, кадастровий номер 3523883200:02:000:0210, розташованої на території Канізької сільської ради Новомиргородського району, укладений 21 вересня 2007 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія-Агро та ОСОБА_2 .. Визнати укладеною додаткову угоду між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія-Агро від 06 липня 2018 року до договору оренди землі, на земельну ділянку НОМЕР_1 , загальною площею 5,63 га, кадастровий номер 3523883200:02:000:0210, розташованої на території Канізької сільської ради Новомиргородського району, укладеного 21 вересня 2007 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія-Агро та ОСОБА_2 .

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 05 липня 2019 року у задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія-Агро до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Урожай-2018 про визнання недійсним договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі, визнання додаткової угоди укладеною відмовлено. Суд дійшов висновку про припинення переважного права орендаря.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що ОСОБА_1 надано суду два листа до позивача, які той не отримував і якими він обґрунтовує свою позицію по припиненню договору. Перший лист-заява від 06 липня 2018 року про відмову в пролонгації договору, в якому він повідомляє, що не має наміру укладати з позивачем договір оренди на новий строк, по закінченню попереднього. Ця заява не є листом-повідомленням про прийняте орендодавцем рішення щодо заперечення у поновленні договору у розумінні ч.5 ст.33 ЗУ Про оренду землі , оскільки лист-повідомлення позивача про поновлення договору оренди землі датований 06 липня 2018 року і був направлений ОСОБА_1 . 07 липня 2018 року, тобто на день пізніше ніж була направлена ОСОБА_1 заява. Листом від 09 серпня 2018 року ОСОБА_1 повідомив позивача про закінчення строку дії договору оренди землі, підписаного 08 серпня 2008 року з попереднім власником, хоча договір підписано 21 вересня 2007 року, а зареєстровано 08 серпня 2008 року та запропоновано підписати акт приймання-передачі землі. Направлення такого листа також не є листом-повідомленням про прийняте орендодавцем рішення щодо заперечення у поновленні договору.

Апеляційне провадження відкрито 02 вересня 2019 року (т.1 а.с.226), ухвалою від 17 вересня 2019 року справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 02 жовтня 2019 року (т.1 а.с.244).

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що форма додаткової угоди не відповідає вимогам чинного законодавства. В ній відсутні такі істотні умови, як дані на одну із сторін договору-орендодавня (адреса, ідентифікаційний номер, паспортні дані, документи, які підтверджують право власності на земельну ділянку), дані на об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення угоди), умови індексації орендної плати та відповідальності за її несплату. З тексту додаткової угоди незрозуміло до якого договору оренди вносяться зміни. Також, з урахуванням твердження позивача, що строк дії договору з 08 серпня 2008 року по 08 серпня 2018 року, видається незрозумілим датування додаткової угоди про поновлення дії базового договору оренди 06 липня 2018 року, тобто до закінчення дії первинного договору. Натомість, ОСОБА_1 , діючи у відповідності до чинного законодавства, після отримання 16 липня 2018 року даного листа-повідомлення від орендаря з доданим документом 09 серпня 2018 року повідомив позивача шляхом направлення відповідного рекомендованого листа за № 2501401495270 про своє рішення не продовжувати договір оренди на новий строк та вимогою повернути належну йому земельну ділянку за актом приймання-передачі. Факт відправлення повідомлення підтверджується квитанцією, описом вкладення, чеком, копії яких наявні в матеріалах справи. У відповідності до службової записки начальника Центрального відділення поштового зв`язку №7 Кіровоградської дирекції АТ Укрпошта , даний лист вручено уповноваженій особі одержувача 14 серпня 2018 року. 09 серпня 2019 року, після закінчення вищезазначеного договору оренди із позивачем, ОСОБА_1 , використовуючи своє конституційне право, уклав договір оренди землі із Фермерським господарством Урожай-2018 , у відповідності до якого передав у строкове платне користування зазначену земельну ділянку. Таким чином, твердження позивача, що при укладанні 09 серпня 2018 року договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Урожай-2018 було порушено переважне право позивача, є безпідставним, оскільки позивач на момент укладання даного договору втратив таке право (т.1 а.с.233-237).

В засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідачів просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов правильного та обгрунтованого висновку, що в зв`язку з недосягненням згоди на зміну істотних умов договору, викладених позивачем в додатковій угоді, переважне право орендаря на поновлення договору оренди припинилося.

Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі ).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 18 березня 2015 року у справі № 6-3цс15, від 10 червня 2015 року у справі № 6-70цс15, від 23 березня 2016 року у справі № 6-146цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2027цс15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року, справа №395/168/17, від 19 червня 2018 рок у справі № 379/324/16-ц, провадження № 61-5633св18 провадження № 61-7466св18 у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 379/338/16-ц (провадження № 61-8479сво18), які згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 21 вересня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1, загальною площею 5,63 га, кадастровий номер 3523883200:02:000:0210, розташованої на території Канізької сільської ради Новомиргородського району, строком на 10 років, зареєстрований 08 серпня 2008 року у Новомиргородському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України за № 04.08.377.00102 (т.1 а.с.15-19). За таких обставин строк дії договору закінчується 08 серпня 2018 року.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що по закінченню строку дії договору орендар має переважне право на поновлення цього договору на новий строк. У разі якщо сторона за один місяць до кінця строку дії договору не заявить про намір розірвати договір, він автоматично продовжується на строк, вказаний у п.3.1 цього договору на тих же умовах. Розмір орендної плати визначено пунктом 4.2 договору в розмірі не менше 2% від нормативної грошової оцінки, також п.4.1 визначено, що за домовленістю сторін орендна плата може сплачуватися в грошовій, натуральній, відробітковій чи змішаній формі.

Спадкоємцем ОСОБА_2 є відповідач ОСОБА_1 (т.1 а.с.167).

Відповідач ОСОБА_1 06 липня 2018 року здав на пошту цінний лист (поштове відправлення 2503103868288 від 06 липня 2018 року), адресований позивачу, з описом вкладення: заява про відмову в пролонгації договору з поверненням земельної ділянки після закінчення строку дії договору та копія свідоцтва про право на спадшину за законом від 11 липня 2017 року, вручений уповноваженій особі одержувача 10 липня 2018 року (т.1 а.с.49-50). В листі він попереджає позивача про те, що не має наміру після закінчення терміну дії договору оренди укладати новий договір. Зазначив прохання після закінчення строку дії договору не проводити на його земельній ділянці сільськогосподарські роботи та повернути земельну ділянку відповідно до п.7.1. договору.

07 липня 2018 року позивачем здано на пошту рекомендованим листом лист-повідомлення ОСОБА_1 про поновлення договору оренди на наступні 10 років, при цьому зазначено, що СТОВ Вікторія Агро має переважне право на поновлення договору і в разі укладення нового договору з іншим орендарем будуть порушені права СТОВ, яке буде змушене звертатися до суду для відстоювання свого права на поновлення договору (т.1 а.с.20).

До листа- повідомлення додано додаткову угоду, якою пропонується поновити строк дії договору оренди на 10 років, пункт 9 розділу Орендна плата викладається в редакції, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та розмірі 9% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки . Пункт 10 розділу Орендна плата виключається з договору (т.1 а.с.21). Цей лист відповідач ОСОБА_1 отримав 16 липня 2018 року (т.1 а.с.25).

Колегія суддів зазначає, що зміст додаткової угоди не співпадає з пунктами та розділами договору оренди від 21 вересня 2007 року, зокрема, в ньому взагалі відсутні пункти 9 і 10 розділу Орендна плата , оскільки розділ Орендна плата договору має пункти 4.1-4.7, натомість є розділ 10. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини.

В місячний строк з дня отримання листа - повідомлення та в місячний строк з дня закінчення строку дії договору 09 серпня 2018 року ОСОБА_1 повідомив позивача про повернення йому земельної ділянки, до заяви додав акт прийому-передачі земельної ділянки, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (поштове відправлення №2501401495270 від 09 серпня 2018 року), квитанцією Укрпошти від 09 серпня 2018 року (т.1 а.с.51-52), уповноважена особа позивача отримала цей лист 14 серпня 2018 року.

Суд першої інстанції правильно врахував, що проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, направлений позивачем на ім`я ОСОБА_1 містить інші умови, ніж сам договір оренди, в тому числі і щодо розміру та форми виплати орендної плати . За змістом частини четвертої статті 33 Закону України Про оренду землі у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Між сторонами такої згоди досягнуто не було, про що свідчить лист ОСОБА_1 від 09 серпня 2018 року.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку листу ОСОБА_1 від 09 серпня 2018 року, оскільки на думку позивача такий лист не можна вважати відмовою в поновленні договору оренди, однак передбачені ст.367 ЦПК України підстави для переоцінки доказів у справі відсутні.

Наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, на укладення договору оренди землі відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України Про оренду землі припинилося.

Після закінчення строку дії договору оренди позивач земельною ділянкою не користувався (т.1 а.с.56-57), що ним не оспорюється.

Суд надав належну оцінку доказам, правильно здійснив тлумачення закону з урахуванням установлених обставин справи. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382,384 ЦПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія-Агро залишити без задоволення, а рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 05 липня 2019 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2019 року.

Головуюча суддя Т. М. Авраменко

Судді: Л. В. Суровицька

В. В. Черненко