Рішення

від 07.10.2019 по справі 229/4264/19

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 229/4264/19

Номер провадження 2/229/967/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого -судді Гонтар А.Л.,

за участю секретаря судового засідання Білик О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

22 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дружківського міського суду Донецької області із позовом до Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , про що виконавчим комітетом Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області зроблено відповідний актовий запис № 12 від 07.02.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Ясинуватського районного управління юстиції Донецької області.

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1630 га, кадастровий номер 1425584300:03:000:0023, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка сільськогосподарського призначення, розташована на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області.

На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 був зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 проживала разом з померлим за вказаною адресою, про що свідчить довідка виконавчого комітету Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області від 01.05.2019 року № 8.

Факт того, що померлий ОСОБА_2 був чоловіком позивача, свідчить свідоцтво про одруження серії ЯУ НОМЕР_2 , видане бюро ЗАГС Авдїївського району Донецької області 17.04.1953 року, відповідний актовий запис за №42.

Позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 29 липня 2019 року провадження в справі було відкрито та справу призначено до підготовчого судового засідання на 03 вересня 2019 року (а.с.47-48).

Відповідно до ухвали Дружківського міського суду Донецької області від 03 вересня 2019 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 07 жовтня 2019 року (а.с.52-53).

Позивач ОСОБА_1 не з`явилась у судове засідання, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав. Викладених у позові.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала клопотання про розгляд справи у її відсутності, підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Представник відповідача Орлівської сільської ради надала клопотання про розгляд справу у їх відсутності.

З огляду на це, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу, відповідно до вимог ст.247 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що виконкомом Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області 25 березня 2005 року зроблений актовий запис №12 (а.с.11).

Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , виданим бюро ЗАГС Авдїївського району Донецької області 17.04.1953 року, відповідний актовий запис за №42 підтверджується, що ОСОБА_2 , 1929 року народження уклав шлюб з ОСОБА_1 , 1930 року народження, яка після укладення шлюбу взяла прізвище ОСОБА_1 (а.с.15).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем 1-ї черги за законом спадкового майна, що належало померлому ОСОБА_2 на праві власності на день смерті.

Як зазначила позивач у своїй позовній заяві, крім неї спадкоємцями 1-ї черги за законом після смерті ОСОБА_2 є його доньки: ОСОБА_6 (дівоче прізвище - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 (дівоче прізвище - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Доньки померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися, спадщину не прийняли.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України ОСОБА_1 прийняла спадкове майно спадкодавця ОСОБА_2 : житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (кадастровий номер 1425584300:03:000:0023), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області.

Відповідно до статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268, ст. 1297 ЦК України після смерті спадкодавця ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 звернулася до Авдіївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, була відкрита спадкова справа, номер у спадковому реєстрі: 37866038, номер у нотаріуса: 514, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 2227465 від 16.11.2005 року (а.с.12).

18 листопада 2005 року у Авдіївській державній нотаріальній конторі ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення: номер у Спадковому реєстрі: 37897304, дата видачі свідоцтва: 18.11.2005, номер в реєстрі нотаріальних дій: 4659, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру, № витягу: 55308616, дата видачі: 28.02.2019. (а.с.13-14).

02 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Авдіївської державної нотаріальної контори з заявою про оформлення прав на спадщину після смерті ОСОБА_2, а саме - житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В.о. державного нотаріуса Авдіївської державної нотаріальної контори постановою від 03.04.2019 відмовив ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з наступними підставами:

-не надано документ, що посвідчує право власності спадкодавця на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-відсутня інформація щодо державної реєстрації права власності на заявлене нерухоме майно спадкодавця в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за параметром запиту за адресою: АДРЕСА_1 ;

-наданий державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ДН № 036663 не містить дати його видачі, як цього вимагає законодавство, та містить незастережні виправлення, а саме номер запису в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю (а.с.10).

Крім того, в.о. державного нотаріуса Авдіївської державної нотаріальної контори у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.04.2019 року невірно вказано населений пункт розташування житлового будинку та земельної ділянки, які належали спадкодавцю ОСОБА_2 , а саме: у постанові нотаріуса помилково вказано - " АДРЕСА_1 ", однак фактично житловий будинок та земельна ділянка, які належали спадкодавцю ОСОБА_2 , розташовані у АДРЕСА_1 .

В зв`язку з цими обставинами ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі на спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель було набуто правомірно, згідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.

Той факт, що в постанові нотаріуса помилково вказано - " АДРЕСА_1 ", однак фактично земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується наступними підставами.

У частині першій статті 133 Конституції України в переліку одиниць адміністративно-територіального устрою селище міського типу відсутнє.

Міністерство юстиції України у листі від 27.01.2016 № 27/13/32-16 Щодо права на вчинення нотаріальних дій посадовими особами органу місцевого самоврядування в населених пунктах, які мають статус селищ міського типу у зв`язку із внесенням змін до статті 37 Закону України Про нотаріат щодо системи адміністративно-територіального устрою України роз`яснює наступне: "Преамбулою Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української PCP. затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 12 березня 1981 року № 1654-Х (яке відповідно до пункту 1 розділу XV Перехідні положення Конституції України є чинним в частині, що не суперечить Конституції України) встановлено, що адміністративно-територіальними одиницями Української PCP є: область, район, місто , район у місті , селище міського типу, сільрада, село і селище.

Населені пункти, які є на території Української PCP, поділяються на міські і сільські.

До міських населених пунктів належать міста республіканського, обласного, районного підпорядкування і селища міського типу, до сільських - села і селища незалежно від їх адміністративної підпорядкованості".

Селище Ласточкіне Ясинуватського району Донецької області є населеним пунктом у сільській місцевості, згідно адміністративно-територіального устрою Ясинуватського району Донецької області адміністративно підпорядковується Орлівській сільській раді Ясинуватського району Донецької області.

Таким чином, в.о. державним нотаріусом Авдіївської державної нотаріальної контори у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.04.2019 року помилково зазначено, що Орлівська сільська рада Ясинуватського району перевищила норми безоплатної передачі земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 у власність, так як селище Ласточкіне Ясинуватського району Донецької області є населеним пунктом у сільській місцевості, а не селищем міського типу. Селище Ласточкіне не належить до міських населених пунктів.

Земельна ділянка, площею 0,1630 га, (кадастровий номер земельної ділянки: 1425584300:03:000:0023), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Земельна ділянка була передана у власність померлому ОСОБА_2 на підставі рішення Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області від 31.07.2003 № 135/1-IV, відповідно до якого був складений Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДН № 036663, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 833. Державний акт складено у двох примірниках, перший з яких передано власнику земельної ділянки, другий зберігається в Ясинуватському районному відділі земельних ресурсів. (а.с.19).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Орлівської сільської ради від 10.04.2019 № 773 на теперішній час надати копію рішення Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області від 31.07.2003 № 135/1-IV немає можливості у зв`язку з тим, що документи сільської ради, у тому числі рішення сесії сільської ради, по 2008 рік включно були передані на постійне зберігання до архівного відділу Ячсинуватської райдержадміністрації міста Ясинувата, яке знаходиться на тимчасово непідконтрольній владі України території (а.с.18).

Право власності померлого ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,1630 га, (кадастровий номер земельної ділянки: 1425584300:03:000:0023) підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу: НВ -1405261022019 , дата формування: 30.05.2019 року; орган, який зареєстрував земельну ділянку: Управління Держгеокадастру в Ясинуватському районі Донецької області; дата державної реєстрації земельної ділянки: 11.02.2004 року; вид права: право власності; власник - ОСОБА_2 ; документ, який є підставою для виникнення права: рішення органу місцевого самоврядування 31.07.2003 року № 135/10-IV; документ, що посвідчує право: Державний акт від 11.02.2004 року ДН 036663 (а.с.20).

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку, площею 0,1630 га, (кадастровий номер земельної ділянки: 1425584300:03:000:0023), цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_10 в порядку спадкування за законом.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на житловий будинок з господарськими будівлями було набуто померлим ОСОБА_2 правомірно, згідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

За життя ОСОБА_2 належним чином не зареєстрував своє право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та не отримав правовстановлюючий документ на належне йому нерухоме майно.

Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року N 56.

Виникнення права власності на житловий будинок у спадкодавця ОСОБА_2 регулювалося законодавством, що діяло на момент закінчення будівництва будинку у 1957 року, зокрема положеннями Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року N 1/5, Законом України "Про власність", іншими нормативними актами.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди у спадкодавця ОСОБА_2 станом на 1957-1980 роки не залежало від державної реєстрації цього права.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок особистого житлового фонду, виготовленого Бюро технічного інвентаризації м. Донецька станом на 17.05.1988 року, житловий будинок, позначений у плані літерами "А-l", "a" "al" загальною площею 47,30 кв.м, житловою площею 26,10 кв.м, з господарськими будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , збудовані у 1957-1980 роках, що також підтверджується технічним паспортом, виготовленим станом на 17.05.2019 року (а.с.25-31).

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН A3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється:

- по об`єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Згідно п. 9 розділу V Прикінцеві положення Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності в редакції Законів від 20.11.2012р. № 5496-VI та від 13.01.2015 року № 92-VIII, Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 № 95 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2013 р. за № 612/23144), який діяв до 24 квітня 2015 року, та Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 квітня 2015 року № 79 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2015 року за № 547/26992), житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року, прийняттю в експлуатацію не підлягають.

Згідно пункту 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 № 95 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2013 р. за № 612/23144), документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Технічний паспорт на садибний житловий будинок АДРЕСА_1 , складений станом на 17.05.2019 року. (а.с.29-31).

Згідно ЦК УРСР 1963 року та Закону УРСР від 07.02.1991 року № 697-ХІІ Про власність , які діяли до набрання чинності з 01 січня 2004 року Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, тобто на час закінчення в 1957-1980 роках будівництва зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію.

Цивільний кодекс УРСР від 18 липня 1963 року та Закон УРСР від 07.02.1991 року № 697-ХІІ Про власність виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації не пов`язували.

Таким чином, враховуючи, що житловий будинок був збудований ОСОБА_2 на виділеній для цього земельній ділянці, в теперішній час, як такий, що збудований до 05 серпня 1992 року, не підлягає прийняттю в експлуатацію, технічним паспортом засвідчена відповідність закінченого будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд, прибудов до них вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Зазначені обставини свідчать, що померлий ОСОБА_2 набув право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди у відповідності до законодавства, яке діяло на час їх будівництва.

Згідно довідки Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області від 10.04.2019 року № 13, житловий будинок АДРЕСА_1 , належав померлому ОСОБА_2 , підстава - погосподарська книга № 15 за 2001-2005 р.р, особовий рахунок № НОМЕР_7 (а.с.17).

Таким чином, наявні правові підстави для визнання права власності на цей житловий будинок за ОСОБА_1 , в порядку спадкуваня за законом після смерті ОСОБА_2 на підставі ст. 1261 ЦК України.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є - визнання права.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, які засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Згідно звіту щодо незалежної оцінки вартості житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартість будинку станом на 14.06.2019 року складає 41180,00 гривень. Вартість земельної ділянки, розташованої за цією адресою, станом на 18.06.2019 року складає 5 980,00 гривень. Загальна вартість спадкового нерухомого майна складає 47 160,00 гривень (а.с.35-36).

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 16, 328, 392, 1217, 1221-1223, 1258. 1261, 1268, 1269, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, статтями 10,11,12,15258,259,263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою міста Миколаївка Васильківського району Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на нерухоме майно:

-житловий будинок АДРЕСА_1 , який відповідно до плану складається з: літери А-І, а, а' - житловий будинок, загальною площею 47,3 кв.м. житловою площею 26,10 кв.м, літера Б - літня кухня, літери В, Г, 3 - сараї, літера Д - душ, літера Ж - вбиральня, літера пд - погріб, літера №3 - колодязь; літери №1, №2 - огорожа;

-земельну ділянку, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1630 га, кадастровий номер 1425584300:03:000:0023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складений в нарадчій кімнаті 07 жовтня 2019 року.

Суддя: А. Л. Гонтар