Постанова

від 02.10.2019 по справі 488/351/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

02.10.19

22-ц/812/1263/19

Справа № 488/351/18

Провадження № 22ц/812/1263/19 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,

за участю: представника позивача - Стороженко Є.О., відповідача - ОСОБА_1 , його представника - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2019 року, ухваленого під головуванням судді - Чернявської Я.А. о 14 год. 33 хв. в приміщенні того ж суду по справі за позовом Акціонерного товариства Миколаївобленерго (надалі - АТ Миколаївобленерго ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію,-

в с т а н о в и л а:

01 лютого 2018 року ПАТ Миколаївобленерго (в подальшому назву змінено на АТ Миколаївобленерго) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію у розмірі 55 872, 84 грн.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем електричної енергії, що постачає ПАТ Миколаївоблнерго . За цією адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

23 листопада 2017 року при проведенні працівниками позивача технічної перевірки електроустановок відповідача було виявлено порушення п. 42 Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника прихованою електропроводкою поза приладом обліку з порушенням схеми обліку, що не можливо виявити при контрольному огляді. За фактом даного порушення було складено акт № S 9622 від 23 листопада 2017 року, розглянутий комісією та прийнято рішення про заподіяння відповідачем безобілковим споживанням енергії збитків у сумі 55 872, 84 грн.

Посилаючись на викладене та на те, що в добровільному порядку відповідачем збитки не сплачені, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 55 872,84 грн. та судові витрати.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на корись АТ Миколаївобленерго заборгованість за не обліковану електричну енергію у розмірі 55 872, 84 коп. та судові витрати.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем ОСОБА_1 . Правил користування електричною енергією, а відповідачем не доведено істотних недоліків фіксування цього факту.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не надано оцінки з приводу того, що відповідач не є власником житлового будинку. Договір № 40470973 про користування електричною енергією, що ніби то укладений сторонами не містить дати його укладання, а крім того відсутні підписи сторін. Також, судом не з`ясовано чи є позивач ПАТ Миколаївобленерго належним позивачем по справі, адже стороною в договорі є ВАТ ЕК Миколаївобленерго . Крім того, акт про порушення фактично складено двома представниками позивача, що є порушенням вимог п. 53 ПКЕЕН. Також, не вірно проведений розрахунок вартості не облікованої електричної енергії за три роки.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення відповідає.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії на час виникнення спірних правовідносин регулювалися статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України Про електроенергетику , ПКЕЕН, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика).

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем електричної енергії, що постачає енергопостачальник, АТ Миколаївобленерго . За цією адресою на відповідача відкрито особовий рахунок, укладено договір про користування електричною енергією № 40470973 (а.с. 4, 67-68).

23 листопада 2017 року при проведенні працівниками позивача технічної перевірки електроустановок відповідача було виявлено порушення п. 42 Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника прихованою електропроводкою поза приладом обліку з порушенням схеми обліку, що не можливо виявити при контрольному огляді (а.с.5).

За фактом даного порушення було складено акт № S 9622 від 23 листопада 2017 року, який підписаний представниками енергопостачальника у складі трьох осіб та особисто споживачем.

В акті вказана схема електропостачання споживача, в якій зазначено місце підключення безбілкової проводки, спосіб її облаштування. В схемі також зазначено, що прилад обліку знаходиться в квартирі споживача.

При технічній перевірці була проведена фото та відео зйомка, а також було взято речовий доказ - провід (а.с.64-65).

Із доданих до акту пояснень контролерів вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 було виявлено безобілікову приховану електропроводку (розетку). Місце самовільного підключення усунено шляхом часткового демонтажу стіни. Споживач даної електропроводки вів себе благородно, з актом про порушення згоден (а.с.6).

23 листопада 2017 року контролерами позивача складений акт технічної перевірки електроустановки побутового споживача із заміни приладу обліку та акт про пломбування та встановлення індикаторів (а.с.7).

Відповідно до протоколу від 14 грудня 2017 року №302 комісією АТ Миколаївобленерго з розгляду актів без участі споживача прийнято рішення про причетність ОСОБА_1 до порушення ПКЕЕН, в результаті якого відповідачем завдано збитків на 55 872,84 грн. Даний розрахунок здійснено за три роки, що передували встановленню порушення, а саме з 23 листопада 2014 року до 23 листопада 2017 року (а.с.8-9).

Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обов`язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У частині 4 ст. 26 Закону передбачено, що споживач електричної енергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 42 ПКЕЕН споживач зобов`язаний оплачувати вартість спожитої електричної енергії та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та Правил.

За змістом п. 42 ПКЕЕН встановлено, що споживач повинен дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, оплачувати спожиту електроенергію та узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки.

Пунктом 48 ПКЕЕН передбачено, що споживач несе відповідальність за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку; пошкодження засобу обліку; розукомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов`язки.

Пунктом 48 ПКЕЕН передбачена відповідальність споживача за порушення правил користування електричною енергією, в тому числі і за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.

У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил.

У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.

Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, є підставою для застосування Методики (підпункт 6 пункту 3.1).

Розрахунок вартості недооблікованої електроенергії здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання; тарифами, що діяли у період, за який розраховується вартість; за кількістю днів, яка визначається в залежності від характеру допущеного порушення та інших фактів.

Якщо споживач вчинив дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Якщо споживач вчинив такі дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення (підпункт а пункту 3.3 Методики).

Наявність та спосіб облаштування безбілкової проводки (розетки) відповідач не заперечує.

Встановивши наведені обставини на підставі повно та всебічно досліджених та оцінених у сукупності, за внутрішнім переконанням, наданих сторонами доказів, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов правильного висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини з приводу постачання та споживання електричної енергії, і вірно вважав, що ОСОБА_1 допустив порушення ПКЕЕН, а саме - безоблікове споживання електроенергії, виявити яке представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, а тому обґрунтовано погодився із доведеністю позову та про стягнення з відповідача вартості спожитої необлікованої електроенергії на підставі наданого позивачем розрахунку за три роки, що відповідає підпункту а п. 3.3 Методики.

Доводи апеляційної скарги про те, що порушення відповідачем ПКЕЕН можливо виявити при контрольному огляді прибору обліку, без застосування спеціальних приборів, а тому розрахунок спожитої, але не облікованої енергії необхідно здійснювати за кількість днів не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

При вирішенні цього питання суд виходив з положень п. 2 ПКЕЕН щодо визначення понять контрольного огляду приладу обліку та технічної перевірки , а також повноважень працівників енергопостачальника, які здійснюють контрольний огляд приладу обліку та технічну перевірку.

Контрольний огляд вузла обліку - візуальне обстеження цілісності вузла обліку, цілісності пломб, відбитків тавр та індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного, електричного та/або електромагнітного полів, установлених на ньому відповідно до акта про пломбування, зняття показів засобу обліку та виявлення самовільних підключень поза засобом обліку, виявити які представники електропостачальника мають можливість без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій;

Технічна перевірка - виконання комплексу робіт із метою визначення відповідності стану засобу обліку та/або таврування, параметрів часових зон чи роботи керуючої програми; відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку цим Правилам та іншим нормативно-правовим актам; виявлення самовільного підключення, використання штучного нуля , порушення роботи засобу обліку електричної енергії.

Таким чином, здійснення контрольного огляду вузла обліку та технічної перевірки є різними за своїм змістом роботами, виконання яких можливе контролерами різних груп кваліфікації, що визначені їх робочими інструкціями.

Враховуючи встановлені обставин щодо виявленого контролерами порушення у квартирі ОСОБА_1 , колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про порушення позивачем Методики в частині періоду нарахування збитків, оскільки наявні в матеріалах докази підтверджують факт неможливості виявлення контролерами при контрольному огляді вузла обліку, вказаного в акті порушення, оскільки при візуальному огляді це не було можливим.

За такого, суд правильно погодився з розрахунком позивача вартості спожитої, але не облікованої енергії за три роки.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що під час розгляду справи не було встановлено хто є власником квартири не заслуговують на увагу, оскільки як підтвердив у судовому засіданні під час апеляційного розгляду особисто відповідач, що у 2012 році він на підставі нотаріально посвідченого договору подарував своїй дочці вказану квартиру, що також підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, хоча до теперішнього часу проживає та зареєстрований в квартирі та сплачує за електроенергію.

Доводи проте, що ОСОБА_1 проживає у прибудові до квартирі також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як зазначено в акті від 23 листопада 2017 року, порушення виявлено у квартирі, доказів на підтвердження протилежного відповідачем не надано.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду, а тому апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду, яке ухваленням з додержанням норм матеріального та процесуального права - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного її тексту до Верховного Суду у порядку та випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

В.І. Темнікова

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2019 року.