Рішення

від 07.10.2019 по справі 560/2198/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2198/19

РІШЕННЯ

іменем України

07 жовтня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Самчинецької сільської ради про визнання незаконним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою від 05 липня 2019 року, в якій просить: 1) визнати незаконним та скасувати рішення №2 засідання 25-ї сесії Самчинецької сільської ради VII від 21.02.2019 року, в частині відмови у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земель нерозподілених часток (паїв); 2) зобов`язати Самчинецьку сільську раду Старокостянтинівського району VII скликання повторно розглянути питання про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земель нерозподілених часток (паїв).

В обґрунтування позовних вимог вказує, що Старокостянтинівською районною державною адміністрацією було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) кожному члену КСП ім.Чапаєва із зазначенням розміру 3,00 в умовних кадастрових гектарах, у тому числі його батьку ОСОБА_2 , який окрім свого сертифікату успадкував сертифікати на земельну частку (пай) від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та його матері ОСОБА_5 , яка успадкувала земельну частку (пай) від ОСОБА_6 .

На підставі розпоряджень Старокостянтинівської районної державної адміністрації у 2006-2007 роках ОСОБА_2 безоплатно отримав у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею по одному сертифікату 2,4184 га, по другому - 1,3375 га, по третьому - 2,4184 га. На підставі розпорядження Старокостянтинівської районної державної адміністрації у 2006 році ОСОБА_5 безоплатно отримала у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею по одному сертифікату 2,4184 га. На вказані земельні ділянки було видано Державні акти на право власності на земельну ділянку, і позивач є спадкоємцем 1/2 частки земельних ділянок на підставі свідоцтв на право на спадщину за заповітом.

Оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не в повному обсязі було надано земельні ділянки, він як їх спадкоємець звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель нерозподілених часток (паїв) колишнього КСП ім.Чапаєва. Однак рішенням Самчинецької сільської ради від 21 лютого 2019 року за №2 відмовлено у задоволенні заяви. Відмова обґрунтована тим, що ОСОБА_2 скористався правом на отримання земельної ділянки відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай), а також відсутністю генеральних планів населених пунктів Самчинецької сільської ради. Однак такі обставини є протиправними.

Ухвалою від 12.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2-3).

23.08.2019 до суду від відповідача надійшла заява від 20.08.2019 за №219, згідно з якою Самчинецька сільська рада позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує (арк. спр. 64).

04.10.2019 до суду від відповідача на виконання ухвали від 12.08.2019 надійшли докази. Також за №254 від 02.10.2019 було викладено письмову інформацію, згідно якої позивач ОСОБА_1 не є спадкоємцем сертифікатів на право на земельну частку (пай), які б давали йому право на допаювання (арк. спр. 89-109).

З`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, та оцінивши докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідачем не заперечується, що батьки позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були власниками Сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земельної ділянки колективної власності КСП ім. Чапаєва на території Самчинецької сільської ради, та згідно з розпорядженнями Старокостянтинівської районної державної адміністрації їм було передано у приватну власність чотири земельні ділянки: ОСОБА_2 за трьома сертифікатами (два з яких були ним успадковані) - площею 2,4184 га, 1,3394 га, 1,3375 га; ОСОБА_5 за одним сертифікатом - площею 2,4184 га.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.11.2017, зареєстрованого в реєстрі за №2-1280, спадкоємцем 1/2 частки майна ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . Спадщина складається з земельної ділянки, яка розташована на території Самчинецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. Землю передано для ведення особистого селянського господарства 2,4184 га, яка належала померлому згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 360021, виданого Старокостянтинівською районною державною адміністрацією Хмельницької області 15 вересня 2006 року на підставі розпорядження Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області від 21 серпня 2006 року № 267/2006-р (арк. спр. 50).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.11.2017, зареєстрованого в реєстрі за №2-1282, спадкоємцем 1/2 частки майна ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . Спадщина складається з земельної ділянки, яка розташована на території Самчинецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 1,3394 га., яка належала померлому згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 127348, виданого Старокостянтинівською районною державною адміністрацією Хмельницької області 11 лютого 2008 року на підставі розпорядження Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області від 25 грудня 2007 року № 460/2007-р (арк. спр. 53).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.11.2017, зареєстрованого в реєстрі за №2-1281, спадкоємцем 1/2 частки майна ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . Спадщина складається з земельної ділянки, яка розташована на території Самчинецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 1,3375 га, яка належала померлому згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №127347, виданого Старокостянтинівською районною державною адміністрацією Хмельницької області 11 лютого 2008 року на підставі розпорядження Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області від 25 грудня 2007 року №460/2007-р (арк. спр. 56).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.06.2010, зареєстрованого в реєстрі за №2-1037, спадкоємцем 1/2 частки майна ОСОБА_5 є ОСОБА_1 . Спадщина складається з земельної ділянки, яка розташована на території Самчинецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 2,4184 га, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №360020, виданого Старокостянтинівською районною державною адміністрацією Хмельницької області 15 вересня 2006 року на підставі розпорядження районної державної адміністрації від 21 серпня 2006 року за № 267/2006-р (арк. спр. 59).

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявами від 30.01.2019 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що розташована на території Самчинецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області площею 0,99 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Додатками до заяви вказано копію паспорта, протокол розподілу та документи про спадщину (арк. спр. 95-96).

Рішенням Самчинецької сільської ради Старокостянтинівського району від 21 лютого 2019 року за №2 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки відповідно до норм Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власником земельних часток (паїв)", цей громадянин є спадкоємцем від гр. ОСОБА_2 , який скористався правом на отримання земельної ділянки відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай), а також відсутні генеральні плани населених пунктів Самчинецької сільської ради (арк. спр. 48, 91-93) .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно з п. 5-6 указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 8 серпня 1995 року №720/95, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Отже, після виділення в натурі земельної ділянки та видачі державного акту на право власності на землю право на земельну частку (пай) припиняється.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 5 червня 2003 року №899-IV (далі - Закон №899-IV) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно з ст. 2 Закону №899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є, зокрема, свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст. 3 Закону №899-IV особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Згідно з ст.5 Закону №899-IV сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема: розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 11 Закону №899-IV встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Отже, Закон №899-IV визначає порядок виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, особам, чиє право на землю посвідчено відповідними документами.

Однак, позивач згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом є спадкоємцем лише земельних ділянок, котрі розташовані на території Самчинецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, але він не є спадкоємцем права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Отже, позивач - власник успадкованих земельних ділянок, не може вважатись власником сертифікату на право на земельну частку (пай), оскільки він не успадкував таке право. Тобто, позивач помилково вважає себе власником сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Як наслідок, сільською радою не може бути надана згода на виготовлення технічної документації на земельну ділянку для виділення її в натурі, оскільки у позивача немає жодного з документів, визначених Законом №899-IV, що посвідчують право на земельну частку (пай). Тому оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню. Як наслідок, відсутні підстави і для зобов`язання відповідача повторно розглянути питання про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою.

Згідно з ч. 6 ст. 47 КАС України, суд, враховуючи заяву відповідача від 20.08.2019 за №219, не приймає визнання позову відповідачем, оскільки це суперечить закону, що встановлено судом у цій справі, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 768,40 грн не підлягає відшкодуванню на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07 жовтня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Самчинецька сільська рада (с. Самчинці, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, 31172 , код ЄДРПОУ - 21313453)

Головуючий суддя А.І. Петричкович