Постанова

від 26.09.2019 по справі 560/506/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/506/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Франовська К.С.

26 вересня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Кузьменко Л.В. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року ( час ухвалення рішення- не зазначено, місце ухвалення-м. Хмельницький, дата складення повного тексту рішення- 23.05.2019 р. ) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Довгалівське" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2019 року приватне підприємство "Довгалівське" звернулось в суд із позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" №0011181412 від 05.11.2018; форми "В4" №0011191412 від 05.11.2018; форми "ПН" №0011201412 від 05.11.2018.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано оцінку тим обставин, що в ході проведення перевірки, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункту 209.2, пункту 209.6, підпункту 209.15.2 пункту 209.15, пункту 209.17 статті 209 Податкового кодексу України , що призвело до завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість по скорочених деклараціях спеціального режиму оподаткування, заниження податкових зобов`язань з ПДВ по окремих господарських операціях, відображених у акті перевірки.

На думку скаржника, висновки суду не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи.

На переконання контролюючого органу, судом першої інстанції не було враховано жодного аргументу відповідача щодо зазначених порушень, натомість, були безпідставно враховані всі аргументи позивача.

Приватним підприємством "Довгалівське" подано відзив на апеляційну скаргу фіскального органу, у якому позивач просить залишити рішення першої інстанції без змін з огляду на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не спростував доводи адміністративного позову щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, не надав доказів на підтвердження правомірності прийняття ним спірних рішень, а тому суд, врахувавши встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" №0011181412 від 05.11.2018; форми "В4" №0011191412 від 05.11.2018; форми "ПН" №0011201412 від 05.11.2018, які винесені ГУ ДФС у Хмельницькій області підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, приватне підприємство "Довгалівське" з 01.07.2015 по 31.12.2016 ПП "Довгалівське" було зареєстроване суб`єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість як сільськогосподарське підприємство, відповідно до статті 209 ПК України із внесеними змінами й доповненнями. Реєстрацію як суб`єкта спеціального режимі оподаткування ПДВ анульовано 01.01.2017 за рішенням контролюючого органу. Причина анулювання - 51 - втрата чинності спеціального режиму оподаткування ПДВ.

З огляду на зазначене позивач, в період дії спеціального режиму оподаткування, подавав до контролюючого органу скорочені декларації спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства та загальні декларації з податку на додану вартість.

На підставі направлення та наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 29.08.2018 року № 2510, відповідальними особами проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Довгалівське" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2015 по 30.06.2018, валютного законодавства за період з 01.07.2015 по 30.06.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2018.

Копія наказу надіслано рекомендованим листом та вручена 31.08.20018 року.

В ході проведення перевірки встановлено порушення ПП "Довгалівське":

1) п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, абз. "г" п. 198.5 ст. 198, п. 209.2 , п.209.6, пп. 209.15.2 п. 209.17 ст. 209 ПК України - занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 1089373 грн., у тому числі за серпень 2015 року в сумі 2000 грн., жовтень 2015-5050 грн., листопад 2015 в сумі 1067274 грн., травень 2016-414 грн., грудень 2016-11992 грн., серпень 2017- 2643 грн.;

2) п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, абз. "г" п. 198.5 ст. 198, п. 209.2, п. 209.6, пп. 209.515.2 , п. 209.17 ст. 209 ПК України завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за період, що перевірявся, в сумі 125868 грн.- у тому числі за червень 2018 року на суму 125868 грн.;

3) ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 209.2, п. 209.6, пп. 209.15.2 п. 209.15, п. 209.17 ст. 209 ПК України встановлено завищення податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню, залишається у розпорядженні сільгосптоваровиробника та спрямовується на спецрахунок сільськогосподарського підприємства всього у сумі 1074324 грн., у тому числі по періодах: жовтень 2015 року в сумі 7050 грн., листопад 2015 року в сумі 1067274 грн.;

4) п.201.1 ст. 201 ПК України, п.11 наказу Мінфіну від 31.12.201, №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" ПП "Довгалівське" останнім днем звітного (податкового періоду не складено окремі зведені податкові накладні за послугами, що не використанні у власній господарській діяльності:

31.05.217 на суму постачання без ПДВ 335000 грн., ПДВ - 67000 грн.;

31.05.2017 на суму постачання без ПДВ 27068 грн., ПДВ - 5414 грн.;

31.05.2018 року на суму постачання без ПДВ 286219 грн., ПДВ - 57243,80 грн.

5) пп.298.8.1 п.298.8 ст. 298 ПК України несвоєчасно подано податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи загальну за 2016 рік;

6) в порушення статті 115 Кодексу законів про працю від 10.12.1971 та статтю 24 Закону України "Про оплату праці" позивач провадив виплату заробітної плати одноразово (без виплати за першу половину місяця) та без дотримання семиденного терміну після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

7) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.164.5 ст. 164 ПК України занижено податок з доходів фізичних осіб всього в сумі 8024,86 грн. при виплаті доходів в не грошовій формі, в тому числі за липень 2015 року в сумі 8024.86 грн.

На підставі висновків Акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 05.11.2018 :

форми "Р" №0011181412, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1087373 грн. та штрафними санкціями в сумі 271843,25 грн.;

форми "ПН" № 0011201412, яким застосовано штраф в сумі 64828,90 грн.;

форми "В4" № 0011191412, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 125868,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими повідомленнями-рішеннями, використавши своє право на досудове врегулювання спору, подав скаргу до ДФС України.

24.01.2019 року ДФС України прийнято рішення № 3653/6/99-99-11-04-01-25 про результати розгляду справи, яким відмовлено в задоволенні скарги та залишено без змін прийняті податкові повідомлення-рішення відносно підприємства.

Позивач вважає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення винесені з порушенням норм чинного законодавства та без належного врахування всіх обставин справи, тому звернувся до суду з даним позовом.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 ПК України (в редакції 2015-2016 років) згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (пункт 209.6 статті 209 ПК України).

Згідно з підпункту 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 ПК України діяльність у сфері сільського господарства поширюється на надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та /або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Згідно з підпункту 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 ПК України діяльність у сфері сільського господарства поширюється на надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та /або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього кодексу , у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендар.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з16 по останній день (включно)/календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником тої накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних - днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України передбачено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, зазначених в абзаці першому пункту 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності платника податків повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку такого платника та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

1.За результатами перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ПП "Довгалівське" вимог п.209.2 п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов`язань на суму 1 067 274 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування у сфері сільськогосподарського виробництва у листопаді 2015 року.

До такого висновку контролюючий орган прийшов на підставі приписів п.209.2 ст.209, п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України і вказав, що відповідно до наведених норм підприємство мало право застосовувати спеціальний режим оподаткування при постачанні виключно власно виробленої продукції рослинництва. У випадку постачання не власно виробленої продукції, підприємство має застосовувати загальний режим оподаткування ПДВ.

Перевіркою встановлено, що у 2015 по ПП "Довгалівське" урожайність з одного гектара в заліковій вазі перевищує середньо районну на 85,3 ц/га. В порушення пункту 209.2, пункту 209.6 статті 209 ПК Україна у ПДВ по податковій декларації з ПДВ спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства у листопаді 2015 завищений обсяг постачання на суму 5 336 368 грн. та податкові зобов`язання з ПДВ на суму 1 067 274 грн., в результаті віднесення до їх складу операцій з постачання сільгосппродукції (цукровий буряк), який не вирощений на власних/орендованих сільськогосподарських землях.

Крім того, в Акті перевірки зроблено висновок, що ПП "Довгалівське" в листопаді 2015 задекларувало завищений обсяг постачання на суму 5 336 368,00 грн. та податкові зобов`язання з ПДВ на суму 1 067 274,00 грн., в результаті віднесення до їх операцій з постачання сільськогосподарської продукції (цукровий буряк), який не вирощений на власних/орендованих сільськогосподарських землях складу.

Суд визнав, що цей висновок не підтверджується матеріалами справи, за якими встановлено, що ПП "Довгалівське" з 2006 по 2014 включно не здійснювало посів цукрових буряків, що підтверджується копією довідки Управління агропромислового та економічного розвитку Білогірської РДА від 12.02.2019 №55, тому поля підприємства не були уражені хворобами та шкідниками, котрі притаманні при частому посіві цукрових буряків, не виносився шар верхнього родючого ґрунту, який в значній кількості виноситься при механічному збиранні цукрових буряків.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував подані позивачем докази щодо посіву буряків насінням високоурожайних гібридів німецької селекції КВС, Strube, Маrіbо з високим потенціалом врожайності, про внесення ряду добрив під основний обробіток ґрунту та захист рослин від шкідників в період вегетації.

При повній витримці технологій та внесенні фактичних затрат підприємством на цукровий буряк була запланована урожайність більше 65,0 т/1 га.

При цьому суд зауважив, що згідно довідки Білогірської РДА у Хмельницькій області від 18.10.2018 вих.№393 урожайність в середньому по окремих господарствах у 2013 сягала 58,4т/га (584ц/га), в 2014 - 61,14т/га (611,4ц/га).

В той же час, урожайність цукрових буряків в ПП "Довгалівське" становила 510,9ц/га. Даний факт не взято до уваги перевіряючими контролюючого органу, а робиться лише порівняння до показників середньої урожайності по Білогірському районі за 2015.

За таких обставин, правильним є висновок суду про те, що висновки акту контролюючого органу в цій частині суперечать фактичним обставинам справи, ґрунтуються на припущеннях, у зв`язку із чим відсутні підстави для встановлення заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 1 067 274 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 266 819,00 грн.

2. Щодо норм посіву (висіву) сої у 2017 році, суд першої інстанції виходив з наступного.

Контролюючий орган в Акті перевірки зробив висновок, що ПП "Довгалівське" на порушення абзацу "г" пункту 198. 5 статті 198 ПК України занижене податкове зобов`язання у травні 2017 в сумі 67 000,00 грн., в результаті не нарахування податкових зобов`язань за товарами, при придбанні яких був сформований податковий кредит та які використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Відповідно до норм висіву розхід посівного матеріалу при посіву сої у травні 2017 на 403 га площі мав скласти 40,3 тон насіння (403га*100кг). Фактично згідно акту на списання насіння та посадкового матеріалу від 31.05.2017 на посів було використано 67,1 т. зерна сої, що на 26,8 т більше встановлених норм. Оскільки насіння сої в кількості 26,8 т по ціні придбання 12 500,00 грн. без ПДВ не використано у власній господарській діяльності ПП "Довгалівське" зобов`язано було нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ у травні 2017 в сумі 67 000,00 грн. (26.8 т*12500,00 грн.*20%).

Щодо норм посіву (висіву) сої у 2018, контролюючий орган зробив у Акті перевірки висновок про те, що в порушення вимог абзацу "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України ПП "Довгалівське" занижено податкові зобов`язання з ПДВ всього в сумі 57244,00 грн., в тому числі за травень 2018 в сумі 57244,00 грн., в результаті не проведення нарахування податкових зобов`язань по товарах, під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які не були використані в власній господарській діяльності підприємства. ПП "Довгалівське" в травні 2018 при посіві сої мало використати 68.7т насіння (687 га*100кг). Фактично згідно акту на списання насіння та посадкового матеріалу від 31.05.2018 на посів було використано 98,36 т. зерна сої. Різниця становить 29,66 т зерна сої. Оскільки насіння сої в кількості 29,66 т по ціні придбання 9650,00 грн. без ПДВ не використано у власній господарській діяльності ПП "Довгалівське" зобов`язано було нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ у травні 2018 в сумі 57244,00 грн. (29,66 т*9650,00 грн.*20%).

В акті перевірки дані про середню норму посіву зазначаються згідно інформації з Інтернет- сайту Інституту водних проблем і меліорації НААН України (http://ais.agro.ws) та сайту "Відпочинок і робота на своїй ділянці" (http://budtech.in.ua/posiv-soi.html), де зазначена середня норма висіву сої на 1 га рекомендована 100 кг.

Суд правильно зазначив у рішенні, що дані Інтернет-сайту не можуть бути належним джерелом інформації та не можуть бути враховані, як допустимі докази.

В процесі господарської діяльності кожне підприємство виходить із великого спектру фактів: загальний клімат, конкретні погодні умови в певний період року, наявність або відсутність захворювань рослин, особливості та якість ґрунту, якісні показники насіння, показники схожості насіння.

3. Щодо норм посіву (висіву) кукурудзи у 2017 в Акті перевірки перевіряючі зазначили, що ПП "Довгалівське" на порушення абзацу "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України занижено податкові зобов`язання у травні 2017 в сумі 5 414,00 грн., в результаті не нарахування податкових зобов`язань по товарах, по придбанню яких був сформований податковий кредит та які використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. До перевірки було надано акти виконаних робіт за травень 2017, згідно яких посів кукурудзи було здійснено на площі 713 га, що на 9 га менше ніж зазначено у актах списання насіння. Оскільки ПП "Довгалівське" кукурудзу, згідно акту виконаних робіт за травень 2017 площі на 9 га не засіювало, відповідно кукурудза в кількості 7,3 мішки не використана в межах господарської діяльності платника. Умовний продаж відповідно до ціни придбання 3708,00 грн. за 1 мішок в сумі ПДВ 5413,68 грн. (7,3 мішка*3708*20%) не нарахований.

Суд у висновку зазначив, що згідно висновків перевіряючих не відповідають дійсним обставинам господарської операції, оскільки згідно Звіту №4-СГ загальна площа засіяної кукурудзи становить 685 га кукурудзи, а не 722 га як вказано в акті перевірки. Площа 685 га кукурудзи - це не один масив, а декілька земельних ділянок з різними площами.

При посіві кукурудзи здійснюється обсів по краях полів перехресним способом, що пов`язано із технічними та технологічними властивостями тракторів та сівалок, оскільки після кожного заходу трактор з сівалкою має розвернутися в протилежну сторону, тому на краях полів не в повній мірі здійснюється захоплення сівалкою усією площі.

Відповідно, по одній і тій же площі на краях полів, де здійснюється розворот техніки, накладається кількість гектарів згідно обсіву по краях полів. Тобто, в наслідок о обсіву країв полів виходить технологічна накладка, а отже - фактично виконана робота в гектарах більша від фактичного розміру земельних ділянок.

Згідно Акту виконаних робіт найнятою технікою було засіяно 713 га, з них 28 га - обсів країв полів, а також власною технікою було здійснено обсів країв полів загальною площею 9 га.

Крім того, в акті перевірки дані про середню норму посіву зазначаються згідно інформації з сайту в Інтернет-магазину "Яблуком" (http://yablukom.ua/ua/semena- rururuzy/dks_4014-datali).

Як вже зазначав суд раніше, інформація з Інтернет-магазину не може бути належним джерелом інформації та не може розцінюватися як допустимий доказ.

Згідно рекомендації виробників насіння кукурудзи норма висіву по Західній Україні гібриду кукурудзи ДСК становить 1,3 пос.од., тобто 104 тис.шт./1 га. В 2017 підприємством було засіяно насіння гібриду кукурудзи ДСК - 1,27 пос.од./1 га., що є нормою згідно рекомендацій.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, суд робить висновок, що перевіряючі неправомірно зробили висновок про завищення норм посіву сої та кукурудзи у 2017 та сої у 2018.

Відтак, відсутні підстави для встановлення заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 129 658,00 гривень (67 000,00 грн. соя 2017 + 57 244,00 грн. соя 2018 + 5 414,00 кукурудза 2017) та застосування штрафних санкцій.

4. Щодо "безоплатної передачі" жому, суд встановив наступне.

В акті перевірки перевіряючі зробили висновок, що на порушення вимог абзацу "а" пункту 185.1 статті 185, абзацу 2 пункту 188.1 cтатті 188 ПК України ПП "Довгалівське" занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 11259,00 грн. в тому числі за квітень 2017 в сумі 11259,00 грн. в результаті не нарахування податку на додану вартість по операціях з безоплатної передачі жому ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" на загальні суму 67 555,40 грн. Оскільки ПП "Довгалівське" отриманий від переробки цукрового буряка жом фактично не вибрало (не отримало) від ПАТ "Теофіпольський цукровий завод", тому для цілей податкового обліку дана продукція є безоплатно переданою Виконавцю. ПП "Довгалівське" зобов`язано було нарахувати податкові зобов`язання відповідно до абзацу "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України, виходячи із звичайних цін відповідно до абзацу "а" пункту 188.1 статті 188 ПК України у звітному періоді граничного терміну забирання продукції.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що дані висновки перевіряючих не відповідають суті господарських операцій та є помилковими, з огляду на наступне.

За умовами договору №Д/40 від 01.09.2016 сторони досягнули домовленості, що у випадку невиконання строків вибирання (отримання) жому Замовника, що призводить до псування жому у зв`язку з порушенням термінів зберігання Замовник втрачає право на отримання залишків жому після закінчення строку його вибирання.

Згідно п.6.4. Договору при невиконанні строків вибирання жому Замовником згідно пункту 5.6.2. даного Договору, що призводить до псування жому у зв`язку з порушенням термінів зберігання, Замовник втрачає право на отримання залишків жому після закінчення строку його вибирання (отримання), а також Замовник на вимогу Виконавця зобов`язаний до 01.05.2017 відшкодувати Виконавцю витрати по утилізації залишків Жому (навантаження, перевезення та "екологічні" відрахування в розмірі 100,00 грн., з урахуванням ПДВ за кожну тонну не вибраного жому згідно рахунку Виконавця).

Отже, в договорі чітко зазначено, що у випадку неотримання Замовником жому у строк до 01.05.2017, до Замовника не переходить право власності на жом - він залишається у власності цукрового заводу. Це відбувається у зв`язку із його фізичним псуванням - гниттям та знищенням в кінцевому результаті. У зв`язку із цим за умовами договору не відбувалося безоплатної передачі жому, оскільки ПП "Довгалівське" за умовами договору право власності на жом не переходило. Тобто, сировина рослинного походження - жом буряковий, фактично перестає існувати.

Отож, відсутні підстави для встановлення заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 11259,00 грн. та застосування штрафних санкцій.

З огляду на встановлене, суд дійшов правильного висновку, що існують усі підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2018 № 0011181412 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1 069 917,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 267 479,25 грн., № 0011191412, № 0011201412.

Наведені в апеляційній скарзі доводи щодо помилковості висновків суду першої інстанції у цій справі фактично зводяться до правової переоцінки обставин у справі та дослідження доказів, які були предметом оцінки судом у ході розгляду справи. Таким чином, враховуючи встановлені обставини з дослідженням в судовому процесі доказів на їх підтвердження, суд дійшов правильного висновку про протиправність спірних податкових повідомлень -рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення , а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 жовтня 2019 року.

Головуючий Франовська К.С. Судді Кузьменко Л.В. Совгира Д. І.