Постанова

від 02.10.2019 по справі 560/760/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/760/19

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

02 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П.

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника позивача: Гавриленка Р.В.

представників відповідача: Кундиловської М.М., Величко О.Г., Басової А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Хмельницькій області) на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року (повний текст якого складено 25 червня 2019 року у м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Хмельницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

у березні 2019 року позивач - ТОВ Нові аграрні технології" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2019 року.

21 травня 2019 року Хмельницьким окружним адміністративним судом до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача залучено ОСОБА_1 .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 14 лютого 2019 року № 0000003/14-10 та податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2019 року № 0000004/14-10. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" судові витрати на сплату судового збору в сумі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

21 червня 2019 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки, на його думку, при прийнятті рішення не вирішено питання про стягнення судових витрат, а саме, витрат за надання професійної правничої допомоги адвокатом у розмірі 10000 грн.

Додатковою постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" суму понесених ним та підтверджених документально витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не повідомив відповідача належним чином про розгляд вказаної заяви, чим фактично позбавив можливості подати клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, відповідно до акту наданих послуг представником позивача затрачено час на надання послуг подібних між собою за результатом, а також таких, що не відповідають складності справи та виконаних адвокатом послуг, часом, витраченим на виконання відповідних послуг та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Більше того, договір про надання правової допомоги укладено 05.05.2019, а послуги які надані 03.05.2019 та 04.05.2019 згідно акту враховані у вартість, тобто ще до моменту його укладання.

19 серпня 2019 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки додаткове рішення прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Так, позивач вказав на те, що відповідач не скористався своїм правом та жодних клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не подавав.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати додаткове рішення першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив залишити додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

Третя особа, будучи належним чином повідомленою про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилася.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з огляду на таке.

Приймаючи додаткове судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи міститься ордер та акт наданих послуг за договором від 05.05.2019 року, який підтверджує розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн., що відповідає критерію співмірності та розумності, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також складності справи. Натомість, відповідач не звертався до суду з будь-якими заявами стосовно зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Колегія суддів лише частково погоджується з позицією суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З аналізу наведеної норми адміністративного процесуального законодавства вбачається, що застосування інституту ухвалення додаткового судового рішення полягає в усуненні неповноти судового рішення.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 2 ст. 133 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 4-7 ст. 134 КАС України).

Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями ст. 139 КАС України.

Згідно із ч.ч. 1, 3, 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Даючи правову оцінку доводам апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 грн., суд апеляційної інстанції враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що з метою надання позивачу професійної правничої допомоги між Адвокатським об`єднанням "Гавриленко та партнери" в особі ОСОБА_2 та TOB "Нові аграрні технології" в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір про надання професійної правничої допомоги №19-ас/G від 05.05.2019. У розділі 7 вказаного договору сторони визначили порядок обчислення гонорару адвоката. Також, у розділі 7 договору сторони погодили вартість 1 (однієї) години роботи Адвоката, яка становила від 400 грн. до 1200 грн. в залежності від складності виконання роботи, її наслідків і значення для клієнта.

На виконання договору №19-ас/G від 05.05.2019 позивачем було сплачено адвокату гонорар у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 210 від 14.06.2019 на суму 10 000,00 грн., де отримувачем є АО "Гавриленко та Партнери", банк отримувача - Хмельницька філія АТКБ "Приватбанк" м. Хмельницький, призначення платежу - професійна правнича допомога адвоката - гонорар в адміністративній справі за позовом до ГУ ДФС у Хмельницькій області по справі №560/760/19 (а.с. 193).

Також в матеріалах справи міститься ордер та акт наданих послуг за договором від 05.05.2019, з якого вбачається, яка правнича допомога надана позивачеві, порядок розрахунку її вартості.

Водночас, заяву про ухвалення додаткового судового рішення, яка подана позивачем 21.06.2019, розглянуто судом першої інстанції за відсутності відповідача і в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази того, що відповідач повідомлявся про розгляд даного питання.

Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що судове рішення було прийнято за правилами загального позовного провадження, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвалюючи додаткове судове рішення без виклику сторін суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, тим самим позбавивши відповідача можливості подати клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу з наведенням відповідного обґрунтування, що вказує на обґрунтованість доводів апелянта в цій частині.

Слід також звернути увагу на те, що відповідно до акту наданих послуг за договором від 05.05.2019, представником позивача надавалися послуги 03.05.2019 на суму 1600 грн. та 04.05.2019 на суму 900 грн., які увійшли до загального розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, попри те, що договір укладено саме 05.05.2019 за умовами якого, такий договір набуває чинності саме з моменту підписання.

Твердження позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що фактично договір підписано 03.05.2019, а дата 05.05.2019 є опискою, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтверження вказаної обставини.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн. (1600+900), оскільки такі витрати понесені до моменту підписання договору про надання професійної правничої допомоги у даній справі.

Крім того, апелянт наполягає на тому, що зі змісту акту наданих послуг слідує, що представником позивача затрачено час на надання послуг подібних між собою за результатом, а також таких, що не відповідають складності справи та виконаних адвокатом послуг, часом, витраченим на виконання відповідних послуг та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Так, відповідно до вказаного акту 07.05.2019 представником позивача здійснено:

- попередній розрахунок судових витрат та витрат на правничу допомогу на суму 250 грн.;

- витребування доказів у клієнта з приводу обставин проведення камеральної перевірки та встановлення наявних доказів, на підставі яких прийнято рішення на суму 400 грн.;

- підготовка вступного слова на суму 500 грн.;

- підготовка письмового висновку щодо доказів на суму 500 грн.;

- підготовка аналізу норм права, які слід застосовувати на суму 1400 грн.;

- висновки щодо компетенції відповідача приймати рішення на суму 700 грн.

Разом з тим, 06.05.2019 представником позивача надано послугу стосовно перевірки доказів на їх достовірність, допустимість, належність на суму 800 грн., а 07.05.2019 - надано послугу щодо формулювання правової позиції та зміни позовної заяви, направлення її копії з новими доказами сторонам у справі на суму 1500 грн.

На переконання суду апеляційної інстанції, при підготовці зміненої позовної заяви, представником позивача вже здійснювався аналіз норм права, які слід застосовувати до спірних правовідносин, а також у змісті такої позовної заяви надавався висновок щодо компетенції відповідача приймати оскаржуване рішення. Обставини, які пояснювались у вступному слові в повній мірі відображаються у змісті позовної заяви, що не потребує їх виокремлення в окрему послугу.

Більше того, така послуга як перевірка доказів на їх достовірність, допустимість, належність, яка оцінена у 800 грн., передбачала дослідження доказів, які вже були надані позивачем (клієнтом) і необхідність саме витребовувати у клієнта додаткові докази матеріалами справи не підтверджується.

Тобто, в даному випадку доводи апеляційної скарги підтверджують той факт, що до акту наданих послуг дійсно включено послуги, які дублюють одна одну за результатом, а відтак такі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3750 грн. безпідставно стягнуто з відповідача.

Натомість, матеріалами справи в повній мірі підтверджується обґрунтованість надання послуг за договором від 05.05.2019 у розмірі 5000 грн., а саме:

- 06.05.2019 перевірка доказів на їх достовірність, допустимість, належність на суму 800 грн.;

- 07.05.2019 формулювання правової позиції та зміна позовної заяви, направлення її копії з новими доказами сторонам у справі на суму 1500 грн.;

- 21.05.2019 участь в судовому засіданні (підготовче) на суму 1000 грн.;

- 06.06.2019 участь в судовому засіданні (підготовче). Ознайомлення з поясненими третьої особи на суму 1000 грн.;

- 18.06.2019 участь в судовому засіданні (по суті) на суму 700 грн.

При цьому, колегія суддів вважає помилковими доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу слід застосовувати положення постанови КМУ від 17 вересня 2014 року № 465 "Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу" та Методику обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465, враховуючи, що по даній справі АО "Гавриленко та Партнери" не надавало безоплатну вторинну правову допомогу, а діяло у відповідності до умов договору від 05.05.2019. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що при винесенні додаткового судового рішення суд першої інстанції не дослідив належним чином наявні у справі докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також допустив порушення норм процесуального права у зв`язку із неповідомленням відповідача про розгляд даного питання, що вказує на наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення в частині.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Хмельницькій області) задовольнити частково.

Додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року скасувати в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" суму понесених ним та підтверджених документально витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень).

В цій частині прийняти нову постанову, якою клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Хмельницькій області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" суму понесених ним та підтверджених документально витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 жовтня 2019 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Курко О. П.