Ухвала

від 07.10.2019 по справі 813/930/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

07 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/9050/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Довгої О. І. суддів -Глушка І. В. Запотічного І. І.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі № 813/930/17 за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА МАРКА ПІЦА ЧЕЛЕНТАНО" до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900727421862 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 06 вересня 2019 року.

16 вересня 2019 року на адресу суду надійшла заява Головного управління ДФС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яка мотивована тим, що Головне управління ДФС у Львівській області знаходиться на державному фінансуванні згідно із затвердженим кошторисом доходів і видатків на 2019 рік у розрізі помісячного розподілу видатків. Апелянт зазначає, що сплата судового збору потребує додаткового часу, а тому просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Оцінюючи в сукупності наведені заявником обставини, суд не вбачає підстав для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Зокрема, п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати документ про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на сплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Наведене узгоджується з пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. № 228, за змістом якого під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх цивільних прав та обов`язків, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом (Голдер проти Сполученого Королівства і Z та інші проти Сполученого Королівства).

Суд звертає увагу на те, що в підтвердження своїх доводів щодо наявності підстав для продовження строку для усунення недоліків, апелянт не надав жодного доказу щодо вчинення ним дій спрямованих на сплату судового збору, зокрема документів, службових записок, які б містили запити щодо виділення коштів для сплати збору.

Таким чином, суд констатує, що станом на 07 жовтня 2019 року апелянт не виконав вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

відмовити Головному управлінню ДФС у Львівській області в продовженні строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі № 813/930/17 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний