Постанова

від 02.10.2019 по справі 923/207/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/207/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання Соловйова Д.В.

За участю представників сторін:

від СПП "Степове" - Мієнко Р.В., паспорт серія НОМЕР_1 , від 11.01.05;

від прокуратури - Лянна О.А., посвідчення № 031420, від 19.01.15;

від Біляївської сільської ради - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Степове"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.06.19

по справі №923/207/19

за позовом Керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Біляївської сільської ради

до Сільськогосподарського приватного підприємства "Степове"

про зобов`язання повернути земельну ділянку, -

(суддя першої інстанції: Пригуза П.Д., дата та місце ухвалення рішення: 03.06.2019, Господарський суд Херсонської області, м.Херсон, вул. Театральна, 18)

В березні 2019 року Керівник Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Біляївської селищної ради Херсонської області до Сільськогосподарського приватного підприємства "Степове" (далі - СПП Степове ) про зобов`язання повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення вартістю 1 221 917 грн. 68 коп., площею 32 га, надану за договором оренди земельної ділянки від 10.10.2002 у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому вказану ділянку СПП "Степове" було отримано в оренду.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що після спливу строку договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами по справі, та не досягненням згоди щодо поновлення договору оренди, Біляївською сільською радою не забезпечено повернення земельної ділянки. Разом з тим, СПП "Степове" продовжує користуватися вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, що перешкоджає її передачі в оренду та отриманню орендної плати.

В позовній заяві прокурор зазначив, що станом на 21.02.2019 року земельна ділянка комунальної власності кадастровий номер 6524180500:01:001:0001, площею 32 га, самовільно, незважаючи на припинення оренди земельної ділянки, засіяна СПП "Степове" озимими культурами та використовується останнім, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки комунальної власності від 21.02.2019, складеним комісією Біляївської сільської ради.

Тобто СПП "Степове" продовжує використовувати та обробляти земельну ділянку без достатніх правових підстав, а Біляївська сільська рада Нововоронцовського району Херсонської області заходи щодо повернення спірної земельної ділянки у розпорядження ради не вживала, тобто неналежним чином здійснює захист інтересів держави у цій сфері, що і стало підставою для звернення прокурора до Господарського суду Херсонської області з відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.06.2019 позовні вимоги задоволено повністю, зобов`язано СПП "Степове" повернути Біляївській сільській раді Нововоронцовського району Херсонської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення вартістю 1 221 917 грн. 68 коп., площею 32 га, надану за договором оренди земельної ділянки від 10.10.2002 у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому вказану ділянку СПП "Степове" було отримано в оренду.

Господарський суд Херсонської області зазначив, що обставини, встановлені в ході розгляду справи вказують на те, що уповноважений орган, сільська рада, тривалий час не здійснював захисту інтересів місцевого самоврядування, які залишалися незахищеними, у зв`язку з чим, виходячи з оцінки цих фактів, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі діє відповідно до Конституції України, а випадок, що встановлено прокурором є виключний, що зумовлює правомірність звернення прокурора з цим позовом.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідач у встановлений строк звернувся до позивача з наміром продовжити використання земельної ділянки, однак позивач у встановлені строки надіслав орендарю відповідне повідомлення про нові умови надання земельної ділянки в оренду, відмовивши таким чином у поновлені договору оренди на попередніх умовах.

Місцевий господарський суд погодився з доводами прокурора, що у разі недосягнення домовленості щодо розміру орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Крім того, Господарський суд Херсонської області в оскаржуваному рішенні наголосив, що Біляївською сільською радою на пленарному засіданні ради прийнято рішення №202 від 24.04.2018, та повторно рішення №212 від 07.06.2018 про передачу права оренди земельної ділянки площею 32га на конкурентних засадах за результатами аукціону, про що було належно повідомлено відповідача до завершення дії договору 28.08.2018 за №434.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, СПП Степове звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити позов без розгляду.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням при його ухваленні норм матеріального та процесуального права.

Заявник апеляційної скарги зазначив, що судом під час постановлення оскаржуваного рішення були грубо порушені вимоги ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, що в свою чергу потягло за собою порушення вимог п.1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у відповідності до вимог якого суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Зазначені прокурором в позові обставини не відповідають дійсності, оскільки до цього часу відповідачем систематично перераховуються кошти в якості орендної плати за користування спірною земельною ділянкою до бюджету сільської ради та справляється податок на землю. Жодних заперечень з боку Біляївської сільської ради щодо сплати або несплати орендної плати чи земельного податку не надходило та грошові кошти не поверталися.

Крім того, апелянт зазначає, що з доданих до позовної заяви прокурора матеріалів не вбачається, що останній попередив Біляївську сільську раду чи її Голову про намір звернутися до суду з позовом, а доданий лист начальника відділу Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області від 17.12.2018 є нічим іншим, як запитом на інформацію.

На думку заявника апеляційної скарги, під час ухвалення рішення по даній справі, судом першої інстанції повністю проігноровані постанови Верховного Суду в аналогічних справах та не зазначено, з яких мотивів залишені без розгляду доводи відповідача, викладені ним у відзиві стосовно процесуальної дієздатності прокурора для подання позову.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 відкрито апеляційне провадження по справі №923/207/19 за апеляційною скаргою СПП "Степове" на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.06.2019, встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2019 по даній справі, враховуючи велику завантаженість суду апеляційної інстанції та перебування головуючого судді Принцевської Н.М., судді Ярош А.І. у відпустці з 29.07.2019 по 04.09.2019, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, призначено розгляд справи №923/207/19 на 23.09.2019.

22.07.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від прокуратури Херсонської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу СПП Степове залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Прокурор у відзиві зазначив, що, виходячи з оцінки фактів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що прокурор у даній справі діє відповідно до Конституції України, а випадок, який встановлений прокурором є виключним, що зумовлює правомірність звернення прокурора з позовом.

Крім того, 03.09.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Біляївської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Біляївська сільська рада зазначила, що СПП Степове продовжує використовувати земельну ділянку після закінчення дії договору, не зважаючи на те, що підприємству було надано рішення сесії про передачу земельної ділянки на аукціон, у зв`язку з чим просить відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні 23.09.2019 оголошено перерву по справі №923/207/19 до 02.10.2019.

02.10.2010 на електронну адресу Південно-західного апеляційного господарського суду від Біляївської сільської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

В судовому засіданні 02.10.2019 представник відповідача підтримав доводи, викладені ним в апеляційній скарзі, наполягав на її задоволенні та скасуванні рішення суду першої інстанції. Представник прокуратури заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2002 між Нововоронцовською райдержадміністрацією в особі Біляївського сільського голови та директором СПП "Степове" укладено договір оренди землі, державна реєстрація якого здійснена у Нововоронцовському районному відділі земельних ресурсів 10.10.2002 № 3/10. Загальна площа земельної ділянки становить 32 га. Строк дії даного договору - 5 років. (а.с. 27-28)

Додатковою угодою між Нововоронцовською райдержадміністрацією в особі Біляївського сільського голови та директором СПП "Степове" від 28.07.2008 внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, площею 32 га, продовжено строк договору на 10 років до 10.10.2018 з оплатою 140 грн. з 01.01.2009, загальна сума договору 4480,00 грн (а.с. 29).

Біляївською сільською радою прийнято рішення №202 від 24.04.2018 та рішення №212 від 07.06.2018 про передачу права оренди на земельну ділянку площею 32 га на конкурсних засадах за результатами аукціону.

Директором СПП "Степове" листом-повідомленням від 22.02.2018 №94 повідомлено Біляївську сільську раду Нововоронцовського району Херсонської області про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренду на новий строк, до листа було додано проект додаткової угоди (а.с. 30).

Розглянувши зазначене повідомлення сільським головою 28.08.2018 за №434 надано відповідь СПП "Степове", в якій вказано, що умови додаткової угоди не влаштовують орендодавця, а тому Біляївська сільська рада припиняє договір оренди земельної ділянки площею 32 га та передає її на аукціон (а.с. 31).

Згодом директор СПП "Степове" 06.09.2018 звернувся до Біляївської сільської ради з листом №97 у якому просив поновити Договір оренди земельної ділянки від 10.10.2002 строком на 15 років та встановити орендну плату у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, до листа додано проект договору та витяг про нормативно грошову оцінку (а.с. 32-36).

У відповідь Біляївська сільська рада Нововоронцовського району Херсонської області надіслала лист, у якому зазначила, що рішенням ХХІІІ сесії сьомого скликання №212 від 07.06.2018 було затверджено рішення про винесення зазначеної земельної ділянки на торги у формі аукціону.

Крім того надано пропозицію по умовах договору, зокрема: розмір орендної плати 12% від грошової оцінки землі та терміном дії договору 7 років (а.с. 37). Додаткова угода щодо продовження оренди земельної ділянки на нових умовах сторонами погоджена і підписана не була.

Разом з тим, сторонами по справі не заперечується, що СПП "Степове" продовжує використовувати земельну ділянку. Відповідач, посилаючись на мовчазну згоду орендодавця, вважає договір поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, передбачених договором оренди від 10.10.2002.

Неповернення відповідачем земельної ділянки стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Біляївської сільської ради до Господарського суду Херсонської області з відповідним позовом.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

З огляду на оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції в частині наявності процесуальної дієздатності прокурора на звернення до господарського суду в інтересах Біляївської сільської ради, враховуючи приписи ст. 269 Господарського процесуального кодексу, судова колегія вважає за необхідне надати оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги СПП Степове .

Відповідно до положень ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у статті 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

За змістом ч.ч. 3 - 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави

Частинами 1, 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень за умови його попереднього повідомлення, а також підтвердження представництва.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який як однієї із засад правосуддя, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

Як вбачається з позовної заяви, звернення прокуратури з вказаним позовом обумовлене наявністю порушень інтересів держави та неналежним здійсненням позивачем своїх повноважень щодо судового захисту порушених інтересів держави, адже незважаючи на тривалість виявленого порушення позивач тривалий час за судовим захистом інтересів держави безпідставно не звертався, що обумовлює необхідність застосування прокурором наданих йому Конституцією України та Законом України Про прокуратуру повноважень щодо представництва інтересів держави в суді та є підставою для звернення до суду з позовною заявою на захист інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів справи, додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки від 28.07.2008 сторони домовилися продовжити строк дії договору на 10 років до 10.10.2018.

Пунктом 5.1 Договору сторони визначили обов`язок орендаря повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому в порівнянні з тим, у якому він одержав її у оренду після припинення дії договору.

Відповідно до статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 142 Конституції України передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. Держава гарантує існування місцевого самоврядування в Україні та бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно зі статтею 327 Цивільного кодексу України та частиною третьою статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхнього спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до частини п`ятої статті 60 наведеного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

При цьому прокурором в позовній заяві чітко зазначено, що порушення інтересів держави полягає у використанні СПП Степове з 10.10.2018 спірної земельної ділянки без достатніх правових підстав, що перешкоджає передачі її в оренду та отриманню орендної плати у новому розмірі відповідно до нормативної грошової оцінки. Прокурором в позові вказано, що неповернення земельної ділянки суб`єктом господарювання органу місцевого самоврядування вочевидь спричиняє шкоду економічним інтересам держави, оскільки кошти, отримані як орендна плата, є доходами місцевого бюджету та у законодавстві України розглядаються як державні кошти.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що звертаючись до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Біляївської сільської ради, прокурор належним чином обґрунтував наявність порушених інтересів держави та чітко зазначив про неналежне здійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави.

При цьому судом апеляційної інстанції відхиляються твердження апелянта щодо сплати ним орендної плати в розмірі, передбаченому договором оренди, оскільки саме з причин недосягнення згоди щодо підвищення розміру цієї плати між сторонами і не було продовжено орендні відносини. Сплата відповідачем орендної плати в значно меншому розмірі, ніж рада могла б отримувати у випадку передачі земельної ділянки в оренду на нових умовах, не спростовує доводи прокурора про недоотримання доходів місцевим бюджетом.

Колегія суддів вважає, що в позовній заяві прокурором встановлено та визначено поважні причини та необхідні й достатні підстави для представництва в суді інтересів держави, оскільки заходи реагування щодо повернення земельної ділянки, або приведення орендних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, уповноваженим розпорядником ділянки - Біляївською сільською радою, не здійснюється, що вказує на її бездіяльність.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що відсутність самостійного позову Біляївської сільської ради з аналогічними позовними вимогами є підтвердженням бездіяльності позивача щодо вжиття заходів з повернення земельної ділянки. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження зворотного.

До того ж з листа Бериславської місцевої прокуратури від 17.12.2018 за №134/7342 вих-18 на адресу сільського голови Біляївського сільської ради вбачається, що прокуратурою було повідомлено раду про щодо користування відповідачем земельною ділянкою без достатньої правової підстави, з огляду на що судова колегія доходить висновку про обізнаність позивача стосовно порушень відповідачем земельного законодавства. Разом з тим, незважаючи на поінформованість Бериславської сільської ради щодо безпідставного користування земельною ділянкою СПП Степове , позивачем не було вжито будь-яких заходів для усунення порушень з боку відповідача та захисту законних інтересів держави до часу звернення прокурора з відповідним позовом до суду, тобто до 22.03.2019. Натомість Біляївська сільська рада у відповідь на вказаний лист 17.12.2018 повідомила про відсутність наміру звернутися до суду, оскільки рада не відносить це питання до своєї компетенції і для звернення до суду потрібні значні кошти, які відсутні у місцевому бюджеті. (а.с.38-40)

Встановлення прокурором причин, з яких позивач не здійснює захист своїх інтересів, не передбачено жодним нормативно-правовим актом і встановлення таких причин не є обов`язком прокурора. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.04.2019 у справі №916/3486/18.

Крім того, в постанові Верховного Суду у справі №910/11919/17 зазначено, що згідно зі ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор доводить бездіяльність органу в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися до суду.

Судовою колегією не приймаються доводи апелянта стосовно того, що прокурором не здійснено попереднє повідомлення Біляївської міської ради про намір завернутися до суду з позовом, з огляду на наступне.

Законодавством не визначено конкретних вимог щодо форми чи змісту відповідного повідомлення та способу його направлення стороні у справі.

На підтвердження дотримання вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурором надано лист Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області від 25.01.2019 №60-6-19вих-18 на адресу Біляївської сільської ради, в якому останню повідомлено про пред`явлення позову з метою захисту інтересів держави в особі Біляївської сільської ради про витребування земельної ділянки від СПП Степове .

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що Біляївською сільською радою взагалі не вживались жодні, спрямовані на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, дії, що свідчить про бездіяльність вказаного органу та, з урахуванням повідомлення прокуратурою позивача про здійснення представництва (що відповідає визначеному ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку) свідчить про наявність підстав для представництва та відсутність підстав для залишення поданого прокуратурою позову без розгляду, у зв`язку з чим доводи апелянта в цій частині не приймаються до уваги.

З урахуванням наведених обставин суд першої інстанції мав підстави вважати, що позов прокурора має на меті захист суспільних інтересів, якими опікується держава, тому висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні є обґрунтованими та такими, що відповідають наявним обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Сільськогосподарського приватного підприємства "Степове" на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.06.19 по справі №923/207/19 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Херсонської області від 03.06.19 по справі №923/207/19 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Степове" на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.06.2019 по справі №923/207/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 03.06.2019 по справі №923/207/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.10.2019 року.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош