Постанова

від 07.10.2019 по справі 915/713/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/713/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Діброви Г.І.,

Ярош А.І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 31 травня 2019 року (повний текст складено 31.05.2019р.)

по справі № 915/713/19

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ТК ЮНСА

про стягнення штрафу у розмірі 54 940,00 грн.,

суддя суду першої інстанції: Мавродієва М.В.,

час та місце винесення рішення: 31 . 05.2019р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22 Господарський суд Миколаївської області

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі- позивач, АТ Українська залізниця ) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ЮНСА" (далі-відповідач, ТОВ ТК ЮНСА ) про стягнення з останнього 54940,00 грн штрафу за невірно зазначену адресу вантажоодержувача у накладній №41868035 від 25.11.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у листопаді 2018 року зі станції Жовтнева (експ.) Одеської залізниці відповідач, згідно накладної №41868035 здійснив відправлення вагонів №60680105 та №65296238 на станцію Правда Придніпровської залізниці, з визначенням одержувача вантажу ПАТ Дніпровський металургійний комбінат . По прибутті зазначених вагонів на станцію призначення було виявлено, що в накладній №41868035 неправильно зазначено адресу вантажоодержувача, замість вірної: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б, вказано: 51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б, у зв`язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 54 940,00 грн., який він просив стягнути з відповідача.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31 . 05.2019 у справі №915/713/19 позов АТ "Українська залізниця" до ТОВ ТК ЮНСА задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" 21976,00 грн штрафу та 1921,00 грн судового збору. 3. В решті позовних вимог відмовлено.

АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця АТ "Українська залізниця" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 31 . 05.2019 у справі №915/713/19 в частині зменшення штрафу; задовольнити позов АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця АТ "Українська залізниця" у повному обсязі; покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається, зокрема, на те, що оскаржуване рішення в частині зменшення розміру штрафу прийнято за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме положень ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України.

Більш детальніше доводи АТ "Українська залізниця" викладені в апеляційній скарзі.

Разом з апеляційною скаргою позивачем заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2019р. поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Крім того, відповідно до даної ухвали, розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Згідно зі ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та перевірено судом першої інстанції, у листопаді 2018 року зі станції Жовтнева (експ.) Одеської залізниці відповідач здійснив групову відправку вагонів №60680105 та №65296238 згідно накладної №41868035 на станцію Правда Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат .

Відповідно до вказаної накладної №41868035 (графа 4 Одержувач ), найменування одержувача - ПАТ Дніпровський меткомбінат ; ЄДРПОУ одержувача - 05393043; адреса одержувача - Україна, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б , 51925.

03 . 12.2018, після прибуття вагонів №60680105 та №65296238 на станцію Правда, виявилося, що адреса отримувача вантажу не відповідає адресі ПАТ Дніпровський металургійний комбінат .

Зважаючи на вищезазначене, станцією призначення Правда на станцію відправлення Жовтнева (експ.) було відправлено телеграму №НР78 про уточнення адреси одержувача.

04.12.2018 зі станції відправлення Жовтнева (експ.) на станцію призначення Правда надійшла телеграма-відповідь № НР7 щодо виправлення адреси одержувача у накладній №41868035, відповідно до якої вірною вважати адресу отримувача: м. Кам`янське, Дніпропетровска область, вул. Соборна, 18Б.

На підставі телеграми-відповіді станції Жовтнева (експ.) №НР7 від 04.12.2018 по станції призначення Правда Придніпровської залізниці у накладній №41868035 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б.

Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу був засвідчений актом загальної форми №1328 від 03.12.2018.

У зв`язку з цим позивачем на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України нараховано відповідачу штраф у п`ятикратному розмірі від провізної плати в сумі 54940,00 грн . (10988,00 грн х 5).

Водночас, у матеріалах справи наявний відзив ТОВ ТК ЮНСА , поданий до суду першої інстанції, в якому відповідач зазначає, що адресна помилка є формальною та пов`язана виключно зі зміною назви міста та вулиці, що здійснена Верховною Радою та органами самоврядування на виконання Закону України Про заборону пропаганди комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарних режимів .

Так, відповідач вказує, що фактично місцезнаходження вантажоодержувача не змінювалось, а відбулося лише перейменування вулиці: з Кірова на Соборну та перейменування міста: з м. Дніпродзержинськ на м. Кам`янське, згідно з постановою Верховної Ради України від 19.05.2016, а вулиці-згідно з розпорядженням міського голови Дніпродзержинської міської ради №57-р від 19.02.2016 .

Крім цього, у накладній одержувач був належним чином персоніфікований, тобто, його назва та код ЄДРПОУ були вказані вірно, тому, вищевказана формальна помилка не перешкоджала виконанню перевізником своїх зобов`язань по доставці вантажу.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниць, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1 розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

За змістом ст. 129 Статуту залізниць, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002 р.

Згідно з п. 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно з ст. 122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником зазначених відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Положеннями ст. 118 Статуту визначено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Стаття 122 Статуту визначає, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Частиною першою ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

Отже, згідно з ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній адресу одержувача з відправника стягується штраф в розмірі згідно з ст. 118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення).

Водночас, в ході дослідження обставин невірного зазначення адресу одержувача у накладній №41868035 колегією суддів встановлено, що відповідно до розпорядження міського голови Дніпродзержинської міської ради від 19.12.2016 №57-р Про перейменування вулиць міста Дніпродзержинськ та селища міського типу Карнаухівка та додатку до нього (а саме п.51) вулицю Кірова було перейменовано на вулицю Соборну, що не є фактичною зміною місцезнаходження. Розпорядження про перейменування було офіційно оприлюднене у встановленому законом порядку та знаходиться у вільному доступі у мережі інтернет.

Відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки , враховуючи рекомендації Українського інституту національної пам`яті, Верховною Радою України була прийнята постанова від 19.05.2016 Про перейменування окремих населених пунктів та районів . На підставі вищезазначеної постанови Верховної Ради України було перейменовано місто Дніпродзержинськ на місто Кам`янське.

Таким чином, на момент формування накладної №41868035 адресою ПАТ Дніпровський меткомбінат була вулиця Соборна,18-Б, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925.

Разом з тим, фактично місцезнаходження ПАТ Дніпровський Меткомбінат не змінювалось, а відбулося лише перейменування вулиці: з Кірова, 18-Б на Соборну, 18-Б та перейменування міста: з м. Дніпродзержинськ на м. Кам`янське, що є загальновідомими фактами, які підлягали публікації в засобах масової інформації, оскільки перейменування міста відбулося згідно з постановою Верховної Ради України від 19.05.2016.

Тобто, фактично місце призначення (доставки) вантажу (адреса та код одержувача) не змінилося.

Отже, судова колегія дійшла до висновку, що вищезазначені рішення про перейменування вулиць ухвалюється уповноваженими органами та підлягають офіційній публікації, тобто на таке рішення розповсюджується презумпція обізнаності про його зміст. Відтак, позивач був обізнаний про те, що фактичне місцезнаходження вантажоодержувача жодним чином не змінилось. Таким чином, при заповненні накладної відповідачем було зазначено не неправильну адресу, а старе найменування міста та вулиці.

При цьому, правильність зазначення у відповідній накладній назви одержувача - ПАТ Дніпровський металургійний комбінат , коду ЄДРПОУ - 05393043; коду адреси одержувача, а саме: коду міста призначення - 51925, найменування зазначеного міста та області, найменування вулиці та номер будинку не викликає сумнівів, а тому не тягне за собою застосування ст. 122 Статуту залізниць.

Оцінюючи факт зазначення відправником у накладній адреси, яка існувала до перейменування міста в адресі одержувача, колегія суддів керується принципами розумності і добросовісності (п.6 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України), які опосередковують усі приватні правовідносини, і зазначає, що в силу наведених принципів та вимог звичайного здорового глузду не можна в контексті ст.ст. 122, 118 Статуту залізниць вважати невірною адресу, яка зазначена відповідно даних, які існували до перейменування населеного пункту і вулиці.

Наведені вище норми права свідчать про те, що підставою застосування щодо відправника санкції є невірне зазначення адреси у залізничній накладній.

Однак, в даному спорі колегія суддів не вбачає невірного зазначення адреси, оскільки очевидно, що ознакою невірної адреси є виникнення ризику відправлення вантажу на іншу адресу, аніж потрібна відправнику, або неможливість здійснення залізничного перевезення в силу помилок в адресі.

Кожна з перерахованих ознак у даному спорі відсутня.

Тому зазначення даних до перейменування в адресі одержувача не створює ризиків направлення вантажу не за призначенням, не перешкоджає виконанню зобов`язання з перевезення, що й підтверджено обставинами даного спору: вантаж був доставлений належним чином і своєчасно.

Крім того, колегія суддів враховує той факт, що залізничне перевезення, на відміну від поштової доставки, здійснюється не до поштової адреси одержувача, а до залізничної станції призначення, назва якої залишилась незмінною, що виключає існування будь-яких перешкод для здійснення залізничного перевезення.

Напроти, саме формальний підхід позивача до тлумачення терміну помилка в адресі одержувача призвів до створення перешкод у цивільному обороті.

Відповідно до ч.5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно, п.3 ч.4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у судовому рішенні повинна бути наведена мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Колегія суддів, дослідивши оскаржене судове рішення, встановила, що в ньому повністю відсутня оцінка доводів відповідача щодо перейменування населеного пункту та вулиці, зазначених в адресі пункту призначення .

На думку колегії суддів судове рішення, яке не містить зазначення аргументів сторін і їх оцінки, є спотворенням правосуддя.

Також, окрім порушення наведених вище норм процесуального закону, оскаржене рішення не відповідає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України", ЄСПЛ зазначив, що вимога п.1 статті 6 Конвенції щодо вмотивованості судового рішення має на меті забезпечити публічний контроль за здійсненням правосуддя і продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Зокрема, Суд вказав наступне: 58. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

В той же час, відповідно до ч.4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких умов судове рішення підлягає скасуванню як таке, що не відповідає критеріям належного правосуддя, а у задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

В силу викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню як таке, що не відповідає критеріям належного правосуддя; вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.05.2019р. по справі №915/713/19 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Миколаївської області від 31.05.2019 у справі №915/713/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.05.2019 у справі №915/713/19 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовити.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк у встановлених ч.3 ст. 287 ГПК України випадках.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Ярош А.І.