Постанова

від 01.10.2019 по справі 922/676/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р. Справа № 922/676/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.,

за участі секретаря судового засідання Кохан Ю.В.,

за участі представників:

позивача - Настусенко Д.Д. - довіреність № 08-21/3461/2-18 від 20.12.2018;

відповідача - адвокат Чернявський Д.Є., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 2941 від 09.07.2019, ордер серія ПТ № 156746 від 10.07.2019;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - ПП «АНРІ» (вх. № 2323Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 21 червня 2019 року (повний текст складено 01.07.2019) у справі № 922/676/19

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Приватного підприємства «АНРІ» , м. Харків,

про стягнення 848577,61 грн,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2019 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до ПП «АНРІ» про стягнення 848577,61 грн недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою площею 0,2634 га по вул. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , у місті АДРЕСА_3 , яка орендована на підставі договору оренди землі від 26.10.2004, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 63202/04. Посилається на те, що рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зазначає, що рішенням Господарського суду Харківської області від 04.12.2017 у справі № 922/2439/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018, внесено зміни до договору оренди землі від 26.10.2004 шляхом збільшення розміру орендної плати по договору, з урахуванням нормативної грошової оцінки 6243476,00 грн, розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 349634,66 грн або в місяць - 29136,22 грн. Вважає, що внаслідок ухилення відповідача від виконання обов`язку щодо сплати зміненого розміру орендної плати за землю у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013, до набрання законної сили рішенням у справі № 922/2439/14, позивачу нанесено збитки в сумі 848577,61 грн у формі недоотриманого доходу у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою, а саме: різниці між розміром орендної плати, яку відповідач зобов`язаний був сплачувати з урахуванням нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, та фактично сплаченою ним орендною платою.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.06.2019 у справі № 922/676/19 (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриманий дохід за користування земельною ділянкою в сумі 848577,61 грн та судовий збір в сумі 12728,67 грн.

Повний текст зазначеного рішення складено 01.07.2019.

Відповідач - ПП «АНРІ» в межах встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що додаткова угода до договору оренди землі від 26.10.2004 № 63202/04 про збільшення розміру орендної плати набула чинності з моменту набрання законної сили рішенням у справі № 922/2439/14 (20.03.2018), тобто саме з цієї дати у відповідача виник обов`язок сплачувати оренду плату в збільшеному розмірі, визначеному в рішенні, а до цього моменту сторони зобов`язані були керуватися положеннями договору оренди землі в чинній на той час редакції, тому висновок суду першої інстанції про наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення є безпідставним.

В процесі розгляду апеляційної скарги 11.09.2019 за вх. № 8614 відповідач надав до матеріалів справи копію довідки Головного управління ДПС у Харківській області ві д 03.09.2019 № 135/10/20-40-56-07-19 (а.с. 163), згідно з якою ПП «АНРІ» станом на 03.09.2019 не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Позивач - Харківська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами відповідача, викладеним в апеляційній скарзі, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що з дня набрання чинності рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", яким встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014, у відповідача виник обов`язок самостійно вжити заходи щодо приведення розміру орендної плати у відповідність до нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 та сплачувати оновлений розмір плати за землю, проте зазначених дій відповідач не вчинив. Різниця між розміром орендної плати за користування ПП «АНРІ» земельною ділянкою площею 0,2634 га по вул. Клочківській, 99, у місті Харкові відповідно до розміру нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 та фактично сплаченою орендною платою з урахуванням строку позовної давності складає 848577,61 грн, що, на думку позивача, є недоотриманим доходом Харківської міської ради, який вона мала право отримати у разі належного виконання зобов`язання відповідачем, та за змістом глав 82,83 Цивільного кодексу України виникають зобов`язання з відшкодування шкоди, яка завдана відповідними діями.

Ухвалою Східного апеляційного господарського від 31.07.2019 у справі № 922/676/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, призначено розгляд справи на 12.09.2019 о 10:00 год. та викликано в судове засідання учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського від 12.09.2019 у справі № 922/676/19 у зв`язку з клопотанням позивача відкладено розгляд апеляційної скарги на 01.10.2019 о 10:30 год.

27.09.2019 у зв`язку з відпусткою судді Пушая В.І. проведено повторний автоматичний розподіл справи № 922/676/19 та для розгляду зазначеної справи визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашової С.В., суддя Істоміна О.А.

Представник відповідача - ПП «АНРІ» в судовому засіданні 01.10.2019 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник позивача - Харківської міської ради в судовому засіданні 01.10.2019 підтримав повністю відзив на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, а також викладені у відзиві на апеляційну скаргу доводи учасників справи, вислухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2004 на підставі рішення Харківської міської ради від 23.06.2004 № 105/04 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів» між Харківською міською радою (орендодавцем) та ПП «АНРІ» (орендарем) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку по вул. Клочківській, 99, загальною площею 0,2634 га, для будівництва та подальшої експлуатації автоцентру з адміністративними приміщеннями та виставочним залом для продажу автомобілів, на строк на період будівництва до 01.06.2006 та на період експлуатації до 01.06.2029. Зазначений договір оренди землі зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 63202/04 (а.с. 23-25).

Пунктом 5 договору оренди землі від 26.10.2004 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації згідно з довідкою № 1960/04 від 09.08.2004 становить 2282108 грн.

Згідно з п. 9 зазначеного договору, розмір орендної плати на період експлуатації за земельну ділянку становить з 2007 року: в рік 98130,60 грн та в місяць 8177,55 грн.

Відповідно до п. 13 договору оренди землі від 26.10.2004, розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках передбачених законом.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 та базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн, яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п. 1.1 рішення).

Згідно з пп. 2, 3 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014; зміни до договорів оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові

На виконання вищезазначених рішень позивач на адресу відповідача направив лист-пропозицію від 07.12.2013 № 4373/0/225-13 про зміну договору оренди землі разом з додатковою угодою до договору оренди землі від 26.10.2004.

Відповідач - ПП «Анрі» відповідь на лист-пропозицію позивачу не надав, додаткову угоду до договору оренди землі з позивачем не уклав.

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до ПП «Анрі» про внесення змін до договору оренди землі від 26.10.2004, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 63202/04, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, запропонованій Харківською міською радою.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.12.2017 у справі № 922/2439/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018, позов задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди землі від 26.10.2004, зареєстрованого за № 63202/04, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, викладеній в рішенні.

Згідно з вказаною додатковою угодою до договору оренди землі від 26.10.2004:

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2634 га по вул. Клочківській, 99, відповідно до витягу з технічної документації № 296 від 30.10.2013 становить 6243476 грн;

- розмір орендної плати за земельну ділянку площею 0,2634 га по вул. Клочківській, 99, згідно з розрахунком № 180/14 від 30.10.2013 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 349634,66 грн або в місяць - 29136,22 грн.

Рішення Господарського суду Харківської області від 04.12.2017 у справі № 922/2439/14 набрало законної 20.03.2018 та на даний час є чинним.

Позивач - Харківська міська рада в березні 2019 року звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до ПП «АНРІ» про стягнення 848577,61 грн збитків у формі недоотриманого доходу - орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2634 га по вул. Клочківській, 99, у місті Харкові, орендованої на підставі договору оренди землі від 26.10.2004 за період з 15.03.2016 (в межах строку позовної давності) по 19.03.2018 включно (моменту набрання законної сили рішенням у справі № 922/2439/14, яким внесено зміни до договору оренди землі в частині розміру орендної плати).

Свої вимоги обгрунтовує тим, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, що полягає в ухиленні відповідача від виконання обов`язку щодо сплати зміненого розміру орендної плати за землю у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель м. Харкова у період з 01.01.2013 до набрання законної сили рішенням у справі № 922/2439/14, позивачу нанесено збитки у формі недоотриманого доходу у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою, на яку Харківська міська рада мала право розраховувати. Розмір збитків визначає як різницю між розміром орендної плати, яку відповідач зобов`язаний був сплачувати з урахуванням нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, та фактично сплаченою відповідачем орендною платою за період з 15.03.2016 (в межах строку позовної давності) по 19.03.2018 включно (моменту набрання законної сили рішенням у справі № 922/2439/14, яким внесено зміни до договору оренди землі в частині розміру орендної плати), яка складає 848577,61 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.06.2019 у справі № 922/676/19 (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриманий дохід за користування земельною ділянкою в сумі 848577,61 грн та судовий збір в сумі 12728,67 грн.

Зазначене рішення мотивоване тим, що позивачем доведено наявність у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, як:

1) протиправна поведінка, що полягає у:

- не отриманні самостійно оновленого витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та не поданні з цим витягом податкової декларації на поточний рік до відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки;

- не сплаті орендної плати у розмірі, що відповідає рішенню Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013";

- неукладенні в добровільному порядку додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 26.10.2004 за пропозицією орендодавця;

2) збитки, які складаються з коштів, на які Харківська міська рада мала право розраховувати, реально одержати у разі належного виконання зобов`язання відповідачем;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, який зумовлений ухиленням відповідача від самостійної реалізації дій, направлених на внесення змін до договору оренди земельної ділянки у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2013; 4) вина, що виражена в формі бездіяльності особи у вирішенні питання щодо приведення орендної плати за користування земельною ділянкою у відповідність до вимог чинного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що своєчасне неукладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 26.10.2004, пов`язане лише з бездіяльністю орендаря щодо внесення змін в договір оренди землі за згодою сторін.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України та ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому, згідно з пунктом д частини першої ст. 156 Земельного кодексу України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, відшкодування збитків (упущеної вигоди) є заходом цивільно-правової відповідальності.

Шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Усталеною є позиція, що склад цивільного правопорушення включає чотири загальні умови: 1) протиправність діяння (дії чи бездіяльність); 2) наявність негативних наслідків (шкоди) та їх розмір; 3) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; 4) вина правопорушника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Чинне законодавство розмежовує цивільну відповідальність за протиправні збитки та правомірні збитки.

Так, протиправна шкода може бути завдана при невиконанні вимог законодавства щодо охорони та використанні землі при проектуванні, розміщенні, будівництві та введенні в експлуатацію об`єктів, що негативно вплинули на стан землі, при псуванні і знищенні родючого шару ґрунту, забрудненні та засміченні земель, невиконанні обов`язків заходів щодо поліпшення земель та охорони ґрунтів.

До правомірних збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка їх завдала, лише у випадках, спеціально передбачених законодавством, відносяться збитки, визначені ст. 156 Земельного кодексу України, якою передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі.

У разі завдання збитків невиконанням (неналежним виконанням) умов договору протиправний характер поведінки боржника має доводитись кредитором.

Одним з факторів, який перш за все впливає на позитивне вирішення питання про відшкодування шкоди, є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та настанням негативних наслідків (шкоди).

У межах договірної відповідальності поведінка боржника вважається протиправною, якщо вона порушує умови договору та положення актів цивільного законодавства.

Позивачем не доведено протиправний характер дій відповідача щодо сплати орендної плати в період дії договору оренди землі від 26.10.2004 та внесенні змін до цього договору, з огляду на таке.

Умовами договору оренди землі від 26.10.2004 не передбачено стягнення збитків за відсутність волевиявлення сторони щодо укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди щодо збільшення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

В п. 21 договору оренди землі від 26.10.2004 сторони встановили лише право орендодавця на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами, у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується в судовому порядку.

За умовами договору оренди землі від 26.10.2004, орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати (п. 28 договору), а орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановлених цим договором ( п. 31 договору).

Пунктом 36 договору оренди землі від 26.10.2004 сторони визначили, що зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди, спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Аналогічні норми щодо внесення змін в договір лише за згодою сторін та можливості зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору передбачені ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

Статтею 654 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Отже, ні умовами договору оренди землі від 26.10.2004, ні нормами чинного законодавства, не передбачено обов`язку орендаря щодо безумовного підписання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди щодо збільшення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

За відсутності волевиявлення сторони щодо внесення змін до договору оренди землі, зміни до договору оренди про збільшення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою не можуть бути внесені, у такому разі спір вирішується в судовому порядку

Сторони договору - Харківська міська рада (орендодавець) та ПП «АНРІ» (орендар) не досягли згоди щодо внесення змін до договору оренди землі від 26.10.2004 шляхом укладення додаткової угоди до вказаного договору оренди землі. Зміни в договір оренди землі від 26.10.2004 були внесені рішенням Господарського суду Харківської області від 04.12.2017 у справі № 922/2439/14 (яке набрало законної сили 20.03.2018, тобто пізніше спірного періоду з 15.03.2016 по 19.03.2018, за який позивачем заявлено до стягнення збитки у вигляді недоотриманого доходу.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

В свою чергу, ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України містить імперативні приписи про те, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто, вказана норма передбачає можливість встановлення рішенням суду строку, з якого до умов договору вносяться зміни - моменту з якого у сторін виникає зобов`язання виконувати договір на нових умовах.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 916/170/18.

Як вбачається з рішення Господарського суду Харківської області від 04.12.2017 у справі № 922/2439/14, зазначеним рішенням не встановлено строку набрання чинності додатковою угодою до договору оренди землі від 26.10.2004.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, у сторін виникло зобов`язання виконувати договір оренди землі на нових умовах лише з 20.03.2018 (дня набрання чинності рішенням від 04.12.2017 у справі № 922/2439/14). Тобто з 20.03.2018 у позивача виникло право вимагати, а у відповідача виник обов`язок сплачувати орендну плату, розраховану на підставі нової нормативної грошової оцінки. До цього моменту сторони зобов`язані були керуватися положеннями договору оренди землі від 26.10.2004 в чинній на той час редакції.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди землі від 26.10.2004 та додаткова угода до вказаного договору оренди землі є чинними.

Відповідач діяв у відповідності до умов договору оренди землі від 26.10.2004, сплачував оренду плату за користування спірною земельною ділянкою у розмірі, передбаченому зазначеним договором. Нараховані суми орендної плати по договору оренди землі від 26.10.2004 сплачені відповідачем у повному обсязі, що підтверджується довідкою Головного управління ДПС у Харківській області від 03.09.2019 № 135/10/20-40-56-07-19, згідно з якою станом на 03.09.2019 ПП «АНРІ» не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (а.с. 163).

За таких обставин, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між нарахованими позивачем збитками (шкода) у вигляді недоотриманого доходу в сумі 848577,61 грн та діями відповідача щодо укладання додаткової угоди до договору оренди землі та розміру сплаченої орендної плати в період дії договору оренди землі від 26.10.2004.

З огляду на викладене, підстави для застосування до правовідносин, які склались між позивачем та відповідачем приписів глави 82 Відшкодування шкоди Цивільного кодексу України (ст.ст. 1166 - 1211-1) відсутні.

Суд першої інстанції наведеного вище не врахував та дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 848577,61 грн збитків у формі недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 26.10.2004.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами чч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому апеляційна скарга відповідача - ПП «АНРІ» підлягає задоволенню, а на рішення Господарського суду Харківської області від 21.06.2019 у справі № 922/676/19 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За приписами ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу, у разі ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення у справі, цей суд змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу відповідача та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви, не підлягає відшкодуванню, а судовий збір за подання апеляційної скарги, сплачений відповідачем, має бути відшкодований апелянту за рахунок позивача.

Відповідач - ПП «АНРІ» за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 21.06.2019 у справі № 922/676/19 сплатив судовий збір в сумі 20179,88 грн, що підтверджується квитанцією № 1278651В58 від 16.07.2019 (а.с. 151).

Разом з тим, відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

У відповідності до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 848577,61 грн, отже за подання апеляційної скарги на рішення за позовною вимогою майнового характеру на загальну суму 848577,61 грн справляється судовий збір в сумі 19093,00 грн, що складає 150 відсотків від 12728,67 грн (ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

Зважаючи на викладене, апелянту за рахунок позивача має бути відшкодований судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 19093,00 грн.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, п. 2 ч. 1 та ч. 14 ст. 129, ч. 1 ст. 254, ст.ст. 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача - ПП «АНРІ» на рішення Господарського суду Харківської області від 21 червня 2019 року по справі № 922/676/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 21 червня 2019 року по справі № 922/676/19 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ІКЮО 04059243) на користь Приватного підприємства «АНРІ» (вул. Клочківська, 99-А, м. Харків, 61022, ІКЮО 32444554) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в сумі 19093,00 грн.

Доручити Господарського суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 07.10.2019.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.А. Істоміна