Рішення

від 07.10.2019 по справі 909/805/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/805/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Приватного підприємства "Нордік Моторс", вул. Київська, 101 А, м. Рівне, 33027,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світс Компані", вул. Підвальна, буд.12, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300,

про стягнення заборгованості по оплаті за виконані роботи в сумі 14 346 грн 20 к.

без виклику сторін

установив: Приватне підприємство "Нордік Моторс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світс Компані" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по оплаті за виконані роботи в сумі 14 346 грн 20 к.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі наряду-замовлення на обслуговування №КР-6123 від 17.01.2019 року здійснив ремонтні роботи транспортного засобу Volvo xc60, дерржавний номер НОМЕР_1 , що належить ТзОВ "Світс компані" (відповідачу) на суму 14 346 грн 20 к Проте, відповідач не оплатив вартість виконаних робіт, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 05.08.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст. 252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.

Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі ухвалою суду від 05.08.19, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. № 16298/19 від "19" cерпня 2019 р.). Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час розгляду справи по суті позивачем суду не надано.

Ухвалою суду від 05.08.19 відповідач теж повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить відмітка на зворотньому боці вказаної ухвали, та надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).

Проте ухвала суду, направлена відповідачу за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута суду органом поштового зв`язку із відмітками "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цих ухвал.

Водночас, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою, не є об`єктивною причиною, а є суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

За змістом п.7ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Повідомлень від відповідача про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання до суду не надходило.

Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство "Нордік Моторс" здійснює ремонт та обслуговування транспортних засобів.

17 січня 2019 року позивачем Приватним підприємством "Нордік Моторс" (по наряду-замовлення - виконавець/по справі - позивач) на підставі наряду-замовлення на обслуговування №КР-6123 від 17.01.2019 року проведено для відповідача (по наряду-замовлення -замовник/ по справі - відповідач) роботи з технічного обслуговування та ремонту автомобіля транспортного засобу Volvo xc60, дерржавний номер НОМЕР_1 , що належить ТзОВ "Світс компані".

Відповідно до п. 1 вказаного наряду-замовлення сторони домовились, що замовник дає доручення виконавцю, а виконавець зобов`язується надати на території ЦСО виконавця послуги з технічного обслуговування або ремонту автомобіля належним чином, згідно з підстав звернень вказаних в даному наряді-замовленні до виконавця, що переданий на територію ЦСО виконавця у відповідності із оформленим наряд-замовленням автомобіля на ремонт (обслуговування), а замовник зобов`язується приймати автомобіль після здійснення ремонту або технічного обслуговування у присутності контролера по якості виконавця та оплатити надані послуги по Акту виконаних робіт з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів по безготівковому рахунку через банківську установу.

Відповідно до п.4 вказаного наряду-замовлення на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг за цим замовленням складається відповідний Акт виконаних робіт з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, у якому зазначаються кількість нормогодин, види виконаних ремонтних робіт, використані запасні частини, витратні матеріали та їх вартість в гривнях, тощо.

17 січня 2019 року на підтвердження виконання робіт між сторонами складено та підписано Акт виконаних робіт №1445 від 17.01.2019 року на суму 14 346 грн 20к. В акті зазначено, що роботи виконано в повному об`ємі, договірна вартість автозапчастин, матеріалів та виконаних робіт узгоджена сторонами, акт є основою для взаєморозрахунків.

02 липня 2019 року Листом-вимогою №14 позивач звернувся до відповідача про погашення вартості робіт на суму 14 346 грн 20к. з технічного обслуговування та ремонту автомобіля в семиденний термін з моменту отримання вказаної вимоги.

Проте, відповідач вказану вимогу не виконав, що зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.

За наведених обставин, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків( ч.1 ст.202 ЦК України).

Відповідно до ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч.1 та 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за виконані роботи по ремонту транспортного засобу, а отже, до вказаних правовідносин належить застосовувати положення законодавства, що регулює надання послуг, щодо яких встановлені відповідні вимоги та настання правових наслідків за якими, має бути підтверджено певними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Особливості договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу передбачені ст.25 Закону України "Про автомобільний транспорт", зі змісту якої вбачається, що договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є:

- найменування та місце розташування сторін за цим договором;

- перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання;

- вартість робіт та порядок розрахунків;

- перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу;

- перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов`язання виконавця щодо проведених робіт.

Крім того, у відповідності до розділу 3 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2014 за №615, які регулюють взаємовідносини між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, їх складових частин (систем), а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг та поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів та їх складових частин (систем), надання послуг здійснюється за зверненням замовника чи за його попередньою заявкою, яка реєструється в журналі реєстрації. За заявкою виконавець визначає дату, час подання КТЗ, складових частин (систем) та їх експлуатаційної, ремонтної, технологічної документації для надання послуг.

Послуги з технічного обслуговування і ремонту КТЗ чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

Договір про технічне обслуговування і ремонт КТЗ повинен містити істотні умови відповідно до статті 25 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Якщо для надання послуг відсутня потреба залишати КТЗ, його складові частини (системи) на відповідальне зберігання у виконавця, надання послуг оформлюється рахунком-фактурою, накладною, квитанцією тощо, а також нарядом-замовленням на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, у яких обов`язково робиться запис про гарантійні зобов`язання (у випадках, передбачених цими Правилами), який засвідчується підписом контролера якості та скріплюється печаткою виконавця (за наявності).

Згідно розділу 4 вказаних Правил приймання КТЗ та його складових частин (систем) здійснюється у присутності власника чи його уповноваженого представника з оформленням акта передавання-приймання КТЗ, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту. Акт передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту складається у двох примірниках.

Оплата наданих послуг регулюється розділом 5 Правил, згідно яких порядок оплати послуг з технічного обслуговування та ремонту КТЗ визначається договором. Оплата послуг, які виконуються за договором, рахунком-фактурою, нарядом-замовленням, накладною, квитанцією тощо, здійснюється замовником як у готівковій, так і безготівковій формах. Виконавець оформлює документ про витрати на виконання послуг, який підписується виконавцем і замовником і є невід`ємною частиною договору.

Документами, що підтверджують надання послуги, є:

- акт передавання-приймання КТЗ (його складових частин (систем після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту;

- наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності) та замовником;

- документ, що підтверджує оплату послуг;

- рахунок-фактура;

- податкова накладна (для юридичних осіб).

На підтвердження надання позивачем послуг щодо технічного обслуговування та ремонту спірного транспортного засобу на суму 14 346 грн 20к. останнім долучено до матеріалів справи двосторонній Акт виконаних робіт №1445 від 17.01.2019 року.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Копія Акту виконаних робіт №1445 від 17.01.2019 року свідчить про повернення позивачем 17.01.2019 року спірного транспортного засобу з ремонту відповідачу.

З урахуванням наведеного та у відповідності до вимог чинного законодавства у відповідача виник обов`язок щодо оплати коштів за надання відповідних послуг з моменту складення та підписання сторонами Акту виконаних робіт №1445 від 17.01.2019 року відповідно до якого засвідчено факт повернення позивачем транспортного засобу і встановлено факт взаєморозрахунків.

Як вказують ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України).

Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідач в судове засідання не з`явився, своїми правами, наданим йому ст. ст. 42, 46, 165, 251 ГПК України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав, доводи позивача не спростував.

З аналізу наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як судові витрати позивач визначив судовий збір у розмірі 2007 грн 00 к. Водночас, у відповідності до пп.1п.2ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання даного позову позивачем слід було сплатити судовий збір у розмірі 1921 грн 00 к., відтак на відповідача слід покласти витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн 00 к.

За змістом п.1ч.1ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У зв`язку з відсутністю клопотання позивача про повернення зайво сплаченого судового збору, у суду відстуні правові підстави для вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, судовий збір по справі в сумі 1921 грн 00к. слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 25 закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 11, 202, 205, 509, 626, 627, 633, 614, 901 Цивільного кодексу України, ст. 13, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 202, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Приватного підприємства "Нордік Моторс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Світс Компані" про стягнення заборгованості по оплаті за виконані роботи в сумі 14 346 грн 20 к. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світс Компані" (вул. Підвальна, буд.12, м.Калуш, Івано-Франківська область, код 37823981) на користь Приватного підприємства "Нордік Моторс" (вул. Київська, 101 А, м. Рівне, код 33724005) - заборгованості по оплаті за виконані роботи в сумі 14 346 грн 20 к. (чотирнадцять тисяч триста сорок шість гривень двадцять копійки) та 1921 грн 00к. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Фанда О. М.