Рішення

від 07.10.2019 по справі 910/9681/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2019Справа № 910/9681/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-БЕСТ" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 15-А, офіс 111)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАБУДОВА-КОНСАЛТ" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Б)

про стягнення 105 800,00 грн.

Представники сторін не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-БЕСТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАБУДОВА-КОНСАЛТ" про стягнення 107 721,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі рахунку № 98 від 14.09.2018 позивачем 17.09.2018 було здійснено попередню оплату на рахунок відповідача у розмірі 173 300,00 грн. За доводами позивача, відповідач не виконав свої зобов`язання щодо поставки цегли, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовною вимогою про повернення попередньої оплати у розмірі 105 800,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-БЕСТ" без руху в порядку ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу час для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду, а саме надати належний доказ сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

05.08.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачем надано платіжне доручення № 316 від 30.07.2019 про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 суд відкрив провадження у справі №910/9681/19 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.08.2019 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Б.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "ЗАБУДОВА-КОНСАЛТ" отримало ухвалу суду про відкриття провадження у справі 17.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103051526876.

Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-БЕСТ" (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАБУДОВА-КОНСАЛТ" (надалі - відповідач, постачальник) була досягнута усна домовленість про поставку цегли.

На підтвердження досягнутої домовленості та виставленого відповідачем рахунку №98 від 14.09.2018, позивачем було здійснено попередню оплату за цеглу керамічну марки М-100 у кількості 46 тис. штук на загальну суму 173 300,00 грн, про що свідчить платіжне доручення №655 від 17.09.2018.

Відповідачем в свою чергу було поставлено позивачу цеглу лише у кількості 18 тис. штук на загальну суму 67 500,00 грн, що підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною №75 від 05.11.2018. Інша частина попередньо оплаченого товару відповідачем не поставлялась.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з листом-претензією №038 від 16.05.2019, у якій просив останнього протягом двох календарних днів з моменту отримання вищевказаного листа повернути частину попередньої оплати у розмірі 105 800,00 грн на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-БЕСТ".

З долученого позивачем до матеріалів позовної заяви рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0407408983170 вбачається, що відповідач отримав лист-претензію 19.08.2019, проте, залишив її без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 вказаної статті ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Вчинені сторонами дії, які полягали у виставленні відповідачем рахунку №98 від 14.09.2018 на оплату цегли керамічної марки М-100 у кількості 46 тис. штук на загальну суму 172 500,00 грн, який в свою чергу був повністю оплачений позивачем згідно платіжного доручення №655 від 17.09.2018, свідчать про вчинення сторонами у спрощений спосіб правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що згідно платіжного доручення №655 від 17.09.2018 позивач здійснив попередню оплату товару, який мав бути поставлений відповідачем на загальну суму 173 300,00 грн.

При цьому, з наявної у матеріалах справи видаткової накладної №75 від 05.11.2018, яка була підписана та скріплена печатками сторін, вбачається, що відповідачем було поставлено цеглу керамічну марки М-100 лише у кількості 18 тис. штук на загальну суму 67 500,00 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України.

На підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як встановлено судом, з метою повернення суми попередньої оплати у розмірі 105 800,00 грн позивач звертався до відповідача з листом-претензією №038 від 16.05.2019, у якій просив останнього здійснити повернення вищевказаної суми протягом двох календарних днів з моменту отримання листа. Даний лист був отриманий відповідачем 19.08.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0407408983170, проте, станом на момент розгляду спору, залишений без відповіді та задоволення.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Враховуючи наведені правові норми та зважаючи на встановлені судом обставини справи, а саме: одержання відповідачем повної суми попередньої оплати вартості товару, який підлягав поставці на підставі рахунку №98 від 14.09.2018, не виконання відповідачем свого обов`язку щодо передачі позивачу всієї кількості та визначеного асортименту товару згідно наведеного рахунку, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів (попередньої оплати) у розмірі 105 800,00 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язань щодо поставки товару, як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАБУДОВА-КОНСАЛТ" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Б, ідентифікаційний код 41211871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-БЕСТ" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 15-А, офіс 111, ідентифікаційний код 35275763) заборгованість у розмірі 105 800 (сто п`ять тисяч вісімсот) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 07.10.2019

Суддя Л. Г. Пукшин