Рішення

від 01.10.2019 по справі 913/358/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

01 жовтня 2019 року Справа № 913/358/19

Провадження №1/913/358/19

За позовом За позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Привілля» , смт. Троїцьке Луганської області

до Фермерського господарства «Орхідея» , с. Привілля Троїцького району Луганської області

про стягнення 195265 грн. 18 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Бикова К.А.

В присутності представників:

від позивача - не прибув;

від відповідача - адвокат Соломін М.О. (свідоцтво № 258 від 14.07.2003) ;

Самойленко М.В., голова господарства;

Суть спору: про стягнення 195265 грн. 18 коп . збитків, понесених позивачем у вигляді витрат для проведення обробітку ґрунту у 2018 році для посіву, та завданих діями відповідача по захопленню орендованих позивачем земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 50,706 га.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників відповідача, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.

Так, в обґрунтування позову позивач посилається на те, що ПСП «Агрофірма «Привілля» здійснює господарську діяльність на орендованих земельних ділянках, які належать фізичним особам (земельні паї), про що укладені договори, а саме: ОСОБА_1 (договір від 09.10.2017 строком на 10 років на земельну ділянку з кадастровим номером 4425485000:11:002:0092 площею 7,4922 га); ОСОБА_2 (договір від 24.02.2015 строком на 10 років на земельну ділянку з кадастровим номером 4425484000:05:003:0086 площею 7,4091 га); ОСОБА_3 (договір від 02.03.2015 строком на 10 років на земельну ділянку з кадастровим номером 4425484000:05:003:0026 площею 6,7537 га); ОСОБА_4 (договір від 10.10.2013 строком на 5 років на земельну ділянку з кадастровим номером 4425485000:07:004:0063 площею 10,42 га); ОСОБА_5 (договір від 10.10.2013 строком на 5 років на земельну ділянку з кадастровим номером 4425485000:07:004:0047 площею 8,831 га); ОСОБА_6 (договір від 10.10.2013 строком на 5 років на земельну ділянку з кадастровим номером 4425485000:11:002:0065 площею 9,80 га).

Як стверджує позивач, після збирання врожаю 2018 року він підготував грунт для посівної компанії 2019 року, проте, коли за графіком сівозмін в квітні-травні 2019 року вирішив почати обробку вказаних вище земельних ділянок, з`ясувалось, що вони засіяні відповідачем.

На підставі Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затв. постановою КМ України від 19.04.1993 № 284, позивач розрахував збитки у сумі 195265 грн. 18 коп., які просить стягнути на свою користь.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що позивачем не доведено, що Фермерське господарство «Орхідея» вчиняло будь-які дії на орендованих Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Привілля» земельних ділянках, у т.ч. засівання грунту. Згідно з правовою позицією відповідача, позивач не надав належні докази своїх позовних вимог та не підтвердив їх у відповідності до ст. ст. 76-79 ГПК України.

У відповіді на відзив від 26.08.2019 позивач доводи відповідача відхиляє та посилається на те, що матеріали відповідного кримінального провадження доводять вину Фермерського господарства «Орхідея» , а також свідки.

У запереченнях на вказану відповідь відповідач наголошує на відсутності кримінального провадження відносно дій посадових осіб господарства, упередженості свідків, вказаних позивачем, тощо.

Оцінивши обставини справи в їх сукупності, доводи сторін та надані докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відмову у його задоволенні, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно з приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У позові позивач зазначає, що ним понесені збитки на суму 195265 грн. 18 коп., яких він зазнав, підготувавши посівні землі, а у той же час, вказує на характер збитків у вигляді упущеної вигоди.

На запитання суду з цього приводу представник позивача зазначив, що предметом спору є збитки, які понесені у вигляді витрат на відповідні роботи по обробленню грунту. Вказівка на упущену вигоду є помилковою.

Так, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об`єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, причинний зв`язок між протиправними діями боржника та збитками.

Відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки; використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, Кабінетом Міністрів України постановою від 19.04.1993 № 284 затверджений Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок), пунктом 2 якого передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними, зокрема, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних міських рад.

До складу комісій включаються представники виконавчих органів вказаних рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури.

Згідно з п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають у тому числі понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених або необхідних витрат на поліпшення якості земель з урахуванням ринкової або відновної вартості (п. 4 Порядку).

Як свідчать матеріали справи, акт комісії по визначенню розміру збитків, передбачений вказаним Порядком, позивачем не наданий.

За розрахунком збитків позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Аргумент-Експерт» , з яким уклав договір від 19.06.2019, на підставі якого оцінювачем складений висновок від 27.06.2019 на суму 195265 грн. 18 коп.

Цей висновок та розрахунок до нього є доказами у розумінні ст. 73 ГПК України, проте, позивачем не враховано, що важливим елементом доказування наявності реальних збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони. Позивачу слід довести, що протиправні дії ФГ «Орхідея» є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Так, позов у цій справі обґрунтований обставинами захоплення відповідачем орендованих земельних ділянок, втім, йдеться про дії не юридичної особи-відповідача, як такого, а його посадових осіб (працівників), що є складом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (самоправство), про що вказано у повідомленні слідчого Троїцького відділу поліції ГУ НП в Луганській області від 24.04.2019.

Суд вважає, що вказані обставини не можуть встановлюватися на підставі показань свідків у господарському процесі, де предметом розгляду є правовідносини юридичних осіб. Такий висновок робиться у т.ч. на підставі ст. 87 ГПК України, якою передбачено - законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Так, згідно із ст. 75 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалений вирок або ухвала суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

При розгляді справи суд встановив, що матеріалами справи не доведено фактів, які б свідчити, що понесені позивачем втрати майнового характеру зумовлені протиправними діями відповідача, які полягають у скоєнні самоправства відносно захоплення земельних ділянок з кадастровими номерами 4425485000:11:002:0092, 4425484000:05:003:0086, 4425484000:05:003:0026, 4425485000:07:004:0063, 4425485000:07:004:0047, 4425485000:11:002:0065, які знаходяться на територіях Привільської та Вівчарівської сільських рад Троїцького району Луганської області.

Таким чином, позивач не довів повний склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності у вигляді шкоди (збитків), зокрема, протиправні дії відповідача, причинний зв`язок між протиправними діями та завданою шкодою.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача у відповідності до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Привілля» , смт. Троїцьке Луганської області, вул. Північна, буд. 4, корпус А, ідент. код 31844498 до Фермерського господарства «Орхідея» , с. Привілля Троїцького району Луганської області, вул. Мічурина, буд. 32, ідент. код 24204517 про стягнення 195265 грн. 18 коп . в і д м о в и т и.

2. Судові витрати покласти на позивача.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 07.10.2019.

Суддя Н.М.Зюбанова