Рішення

від 26.09.2019 по справі 911/1375/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2019 р. Справа № 911/1375/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Брунько А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Катаєвої Світлани Анатоліївни (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос (адреса: 09236, Київська обл., Кагарлицький район, село Великі Прицьки, вулиця Центральна, будинок 16, код 03754828)

про стягнення 2062640 грн.

за участю представників:

позивача - Радіщев В.О.

відповідач - Вашека О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Катаєва Світлана Анатоліївна звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос про стягнення 2 062 640 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив відповідачу поставку товарів на умовах Договору поставки № 03/07/18, проте відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем виникла прострочена заборгованість в розмірі 2 000 000,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Також позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 46 000,00 гривень інфляційних втрат та 3% річних у сумі 16 640,00 гривень

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 04.07.2019.

02.07.2019 через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача було подано відзив, в якому він проти позову заперечує.

В судовому засіданні 04.07.2019 оголошено перерву до 25.07.2019.

16.07.2019 через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 911/1375/19 до набрання законної сили рішення у справі № 911/1634/19. Розгляд даного клопотання судом відкладено.

24.07.2019 до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява ОСОБА_1 про вступ у справу як представника та клопотання про відкладення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.07.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.08.2019 та продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів з ініціативи суду.

29.08.2019 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

29.08.2019 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 29.08.2019 оголошено перерву до 05.09.2019.

03.09.2019 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

05.09.2019 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

В обґрунтування даного клопотання представник відповідача зазначив, що рішення у справі №911/1375/19 може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 .

В підготовчому судовому засіданні 05.09.2019 розглянувши клопотання про зупинення провадження, дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача та відповідача, суд відмовив в задоволенні даного клопотання, оскільки судом не встановлено, а ініціатором клопотання належним чином не доведено наявності обставин, що свідчили б про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до завершення розгляду справи № 911/1634/19.

Також, в підготовчому судовому засіданні 05.09.2019 судом було розглянуто клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та вирішено відмовити в його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 ГПК України).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 ГПК України.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Однак, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "КОЛОС" не наведено належних обґрунтувань щодо того, як рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки ОСОБА_2 , у зв`язку з чим суд прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, що не заявляє вимог щодо предмета спору, слід відмовити.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2019 постановлено закрити підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 26.09.2019.

Заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

26.09.2019 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.07.2018 між Фізичною особою - підприємцем Катаєвою Світланою Анатоліївною в особі Катаєвої Світлани Анатоліївни (Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Колос в особі директора Ружанського Віктора Антоновича (Покупець) укладено договір поставки № 03/07/18, за умовами якого постачальник зобов`язався на підставі договору передати товар у власність покупцю, а покупець - прийняти і сплатити за товар, на умовах вказаних в договорі.

Згідно п. 1.2. договору під товаром в договорі сторони розуміють: 1. Посівний матеріал кукурудзи Пустоварівська 280 (1 пос.од./мішок = 80 тис.нас.) в кількості 1000, ціною 2000 грн, сума 2 000 000 грн.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору загальна вартість товару складає: 2 000 000 грн., без урахування податку на додану вартість. Оплата за товар проводиться в безготівковій формі у гривнях України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно виставленого (их) рахунку (ів), що є невід`ємною частиною договору, протягом трьох банківських днів, з моменту відвантаження товару.

Пунктом 3.4. Договору визначено, що днем поставки товару вважається дата, вказана у видатковій накладній, підписаній уповноваженими представниками сторін.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором (п. 7.1. договору).

Як вбачається з акту приймання-передачі № 3 від 03.12.2018, ФОП Катаєва Світлана Анатоліївна передала СТОВ Колос посівний матеріал кукурудзи Пустоварівська 280 в кількості - 1 000 посівних одиниць, згідно видаткової накладної № КСА-00003 від 03.12.2018, загальною вартістю 2 000 000 грн без ПДВ.

Згідно видаткової накладної № КСА-000003 від 03.12.2018, підписаної сторонами та скріпленої їх печатками відповідач відвантажив, а позивач прийняв товар на суму 2 000 000 грн.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 1 від 03.12.2018 відповідачем відвантажено перевізнику ПП Вектор-2008 посівний матеріал кукурудзи Пустоварівська 280 в кількості - 1 000 посівних одиниць для вручення вантажоодержувачу СТОВ Колос . На даній товарно-транспортній накладній наявні підписи відповідача, водія/експедитора та позивача, а також печатка СТОВ Колос .

Для здійснення оплати поставленого товару, позивач надав відповідачу рахунок на оплату №КСА-00005 від 03.12.2018.

Втім, як стверджує позивач, відповідач умови договору не виконав, отриманий товар не оплатив, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутись з позовом до суду про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2 000 000,00 гривень, 46 000,00 гривень інфляційних втрат, 3% річних у сумі 16 640,00 гривень.

Відповідач у відзиві заперечив наявність договірних відносин з позивачем, а також сам факт поставки вищезазначеного товару, зазначивши, що договір поставки №03/07/18 підписано ОСОБА_2, у якого не було необхідного обсягу повноважень та дієздатності на момент укладення даного договору, про що позивач, проявивши розумну обачність, повинен був знати.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що сума боргу в розмірі 2 000 000,00 гривень за поставлений товар підтверджується належними доказами відповідачем, станом на час розгляду справи в суді, існування заборгованості у стягуваному розмірі належними та допустимими доказами не спростованою, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь 16 640,00 грн. 3% річних та 46 000,00 грн. інфляційних втрат за загальний період прострочки з 07.12.2018 по 20.03.2019.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 16 640,00 грн. 3% річних та 46 000,00 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

Матеріалами справи спростовуються доводи відповідача про те, що договір поставки №03/07/18 підписано ОСОБА_2, у якого не було необхідного обсягу повноважень та дієздатності на момент укладення даного договору.

Згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.02.2019 за № 1005050913, станом на 03.07.2018 (дата укладення договору поставки № 03/07/18) керівником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос значився ОСОБА_2 .

Відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.02.2019 за № 1005050255, станом на 03.12.2018 (дата поставки товару згідно договору поставки № 03/07/18) керівником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос значиться ОСОБА_2 .

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Судом встановлено, що договір поставки № 03/07/18 від 03.07.2018 був вчинений у письмовій формі; сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, в тому числі щодо предмету та строку дії договору.

На момент укладення договору поставки № 03/07/18 від 03.07.2018, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містилися відомості про те, що ОСОБА_2 є керівником і єдиним засновником СТОВ Колос .

У відповідності до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, не доведено суду того, що позивач на момент укладення договору поставки № 03/07/18 від 03.07.2018 був обізнаний та міг знати, що ОСОБА_2 не був директором відповідача, а відтак не був уповноважений на укладення договору.

Крім того, договір поставки був посвідчений печаткою позивача з боку ОСОБА_2 .

У відповідності до п. 65 Постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27 листопада 1998 року Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи із зазначеного, особи, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства, призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про втрату печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі СТОВ Колос .

Доводи відповідача на наявність судових рішень у справі № 911/3773/17, де встановлено, що ОСОБА_2 , починаючи з 03.02.2014 не є учасником, а з 20.05.2014 - директором СТОВ Колос , які були доступні у публічному доступі не заслуговують на увагу суду, оскільки Катаєва С.А. не була учасником справи № 911/3773/17 на момент укладення договору поставки рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2018 законної сили не набуло.

Доводи відповідача відносно того, що згідно статуту СТОВ Колос на укладення директором позивача договорів на суму, що перевищує 100 000 грн. необхідна попередня письмова згода загальних зборів учасників, спростовується тим, що відповідно до наявної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка була доступна відповідачу у відкритому доступі, такі обмеження відсутні.

Судом критично оцінюються твердження відповідача стосовного того, що Ружанський С.А. не має відношення до СТОВ Колос - не є ані директором, а ні засновником останнього, оскільки на підтвердження цього факту відповідачем надані документи які є внутрішньою документацією СТОВ Колос , вільний доступ до яких у позивача відсутній.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 2 000 000,00 гривень основного боргу, 46 000,00 гривень інфляційних втрат та 3% річних у сумі 16 640,00 гривень.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос (адреса: 09236, Київська обл., Кагарлицький район, село Великі Прицьки, вулиця Центральна, будинок 16, код 03754828) на користь Фізичної особи-підприємця Катаєвої Світлани Анатоліївни (адреса: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 2 000 000 (два мільйони) грн. 00 коп. основного боргу, 16 640 (шістнадцять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп. 3% річних, 46 000 (сорок шість тисяч) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 30 939 (тридцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 60 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.10.2019

Суддя Т.Д. Лилак