Рішення

від 04.10.2019 по справі 916/2213/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2213/19 Господарський суд Одеської області у складі: судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №916/2213/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» /50055, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, б.165/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікне Груп» /65023, м. Одеса, вул. Торгова, б.2, пр.4/

про стягнення 5 000,00грн. штрафу,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» /надалі - ТОВ «Компанія Транс-Інвест» , позивач/ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікне Груп» /надалі - ТОВ «Вікне Груп» , відповідач/ про стягнення 5 000,00грн. штрафу.

Позивач, обґрунтовуючи позов зазначає, що 28.02.2018р. між ТОВ «Компанія Транс-Інвест» та ТОВ «Вікне Груп» був укладений договір оренди транспортних засобів №28/02, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався передати позивачу предмет договору, а саме транспортні засоби, перелік яких визначені в п.1.1. договору оренди транспортних засобів №28/02 в строки визначені договором, а саме додатковою угодою №1 від 28.02.2018р.

Так, відповідно до договору, відповідач за твердженнями позивача зобов`язався в день підписання договору, а саме 28.02.2018р., передати позивачу транспорті засоби, що є предметом спірного договору.

Між тим, посилаючись на акт прийому-передачі транспортних засобів до договору орендодавець - ТОВ «Вікне Груп» в порушення укладених між сторонами договірних зобов`язань відповідно до договору №28/02 від 28.02.2018р., не виконав свої договірні зобов`язання в частині своєчасної передачі об`єкту оренди позивачу.

А тому, ТОВ «Компанія Транс-Інвест» звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Вікне Груп» штрафних санкцій у розмірі 5 000,00грн. за несвоєчасну передачу об`єкту оренди позивачу.

Відзив на позов відповідач суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2019р. позовна заява вх.№2267/19 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2019р. позовну заяву /вх.№2267/19 від 02.08.2019р./ прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу запропоновано у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України не пізніше сімнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати суду відзив на позов.

Копії ухвали про відкриття провадження по справі були направлені на юридичні адреси сторін.

Позивач повідомлений належним чином за юридичною адресою: 50055, м. Кривий АДРЕСА_1 , вул. Нікопольське шосе, б.165.

Відповідач повідомлений належним чином за юридичною адресою: 65023, м. Одеса, вул. Торгова, б.2, пр.4.

При цьому, як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за вх.№38164/19 від 03.09.2019р., ухвала суду від 06.08.2019р. повернута до суду без вручення, з відміткою на довідці УКРПОШТИ «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» .

Враховуючи вищевикладене, суд з метою належного повідомлення відповідача - ТОВ «Вікне Груп» про розгляд справи, повторно направив ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2019р. на юридичну адресу відповідача: АДРЕСА_2 , м АДРЕСА_3 Одеса, вул АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 .2, пр.4, яка також повернута без вручення, з відміткою на довідці УКРПОШТИ «адресат відсутній» .

Відповідно до п. п. 1, 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, встановлені наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність /вибуття/ адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження, копія ухвали від 06.08.2019 надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві /яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань/.

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення про невручення, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала суду від 06.08.2019 вважається врученою відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою про невручення.

Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення учасників про розгляд даної справи.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

04.10.2019р. судом було постановлено вступну та резолютивну частини рішення в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

28.02.2018р. між ТОВ «Компанія Транс-Інвест» /надалі - орендар/ та ТОВ «Вікне Груп» /орендодавець/ був укладений договір оренди транспортних засобів №28/02, в порядку і на умовах, визначених дійсним договором, орендодавець зобов`язується передати орендарю в строкове, платне користування згідно акту прийому-передачі наступне майно: 1. Грузовий автомобіль RenaultKerax 440.42, 2. Грузовий автомобіль RenaultKerax 440.42, 3. Грузовий автомобіль - самоскид Renault K. 460 35 6*4, 4. Грузовий автомобіль - самоскид Volvo FM. версія FMX6*4, 5. Грузовий автомобіль - самоскид Volvo FM. Версія FMX6*4, 6. Грузовий автомобіль - самоскид Volvo FM. версія FMX6*4, 7. Самосвал Scania P380CB8X4EHZ, 8. Самосвал Scania P380CB8X4EHZ, 9. Грузовий автомобіль - самоскид Volvo FM. версія FMX6*4, 10. Грузовий автомобіль - самоскид Renault K. 460 35 6*4, 11. Грузовий автомобіль - самоскид Renault K. 460 35 6*4, 12. Грузовий автомобіль - самоскид SCANIA G400 CB8Ч4 EHZ, 13. Самосвал Scania НОМЕР_1 , 14. Грузовий автомобіль - самоскид Renault K. 460 35 6*4, 15. Бульдозер Сaterpillar НОМЕР_2 , 16. Бульдозер Сaterpillar НОМЕР_2 , 17. Бульдозер Сaterpillar НОМЕР_2 , 18. Екскаватор гідравлічний Сaterpillar 336 DL, 19. Екскаватор гусеничний середній Сaterpillar модель 329 DL, 20. Екскаватор гідравлічний Сaterpillar 336 DL, 21. Бульдозер Сaterpillar D6R, 22. Колісний одноковшевий фронтальний навантажувач SM, модель 656 D, 23. Колісний одноковшевий фронтальний навантажувач SM, модель 656 D.

Відповідно до п.2.1. в редакції додаткової угоди №1 від 28.02.2018р. до договору оренди транспортних засобів №28/02 від 28.02.2018р. орендодавець бере на себе наступні обов`язки: - в день вступу в силу договору передати в користування орендарю визначений договором об`єкт оренди в належному технічному стані яке забезпечує його нормальну експлуатацію по акту прийому-передачі, який підписується орендодавцем і орендарем.

Додатковою угодою №1 від 28.02.2018р. до договору оренди транспортних засобів №28/02 від 28.02.2018р. п.4.3. договору №28/02 від 28.02.2018р. визнано недійсним, доповнено п.4.3.: орендодавець несе наступну відповідальність по договору: у випадку порушення строку передачі об`єктів оренди в установлений договором строк, орендодавець оплачує штраф у розмірі 5 000,00грн.

Додатковою угодою №1 від 28.02.2018р. до договору оренди транспортних засобів №28/02 від 28.02.2018р. доповнено договір №28/02 від 28.02.2018р. п.6.9. Строк позовної давності по договору збільшується та становить 5 років з моменту вступу в силу договору по всім спірним правовідносинам, які виникають між орендодавцем та орендарем.

01.03.2018р. за актом прийому-передачі транспортних засобів, що є додатком №1 до договору №28/02 від 28.02.2018р. ТОВ «Вікне Груп» передав, а ТОВ «Компанія Транс-Інвест» прийняв, об`єкт оренди визначений в п.1.1. договору «Компанія Транс-Інвест» .

01.02.2019р. ТОВ «Компанія Транс-Інвест» звернувся до ТОВ «Вікне Груп» з листом - вимого щодо стягнення штрафних санкцій, як то передбачено п.4.3. договору №28/02 від 28.02.2018р., яка прийнята директором Билко Е.В. під розпис 01.02.2019р.

Так, не виконання відповідачем листа - вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, як то передбачено п.4.3. договору №28/02 від 28.02.2018р., стало підставою для звернення позивача за захистом свого право за охоронюваного законом інтересу до Господарського суду.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов`язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником /учасниками/ відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт /зобов`язана сторона, у тому числі боржник/ зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта /виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо/, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт /управнена сторона, у тому числі кредитор/ має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між сторонами по справі договір оренди є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст.173, 174 ГК України /ст.ст.11, 202, 509 ЦК України/, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Як встановлено ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Так, як встановлено судом, 01.03.2018р. за актом прийому-передачі транспортних засобів, що є додатком №1 до договору №28/02 від 28.02.2018р. ТОВ «Вікне Груп» передав, а ТОВ «Компанія Транс-Інвест» прийняв, об`єкт оренди визначений в п.1.1. договору «Компанія Транс-Інвест» , з пошенням строків визначених умовами договору.

Відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема: застосування штрафних санкцій.

Зобов`язання в силу вимог ст.525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст.230 ГК України, передбачно, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів /робіт, послуг/.

Додатковою угодою №1 від 28.02.2018р. до договору оренди транспортних засобів №28/02 від 28.02.2018р. п.4.3. договору №28/02 від 28.02.2018р. визнано недійсним, доповнено п.4.3.: орендодавець несе наступну відповідальність по договору: у випадку порушення строку передачі об`єктів оренди в установлений договором строк, орендодавець оплачує штраф у розмірі 5 000,00грн.

Положення ч.2 ст.222 ГК України, визначають, що у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

01.02.2019р. ТОВ «Компанія Транс-Інвест» звернувся до ТОВ «Вікне Груп» з листом - вимого щодо стягнення штрафних санкцій, як то передбачено п.4.3. договору №28/02 від 28.02.2018р., яка прийнята директором Билко Е.В. під розпис 01.02.2019р.

Зазначені обставини та норми чинного законодавства свідчать про те, що у позивача виникло право вимоги 5 000,00грн. штрафу за порушення відповідачем строків визначених договором оренди транспортних засобів №28/02 від 28.02.2018р.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин /фактів/, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу /групі однотипних доказів/, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу /групи доказів/.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, враховуючи порушення відповідачем умов договору оренди транспортних засобів №28/02 від 28.02.2018р. в частині своєчасної передачі об`єкту оренди позивачу, за що сторонами узгоджена відповідальність у вигляді стягнення штрафу, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, які наявні в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікне Груп» /65023, м. Одеса, вул. Торгова, б.2, пр.4, код ЄДРПОУ 41797895/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транс-Інвест» /50055, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, б.165, код ЄДРПОУ 38465370/ штраф у розмірі 5 000 /п`ять тисяч/ грн. 00 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 1 921 /одна тисяча дев`ятсот двадцять одна/ грн. 00коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повне рішення складено 07 жовтня 2019р.

Суддя О.В. Цісельський