Рішення

від 07.10.2019 по справі 922/2221/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2221/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДОНЕЦЬКСПЕЦСТАЛЬ , 49005, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 5, пов. 3, код ЄДРПОУ 36560849;

до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , 03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815, в особі Філії Панютинський вагоноремонтний завод Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , 64660, Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Заводська, 5, код ЄДРПОУ 40081305;

про стягнення пені у розмірі 10404, 98 грн. та 3 % річних у розмірі 1734, 16 грн. за неналежне виконання договору поставки № ПВРЗ (ВМТП-18.568)ю

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДОНЕЦЬКСПЕЦСТАЛЬ звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Панютинський вагоноремонтний завод Публічного акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення пені у розмірі 10404, 98 грн. та 3 % річних у розмірі 1734, 16 грн. за неналежне виконання договору поставки № ПВРЗ (ВМТП-18.568)ю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2019 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

14.08.2019 від відповідача надійшов відзив на позов (вх.. №19635 від 14.08.2019), в якому відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить суд в їх задоволенні відмовити. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на порушення з боку позивача п.4.2 договору в частині надання повного комплекту документів, зокрема, документів якості на поставлений товар. Також відповідач посилається на неналежне оформлення позивачем видаткових та товарно-транспортних накладних, оскільки в них відсутній код товару згідно УКТ ЗЕД. Як зазначає відповідач у п.4.2 договору сторони погодили строк оплати товару з вказівкою на подію, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Таким чином, відповідач вважає, що не зважаючи на здійснену ним оплату за поставлений позивачем товар, його обов`язок по оплаті не настав, а тому у позивача відсутні підстави стверджувати про порушення з боку відповідача строків оплати, передбачених п.4.2 договору. Також відповідач заперечує проти покладення на нього судових витрат, понесених позивачем по сплаті професійної правничої допомоги, оскільки до позовної заяви позивачем не додано жодного доказу факту надання правничої допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті позивачем. З огляду на викладене відповідач посилається на відсутність правових підстав для покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

27.08.2019 на адресу суду, позивачем надано відповідь на відзив (вх. №20385 від 27.08.2019), в якій позивач доводи відповідача щодо відсутності у нього обов`язку здійснити оплату поставленого товару через неподання необхідних документів не відповідають фактичним обставинам справи. Як зазначає позивач, відповідачем прийнято товар та підписано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні відповідачем без будь-яких зауважень та застережень. Що стосується надання доказів, що підтверджують понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивач посилається на наданий ним до суду, відповідно до ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України, попередній (орієнтовний) розрахунок. Також позивач зазначив, що всі необхідні документи, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу будуть надані до суду в порядку, передбаченому ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити в повному обсязі. При цьому разом з поданою відповіддю на відзив до суду від позивача надійшла заява про подання доказів про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 15 000,00грн. на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

08.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькспецсталь" (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) укладено договір поставки № ПВРЗ (ВМТП-18.568)ю (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити та передати у власність відповідача продукцію (товар), відповідно до Специфікації № 1, а відповідач прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до умов п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити і передати у зумовлені строки у власність покупцю певну продукцію, надалі товар, відповідно до специфікації №1 (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.

Пунктом 1.2. договору сторони визначили найменування товару: Балка хребтова.

Умовами п. 1.3. договору передбачено, що кількість і асортимент товару передбачається у специфікації №1, яка додається до даного договору (додаток №1).

Пунктом 1.7. договору сторони визначили, що вантажоодержувачем та платником товару є Філія "Панютинський вагоноремонтний завод" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Згідно п. 3.1. договору сторони погодили та встановили, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною вказаною у специфікації №1 (додаток №1).

При цьому, пунктом 3.4. договору сторони дійшли згоди щодо того, ціна договору становить 3 246 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%: 541 000,00 грн.

Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що покупець оплачує постачальнику кожну прийняту партію товару не пізніше 10 банківських днів з дати поставки товару покупцю, але не раніше реєстрації видаткової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку - фактури, видаткової накладної, податкової накладної, товарно-транспортної накладної, документів якості на поставлений товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній повинен бути код товару згідно УКТ ЗЕД.

Положенням п. 5.1.4 договору передбачено, що датою поставки товару вважається день підписання покупцем або його уповноваженим представником видаткової накладної, яка готується постачальником та надається разом з товаром покупцю.

Згідно п. 5.15. договору сторони визначили, що товар за даним договором може постачатися партіями.

Разом з тим, п. 5.2.1 договору сторони встановили, що прийом товару здійснюється покупцем у відповідності з Інструкцією № П-6 від 15.06.65 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначенням і товарів народного споживання по кількості" та Інструкцією № П-7 від 25.04.66р. "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" при наявності товаро-супроводжувальних документів: товарно - транспортної накладної, податкової накладної на кожну партію товару, видаткової накладної.

Підтвердження одержання товару покупцем є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

Розділом 6 договору сторони визначили права та обов`язки сторін, зокрема п.п. 6.1.1., 6.1.2. передбачено обов`язок покупця своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари; приймати поставлені товари згідно з видатковою накладною.

Пунктом 6.2.4 договору передбачено право покупця повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 4.2. розділу IV цього договору (відсутність печатки, підписів тощо).

В свою чергу, п. 6.4. договору сторони погодили, що постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

Згідно п. 10.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків - до повного виконання.

На виконання умов зазначеного договору позивач здійснив поставку, а відповідач прийняв обумовлений спірним договором товар, що підтверджується видатковими накладними № 126 від 08.11.2018 на суму 1 623 000,00грн. та № 127 від 08.11.2018 на суму 1 623 000,00грн., а також товарно-транспортними накладними № Л0801 та № Л0801/1 від 08.11.2018. Всього позивачем було поставлено товару на загальну суму 3 246 000,00грн.

08.11.2018 між сторонами підписано Акти приймання-передачі №4 та № 5, які підписані та скріплені печатками сторін, при цьому згідно яких позивач передав, а відповідач прийняв товар визначений специфікацією №1 згідно видаткових накладних № 126 від 08.11.2018 та № 127 від 08.11.2018 без зауважень.

Як вбачається з податкових накладних, доданих до позовної заяви, 26.11.2018 та 27.11.2018 позивач зареєстрував в органах Державної податкової служби України податкові накладні на переданий товар № 6 та № 7 від 08.11.2018 відповідно.

Таким чином, як зазначає позивач, відповідач у відповідності до п. 4.2 договору зобов`язаний був здійснити оплату товару за переданий товар за видатковою накладною № 126 - 26.11.2018, а за видатковою накладною №127 - 27.11.2018, однак, відповідачем, в порушення вимог п. 4.2 договору сплачено вартість товару лише 04.12.2018, у зв`язку з чим прострочив оплату товару за видатковою накладною №126 на 7 днів, а за видатковою накладною №127 на 6 днів, що стало підставою для позивача для звернення до суд з вимогою стягнути з відповідача пені у розмірі 10404, 98 грн. та 3 % річних у розмірі 1734,16 грн. за неналежне виконання договору поставки № ПВРЗ (ВМТП-18.568)ю.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.11,509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст.ст.627,628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до вимог ст.ст.525,526,629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивач зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі, а саме: поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 3 246 000,00грн.

Факт поставки товару підтверджується наявними у справі видатковими накладними № 126 та № 127 від 08.11.2018 на загальну суму 3 246 000,00грн., товарно-транспортними накладними № Л0801 та №Л0801/1 від 08.11.2018, а також Актами приймання-передачі №4 та №5 від 08.11.2018, підписаними з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

Як вже зазначалось вище, за умовами п.4.2 договору зобов`язався сплатити позивачу товар не пізніше 10 банківських днів з дати поставки товару, але не раніше реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що позивач 26.11.2018 та 27.11.2018 зареєстрував податкові накладні на переданий товар № 6 та № 7 від 08.11.2018 в органах Державної податкової служби України, у зв`язку з чим саме цей день є кінцевим терміном оплати відповідачем товару за спірним договором.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором виконав несвоєчасно, за отриманий у листопаді 2018 товар розрахувався з порушенням строків, визначених умовами договору, а саме 04.12.2018.

Таким чином, загальна кількість прострочених відповідачем днів за видатковою накладною №126 від 08.11.2019 становить 7 днів, а за видатковою накладною №127 від 08.11.2018 відповідно 6 днів. При цьому факт здійснення відповідачем оплати товару з порушенням строків, передбачених умовами п.4.2 договору підтверджується копіями платіжних доручень, наявними у справі.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За умовами п.7.3 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченої вартості товару.

Дослідивши матеріали справи, суд здійснивши власні розрахунки та перевіривши розрахунки пені що надав: за видатковою накладною №126 з 26.11.2018 по 04.12.2018 на суму 5602,68грн. та за видатковою накладною №127 з 27.11.2018 по 04.12.2018, дійшов висновку що такий розрахунок відповідає умовам договору нормам ГК України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з позовної заяви позивач також просить стягнути з відповідача 1734,16грн. річних, які нараховані позивачем у період прострочення за видатковою накладною №126 з 26.11.2018 по 04.12.2018 та за видатковою накладною №127 з 27.11.2018 по 04.12.2018.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3 % річних - 1734,16 грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

У своїх запереченнях відповідач посилається на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, оскільки вважає, що строк оплати для відповідача за спірним договором не настав, оскільки обов`язок по сплаті товару у відповідача виникає за умови своєчасного надання позивачем документів якості на поставлений товар та інших належним чином оформлених документів, чого позивачем зроблено не було. Крім того, у видаткових та товарно-транспортних накладних позивачем не зазначено код товару УКТ ЗЕД, що також, на думку відповідача, свідчить про недотримання позивачем умов п.4.2 договору. Як зазначив відповідач, здійснюючи оплату за поставлений товар він лише скористався своїм правом його оплатити.

Суд не приймає дані заперечення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вже було встановлено судом вище, відповідач отримав товар, поставлений позивачем за видатковими накладними № 126 та № 127 від 08.11.2018, а також товарно-транспортними накладними № Л0801 та №Л0801/1 від 08.11.2018, які підписані відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Також суд звертає увагу, що в товарно-транспортних накладних зазначено перелік супровідних документів, що передаються разом з товаром. Так, в товарно-транспортній накладній № Л0801 зазначено, що разом з вантажем передаються наступні супровідні документи: рахунок № 39 від 08.11.2018, видаткова накладна № 126 від 08.11.2018, сертифікати якості, акт № 5. В товарно-транспортній накладній № Л0801/1 від 08.11.2018 зазначено, що разом з вантажем передаються рахунок № 138 від 08.11.2018, видаткова накладна № 127 від 08.11.2018, сертифікати якості, акт № 4. У податкових накладних № 6 та № 7 від 08.11.2018 зазначено код товару згідно з УКТ ЗЕД - 8607998000.

Відповідно до ст.666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві, зокрема, документи, що стосуються товару та підлягають передачі разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Крім того, п.6.2.4 Договору передбачено право відповідача повернути рахунок позивачу без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у п.4.2 цього Договору.

Також суд вважає за необхідне відзначити, що відповідач жодних претензій щодо неналежного виконання позивачем зобов`язань щодо передачі документів на товар на адресу позивача не направив, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та Акти приймання-передачі товару підписані та скріплені печатками без заперечень та зауважень, жодного повідомлення або застереження в приймально-передавальних документах щодо відсутності документів відповідачем зроблено не було.

Даний факт відповідачем не спростований, в матеріалах справи такі докази також відсутні. Відповідач не надав суду жодних документів, які б підтверджували обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Суд зауважує, що а ні чинним законодавством України, а ні умовами укладеного між сторонами договору не передбачено обов`язку позивача передавати необхідну документацію за окремими актами приймання-передачі, а тому факт передачі товару та супровідних документів без будь-яких застережень або зауважень з боку відповідача свідчить про передачу позивачем всіх передбачених п.4.2 договору документів разом з поставленим товаром.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що доводи відповідача щодо відсутності у нього обов`язку здійснити оплату поставленого товару через неподання необхідних документів є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Що стосується вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст.131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькспецсталь" та Адвокатським об`єднанням "Комплекс Груп" укладено договір про надання правової допомоги від 06.05.2019, відповідно до якого останнє взяло на себе зобов`язання надавати правову допомогу/послуги з юридичного супроводження судових спорів позивача та представництва його інтересів в судах.

30.05.2019 між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Комплекс Груп" укладено Додаткову угоду № 2 до договору про надання правової допомоги від 06.05.2019, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору. Сторони домовилися про комплексне юридичне супроводження Адвокатським об`єднанням "Комплекс Груп" спору позивача із відповідачем за позовною заявою про стягнення коштів за договором поставки № ПВРЗ (ВМТП-18.568)ю від 08.08.2018 (п.1 додаткової угоди №2), визначили вартість послуг (п.2) і граничний розмір винагороди (гонорару), а також порядок здійснення оплати (п.4), інші умови.

Заявник зазначає, що ним були виконані умови договору та надана правова допомога у справі, що підтверджується Актом наданих послуг від 19.08.2019 до договору про надання правової допомоги від 06.05.2019. До Акту заявником доданий детальний опис наданих Адвокатським об`єднанням "Комплекс Груп" послуг із зазначенням витраченого часу і вартості послуг, а також загальної суми наданих послуг за комплексне юридичне супроводження спору і сума послуг, що підлягає оплаті позивачем.

Згідно акту наданих послуг від 19.08.2019 та додатку № 1 до нього загальна сума наданих послуг за комплексне юридичне супроводження спору склала 15 000,00грн.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди № 2 від 30.05.2019 до Договору про надання правової допомоги від 06.05.2019 розмір винагороди (гонорару) не може перевищувати 10% від майнової вимоги позову за супроводження спору в окремій судовій інстанції. Загальний розмір майнових вимог позивача у справі № 922/2221/19 складає 12139,14грн.; 10% від зазначеної суми становить 121,39грн.

При цьому, як зазначає позивач, загальна сума наданих послуг на професійну правничу допомогу, що підлягає оплаті позивачем згідно Акту наданих послуг складає 15 000,00грн.

Пунктом 4 Додаткової угоди передбачено, що оплата послуг виконавця здійснюється протягом 20 банківських днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг, на підставі виставленого виконавцем рахунку. Замовник має право здійснювати авансові платежі по даному договору.

Адвокатським об`єднанням "Комплекс Груп" було виставлено позивачу рахунок № 25 від 25.08.2019 на оплату позивачем послуг правової допомоги на суму 15 000,00грн.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що позивачем фактично витрати на правову допомогу понесені не були, оскільки позивач не надав відповідних доказів. В той же час, відповідно до п.4 додаткової угоди № 2 від 30.05.2019р., граничним строком оплати наданих послуг є 19.09.2019. Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для покладення цих витрат на відповідача у справі.

Аналогічна правова позиція, відповідно до якої ненадання доказів на підтвердження фактичного здійснення витрат на професійну правничу допомогу (їх оплати) є підставою для відмови в здійсненні компенсації таких витрат викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05.02.2019 у справі № 906/194/18 та від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18, № 19/54/2012/5003 від 31.01.2019, у справі № 906/194/18 від 05.01.2019, у справі № 917/1071/18 від 19.02.2019.

Так, Верховний Суд при розгляді вищевказаних справ зазначав, що на підтвердження фактичного здійснення учасником судових витрат на професійну правничу допомогу має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги .

Такими документами, зокрема є квитанції про оплату послуг адвоката, видаткові касові ордери; платіжні доручення про передачу коштів адвокату, виписки рахунків тощо.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оскільки позивачем не доведено фактичне здійснення ним витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 15 000,00грн., враховуючи відповідне клопотання відповідача, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви позивача щодо покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/2221/19 у розмірі 15 000,00грн. відмовити повністю.

Що стосується судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00грн. суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40081305, код філії 592, адреса: 64660, Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Заводська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькспецсталь" (код ЄДРПОУ 36560849, адреса: 49005, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 5) - 10404,98грн. - пені та 1734,16грн. - 3 річних, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921,00грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькспецсталь" про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2019.

Суддя Н.А. Новікова