Рішення

від 30.09.2019 по справі 927/582/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/582/19 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді НоувенМ.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/582/19, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

за позовом: Чернігівської міської ради

вул. Магістацька,7, м. Чернігів, Чернігівська обл., 14000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант - автомаркет Чернігів

вул. Промислова,11, м. Чернігів, Чернігівська обл.,14017

про стягнення 792 380,21 грн,

за участю:

представника позивача: Мозирко В.О., дов. № 385/2-08/вих/01 від 21.05.2019,

представника відповідача: не з`явився.

Позивач - Чернігівська міська рада, звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант - автомаркет Чернігів про стягнення 792380,21 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позов, заперечення на відзив на позов, підготовче засідання призначено на 06.08.2019.

У підготовчому засіданні 06.08.2019 суд протокольно постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 10.09.2019.

У підготовчому засіданні 10.09.2019 суд виніс ухвалу про продовження строку підготовчого провадження, закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 30.09.2019.

У підготовчі засідання та у засідання з розгляду спору по суті з`являвся уповноважений представник позивача, представник відповідача у судові засідання не з`являвся.

Ухвали суду від 15.07.2019, від 06.08.2019, від 10.09.2019, що направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації: вул. Промислова,11, м. Чернігів, 14017, повернуті відділенням зв`язку на адресу суду як неодержані з відміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Належне повідомлення судом відповідача про розгляд справи щодо нього підтверджується наявними матеріалами справи про направлення йому ухвал суду на адресу, що встановлена за витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписом пункту 10 частини 2 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, винесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на вказані положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи щодо нього у господарському суді.

У судовому засіданні 30.09.2019 оголошена вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.240 ГПК України.

Позиції учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, не оформивши право користування земельними ділянками комунальної власності, на яких розташоване належне йому майно, як фактичний користувач земельної ділянки використовував її у період з 31.05.2012 по 11.10.2018 без належних на те підстав і без сплати орендної плати у загальній сумі 792 380,21 грн, яка є безпідставно набутими та збереженими коштами за користування земельною ділянкою, які, відповідно до ст. 1212 ЦК України повинен відшкодувати позивачу.

Відповідач у встановлені судом строки відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Фактичні обставини справи.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 28.03.2007 здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант - автомаркет Чернігів .

Згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.05.2019 № 166200058 з 11.05.2011 Товариству з обмеженою відповідальністю Гарант-автомаркет Чернігів на праві приватної власності належать об`єкти нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 обл., м. Чернігів, вул. Промислова,11, договір купівлі - продажу від 31.03.2011 № 1122.

Пунктом 58 рішення Чернігівської міської ради від 31.05.2012 (21 сесія 6 скликання) Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення технічної документації , враховуючи договір купівлі - продажу від 31.03.2011 № 1122, ТОВ Гарант - автомаркет Чернігів передано земельні ділянки: площею 0,1850 га (кадастровий номер 7410100000:01:038:0119), площею 0,3311 га (кадастровий номер 741010000:01:038:0120), площею 0,0088 га (кадастровий номер 7410100000:01:038:9007) в довгострокову оренду, строком до 31.05.2019, загальною площею 0,5249 га, по вул. Промисловій,11, для експлуатації об`єктів нерухомості (адмінбудівля, склад- гараж, РБУ, клуб, прохідна, вбиральня, сарай).

Листами №1063 від 28.02.2014, №1838 від 18.03.2016, №2502 від 03.04.2017, № 01-21/693 від 05.06.2018, 01-21/1148 від 06.09.2018 Чернігівська міська рада надсилала ТОВ Гарант-автомаркет Чернігів проекти договорів оренди земельних ділянок площею.

Відповідач отримав листи №1838 від 18.03.2016, №2502 від 03.04.2017, що підтверджується відміткою на повідомленнях про вручення рекомендованої кореспонденції № 1493100543281, №1400035153510 відповідно.

Відповідач відповіді на листи не надав, проекти договорів оренди ним підписані не були.

На запити управління земельних ресурсів від 11.04.2018 № 01-21/461, від 21.05.2018 № 01-21/645, від 21.05.2018 № 01-21/643, від 21.05.2018 № 01-21/642, від 10.07.2018 № 01-21/930 про надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (кадастрові номери: 7410100000:01:038:0119, 7410100000:01:038:0120) по вул. АДРЕСА_2 ,11, м. Чернігів, відділом у місті Чернігові головного Держгеокадастру у Чернігівській області листами від 16.04.2018 № 18-25-0.36-1526/169-18, від 18.06.2018 № 18-25-0.36-2000/169-18 надано інформацію про нормативну грошову оцінку вищевказаних земельних ділянок.

Листом № 6686/10/25-01-12-03-03 від 15.06.2018 Головне управління ДФС у Чернігівській області повідомило, що ТОВ Гарант-автосервіс Чернігів податкові декларації з плати за землю, за земельні ділянки, розташовані на території м. Чернігова за 2012-2018 роки не подавало.

Розмір збережених коштів відповідача у період з 31.05.2012 по 11.10.2018 включно було розраховано Чернігівською міською радою як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, яка нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

При розрахунку суми збережених коштів у розмірі орендної плати враховано вимоги п. 58 рішення Чернігівської міської ради від 31.05.2012 (21 сесія 6 скликання) Про надання, вилучення в передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення технічної документації та рішення Чернігівської міської ради від 30.01.2015 року Про місцеві податки (47 сесія 6 скликання) (зі змінами та доповненнями) та застосовано ставку орендної плати 4 відсотки (для земель промисловості).

За результатами розрахунку суми збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за рахунок Чернігівської міської ради (власника земельної ділянки) при використанні земельних ділянок, площею 0,3311 га (кадастровий номер 7410100000:01:038:0120) та площею 0,1851 га (кадастровий номер 7410100000:01:038:0119) по вул. Промислова,11 у м. Чернігові, з урахуванням інформації управлінь Держгеокодастру та органу фіскальної служби, остання складає 792 380,21 грн за період з 31.05.2012 до 11.10.2018.

Листом №937/ІН/2-08/19 від 23.05.2019 відповідачу направлено вимогу про повернення 792380,21грн безпідставно збережених коштів з детальним розрахунком останніх.

Зазначений лист направлений відповідачу рекомендованим листом з повідомленням № 1400044039429, повернутий відділенням зв`язку як неодержаний з відміткою за закінченням встановленого терміну зберігання .

Відповідач доказів повернення 792380,21грн безпідставно збережених коштів не надав.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням умов договору відповідачем.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України, випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 04.06.2019 у справі 914/1925/18.

Отже, в спірних правовідносинах виникли кондикційні зобов`язання.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Відповідач у період з 31.05.2012 по 11.10.2018 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Розмір доходу відповідача у період з 31.05.2012 по 11.10.2018 було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до інформації, наданої відділом у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (листи № 18-25-0.36-1527/169-18 від 16.04.2018, № 18-25-0.36-2000/169-18 від 18.06.2018,) нормативна грошова оцінка за земельну ділянку за адресою: м. Чернігів, вул. Промислова, АДРЕСА_3 за 1 м 2 склала: станом на 06.04.2011-01.01.2014 - 435,61 грн/кв.м, станом на 01.01.2015 - 544,08 грн/кв.м, станом на 01.01.2016 - 779,75 грн/кв.м, станом на 01.01.2017 - 826,36 грн/кв.м., станом на 01.01.2018 - 719,47 грн/кв.м.

Підпунктом 14.5.9 пункту 14.5. Положення про плату за землю, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 30.01.2015 встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди за землі житлової громадської забудови, промисловості ті інші категорії земель за комерційною функцією використання складського господарства та іншого неврахованого вище комерційного використання на рівні 4% нормативної грошової оцінки.

Отже, за розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна склав 792 380,21 грн за період з 31.05.2012 по 11.10.2018.

Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення "Про плату за землю", затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 30.01.2015.

Станом на день винесення рішення судом відповідач доказів сплати 792 380,21 грн не надав.

З огляду на викладене ТОВ Гарант - автомаркет Чернігів як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 792 380,21 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 11 885,70 грн.

Керуючись ст. 129, 178, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Чернігівської міської ради Чернігівської області, код 34339125 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-автомаркет Чернігів , код 35029814 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 792 380,21 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-автомаркет Чернігів , вул. Промислова,11, м. Чернігів, 14017, код 35029814 на користь Чернігівської міської ради, ву. Магістрацька,7, м. Чернігів, 14000, код 34339125, 792380,21 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, 11 885,70 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 07.10.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Ноувен