Справа № 530/1035/19
Номер провадження 2/530/696/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2019 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Должко С.Р., секретаря Стрілець Л.Г., розглянувши в місті Зіньків справу за позовом
ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 до Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, юридична адреса: Полтавська область, Зіньківський район, с.Високе, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, місце знаходження: м.Полтава, вул.Уютна, 23 про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі, ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 звернулися в Зіньківський районний суд Полтавської області з позовом до Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, юридична адреса: Полтавська область, Зіньківський район, с.Високе, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, місце знаходження: м.Полтава, вул.Уютна, 23 про визнання права власності на спадкове майно.
В судове засідання позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не з`явилися, але направили до суду заяву про розгляд справи їх відсутності та підтримання позовних вимог.
Представник відповідача Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, але направив до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі і просить розгляд справи провести без його участі.
Суд вирішив за можливе розглядати справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна зі сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Відповідно до статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки відповідач визнав позовні вимоги і вони знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні, суд приймає вказане визнання позову, оскільки такі дії відповідача не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, тому, відповідно до вимог ст. 206 ЦПК України, суд вважає, що вказані позовні вимоги є цілком доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у вказаному обсязі.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цивільного процесуального кодексу України.
Як передбачено нормою ст. 3 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до ст. 41 Конституції України: "кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності".
Відповідно до ст. 16 ЦК України, визнання права є одним із способів захисту порушеного майнового права.
Відповідно до ст. 30 ЦПК України: "Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини", враховуючи місцезнаходження, позов пред`являється за правилами виключної підсудності до Зіньківського районного суду Полтавської області за місцем знаходження земельної ділянки.
Частиною 1 ст. 1297 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою... .
Згідно положень пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 12 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процессу їхні процесуальні права та обов`язки, неслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процессу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процессу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Відповідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі докозам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до п. 11 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.
Відповідно до ст. ст. 1217, 1218, ЦК України спадщина здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1, ч.5. ст. 1268 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину, яка незалежно від часу прийняття належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. З Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Згідно з положеннями ст. 1277 ЦК ( 435-15 ) у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення: зокрема, територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Згідно з ст.5 Закону система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. Відповідно до ст.10 цього ж Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Пленуму Верховного Суду України у п. 24 Постанови № 7 від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Судом встановлено що, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 прізвище ОСОБА_3 по ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свідоцтво про народження: серія НОМЕР_1 , повторно видане Удовичанською сільською радою Зіньківського району Полтавської області про, що в книзі записів актів громадянського стану про народження 03 травня 1959 року зроблено відповідний запис за № 31.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 . Свідоцтво про народження: серія НОМЕР_2 повторно видане Удовичанською сільською радою Зіньківського району Полтавської області про, що в книзі записів актів громадянського стану про народження 03 вересня 1962 року зроблено відповідний запис за № 35.
В свідоцтві про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Згідно довідки Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області № 22 від 19.03.2019 року будинковолодіння по АДРЕСА_4 ) в селі Високе згідно господарської книги № 07 особовий рахунок № НОМЕР_3 станом на 01.07.1990 року відносилося до типу колгоспного двору. Членами колгоспного двору були: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
18 жовтня 1996 року Зіньківським районним судом Полтавської області колгоспний двір розділений. За ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано право власності на 3/10 частини будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_2 про що свідчить свідоцтво про право власності від 16.01.2001 року видане на їх ім`я на підставі рішення виконкому Високівської сільської ради від 27.12.2000 року. За ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 визнано право власності на решту 7/10 частин будинковолодіння розташованого по АДРЕСА_2 . Свідоцтво про право власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на 7/10 частин будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_2 відсутнє.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 75 років, помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим виконавчим комітетом Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, про що 20.05.2003 року зроблений запис за № 9.
На день смерті, ОСОБА_5 , проживав по АДРЕСА_2 . Спадщину померлого прийняла його дружина ОСОБА_6 , шляхом постійного проживання з померлим ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 , у віці 87 років, померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим виконавчим комітетом Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, про що 04 квітня 2018 року складено відповідний актовий запис № 05.
У Зіньківській державній нотаріальній конторі на померлу, ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , заведена спадкова справ № 213/2018.
Спадкоємцями померлої ОСОБА_6 є її діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які згідно поданих заяв прийняли спадщину.
Спадщина складається з:
7/15 частин садибного (індивідуального) житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , який включає: Житловий будинок (позначений літерою А-1), Житловий будинок (позначений літерою Б-1), Гараж (позначений літерою - В), Сарай (позначений літерою - Г), Сарай (позначений літерою - г). Погріб (позначений літерою - г 1 ), Погріб вхідний (позначений літерою - Ж), Сарай (позначений літерою - Д), Сарай (позначений літерою - д), Вбиральня (позначена літерою - Е), Ворота огорожі (позначені № 1), Огорожа (позначена № 2);
земельної ділянки (кадастровий номер 5321381500:00:005:0083) площею 2,000 гектарів, розташованої на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Землю передано ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 593468, виданого на підставі розпорядження голови Зіньківської РДА від 06 травня 2003 року № 237. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 18 від 15 травня 2003 року;
Поділ спадкового майна спадкоємцями здійснено без доплати та грошової компенсації, претензій незалежно від вартості успадкованого майна виділеного зі складу спадщини для кожного з них немає.
ОСОБА_1 успадковує:
земельну ділянку (кадастровий номер 5321381500:00:005:0083) площею 2,000 гектарів, розташованої на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, яку було передано ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства, на підставі розпорядження голови Зіньківської РДА від 06 травня 2003 року № 237, про що свідчить державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 593468, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 18 від 15 травня 2003 року.
ОСОБА_2 успадковує:
7/15 частин садибного (індивідуального) житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , який включає: Житловий будинок (позначений літерою А-1), Житловий будинок (позначений літерою Б-1), Гараж (позначений літерою - В), Сарай (позначений літерою - Г), Сарай (позначений літерою - г), Погріб (позначений літерою - г 1 ), Погріб вхідний (позначений літерою - Ж), Сарай (позначений літерою - Д), Сарай (позначений літерою - д), Вбиральня (позначена літерою - Е), Ворота огорожі (позначені № 1), Огорожа (позначена № 2).
Відповідно частини 1, 3, ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно частини 1, ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Відповідно ст. 66, 67 Закону України „Про нотаріат", на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців, або держави, державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Частиною 1 ст. 1297 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на нерухоме майно.
Як спадкоємці за законом майна померлої ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають намір успадкувати спадкове майно, але не можуть здійснити своє право і успадкувати спадкове майно в нотаріальному порядку, причиною цього являється винесена державним нотаріусом Зіньківської державної нотаріальної контори постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії з наступних підстав. Житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , станом на 01.07.1990 року, відносився до типу колгоспного двору. Відсутній правовстановлювальний документ на спадкове майно.
Згідно п.11 ч. 1 ст.346 Цивільного кодексу України у разі смерті власника право власності припиняється.
Таким чином, успадкувати і належним чином зареєструвати належне померлій ОСОБА_6 спадкове майно спадкоємці можуть тільки через суд, звернувшись із заявою про визнання права власності на спадкове майно.
Звернувшись в ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор позивачі виготовили технічний паспорт на будинок.
Факт того, що при житті ОСОБА_6 мала спадкове майно, яке після її смерті може належати спадкоємцям за законом підтверджується паспортом та ідентифікаційним кодом платника податків, свідоцтвом про народження, свідоцтвом про одруження, свідоцтвом про смерть, державним актом на право приватної власності на землю, довідкою відділу у Зіньківському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, витягом з ДЗК, технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, довідками Високівської сільської ради, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до ст. 316 ЦК України "правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею..."..
Відповідно до змісту ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі .
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.
Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду на вищевикладене вбачається, що положення ч.1 ст.1268 ЦК України стосовно захисту права власності повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі Пайн Велів Девелопментс ЛТД проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Визнання за позивачами права приватної власності не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Відповідно до змін у ЦПК від 03.10.2017 року вказано, що новий цивільний процесуальний кодекс вводиться в дію з 15.12.2017 року.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, із врахуванням визнання відповідачем позову, що не порушує прав та інтересів інших осіб, є підстави для задоволення позову.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Позивачі судові витрати покладають на себе.
Суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства ухвалюючи рішення на основі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні та керуючись ч. 4 ст. 3, ч.3 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.16, ст. 328, 376, 392 Цивільного кодексу України1,2,4,7, 8,12,13,19, 30, 228-229, 258, 263-268 ЦПК , ЗУ "Про судовий збір" суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 до Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, юридична адреса: Полтавська область, Зіньківський район, с.Високе, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, місце знаходження: м.Полтава, вул.Уютна, 23 про визнання права власності на спадкове майно- задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , уродженкою села Високе, Зіньківського району, Полтавської області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 право приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5321381500:00:005:0083, площею 2,000 гектарів, розташованої на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, яку було передано ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства, на підставі розпорядження голови Зіньківської РДА від 06 травня 2003 року № 237, про що свідчить державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 593468, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 18 від 15 травня 2003 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , уродженцем села Високе, Зіньківського району, Полтавської області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 право приватної власності на: 7/10 частин садибного (індивідуального) житлового будинку розташованого по АДРЕСА_2 , з допоміжними господарськими будівлями: житловий будинок який включає: Житловий будинок позначений літерою А-1, Житловий будинок позначений літерою Б-1; Гараж позначений літерою - В, Сарай позначений літерою - Г, Сарай позначений літерою - г, Погріб позначений літерою - г 1 , Погріб вхідний позначений літерою - Ж, Сарай позначений літерою - Д, Сарай позначений літерою - д, Вбиральня позначена літерою - Е, Ворота огорожі позначені № 1, Огорожа позначена № 2, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Зіньківський районний суд Полтавської області в 30 денний строк з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Написано власноручно.
Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області С.Р.Должко
Секретар: Л.Г.Стрілець
Суд | Зіньківський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2019 |
Оприлюднено | 08.10.2019 |
Номер документу | 84790369 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Зіньківський районний суд Полтавської області
Должко С. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні