Рішення

від 27.09.2019 по справі 541/1061/19

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1061/19

Провадження №2/541/704/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 вересня 2019 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої, судді Куцин В. М.,

секретаря судових засідань Олешко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування за заповітом, третя особа - ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом.

Просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповіто на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що в цілому складається з житлового будинку А-1 , прибудови а , сараю Б , сараю В , погреба в , сараю Г , господарські споруди № НОМЕР_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 яка була його матір`ю .

Обґрунтовуючи позов посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 залишила заповіт на ім`я позивача який був посвідчений секретарем виконавчого комітету Клюшниківської сільської ради 04 січня 1997 року.

Після смерті матері в установлений законом строк 05.01.2019 року він звернувся до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Карбан Є. О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом та отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку де розташований житловий будинок площею 0,0770 кадастровий номер 5323283402:02:001: 0001 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування господарських будівель і споруд та зареєстрував право власності на цю земельну ділянку.

Житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі по господарської книги №3 Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області (господарство НОМЕР_5), що підтверджується витягом з по господарської книги №3 Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за 1955-1957 роки.

Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 року побудови) значиться за померлою ОСОБА_3 .

Він є спадкоємцем за заповітом всього майна померлої матері ОСОБА_3 до складу якого входить і житловий будинок з господарськими будівлями що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У видачі свідоцтва про право на спадщину на домоволодіння, нотаріус відмовив в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на ім`я спадкодавця.

В зв`язку з чим він змушений звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ухвали судді від 30 травня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в порядку загального позовного провадження, відкрито провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 38-39).

В ході підготовчого засідання 01.07.2019 року до участі у справі залучено в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 .( а.с.44-45)

Ухвалою суд від 26 липня 2019 року підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області , третя особа - ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом закрито та призначено справу до судового розгляду по суті(а.с.116-117).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити. Вказував, що після смерті матері він успадкував серед іншого на підставі заповіту земельну ділянку на якій розміщене домоволодіння. Інші спадкоємці, в тому числі і третя особа, яка є дочкою спадкодавця ОСОБА_3 заяв про прийняття спадщини не подавали, оскільки не мають бажання спадкувати майно матері, яка розпорядилася за життя цим майном склавши заповіт на його ім`я.

Представник відповідача Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, в раніше направленій на адресу суду заяві просив про розгляд справи за відсутності представника відповідача, заперечень проти позову не має ( а.с. 42,112,125).

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. В направленій на адресу суду заяві просила провести розгляд справи за її відсутності, зазначала що не заперечує проти оформлення спадщини на ім`я позивача після смерті матері ОСОБА_3 (а.с. 113).

Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 видане 25.06.2018 року (а.с. 9,57).

За життя 04.01. 1997 року ОСОБА_3 залишила заповіт, яким на випадок своєї смерті все своє майно та все на що за законом вона матиме право заповіла ОСОБА_1 , який посвідчений секретарем виконавчого комітету Клюшниківської сільської ради Москаленко Л. В. та зареєстрований в реєстрі за №01(а.с. 10).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого Клюшниківською сільською радою 10.03.1953року (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно померлої, у тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ,що належав спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі по господарської книги №3 Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області (господарство НОМЕР_5), що підтверджується випискою з погосподарської книги №3 Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за 1955-1957 роки (а.с.13-14)

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 14.03.1997 Про оформлення прав власності на будинки, що розташовані в селах Андріївка, Дубровка,Штомпелі, Вовки вирішено оформити право власності на будинок ОСОБА_3 розташований за адресою АДРЕСА_3 (а.с.47).

Рішенням 5 сесії 7 скликання Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 19.09.2016 року перейменовано в селі АДРЕСА_3 на АДРЕСА_3 (а.с. 15-16).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.01.2019 посвідченого приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Карбан Є. О. ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 - земельну ділянку розміром 0,0770га кадастровий номер 5323283402:02:001:0001, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_3 , що належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №660092 (а.с. 106).

Згідно довідки ДКП Миргородтехінвентаризація від 19 квітня 2019 року право власності на будинковолодіння що знаходиться в АДРЕСА_1 попередня адреса АДРЕСА_4 не зареєстровано (а.с. 24)

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок приватного житлового фонду в АДРЕСА_1 від 11.04.2003 та від 19 квітня 2019 року зазначений садибний (індивідуальний) житловий будинок складається з житлового будинку А-1 , прибудови а , сараю Б , сараю В , погреба в , сараю Г , господарські споруди №-31 (а.с.50-54).

12 липня 2018 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Карбан Є. О. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.56)

Постановою №9/02-31 від 05.01.2019 року приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Карбан Є. О. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.11).

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо спадкування, зокрема, щодо спадкування за заповітом, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 була власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 . Вказаний факт підтверджується доказами, дослідженими судом, зокрема: рішення виконавчого комітету Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 14.03.1997 Про оформлення прав власності на будинки, що розташовані в селах Андріївка, Дубровка,Штомпелі, Вовки , випискою з по господарської книги №3 Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області (за 1955-1957 роки) технічним паспортом на житловий будинок приватного житлового фонду в АДРЕСА_1 від 11.04.2003.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно, зокрема, за законом, і регулюються Конституцією України, ЦК України та ЦПК України.

Так, згідно із ст.ст.41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст.16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто, за змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

Статтею 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність особи припиняється у зв`язку з її смертю, тобто померла особа не може мати майна на праві власності.

Статтями 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України встановлено загальні положення про право власності, порядок її набуття та припинення права власності, в тому числі, в порядку спадкування.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.3 ст.1223, ч.1 ст.1220 ЦК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Спадщина може бути визнана відумерлою та передана у комунальну власність в порядку визначеному ст. 1277 ЦК України і тому саме міська рада за місцем відкриття спадщини є відповідачем по справі.

Враховуючи перевірені у судовому засіданні докази, суд вважає, що факт належності спадкодавцю ОСОБА_3 на праві власності житлового будинку з господарським спорудами та будівлями підтверджений, а тому зазначений будинок з господарськими будівлями входить до складу спадщини після її смерті.

Позивач є спадкоємцем за заповітом майна, яке належало померлій матері ОСОБА_4 , вчинив дії по прийняттю спадщини, тому вона набула право на це майно в порядку спадкування. Це право відповідачем не оспорюється, а отже підстав для визнання спадщини відумерлою немає.

Оскільки право позивача на оформлення її спадкових прав на житловий будинок померлої ОСОБА_1 порушено, то воно підлягає судовому захисту.

Згідно з положенням ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Позовні вимоги позивача не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позов підлягає до задоволення.

В зв`язку з задоволенням позову, судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, виходячи з роз`яснень п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства про розгляді справ у суді першої інстанції , де вказано, що витрати на оплату судового збору в повному обсязі покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1217, 1268 ЦК України, ст. ст. 5,10, 12, 13, 263, 264, 265, 266, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що в цілому складається з житлового будинку А-1 , прибудови а , сараю Б , сараю В , погреба в , сараю Г , господарські споруди № НОМЕР_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Клюшниківка, Миргородського району Полтавської області, рнокпп НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_5 сільська рада Миргородського району Полтавської області, адреса місця знаходження с. Клюшниківка, вул. Шевченка, 35 , Миргородський район , Полтавська область , код ЄДРПОУ 24829602.

ОСОБА_2 , 1956 року народження, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_9 .

Повне судове рішення складене 07 жовтня 2019 року.

Суддя: В. М. Куцин