Рішення

від 08.10.2019 по справі 705/2891/17

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2891/17

2/705/303/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2019 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Мазуренко Ю.В.

при секретарі Романовій О.М.

за участю:

представника позивача Тарасюка В.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Умань цивільну справу за позовом Фермерського господарства Хорста до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Жашківського нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентина Петрівна, про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису та скасування державної реєстрації речового права, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2017 року ФГ Хорста звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Жашківського нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентина Петрівна, про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису та скасування державної реєстрації речового права. В позові позивач посилається на те, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 048176, виданого 06.03.2003 року Черповодівською сільською радою Уманського району Черкаської області, відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 3,0800 га, кадастровий номер: 7124389200:03:000:0037 з цільовим призначенням Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав та прав власності на нерухоме майно( реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 938923171243). У позові зазначено, що відповідач ОСОБА_1 22.12.2010 року уклав договір оренди на вищевказану земельну ділянку з ФГ Хорста строком до 22.12.2020 року включно, який було зареєстровано 23.12.2010 року за № 041079400027 в Уманському міськрайонному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що здійснено відповідний запис. У позові позивач також посилається на те, що 11.11.2012 року, сторони за договором уклали додаткову угоду, якою збільшили розмір орендної плати та термін оренди земельної ділянки до 20 грудня 2030 року включно, який був зареєстрований за № 712438924008173 в міськрайонному управлінні Держкомзему у м.Умань та Уманському районі. У позові зазначено, що виготовивши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав та прав власності на нерухоме майно, ними було виявлено інформацію, що 31.05.2016 року приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентиною Петрівною, було проведено реєстрацію права користування відповідною земельною ділянкою на підставі договору про встановлення емфітевзису №1442 від 31.05.2016 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .. При цьому у позові вказано, що укладення та реєстрація згаданого вище договору про встановлення емфітевзісу №1442 від 31.05.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , …порушує ряд норм закону… . Позивач у позові також зазначає, що відповідачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладаючи договір про встановлення емфітевзису №1442 від 31.05.2016 року, не врахували, що на даний час ще дійсний і діє договір оренди від 22 грудня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ ХОРСТА , який зареєстрований встановленому законом порядку і його термін дії спливає 20 грудня 2030 року, що в свою чергу унеможливлює укладення нового договору на право користування, на ту ж саму земельну ділянку. У позовній заяві позивач вказує, що додаткові угоди про розірвання укладеного між ОСОБА_1 та ФГ ХОРСТА , діючого договору оренди землі, зареєстрованого 23.12.2010 року за №041079400027 в Уманському міськрайонному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , не укладалися та не реєструвалися, а отже вказаний договір на даний час є чинним. На думку позивача, цей факт унеможливлює укладення та здійснення державної реєстрації договору про встановлення емфітевзису №1442 від 31.05.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . На підставі вищевикладеного, позивач просить суд:

… 1. Визнати недійсним договір про встановлення емфітевзису №1442 від 31.05.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , на земельну ділянку площею 3,0800 га., кадастровий №7124389200:03:000:0037 з цільовим призначенням Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Черповодівської сільської ради, Уманського району, Черкаської області (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 938923171243).

2. Скасувати державну реєстрацію іншого речового права, запис №14807849 від 31.05.2016 року, вчиненого приватним нотаріусом Шелудько Валентиною Петрівною, Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області, здійсненого на підставі договору про встановлення емфітевзису №1442 від 31.05.2016 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , на земельну ділянку площею 3,0800 га., кадастровий №7124389200:03:000:0037 з цільовим призначенням Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Черповодівської сільської ради, Уманського району, Черкаської області (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 938923171243).

3. Стягнути на користь позивача судові витрати…. .

Представник позивача за довіреністю Тарасюк В .В . в судовому засіданні підтримав вимоги позову посилаючись на викладені в ньому обставини. Також, він пояснив, що у зв`язку із змінами у чинному законодавстві що стосується реєстраційних процедур, станом на сьогодні при зверненні зацікавлених осіб з відповідним рішенням суду до державного реєстратора він скасовує державну реєстрацію речових прав ( тому він вважає, що вказувати безпосереднього виконавця, що стосується пункту 2 прохальної частини позову немає необхідності і відповідачі за ініціативою яких було здійснено укладення договору емфітевзису та проведено, у зв`язку з цим, реєстраційні процедури, повинні будуть звернутися до уповноваженого реєстратора з метою скасування реєстрації. Крім того, він пояснив, що на сьогоднішній день, з урахуванням наявності у державному реєстрі реєстрації договору емфітевзису, позивач позбавлений можливості провести державну реєстрацію, у встановленому законом порядку у Державному реєстрі,- навіть первинного договору про оренду землі, оскільки у державному реєстрі стосовно відповідної земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1 уже проведено державну реєстрацію, у зв`язку з укладенням договору емфітевзису, тому, представник позивача наполягав на тому, що наявність відповідної обставини було підставою для відмови ФГ Хорста у внесенні даних про договір оренди та додаткової угоди до нього у Державний реєстр, згідно вимог чинного законодавства (при цьому, письмових доказів на підтвердження відповідної обставини до матеріалів позову долучено не було і в судовому засіданні вони також не долучалися, та не ставилося питання про їх витребування). Також представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що з моменту подачі позову і до сьогоднішнього дня ФГ Хорста , на підставі відповідного договору оренди землі, орендує земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 ..

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав і підтвердив, що ним з ФГ Хорста було укладено договір оренди, а в послідуючому, також, він підписував додаткову угоду до вказаного договору, про що в судовому засіданні зробив відповідну заяву. З приводу наявності двох договорів на одну і ту ж земельну ділянку, терміни дії яких пересікаються ( додаткова угода до договору оренди землі та договір емфітевзису), він пояснив, що про наявність додаткової угоди до договору оренди землі він не забув, одна при укладенні договору емфітевзису, йому нічого не було роз`яснено з цього приводу і про додаткову угоду його ніхто не питав. Ніяких пояснень в судовому засіданні, з приводу укладення ним договору емфітевзису, він не надав, а в судових дебатах відповідач ОСОБА_1 вказав, що він сам ні в чому не розібрався та по даному позову нічого пояснити не може.

Відповідач ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про день та час проведення судового засідання, - в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. ЇЇ представник по дорученню Савченко С.В. вказував на можливість проведення засідання у відсутність ОСОБА_4 . Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_4 заперечує проти задоволення позову і наполягає на тому, що договір емфітевзису набирає чинності після закінчення основного договору оренди і ніяким чином не порушує прав орендаря ФГ Хорста . У судовому засіданні, так як і у відзиві на позов, представник відповідача вказував, що позивачем у позовній заяві зазначено про те, що додаткову угоду від 11.11.2012р. зареєстровано у Державному реєстрі земель 21.12.2012 за №712438924008173 в міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області та вказаною додатковою угодою продовжено строк дії основного договору та визначено термін закінчення угоди,- 20.12.2030 р. (у тексті позову вказано про те, що зміст оскаржуваного договору встановлення емфітевзису розпочинає свою дію після 22.12.2020р., тобто ще в період дії додаткової угоди від 11.11.2012р.). Представник відповідача зазначає, що, у відповідності до п. 10 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 09.09.2009р. №1021, записи до розділів Книги вносяться, зокрема, при державній реєстрації договорів оренди та договорів про внесення змін до договорів оренди землі. Також представник відповідача ОСОБА_6 у відзиві посилався на те, що пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що Книга записів у паперовому вигляді зберігається у територіальному органі Держземагенства за місцем розташування земельної ділянки. Територіальний орган Держземагенства забезпечує зберігання книг записів з метою запобігання їх викраденню, втраті, знищенню або пошкодженню. Відповідальність за організацію зберігання книг записів несе керівник територіального органу Держземагенства згідно із законодавством. Крім того, у відзиві представник відповідача вказував, що книги записів зберігаються довічно, знищення або вилучення частини Книги записів забороняється. Організація виготовлення та постачання книг записів покладається на Держземагенство, державна реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів. Представник відповідача також зазначив, що пунктом 12 Порядку визначено, що датою державної реєстрації змін, внесених до договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини), та відомостей про дострокове припинення їх дії є дата внесення запису до розділу Книги записів. Державна реєстрація документа про зміни, внесені до договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини) та відомостей про дострокове припинення їх дії здійснюється після державної реєстрації договору, до якого вносяться зміни або який достроково припиняється (п. 16-9 Порядку). У відзиві також вказано, що ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду у м. Черкаси від 28.12.2017р., слідчому ГУНП в Черкаській області, яким здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12017250000000310, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2017р., із попередньою правовою кваліфікацією діяння за ч. 1 ст. 366 КК України, надано тимчасовий доступ до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди, в якій виконано запис про державну реєстрацію додаткової угоди від 11.11.2012р. до договору оренди від 22.12.2010р. земельної ділянки загальною площею 3,08 га, розташованої в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області за межами населеного пункту, належної на праві власності ОСОБА_1 із можливістю її вилучення у міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. Представник відповідача ОСОБА_6 . зазначив, що протоколом тимчасового доступу до вказаної документації зафіксовано відсутність записів щодо державної реєстрації додаткової угоди від 11.11.2012р. до договору оренди від 22.12.2010р. земельної ділянки загальною площею 3,08 га, розташованої в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області за межами населеного пункту, належної на праві власності ОСОБА_1 . При цьому представник відповідача вказував, що сама додаткова угода містить відбиток штемпелю міськрайонного управління Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області про здійснення саме цим органом державної реєстрації. Представник відповідача в судовому засіданні наголошував, що Держкомзем у м. Умань та Уманському районі Черкаської області реорганізовано в Державне агентство по земельних ресурсах постановою КМУ від 31.01.07 №69 Про реорганізацію Державного комітету України по земельних ресурсах . Таким чином, штемпель з таким відбитком за всіма обставинами не міг підтверджувати державної реєстрації додаткової угоди. Також, в своїх поясненнях в суді представник відповідача зазначив, що пункт 6 додаткової угоди від 11.11.2012р. до договору оренди від 22.12.2010 р. містить відомості про зберігання одного із трьох автентичних екземплярів угоди у відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Уманського управління юстиції Черкаської області, - тобто в органі який створено лише 01.01.2013р. Таким чином, за всіма обставинами додаткова угода не могла бути підписана та зареєстрована до 01.01.2013р.. Представник відповідача посилався на те, що вказані обставини свідчать про підробку відомостей щодо державної реєстрації додаткової угоди 11.11.2012р. до договору оренди від 22.12.2010р.. У свою чергу, нездійснення державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі свідчить про відсутність у ФГ Хорста права на використання земельної ділянки на умовах оренди до 20.12.2030р.. Представник відповідача вказував, що діючим є договір оренди від 22.12.2010р., яким визначено термін закінчення оренди 22.12.2020р., що не суперечить оскаржуваному договору встановлення емфітевзису (позиція викладена в ухвалі ВССУ від 14.06.2017 у справі №365/53/15-ц). Крім того, представник відповідача зазначив, що вказаним вище кримінальним провадженням установлено невідповідність підпису ОСОБА_1 , виконаного невстановленою особою від його імені, у тексті додаткової угоди до договору оренди землі, дія якої, у свою чергу, є підставою позовних вимог позивача. На підставі вищевикладеного, представник відповідача ОСОБА_6 просив суд у задоволенні позову фермерського господарства Хорста до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Жашківського нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П., про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису та скасування державної реєстрації речового права відмовити повністю. При цьому, до відзиву представником відповідача було долучено ксерокопії документів ( витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28.12.2017р., висновок експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 1/0397 від 16.02.2018 р., протокол про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 16.05.2018р., протокол тимчасового доступу до речей і документів від 19.01.2018р.), які представником відповідача не були належним чином завірені, відповідно до вимог чинного законодавства України. Одночасно, порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів згідно з оригіналом ; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Третя особа приватний нотаріус Жашківського нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П., неодноразово будучи повідомленою про день та час розгляду справи, - у судове засідання не з`явилася, про причини неявки до суду не повідомила. Присутні учасники судового розгляду не заперечували проти розгляду справи у відсутність третьої особи.

Вислухавши пояснення представників сторін по справі та пояснення відповідача ОСОБА_1 , вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) праві та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений в ст.16 ЦК України.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.5 ЦПК України).

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спосіб захисту порушеного права, відповідно до ст. ст. 15, 16, 20 ЦК України, при зверненні до суду обирається позивачем. Перелік способів захисту, наведений у ч. 2 ст. 16 ЦК України не є вичерпним, оскільки суд може захистити порушене цивільне право іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, у тому числі є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що згідно даних Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧР № 048176, що був виданий на підставі рішення Черповодівської сільської ради Уманського району 29.05.2001р. № 19, ОСОБА_1 належить земельна ділянка, кадастровий номер 7124389200:03:000:0037, загальною площею 3,08 га, що розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

22 грудня 2010 року ФГ Хорста уклало договір оренди землі (б/н) з орендодавцем ОСОБА_1 .. Предметом договору є строкове платне користування земельною ділянкою, кадастровий номер 7124389200:03:000:0037, загальною площею 3,08 га, що розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку, серії ІІ-ЧР № 048176, що був виданий відповідно до рішення Черповодівської сільської ради Уманського району 29.05.2001р. № 19. Також у договорі містяться посилання на те, що договір укладено на десять років, тобто до 22.12.2020 року. У Договорі оренди зазначено, що Договір було зареєстровано в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 041049400027 від 23.12.2010 року.

11.11.2012 року між ФГ Хорста та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду б/н до договору оренди землі б/н від 22.12.2010 р. Вказаною угодою було внесено зміни до п. 6 Договору оренди землі та Договір було укладено на 20 років, тобто до 22.12.2030 року. Також додатковою угодою було внесено зміни до п.7 до Договору,- …Орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 5% (п`ять відсотків) від грошової оцінки землі… . Також, на додатковій угоді міститься відбиток штампу про те, що Договір зареєстровано у міському управлінні Держкомзему у м.Умані та Уманському районі Черкаської області про що у Державному реєстрі вчинено запис від 21.12.2012 р. за № 712138924008173.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 91106233, що була сформована 04.07.2017 року, - 31.05.2016 року (номер запису 14807849) приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Шелудько В.П., було проведено державну реєстрацію договору встановлення емфітевзису (предметом договору є земельна ділянка, кадастровий номер 7124389200:03:000:0037, площею 3,08 га, що розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області), серія та номер 1442, підстава внесення: рішення по державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29896327 від 03.06.2016р.; вид речового права: право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); строк дії 49 років; правокористувач- ОСОБА_4 , власник земельної ділянки- ОСОБА_1 .

При цьому, сам текст договору емфітевзису, що був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 31.05.2016 року з моменту відкриття провадження у справі до розгляду справи та під час розгляду справи у суді, сторонами до матеріалів цивільної справи не було долучено та учасниками судового розгляду ( зокрема представником позивача) не ставилося питання про його витребування. Тобто, в судовому засіданні встановлено факт укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 31.05.2016 року договору емфітевзису з приводу земельної ділянки, кадастровий номер 7124389200:03:000:0037, площею 3,08 га, що розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської, однак ніхто з учасників судового розгляду текст відповідного договору до матеріалів справи не долучив, а представник позивача, при зверненні до суду з відповідним позовом не посилався на його зміст та процедуру укладення, як на підставу недійсності правочину. При цьому, представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні звертав увагу на те, що з урахуванням предмету та підстав позову, в даному випадку позивачем не правильно обрано спосіб захисту, оскільки проблеми з проведенням державної реєстрації договору оренди не може бути підставою для визнання недійсним договору емфітевзису однією із сторін якого є ОСОБА_4 Не проведення державної реєстрації може бути підставою для оскарження дій державного реєстратора та не впливає на дійсність договору емфітевзису. Також, він посилався на те, що договір емфітевзису від 31.05.2016 року починає свою дію не з моменту укладення, а з моменту закінчення строку дію договору оренди, тому ніяким чином не порушує прав ФГ Хорста (орендаря). Що стосується додаткової угоди до договору оренди землі від 22.12.2010 року, що була укладена 11.11.2012 року, то на думку представника відповідача ОСОБА_4 , вона не породжує ніяких правових наслідків для сторін, оскільки матеріалами кримінального провадження (яке було порушено за заявою ОСОБА_4 та по якому вона визнана потерпілою), що були долучені до відзиву на позов, підтверджується факт того, що орендодавець ОСОБА_1 не підписував додаткової угоди, і це підтверджується висновком експертизи, яка була проведена в межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017250000000310 і для нього є незрозумілим, на яких підставах ОСОБА_1 визнав факт її підписання особисто в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 ЦК України вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним можуть бути заявлені як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. В ч. 4 ст. 202 вказано, що дво- або багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 і 5 постанови від 06.11.2009 р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснив, що судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК, тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно з частиною першою статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено свободу договору, а саме: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частини першої статті 628 ЦК України).

Згідно з частиною першою та п`ятою статті 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини з оренди земельних ділянок є Закон України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями ст. 20 цього Закону було передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

А за ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру , який у силу ст. 106 Конституції України є обов`язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов`язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України, ст.182 якого передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України не передбачено відстрочення дії ст. 182 цього Кодексу до прийняття вищезазначеного Закону.

Закон України від 1 липня 2004 року №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (набрав чинності 3 серпня 2004 року) у ст. 3 передбачав, що речові права на нерухоме майно, їх обтяження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, установленому цим Законом.

Частиною 5 статті 3 цього Закону передбачено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до ст.. 4 названого Закону обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав. Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів ( ч.ч.1,2 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

На позивача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень Цивільного кодексу України. Тобто, позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 76-80 ЦПК України, зазначені ним обставини. Однак таких доказів він не надав.

У відповідності до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач та його представник не надали суду доказів того, що у момент вчинення відповідного правочину, були не додержані вимоги передбачені у ст. 203 ЦК України. При цьому, сторона позивача взагалі не посилалася на те, що зміст правочину суперечить вимогам цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що особи, які вчинили правочин, не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності, що волевиявлення учасника правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Посилання позивача та його представника на те, що дія договору, який позивач просить визнати недійсним, порушує права ФГ Хорста та його існування унеможливлює реєстрацію діючого договору оренди землі та додаткової угоди до нього у відповідному реєстрі, не може свідчити про недійсність договору з підстав недотримання вимог ЦК України на момент його укладення. В даному випадку може йти мова лише про дотримання чи недотримання вимог законодавства під час укладення договору та проведення його реєстації, що не є предметом спору в даній справі.

При встановлених обставинах та досліджених доказах, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог. Позивачем та його представником не доведено факту порушення прав позивача, що свідчить про відсутність правових підстав для захисту цих прав шляхом визнання недійсним договору емфітевзису, укладеного 31.05.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ..

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судові витрати - це витрати, які несуть сторони, треті особи із самостійними вимогами у справах позовного провадження, заявники і заінтересовані особи в справах окремого провадження, стягувач і боржник у справах наказного провадження, за вчинення цивільних процесуальних дій, пов`язаних із розглядом справи в порядку цивільного судочинства. Частиною 1 статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача ; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 10, 60, 174, 213-215 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фермерського господарства Хорста до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Жашківського нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентина Петрівна, про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису та скасування державної реєстрації речового права,- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 30-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.В. Мазуренко