Постанова

від 08.10.2019 по справі 910/176/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2019 р. Справа № 910/176/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Зубець Л.П.

Пашкіної С.А.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"

на рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2019 р. (повне рішення складено 10.05.2019 р.)

у справі № 910/176/19 (суддя - Паламар П.І.)

за позовом Державного управління справами

до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір Ю Ей"

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 106089,57 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Державне управління справами звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" про стягнення заборгованості за банківською гарантією № 405-0118/ALU5.1t від 02.02.2018 р. у загальному розмірі 106089,57 грн, з яких: 100000,00 грн - грошові кошти за банківською гарантією, 4347,57 грн - інфляційні втрати та 1742,00 грн - 3% річних.

Вимоги позивача обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за банківською гарантією № 405-0118/ALU5.1t від 02.02.2018 р., а саме неправомірним відхилення вимог Державного управління справами про сплату коштів за гарантією.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.01.2019 р. відкрито провадження у справі № 910/176/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтаір Ю Ей" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.04.2019 р. (повне рішення складено 10.05.2019 р.) у справі № 910/176/19 позов Державного управління справами задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, які мають значення для розгляду справи, а також порушено норми процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що подана позивачем вимога № 02-01/19/0576 від 22.03.2018 р. про виплату суми забезпечення тендерної пропозиції не відповідала умовам гарантії, оскільки була підписана неуповноваженою особою.

Також відповідач зазначає, що Державне управління справами не зверталося до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" з вимогою про виплату суми забезпечення тендерної пропозиції в межах строку дії гарантії.

Окрім цього, заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права з огляду на неправомірність відхилення заявлених клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та залишення позову без розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" у справі № 910/176/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/176/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено позивачу і третій особі строк для подання відзивів на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

До суду 12.07.2019 р. від Державного управління справами надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2019 р. - без змін.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4012/19 від 07.10.2019 р. у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/176/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/176/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 р. справу № 910/176/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених судом першої інстанції обставин справи убачається, що позивачем 17.01.2018 р. на веб-порталі уповноваженого з питань закупівель оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів за кодом товару: ДК 021:2015-39120000-9 (столи та столики для облаштування Маріїнського палацу у місті Києві).

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.

За умовами тендерної документації позивача забезпечення виконання зобов`язання, яке виникає у зв`язку з поданням тендерної пропозиції, здійснюється учасником торгів шляхом надання банківської гарантії. Розмір забезпечення тендерної пропозиції встановлено в сумі 100000,00 грн.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ст. 560 ЦК України).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаір Ю Ей", як учасником торгів, завантажено в електронному вигляді у якості забезпечення тендерної пропозиції банківську гарантію № 405-0118/ALU5.1t від 02.02.2018 р., за умовами якої Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" (гарант) прийняло на себе безвідкличні та безумовні зобов`язання здійснити позивачу (бенефіціару) платіж на суму 100000,00 грн, зокрема, у випадку ненадання переможцем у строк, визначений в абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", документів, які підтверджують відсутність підстав, визначених у ч. ч. 1, 2 ст. 17 цього закону. Строк дії зазначеної гарантії встановлено по 31.05.2018 р. включно.

Як убачається з протоколу засідання тендерного комітету Державного управління справами № 3 від 22.02.2018 р. щодо розгляду тендерної пропозиції, яка визначена за результатами оцінки найбільш економічно вигідною, переможцем процедури закупівлі визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтаір Ю Ей".

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього закону.

Проте, як правомірно встановлено місцевим господарським судом, всупереч умов тендерної документації третя особа не надала документи, які б підтверджували відсутність підстав, визначених у ч. 2 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, оригіналу або завіреної копії довідки, виданої Державною фіскальною службою України, про відсутність заборгованості по обов`язкових платежах до бюджету, у зв`язку з чим пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір Ю Ей" було відхилено (протокол засідання тендерного комітету Державного управління справами щодо відхилення тендерної пропозиції № 4 від 02.03.2018 р.).

У зв`язку з вищевикладеним, позивач 22.03.2018 р. пред`явив відповідачу вимогу № 02-01/19/0576 про сплату суми наданої гарантії.

Відповідно до умов банківської гарантії відповідач зобов`язався сплатити повну суму тендерного забезпечення у розмірі 100000,00 грн за першою письмовою вимогою позивача протягом п`яти банківських днів.

Частинами 1-3 статті 200 Господарського кодексу України встановлено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

Разом з цим, Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" вимогу позивача залишило без задоволення, повідомивши у своєму листі № 726/12-б/б-01 від 02.04.2018 р., що подані останнім документи не підтверджують повноваження підписанта вимоги.

10.05.2018 р. позивач надіслав відповідь на вказаний лист відповідача та додав до неї підтвердження повноважень підписанта вимоги.

Проте Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" після надання підтвердження повноважень підписанта вимоги не сплатило позивачу суму гарантії.

У подальшому 25.05.2019 р. позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" з повторною вимогою № 01-13/19/1074 від 24.05.2018 р. щодо сплати коштів за банківською гарантією.

Разом з цим, з наявного у матеріалах справи поштового конверта з цінним листом, зазначене поштове відправлення не було вручено відповідачу та повернуто поштовим відділенням на адресу Державного управління справами з приміткою за закінченням встановленого строку зберігання , хоча було надіслано на належну адресу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк".

Як правомірно зазначено судом першої інстанції, враховуючи, що позивачем своєчасно у межах строку дії гарантії вчинено усі дії для належного повідомлення відповідача про настання обставин, з якими пов`язаний обов`язок сплатити гарантійну суму, а також те, що до цього часу відповідні відомості вже стали відомі відповідачу з вимоги № 02-01/19/0576 від 22.03.2018 р., Державне управління справами належним чином повідомило Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" про настання обставин для сплати гарантійної суми.

При цьому, відповідно до умов банківської гарантії, строк дії якої встановлено до 31.05.2018 р., будь-які вимоги або повідомлення стосовно цієї гарантії мають бути надіслані гаранту в письмовій формі та в такий час, щоб гарант мав можливість отримати їх не пізніше тієї дати, після якої ця гарантія втрачає чинність. Оскільки повторна вимога позивача № 01-13/19/1074 від 24.05.2018 р. надіслана гаранту 25.05.2019 р., апеляційний суд зазначає, що, з урахуванням п. 1 ч. 1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 р., така вимога надіслана у строк, передбачений гарантією, та з таким розрахунком, що б Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" могло її отримати і розглянути.

При цьому, неотримання повторної вимоги відповідачем жодним чином не свідчить про те, що така вимога не була пред`явлена гаранту у встановлений строк. Повернення поштового конверта з вимогою поштовим відділенням з приміткою за закінченням встановленого строку зберігання свідчить лише про ухилення відповідача від свого обов`язку щодо належного отримання поштової кореспонденції.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Надані учасниками провадження у даній справі пояснення та докази свідчать про недотримання відповідачем зобов`язання за гарантією щодо сплати позивачу грошових коштів у розмірі 100000,00 грн за письмовими вимогами позивача № 02-01/19/0576 від 22.03.2018 р. та № 01-13/19/1074 від 24.05.2018 р.

Таким чином, оскільки відповідач у порушення вищезазначених норм законодавства та умов гарантії не сплатив позивачу тендерне забезпечення у розмірі 100000,00 грн, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже апеляційний суд не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в зазначеній частині.

Також частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, судом першої інстанції також правомірно задоволено і позовні вимоги позивача в частині стягнення 4347,57 грн інфляційних втрат та 1742,00 грн 3% річних у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань.

Розрахунок вказаних сум перевірений судом апеляційної інстанції, відповідає обставинам справи, умовам правовідносин, що склалися між сторонами, та вищевикладеним нормам законодавства України.

Отже відповідач не довів належними засобами доказування відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання зі сплати тендерного забезпечення відповідно до умов банківської гарантії № 405-0118/ALU5.1t від 02.02.2018 р.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги відповідача в частині підписання вимоги неуповноваженою особою та пропуску позивачем строку на звернення з вимогою спростовуються вищенаведеними твердженнями суду.

Що ж стосується доводів скаржника про порушення судом першої інстанції приписів процесуального права, суд звертає увагу на наступне.

Так, відповідачем 05.02.2019 р. було подано до суду першої інстанції клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки, на переконання заявника, позовну заяву було підписано особою без належних повноважень.

Судом у судовому засіданні 12.02.2019 р. було розглянуто вказане клопотання та відмовлено у його задоволенні, про що зазначено у відповідній ухвалі.

Апеляційний суд зазначає, що з тексту довіреності № 01-13/14/0025 від 05.01.2018 р. убачається надання повноважень представнику Державного управління справами Лєдвовк Е.В., зокрема, вчиняти процесуальні дії, передбачені ст. ст. 42 та 46 ГПК України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання. При цьому, статтею 161 ГПК України передбачено, що заявами по суті справи є позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи.

Отже, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки особа, що підписала позовну заяву, була належним чином уповноважена на такі дії позивачем.

Також, 05.02.2019 р. відповідачем було подано до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у задоволенні якої суд відмовив та зазначив про це в ухвалі від 12.02.2019 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. ч. 1, 2 ст. 247 ГПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, оскільки критерій малозначності справи застосовується з урахуванням ціни позову, а малозначна справа є такою в силу її властивостей та прямої вказівки на це в законі , у даному випадку судом першої інстанції правомірно віднесено дану справу до категорії малозначних та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та відхиляються колегією суддів як недоведені.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином відповідач не довів та не підтвердив належними засобами доказування відсутність обов`язку щодо сплати позивачу суми тендерного забезпечення відповідно до умов гарантії № 405-0118/ALU5.1t від 02.02.2018 р.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2019 р. у даній справі прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2019 р. у справі № 910/176/19 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 08.10.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Л.П. Зубець

С.А. Пашкіна