Постанова

від 30.09.2019 по справі 910/2979/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2019 р. Справа№ 910/2979/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Зубець Л.П.

за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 29.07.2019 (вх. №09.1-04.1/6063/19 від 06.08.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю Сафрекс на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2019

у справі №910/2979/19 (суддя - Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Софія торг компані

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сафрекс

про стягнення 512 530,28 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Козаченко Т.В., довіреність б/н від 21.08.2019

від відповідача: не з`явились,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Софія торг компані звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Сафрекс про стягнення 557 042,59 грн за договором поставки, з яких 532 520,00 грн основного боргу, 17 227,39 грн пені, 1 970,00 грн 3% річних та 5 325,20 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати поставленого товару. У зв`язку з цим позивачем нараховано пеню та інфляційні втрати, 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України.

14.06.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю Софія торг компані надійшла заява, в якій позивач просив суд зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 512 530,28 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Сафрекс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Софія торг компані грошові кошти у розмірі 512 530,28 грн та судовий збір у розмірі 7 687,95 грн.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, врахувавши часткове визнання відповідачем боргу за договором поставки та подання позивачем заяви про зменшення позовних вимог, посилаючись на приписи ст. 610 ЦК України, ч. 1 ст. 75 ГПК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Сафрекс , 29.07.2019 подав апеляційну б/н від 29.07.2019 (вх. №09.1-04.1/6063/19 від 06.08.2019), в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 у справі №910/2979/19 скасувати та залишити позов без розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник вважає, що судом першої інстанції прийнято заяву про зменшення позовних вимог тільки відносно основної суми боргу, в той час як подана заява не стосується зменшення вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. На думку скаржника, судом не були досліджені вказані обставини. Також, апелянт зазначає, що позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі, а саме 8 355,63 грн замість 8 355,64 грн, тобто не доплачено 0,01 грн. Відповідач вважає, що за вказаних обставин суд першої інстанції мав постановити ухвалу про залишення позову без розгляду, а не ухвалу про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою б/н від 29.07.2019 (вх. №09.1-04.1/6063/19 від 06.08.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю Сафрекс на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2018. Позивачу встановлено процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також надано сторонам строк на подання заяв, клопотань, пояснень. Справу призначено до розгляду на 30.09.2019.

17.09.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю Софія торг компані надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає вимоги апеляційної скарги безпідставними та зазначає, що заява про зменшення позовних вимог була подана з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України, а судовий збір при поданні позовної заяви ним було сплачено вірно.

29.08.2019 до Північного апеляційного господарського суду повернулось поштове відправлення з копією ухвали Північного апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду (вх. №09.2-04/87144/19), яка надсилалася на адресу відповідача, вказану ним в апеляційній скарзі, з відміткою поштової установи про повернення у зв`язку з вибуттям адресата.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відтак, судова колегія зазначає, що відповідача було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання розумних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Софія торг компані (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сафрекс (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки №180503-01, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити замовлений товар, відповідно до умов договору, супровідної документації та прийнятих сторонами змін і доповнень до договору, що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, завіреної печаткою, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно з п. 3.4 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю та якістю згідно з підписаною уповноваженими особами та завіреною печатками видатковою накладною.

Відповідно до п. 4.4 договору поставки №180503-01 від 03.05.2018 покупець проводить розрахунки з постачальником за отриманий товар згідно з договором на умовах відстрочки платежу протягом 21 календарного дня від дати поставки товару, вказаної у видатковій накладній, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що зазначений в банківських реквізитах сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 31.01.2019, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача і відповідача, станом на 31.01.2019 заборгованість відповідача за договором поставки №180503-01 від 03.05.2018 становила 622 530,28 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що станом на дату розгляду справи у суді у відповідача наявна заборгованість за договором поставки №180503-01 від 03.05.2018 у сумі 512 530,28 грн (з урахуванням фактичної сплати відповідачем 110 000,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями).

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

27.05.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково визнав суму основного боргу (заборгованість з оплати товару) у розмірі 512 530,28 грн.

Відповідно до п. 1 ч 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

14.06.2019 позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого позивач зменшив розмір позовних вимог до 512 530,28 грн та просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 512 530, 28 грн основного боргу.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що судом першої інстанції прийнято заяву про зменшення позовних вимог тільки відносно основної суми боргу, в той час як подана заява не стосується зменшення вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Колегія не погоджується із зазначеними твердженнями, оскільки в заяві про зменшення позовних вимог позивачем чітко зазначено, що він просить зменшити розмір позовних вимог і вважати їх наступними: стягнути з відповідача 512 530,28 грн суму основного боргу та судові витрати. Зазначене свідчить про те, що позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині відхиляються.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі, а саме не доплачено 0,01 грн, а тому суд першої інстанції неправомірно постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою Господарського суду від 12.03.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Софія торг компані залишено без руху та встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 13 ст. 176 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 встановлено, що позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, та відкрито провадження у справі.

У відповідності до приписів господарського процесуального законодавства, ухвала про відкриття провадження у справі не належить до переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 277 ГПК України встановлено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

На переконання колегії апеляційного господарського суду, не постановлення судом першої інстанції ухвали про залишення позовної заяви без розгляду у даній справі, з урахуванням поданих заяв про часткове визнання позову та зменшення позовних вимог, не вплинуло на правильність висновків місцевого господарського суду та не призвело до прийняття неправильного рішення. Тому, судова колегія вважає відповідні доводи скаржника безпідставними.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд на підставі повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, під час вирішення справи в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам правомірну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 у справі №910/2979/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сафрекс на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 у справі №910/2979/19 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2019 у справі №910/2979/19 залишити без змін.

3. Справу №910/2979/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді М.А. Дідиченко

Л.П. Зубець

Повний текст постанови складено 08.10.2019