Рішення від 30.09.2019 по справі 905/1109/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.09.2019 Справа № 905/1109/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбастеплоелектромонтаж» до Приватного малого підприємства «Енергоконтроль» про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних збитків у загальному розмірі 685106 грн. 01 коп.,-

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явились;

від відповідача - не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбастеплоелектромонтаж» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного малого підприємства «Енергоконтроль» про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних збитків у загальному розмірі 685106 грн. 01 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов оплати за договором поставки №25/05-1 від 25.05.2017.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.06.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1109/19, підготовче судове засідання призначено на 18.07.2019.

16.07.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.07.2019 відкладено підготовче засідання на 30.07.2019

30.07.2019 від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору на стадії підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.07.2019 продовжено строк розгляду справи № 905/1109/19 на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 18.09.2019 та відкладено підготовче засідання на 09.09.2019.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.09.2019 закрито підготовче провадження у справі №905/1109/19 та призначено розгляд справи по суті на 30.09.2019 року.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 30.09.2019 не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз`яснено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2017 між ТОВ Донбастеплоелктромонтаж (Підрядник) та ПМП Енергоконтроль (Замовник) було укладено договір №25/05-1 (Договір) на виконання робіт, за умовами якого Підрядник зобов`язався виконати роботи з монтажу металевих дверей та решіток для встановлення лічильників у м. Миколаївка, а Замовник прийняти і оплатити роботи (п.1.1).

Роботи повинні бути виконані в строки, зазначені у Додатку №1 до Договору (п.1.2).

Підрядник повинен виконати роботи, якість яких відповідає Договору та чинному законодавству України (п.2.1).

Ціна Договору становить 633 150 грн. (з ПДВ) (п.3.2).

Безпосередній перелік, обсяг і вартість робіт обумовлюється сторонами у кошторисній документації, що є Додатком №2 до Договору (п.3.3).

Розрахунок за роботи проводиться в порядку передбаченому Додатком №1 до Договору (4.2).

Приймання виконаних робіт за Договором оформляється шляхом підписання Сторонами двостороннього акту приймання виконаних робіт. Акти приймання виконаних робіт Підрядник передає Замовнику на розгляд і підписання до 1-го числа місяця, що йде за звітним, після чого Замовник Зобов`язаний підписати зазначений акт або повідомити Підрядника про причини відмови від підписання. Остаточний строк узгодження акту - 5-го числа місяця, що йде за звітним (п.5.4).

За змістом п. 6.3 Договору, Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за виконані роботи. Приймати виконані роботи згідно за Актом приймання виконаних робіт. Контролювати виконання робіт у строки, встановлені цим Договором. Повернути рахунок підряднику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, які є підставою для такої оплати. Вимагати від Підрядника якісного, своєчасного і належного виконання робіт відповідно до умов даного Договору.

Пунктом 7.8 Договору передбачено, що за порушення строків оплати за виконані роботи Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій за цим Договором не припиняється через шість місяців з моменту, коли зобов`язання мало бути виконане, а продовжується до повного належного виконання (п.7.12).

Пунктом 13.5 Договору сторони, відповідно до ст..6, ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України досягли згоди про зміну строків позовної давності: строк позовної давності до вимог Замовника про стягнення пені та штрафу складає три роки.

Даний Договір набирає чинності в порядку передбаченому Додатком №1 до Договору і діє протягом строку зазначеному в Додатку №1, а в частині взаємних розрахунків та гарантійних зобов`язань Підрядника - до повного належного виконання (п.11.1).

Договір підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками Сторін.

Відповідно до Додатку №1 до Договору розрахунок з Підрядником здійснюється Замовником на підставі виставленого рахунку та підписаних актів приймання виконаних робіт впродовж 20 календарних днів. Строк виконання робіт 100 календарних днів з моменту підписання акту введення в експлуатацію. Строк дії Договору - з моменту набрання чинності до 31.12.2017.

За наслідками виконання Підрядником робіт по спірному Договору, позивач склав та передав Замовнику Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року на загальну суму 611 767,06 грн. та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф.№КБ-3) на загальну суму 611 767,06 грн.

Цей Акт та Довідка підписані 29.09.2017 директорами підприємств-Сторін по Договору 25/05-1 без будь яких зауважень та застережень зі сторони Замовника.

Платіжним дорученням № 414 від 13.10.2017 на суму 150 084,00грн. Замовник частково оплатив виставлений Підрядником рахунок №103 від 29.09.2017.

Залишок боргу у сумі 461 683,06 грн. Замовник не сплатив.

24 квітня 2018 року позивач направив на адресу відповідача претензію №24-04-1 з вимогою погасити основну заборгованість у сумі 461 683,06 грн. та сплатити неустойку за порушення грошового зобов`язання у сумі 34 970,70 нараховану за період 20.10.2017 по 24.04.2018 (а.с.43).

У відповідь на вказану претензію відповідач листом №12 від 02.05.2018 повідомив Підрядника, що відхиляє претензію в частині неустойки на підставі того, що СЕ ПАО Донбасенерго Слов`янська ТЕС не розрахувалася з ПМП Енергоконтроль за виконані відповідачем для ПАО підрядні роботи по іншому договору. Щодо суми основного боргу, то заборгованість у сумі 461 683,06 грн. буде погашення тільки після отримання оплати від СЕ ПАО Донбасенерго Слов`янська ТЕС (а.с.45).

25 квітня 2019 року позивач засобами поштового зв`язку направив на адресу відповідача претензію №25-04-1 з вимогою погасити основну заборгованість у сумі 461 683,06 грн., сплатити неустойку за порушення грошового зобов`язання у сумі 117 849,33 грн. нараховану за період 20.10.2017 по 25.04.2019, три відсотки річних - 20 984,44 грн. та інфляційні втрати - 72 254,33 грн. (а.с.47-51).

Проте, вимога позивача залишена відповідачам без відповіді та задоволення.

Порушення ПМП Енергоконтроль грошових зобов`язань по Договору підряду №25/05-1 від 25.05.2017 стало підставою для звернення ТОВ Донбастеплоелектромонтаж до господарського суду з даним позовом про стягнення заборгованості з відповідача:

суму боргу за виконані роботи - 461 683,06грн.

штрафні санкції в сумі 125 818,10грн.

3% річних в сумі 22 350,52 грн.

інфляційні втрати в сумі 75 254.33грн.

Відповідач проти позову заперечував, вважає, що ПМП Енергоконтроль вживало усіх заходів для розрахунку з по Договору №25/05-1 від 25.05.2017. Належне виконання зобов`язання відповідачем виявилося неможливим внаслідок порушення грошових зобов`язань контрагентом ПМП Енергоконтроль по іншому договору підряду, в якому відповідач виступав у ролі підрядника.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Господарського та Цивільного кодексів України, а також умовами Договору № 25/05-1 від 25.05.2017 року

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або не настання певної події.

Матеріали справи свідчать про те, що за своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем у справі Договір № 25/05-1 від 25.05.2017 року є договором підряду.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (виконавець) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом даних норм Цивільного кодексу України, договір підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 536 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 536 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач відповідно до умов Договору № 25/05-1 від 25.05.2017 року виконав підрядні роботи на суму 611 767,06 грн.

Відповідач підписав Акт приймання-передачі виконаних робіт 29.09.2017 без зауважень та застережень, проте в порушення умов Договору кошти за виконані роботи Підряднику перерахував частково, внаслідок чого за Відповідачем обліковується борг у розмірі 461 683,06 грн.

Відповідач наявність суми основного боргу у розмірі 461 683,06 грн. визнав у відзиві на позов та відповіді на претензію №24-04-1 від 24.04.2018, проте доказів повного чи часткового погашення заборгованості суду не надав.

З огляду на викладене суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів факт виконання підрядних робіт у спірний період, тому що вимога про стягнення з відповідача суми невиконаного відповідачем грошового зобов`язання у розмірі 461 683,06 грн. за Договором № 25/05-1 від 25.05.2017 підлягає задоволенню як правомірна та обґрунтована.

Крім того, у зв`язку з порушенням строку виконання відповідачем обов`язку з повернення вказаних грошових коштів, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України була заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 22 350,52 грн. та 75 254,33 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Виходячи з вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В силу приписів статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до Додатку №1 до Договору розрахунок з Підрядником здійснюється Замовником на підставі виставленого рахунку та підписаних актів приймання виконаних робіт впродовж 20 календарних днів.

Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року та рахунок на оплату підписані виставлені Замовнику 29.09.2017.

Отже, кінцевою датою платежу є 19.10.2017.

Нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 461683,06 грн. здійснено позивачем за період з 20.10.2017 по 31.05.2019. та згідно його розрахунків складає 22 350,52 грн.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3% річних в межах періоду, визначеного позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично та методологічно вірним, отже задоволенню про стягнення трьох відсотків річних підлягає сума 22 350,52 грн. як правомірна та обґрунтована.

Нарахування інфляційних втрат на суму основного боргу у розмірі 461683,06 грн. здійснено позивачем за період листопад 2017 - лютий 2019 та згідно його розрахунків складає 75 254,33 грн.

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, за передбачений законодавством період в межах строку визначеного позивачем, судом встановлено, що розмір інфляційних за період листопад 2017 - лютий 2019 складає 62 587,76 грн.

Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 62 587,76 грн.

Крім суми основного боргу у розмірі 72000 грн., 3% річних та інфляційних втрат, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 125 818,10 грн., нараховану за період з 20.01.2017 по 31.05.2019.

В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України вказано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст.549 ЦК України).

Згідно з ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.8 Договору встановлено, що за порушення строків оплати за виконані роботи Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

У п.7.11 Договору передбачено, що нарахування штрафних санкцій за цим Договором не припиняється через шість місяців з моменту, коли зобов`язання мало бути виконане, а продовжується до повного належного виконання.

Таким чином, з огляду на умови п. 7.11 Договору, що сторони передбачили інший період нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Щодо строку позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Пунктом 13.5 Договору сторони, відповідно до ст..6, ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України досягли згоди про зміну строків позовної давності: строк позовної давності до вимог Замовника про стягнення пені та штрафу складає три роки.

Договір підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками Сторін.

Враховуючи встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного Договору, суд вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Нарахування пені на суму основного боргу у розмірі 461683,06 грн. здійснено позивачем у відповідності до п.7.11 та 13.5 Договору за період 20.10.2017 по 31.05.2019 та згідно його розрахунків складає 125 818,10 грн.

Здійснивши перерахунок пені в межах періоду визначеного позивачем, судом встановлено, що розмір пені за період 20.10.2017 по 31.05.2019 складає 120 613,12 грн.

Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 120 613,12 грн.

Доводи відповідача про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки порушення грошового зобов`язання ПМП Енергоконтроль сталося внаслідок непереборної сили, суд вважає помилковими, такими, що не ґрунтуються на нормах права.

Заперечуючи проти позову відповідач стверджував, що ПМП Енергоконтроль вживало усіх заходів для розрахунку з ТОВ Донбастеплоелектромонтаж по Договору №25/05-1 від 25.05.2017, але належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок порушення грошових зобов`язань контрагентом ПМП Енергоконтроль по іншому договору підряду, в якому відповідач виступав у ролі підрядника.

Проте, за приписами ст.218 Господарського кодексу України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Аналогічні приписи містяться у ст. 617 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.3 ст.129 Конституції України та ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача в повному обсязі, отже позовні вимоги ТОВ Донбастеплоелектромонтаж до ПМП Енергоконтроль підлягають частковому задоволенню

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст «Донбастеплоелектромонтаж» до Приватного малого підприємства «Енергоконтроль» про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних збитків у загальному розмірі 685106 грн. 01 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного малого підприємства «Енергоконтроль» (84331, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Остапа Вишні, будинок 33, квартира 19, код ЄДРПОУ 19382843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбастеплоелектромонтаж» (84313, Донецька обл., місто Краматорськ, бульвар Машинобудивників, будинок 8, код ЄДРПОУ 38144072):

- заборгованість по оплаті за виконані роботи 461 683 грн. 06 коп.

- пеню в сумі 120 613 грн. 12 коп.

- 3% річних в сумі 22 350 грн. 52 коп.

- інфляційні втрати в сумі 62 587 грн. 76 коп.

Стягнути з Приватного малого підприємства «Енергоконтроль» (84331, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Остапа Вишні, будинок 33, квартира 19, код ЄДРПОУ 19382843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбастеплоелектромонтаж» (84313, Донецька обл., місто Краматорськ, бульвар Машинобудивників, будинок 8, код ЄДРПОУ 38144072) витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 008 грн. 53 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 30 вересня 2019 року.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2019.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов