УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" жовтня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/933/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В,
за участю представників сторін:
від позивача: Конашевич Т.А., адвокат, дов. від 04.10.19;
від відповідача: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діаліз Медик" (м.Київ)
до Комунального підприємства "Ємільчинська центральна районна аптека №19" Ємільчинської районної ради Житомирської області (смт.Ємільчине Ємільчинського району Житомирської області)
про стягнення 36533,48грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діаліз Медик" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Ємільчинська центральна районна аптека №19" Ємільчинської районної ради Житомирської області заборгованості у розмірі 36533,48грн, з яких: 34844,70грн основного боргу, 520,56грн 3% річних та 1168,22грн інфляційних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №0501А від 05.01.19 в частині оплати вартості поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.09.19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання призначено на 07.10.19.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надав довідку №44 від 07.10.19, відповідно до якої сума основного боргу станом на 07.10.19 не змінилась та складає 34844,70грн.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.118).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.19 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діаліз Медик" (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Ємільчинська центральна районна аптека №19" Ємільчинської районної ради Житомирської області (покупець, відповідач) укладено договір №0501А (а.с.20-23), за умовами якого постачальник зобов`язується протягом терміну дії договору передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити лікарські засоби (п.1.1 договору).
Згідно п.1.2 договору поставка товару здійснюється окремими партіями, асортимент та кількість яких визначається сторонами шляхом оформлення заявок у відповідності до вимог даного договору.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціни кожного виду товару погоджується сторонами і визначаються у видаткових накладних. Ціни встановлені в національній валюті - гривні.
Відповідно до п.4.1 договору розрахунки проводяться після поставки товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника коштів протягом 15 календарних днів.
Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар згідно видаткової накладеної (п.п. 6.1.1-6.1.2.).
На виконання умов договору №0501А від 05.01.19 позивач поставив відповідачу лікарські засоби на загальну суму 94678,89грн, що підтверджується видатковими накладними №БА-Рн-0000108 від 21.01.19, №БА-Рн-0000109 від 21.01.19, №БА-Рн-0000209 від 04.02.19, №БА-Рн-0000501 від 11.03.19, №БА-Рн-0000504 від 11.03.19, №БА-Рн-0000505 від 11.03.19, №БА-Рн-0000506 від 11.03.19, №БА-Рн-0000507 від 11.03.19, №БА-Рн-0000825 від 08.04.19, №БА-Рн-0000826 від 08.04.19, №БА-Рн-0001057 від 06.05.19, №БА-Рн-0001058 від 06.05.19, №БА-Рн-0001059 від 06.05.19, товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданих на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.24-76).
Відповідач в порушення умов договору №0501А від 05.01.19 здійснив розрахунок за отриманий товар неповністю, лише на суму 59834,19грн, про що свідчать банківські виписки за період з 22.03.19-24.04.19 (а.с. 78-85).
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, за останнім утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар на підставі договору №0501А від 05.01.19 у розмірі 34844,70грн (94678,89грн-59834,19грн).
За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості , яка виникла на підставі договору №0501А від 05.01.19, з яких: 36533,48грн основного боргу, 1168,22грн інфляційних та 520,56грн 3% річних.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами поставки, згідно яких у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару (лікарські засоби) на загальну суму 94678,89грн, виник кореспондуючий обов`язок оплатити його.
Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вже зазначено вище, у пункті 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться після поставки товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника коштів протягом 15 календарних днів.
Незважаючи на умови договору, відповідач не здійснив відповідних розрахунків у повному обсязі за отриманий товар в установлені договором строки.
Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті отриманого від позивача товару на загальну суму 34844,70грн, відповідач доказів сплати заборгованості не надав.
За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 34844,70грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача за порушення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 ГПК України 520,56грн 3% річних, нарахованих за період з з 06.02.19 по 29.08.19, та 1168,22грн інфляційних за період з лютого 2019 по липень 2019 року.
Як унормовано приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Під час перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом враховується наступне.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і й о г о н а й м е н ш и й п е р і о д в и з н а ч е н н я с к л а д а є м і с я ц ь .
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення п о ч и н а ю ч и з м і с я ц я, н а с т у п н о г о з а м і с я ц е м, у я к о м у м а в б у т и з д і й с н е н и й п л а т і ж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце д е ф л я ц і я).
Таким чином, індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж та на заборгованість, яка існувала п о в н и й місяць
Умовами договору визначено, що оплата за товар здійснюється протягом 15 календарних днів від дати поставки.
Зважаючи на викладене, відповідач зобов`язаний був здійснити розрахунок за товар поставлений згідно видаткової накладної №БА-Рн-0000108 від 21.01.19 до 05.02.19 (включно), видаткової накладної №БА-Рн-0000109 від 21.01.19 до 05.02.19 (включно), видаткової накладної №БА-Рн-0000209 від 04.02.19 до 19.02.19 (включно), видаткової накладної №БА-Рн-0000501 від 11.03.19 до 26.03.19 (включно), видаткової накладної №БА-Рн-0000504 від 11.03.19 до 26.03.19 (включно), видаткової накладної №БА-Рн-0000505 від 11.03.19 до 26.03.19 (включно) , видаткової накладної №БА-Рн-0000506 від 11.03.19 до 26.03.19 (включно), видаткової накладної №БА-Рн-0000507 від 11.03.19 до 26.03.19 (включно), видаткової накладної №БА-Рн-0000825 від 08.04.19 до 23.04.19 до 23.04.19 (включно), видаткової накладної №БА-Рн-0000826 від 08.04.19 до 23.04.19 (включно), видаткової накладної №БА-Рн-0001057 від 06.05.19 до 21.05.19 (включно), видаткової накладної №БА-Рн-0001058 від 06.05.19 до 21.05.19 (включно), видаткової накладної №БА-Рн-0001059 від 06.05.19 до 21.05.19 (включно).
Враховуючи несплату відповідачем товару, отриманого у вищезазначений період у позивача виникло право на нарахування інфляційних:
- на заборгованість згідно видаткової накладної №БА-Рн-0000108 від 21.01.19 з березня 2019 року;
- на заборгованість згідно видаткової накладної №БА-Рн-0000109 від 21.01.19 з березня 20019 року;
- на заборгованість згідно видаткової накладної №БА-Рн-0000209 від 04.02.19 з березня 2019 року;
- на заборгованість згідно видаткової накладної №БА-Рн-0000501 від 11.03.19 з квітня 2019 року;
- на заборгованість згідно видаткової накладної №БА-Рн-0000504 від 11.03.19 з квітня 2019 року;
- на заборгованість згідно видаткової накладної №БА-Рн-0000505 від 11.03.19 з квітня 2019 року;
- на заборгованість згідно видаткової накладної №БА-Рн-0000506 від 11.03.19 з квітня 2019 року;
- на заборгованість згідно видаткової накладної №БА-Рн-0000507 від 11.03.19 з квітня 2019 року;
- на заборгованість згідно видаткової накладної №БА-Рн-0000825 від 08.04.19 з травня 2019 року;
- на заборгованість згідно видаткової накладної №БА-Рн-0000826 від 08.04.19 з травня 2019 року;
- на заборгованість згідно видаткової накладної №БА-Рн-0001057 від 06.05.19 з червня 2019 року;
- на заборгованість згідно видаткової накладної №БА-Рн-0001058 від 06.05.19 з червня 2019 року;
- на заборгованість згідно видаткової накладної №БА-Рн-0001059 від 06.05.19 з червня 2019 року.
Однак позивач не врахував рекомендації, викладені у п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, та невірно здійснив нарахування інфляційних.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перерахунок інфляційних втрат суд вважає, що розмір інфляційних, які підлягають до стягнення за заявлений позивачем період становить 117,54грн.
В іншій частині позовних вимог про стягнення 1050,68грн інфляційних слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України та застосовано невірний розмір сукупного індексу інфляції.
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних суд вважає, що 3% річних у розмірі 520,56грн нараховані обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно ст.ст. 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).
Відповідач заперечень проти позову не надав, доводів позивача не спростував.
За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 35482,80грн, з яких: 34844,70грн основного боргу, 520,56грн 3% річних та 117,54грн інфляційних витрат.
Суд відмовляє в позові в частині стягнення 1050,68грн інфляційних як необґрунтовано заявлених.
Судовий збір, відповідно до п.3 ч.4 ст. 129 ГПК України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діаліз Медик" до Комунального підприємства "Ємільчинська центральна районна аптека №19" Ємільчинської районної ради Житомирської області задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Ємільчинська центральна районна аптека №19" Ємільчинської районної ради Житомирської області (11201, Житомирська область, Ємільчинський район, смт.Ємільчине, вул.Шевченка, буд.6, код ЄДРПОУ 01991665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діаліз Медик" (01015, м.Київ, вул.Лаврська, буд.16, код ЄДРПОУ 40477029):
- 34844,70грн основного боргу;
- 520,56грн 3% річних;
- 117,54грн інфляційних;
- 1865,75грн судового збору.
3. В позові відмовити в частині стягнення 1050,68грн інфляційних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 08.10.19
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 3 прим.
1- до матеріалів справи;
2,3- сторонам (рек. з повід)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2019 |
Оприлюднено | 08.10.2019 |
Номер документу | 84793063 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Соловей Л.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні