Рішення

від 30.09.2019 по справі 910/9940/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2019Справа № 910/9940/19 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВІЯ-АКБ (01133, м.Київ, ВУЛИЦЯ Є. КОНОВАЛЬЦЯ, будинок 31) до проТовариства з обмеженою відповідальністю БК Будновація (04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, будинок 4-А, офіс 139) стягнення заборгованості у розмірі 83014, 24 грн.. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СЛАВІЯ-АКБ (надалі також - Позивач ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БК Будновація (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 83014, 24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором підряду №20-09/18 від 20.09.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.07.2019 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 02.08.2019 року та 05.08.2019 року уповноваженим особам Сторін.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

20.09.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю БК Будновація (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СЛАВІЯ-АКБ (Підрядник) було укладено Договір підряду №20-09/18, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує, відповідно до завдання Замовника, що є невід`ємною частиною Договору, виконати роботи по зварюванню стиків в каналізаційних колодязях на об`єкті Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціального і громадського призначення та об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури на території житлового комплексу Файна Таун в районі вулиці Салютна 2-б та вулиці Туполева 12 у м. Києві. (а.с. 19-20)

Відповідно до п.п. 2.1., 2.4., 2.5. Договору ціна Договору визначається рахунком-фактурою, що є невід`ємною частиною договору. Замовник перераховує аванс на рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Договору. Остаточний рахунок за роботи проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 5.4 Договору передача виконаних робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актом приймання виконаних робіт, підписаним уповноваженим представниками та скріпленим печатками підприємства.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми боргу, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Відсотки/річні на прострочену суму платежу не нараховуються. Прострочені платежі сплачується Підряднику без врахування індексу інфляції.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2018 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. (п.11.1 Договору)

З метою оплати вартості робіт за Договором №20-09/18 від 20.09.2018 року Позивачем виставлений Відповідачу рахунок-фактура № СФ-0000288 від 20.09.2018 року на суму 85 599 грн. 14 коп. (а.с. 25)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №20-09/18 від 20.09.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю БК Будновація перерахувало на рахунок Позивача аванс у розмірі 15 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 269 від 02.10.2018 року з призначенням платежу Аванс за договором №20-09/18 від 20.09.2018 року у сумі 12500,00 грн., ПДВ-20% 2500 грн . (а.с.23)

Крім того, на виконання умов Договору підряду №20-09/18 від 20.09.2018 року Позивач виконав роботи по зварюванню стиків захисної бутеровки із поліетиленових плит високої щільності, а Відповідач в свою чергу прийняв виконані роботи, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000131 від 08.10.2018 року на суму в розмірі 85 599 грн. 14 коп. (а.с.24)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за вказаним Договором у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю БК Будновація перед Позивачем складає 70 599 грн. 14 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БК Будновація 3% річних у розмірі 1 537 грн. 71 коп., інфляційні у розмірі 4 567 грн. 88 коп. та пеню у розмірі 6 336 грн. 51 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВІЯ-АКБ підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору підряду №20-09/18 від 20.09.2018 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що з метою оплати вартості робіт за Договором №20-09/18 від 20.09.2018 року Позивачем виставлений Відповідачу рахунок-фактура № СФ-0000288 від 20.09.2018 року на суму 85 599 грн. 14 коп. (а.с. 25)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №20-09/18 від 20.09.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю БК Будновація перерахувало на рахунок Позивача аванс у розмірі 15 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 269 від 02.10.2018 року з призначенням платежу Аванс за договором №20-09/18 від 20.09.2018 року у сумі 12500,00 грн., ПДВ-20% 2500 грн. . (а.с.23)

Суд зазначає, що на виконання умов Договору підряду №20-09/18 від 20.09.2018 року Позивач виконав роботи по зварюванню стиків захисної бутеровки із поліетиленових плит високої щільності, а Відповідач в свою чергу прийняв виконані роботи, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000131 від 08.10.2018 року на суму в розмірі 85 599 грн. 14 коп., який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.24)

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю БК Будновація перед Товариством з обмеженою відповідальністю СЛАВІЯ-АКБ за Договором підряду №20-09/18 від 20.09.2018 року становить 70 599 грн. 14 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю СЛАВІЯ-АКБ в розмірі 70 599 грн. 14 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 70 599 грн. 14 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 19.10.2018 р. по 11.07.2019 р. у розмірі 1 537 грн. 71 коп. та інфляційні за період прострочки з листопада 2018 року по червень 2019 року включно у розмірі 4 567 грн. 88 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року).

В той же час, Судом встановлено, що при укладенні Договору підряду №20-09/18 від 20.09.2018 року у пункті 7.2 сторони передбачили, що відсотки/річні на прострочену суму платежу не нараховуються. Прострочені платежі сплачується Підряднику без врахування індексу інфляції.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів.

Отже, враховуючи, що сторонами Договору №20-09/18 від 20.09.2018 року передбачено звільнення Підрядника від сплати відсотків/річних та інфляційних у випадку порушення виконання грошового зобов`язання, Суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1 537 грн. 71 коп. та інфляційних у розмірі 4 567 грн. 88 коп. є необґрунтованими, а отже задоволеною не підлягають.

Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 20.10.2018 р. по 19.04.2019 р. у розмірі 6 336 грн. 51 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.\

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року).

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми боргу, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов`язання з 20.10.2018 р. по 19.04.2019 р. у розмірі 6 336 грн. 51 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі у зв`язку з вірним розрахунком Позивача.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю БК Будновація на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Славія-АКБ підлягає стягненню заборгованість у розмірі 70 599 грн. 14 коп. та пеня у розмірі 6 336 грн. 51 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Позивачем також заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю БК Будновація витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 200 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2019 року між адвокатом Риженком Олександром Сергійовичем (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Славія-АКБ (Замовник) було укладено Договір про надання правової допомоги №01/07/19, за змістом якого Виконавець зобов`язується надати в комплексі юридичні послуги з питань, які стосуються підготовки і подачі позовних заяв та представництва інтересів Замовника в судах, що пов`язані із стягнення заборгованості з боржників Замовника.

За умовами п. 1.2., 1.3., 1.4., 2.1.7 Договору консультації здійснюються одним із таких способів у залежності від необхідності та економічної доцільності за вимогою Замовника: надання консультацій за місцем знаходження Замовника; консультування проводиться в усній формі або письмово за вимогою Замовника.

Виконавець зобов`язаний здійснити підготовку та написання позовної заяви протягом семи днів з моменту підписання договору, акту приймоу-передачі необхідних документів.

Відповідно до п.п. 1.5., 3.2. Договору Замовник оплачує послуги Виконавця в розмірі й у терміни, визначені Договором. оплата послуг за цим Договором здійснюється шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 3 днів з моменту підписання Договору.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Позивачем було подано платіжне доручення № 544 від 15.07.2019 року на суму 8 200 грн. 00коп. та Акт прийому-передачі наданих послуг від 11.07.2019 р. на суму 8 200 грн. 00 коп. (а.с.37-38)

Судом встановлено, що Риженко Олександр Сергійович є адвокатом в розумінні Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.

Суд зазначає, що позовна заява від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Славія-АКБ підписана адвокатом Риженком Олександром Сергійовичем.

Згідно з Актом наданих послуг від 11.07.2019 року заявлена Позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 200 грн. 00 коп., складається з:

- Зустріч з Замовником, з`ясування підстав та мети звернення, вивчення документів наданих клієнтом щодо відносин із боржником Замовника ТОВ БК БУДНОВАЦІЯ ;

- Аналіз законодавства та вироблення правової позиції для позовної заяви Замовника до боржника ТОВ БК БУДНОВАЦІЯ (код ЄДРПОУ 41965296);

- Написання позовної заяви Замовника до боржника ТОВ БК БУДНОВАЦІЯ ;

- Здійснення розрахунку до позовної заяви штрафних санкцій (пені),

інфляційних втрат (індексу інфляції), 3% річних від суми боргу.

Суд звертає увагу, що оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю БК БУДНОВАЦІЯ не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому Позивачем розмірі, а також відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Славія-АКБ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю БК БУДНОВАЦІЯ витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 200 грн. 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВІЯ-АКБ - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БК Будновація (04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, будинок 4-А, офіс 139, Ідентифікаційний код юридичної особи 41965296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВІЯ-АКБ (01133, м.Київ, ВУЛИЦЯ Є. КОНОВАЛЬЦЯ, будинок 31, Ідентифікаційний код юридичної особи 37264571) заборгованість у розмірі 70 599 (сімдесят тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 14 (чотирнадцять) коп., пеню у розмірі 6 336 (шість триста тридцять шість) грн. 51 (п`ятдесят одна) коп., судовий збір у розмірі 1 779 (одна тисяча сімсот сімдесят дев`ять) грн. 81 (вісімдесят одна) коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 200 (вісім тисяч двісті) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30 вересня 2019 року.

Суддя О.В. Чинчин