ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
25.09.2019Справа № 910/8948/19 Господарський суд міста Києва у складі:
судді: за участю секретаря:Данилової М.В. Бордунової К.Е. за участю представників сторін: від позивача, Шопова О.Я., , директор; від відповідача, Бугайчук В.І., , адвокат;
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Металева Покрівля Груп до про Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОСПЕРІТАТІС стягнення грошових коштів
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
08 липня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Металева Покрівля Груп (позивач) надійшла позовна заява № 51 від 03.07.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОСПЕРІТАТІС (відповідач) про стягнення заборгованості за договором підряду на виконання будівельних робіт № 08/05-18-29 від 08.05.2018 року на суму в розмірі 94 271, 65 грн., з них: основний борг в розмірі 86 735, 95 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 274, 51 грн., 3 % річних в розмірі 762, 80 грн., пеня в розмірі 4 498, 39 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором підряду на виконання будівельних робіт № 08/05-18-29 від 08.05.2018 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач не здійснив зобов`язання щодо сплати грошових коштів у встановленому розмірі, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/8948/19 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.07.2019 року.
В підготовчому засіданні 24.07.2019 року задоволено клопотання відповідача про витребування документів частково та задоволено клопотання відповідача про надання часу для відзиву.
24. 07. 2019 року через відділ діловодства суду від Відповідача надійшло Клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Суд в судовому засіданні 14.08.2019 року задовольнив клопотання Відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 року розгляд справи № 910/8948/19 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі № 910/8948/19 призначено на 11.09.2019 року.
У підготовчому засіданні 11.09.2019 року оголошено перерву на 25.09.2019
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОСПЕРІТАТІС (Замовник/Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Металева Покрівля Груп (Підрядник/ Позивач) було укладено Договір підряду № 08/05-18-29 від 08.05.2018 року.
Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами, виконати та здати Замовнику відповідно до умов даного Договору та проектної документації, комплекс основних будівельних робіт, та супутні загально будівельні роботи, безпосередньо пов`язані з основними роботами, та роботи з поліпшення об`єкту будівництва.
Згідно п. 3.1. Договору підряду, ціна Договору є твердою та визначена Сторонами в Договірній ціні, загальна сума Договору буде визначатися шляхом підсумку усіх Договірних цін та додаткових угод до цього Договору, після завершення робіт, згідно фактичного обсягу виконаних робіт.
Згідно із п. 3.2. Договору, у разі необхідності виконання Додаткових робіт передбачених Договором, Сторони обговорюють їх вартість (а також обсяг, порядок виконання і оплати) в Додаткових угодах, які після підписання їх Сторонами стають невід`ємними частинами даного Договору.
Оплата робіт здійснювалася згідно розділу 9 Договору підряду. Згідно з п.9.1.3.Договору, остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником на підставі підписаних з обох сторін Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 протягом (п`ятнадцяти) банківських днів з дати підписання актів.
Так, Сторонами було укладено Додаток № 1 до Договору № 08/05-18-29-1 на загальну суму по Додатку - 47 253, 53 грн. (сорок сім тисяч двісті п`ятдесят три гривні 53 копійки), у тому числі ПДВ.
Відповідно до п.4.2.2. Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОСПЕРІТАТІС , зобов`язалося сплатити Підряднику вартість виконаних належним чином робіт, у порядку та обсягах передбачених Договором.
На виконання умов п. 1.1. та розділу 8 Договору підряду, ТОВ Металева Покрівля Груп виконало для Відповідача роботи, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) акт № 13 приймання виконаних будівельних робіт від 28 лютого 2019 року, на суму - 86 735,95 грн.
Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання. Акт виконаних робіт підписав але за виконані будівельні роботи не розрахувався.
На час прийняття робіт та підписання Акту прийняття виконаних робіт, будь-яких зауважень до форми акту по сумі виконаних робіт чи до якості виконаних робіт не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (в тому числі, й витрати на оплату праці та експлуатацію механізмів).
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 321 ГК України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін. У разі виникнення потреби значно перевищити приблизний кошторис підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Якщо підрядник не попередив замовника про перевищення кошторису, він зобов`язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування понесених додаткових витрат.
Згідно оглядового листа Вищого Господарського суду України від 18.02.2013 № 01- 06/374/2013 Про практику вирішення спорів пов`язаних із виконанням договорів підряду за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України Згідно з частиною першою статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань.
Крім того, Відповідно до П.1.2.ДСТУ Б.Д, 1.1 -1:2013, обов`язковим стандартом підписання Актів за формою КБ-2в є необхідним при визначені вартості будівництва об`єктів, які споруджуються за рахунок бюджетних коштів, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Також пп.6.4.2. ДСТУ Б.Д, 1.1-1:2013 передбачено: При визначені вартості виконаних робіт і проведені взаєморозрахунків по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовується примірні форми №КБ-2в та примірна форма №КБ-3.
В даному випадку, Замовник не є державною організацією та будівельні роботи виконувалися не за державні кошти, то вважаємо, їх приймання-передачу було оформлено відповідними актами, зміст якого відповідає вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-XIV.
За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Згідно з п. 5.2.7 Договору Підрядник зобов`язаний забезпечити належну якість виконаних робіт, матеріалів, пристроїв, конструкцій і т.п., що використовуються для виконання Робіт.
Також відповідно до пункту 5.2.8. Договору Виконавець зобов`язується нести повну відповідальність перед Замовником за якість виконаних Робіт.
Відповідно до п. 7.1. Підрядник гарантує Замовнику якість закінчених Робіт і змонтованих конструкцій, їх відповідність Проектній документації та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.
Пунктом 7.2. Договору визначено, що гарантійний строк якості визначених Робіт, встановлюється в розмірі 2 (двох) років враховуючи вимоги до даних Робіт, визначених в Проектній документації.
05.07.2019 Відповідач надіслав на адресу Позивача претензію №120/06 від 25.06.2019 з доданими до неї складеним Дефектним актом та фотофіксацією дефектів, в порядку п. 7.5. Договору.
11 липня 2019 року ТОВ Металева покрівля Груп надіслала відповідь на претензію, яка отримана Відповідачем 15.07.2019 ,що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0314601919219.
З огляду на факт підписання актів виконаних підрядних робіт без зауважень, на момент здачі об`єкта ТОВ Просперітатіс претензій до Підрядника, не мав та був задоволений виконаними роботами.
Відповідно до п.7.5. укладених Договорів перелік недоліків визначається дефектним актом, складеним Сторонами. Для складання дефектного акту Підрядник зобов`язаний надіслати свого уповноваженого представника протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення Замовника.
Однак, письмове повідомлення від Замовника Підряднику не направлялось, що суперечить умовам укладеного Договору.
Залучена до претензії копія дефектного акту містить істотні недоліки та неможливо встановити з приводу яких робіт та до якого договору складався даний дефектний акт. Також, даний документ не містить ні номеру, ні дати, ні наказу на підставі якого була утворена комісія та саме які об`єкти досліджувалися.
Надісланий дефектний акт не є достовірним документом підтверджуючим недоліки у виконаних роботах, які виникли в результаті вини Підрядника та не є належним доказом згідно Господарського процесуального кодексу.
Згідно ст.73 ГПК України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В статті 76 ГПК України, зазначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які в ходять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Надані до відзиву докази ( дефектний акт та копії фото) не є належними доказами по справі, так як вони не відносяться до предмету доказування та неможливо встановити до яких договорів вони були складені та які об`єкти та роботи оглядалися.
Замовник підписав Акт приймання виконаних робіт № 13 на суму 86 735,95 грн., у зв`язку з чим у нього виник обов`язок щодо сплати на користь Підрядника, саме такої суми.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.
Так, ст. 216 ГК України, передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Стаття 551 ЦК України встановлює, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
У частині третій ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 216 ГК України також встановлює, господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин.
Так, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
При цьому, відповідно до частини 2 ст. 216 ГК України, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Як встановлено частиною 3 ст. 216 ГК України, господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:
потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі;
у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.)
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з Відповідача грошових коштів, а саме: основного боргу - 86 735,95 грн., пені - 4 498,39 грн., інфляційних втрат - 2 274,51 грн., 3% річних - 762,80 грн., відповідно до самостійно здійсненого розрахунку штрафних санкцій судом.
Судові витрати Позивача по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн.. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОСПЕРІТАТІС (03124, м. Київ, бул.Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 39706561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Металева Покрівля Груп (03146, м.Київ, вул. Петра Чаадаєва, 2 Б код ЄДРПОУ 39192216) грошові кошти у розмірі 94 271,65 грн. (дев`яносто чотири тисячі двісті сімдесят одна грн. 65 коп.), з яких: основного боргу - 86 735,95 грн. (вісімдесят шість тисяч сімсот тридцять п`ять грн. 95 коп.), пені - 4 498,39 грн. (чотири тисячі чотириста дев`яносто вісім грн. 39 коп.), інфляційних втрат - 2 274,51 грн. (дві тисячі двісті сімдесят чотири грн. 51 коп.), 3% річних - 762,80 грн. (сімсот шістдесят дві грн. 80 коп.) та судовий збір у розмірі 1 921 грн. (тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07 жовтня 2019р.
Суддя М.В. Данилова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2019 |
Оприлюднено | 09.10.2019 |
Номер документу | 84793440 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Данилова М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні