Рішення

від 25.09.2019 по справі 910/10483/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2019Справа № 910/10483/19 Господарський суд міста Києва у складі:

судді: за участю секретаря:Данилової М.В. Бордунової К.Е.

за участю представників сторін: від позивача, Ориник А.Р., , ; від відповідача, не з`явилися, , ;

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця до проТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Транстех-сервіс стягнення грошових коштів, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05 серпня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця (позивач) надійшла позовна заява № НЮ-1687 від 30.07.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Транстех-сервіс (відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № Л/НХ-18652/НЮ від 02.07.2018 року на суму в розмірі 79 896, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором поставки № Л/НХ-18652/НЮ від 02.07.2018 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач не здійснив заміну неякісного товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 910/10483/19 ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 04.09.2019 року. Встановлено Відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

На адресу суду від Відповідача жодних заяв, клопотань тощо не надходило.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 року повідомлено сторін про оголошену в судовому засіданні перерву на 25.09.2019 року.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.09.2019, як і ухвала про відкриття провадження у справі, була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Транстех-сервіс , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03062, м. Київ, вул. Туполєва, 12 А.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, оскільки ухвали суду направлялися відповідачу на зазначені в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України Суд дійшов висновку, що ухвали суду по даній справі є такими, що були вручені відповідачу.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач у визначений строк відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України не скористались.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи обмеженість процесуального строку, Суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2018 року за результатами проведення відкритих торгів на електронній системі публічних закупівель Prozorro між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця (Позивач/ Покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Транстех-сервіс (Відповідач/Постачальник) укладено договір №Л/НХ-18652/НЮ (Договір), згідно з умовами якого, Постачальник зобов`язався у 2018 році поставити покупцеві товар, а саме: Станції компресорні Код ДК 021:2015 - 4 2120000-6 (насоси та компресори) у кількості 1 шт. (визначається в Специфікації №1 (Додаток №1).

28.12.2018 року Відповідачем було здійснено поставку Станції компресорні Код ДК 021:2015 - 4 2120000-6 (насоси та компресори) у кількості 1 шт. на загальну суму 399 480,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% на суму 66 580,00 грн.) на Головний матеріально-технічний склад регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Укрзалізниця.

Однак, при проведенні вхідного контролю кінцевим одержувачем - відокремленим підрозділом залізниці, станції компресорні Код ДК 021:2015 - 4 2120000-6 (насоси та компресори) у кількості 1 шт. було забраковано, про що складено акт №1 про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції від 04.01.2019 року.

Згідно п.5.5. Договору, на виконання інструкції №П-7 від 25.04.1966 О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству , затвердженої Держарбітражем, Покупцем було викликано представника Постачальника для складання двохстороннього акту 16.01.2019 року, що підтверджується листом №НХ Льв - 1/263 від 14.01.2019 року. Однак, відповідного акту про заміну неякісного товару складено не було, з причини неприбуття представника Постачальника.

У зв`язку з відсутністю представника Постачальника та керуючись інструкцією П-7 - проведено повторну перевірку якості та комплектності станції компресорні Код ДК 021:2015 - 4 2120000-6 (насоси та компресори) у кількості 1 шт. із залученням представника громадськості та складено акт №2 від 18.01.2019 року про фактичну якість і комплектність продукції, яким поставлений станції компресорні Код ДК 021:2015 - 4 2120000-6 (насоси та компресори) у кількості 1 шт. визнано таким, що не відповідає вимогам договору і підлягає заміні Постачальником. Повноваження представника громадськості Маринюка М.М. для проведення процедури вхідного контролю компресорна установка ВК-75 підтверджується разовим посвідченням від 18.01.2019 №1, яке видане на підставі Витягу з протоколу №131 від 18.01.2019 року профспілкового комітету структурного підрозділу Експлуатаційне вагонне депо Клепарів .

19.03.2019 Позивачем було направлено претензію №НХ-1/1420 від 07.03.2019 року про стягнення штрафних санкцій у сумі 79 896,00 грн. та виконання договору поставки №Л/НХ-18652/НЮ від 02.07.2018 року. Разом із претензією було направлено акт №2 від 18.01.2019 року про фактичну якість і комплектність продукції. Однак, на вказану претензію відповіді не було отримано, оскільки у зв`язку із закінченням терміну зберігання, лист з претензією було надіслано назад відправнику.

31.05.2019 року Позивачем направлявся лист № НХ - 1/2988 про виклик представника Постачальника для повернення Постачальник товару, який не відповідає умовам договору та не може бути введений в експлуатацію, але відповіді не надходило.

Станом на розгляд справи у суді, станції компресорні Код ДК 021:2015 - 4 2120000-6 (насоси та компресори) у кількості 1 шт. не замінено згідно акту №2 від 18.01.2019 року про фактичну якість і комплектність продукції. Термін заміни, відповідно до п. 7.4 договору №Л/НХ-18652/НЮ - 20 календарних днів та закінчився 28.04.2019 року.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно п.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.

Так, ст. 216 ГК України, передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 551 ЦК України встановлює, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

У частині третій ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 216 ГК України також встановлює, господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин.

Так, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

При цьому, відповідно до частини 2 ст. 216 ГК України, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Як встановлено частиною 3 ст. 216 ГК України, господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.)

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно п.7.4 Договору при постачанні неякісного товару Постачальник у погоджений термін, але не більше 20 днів, з моменту складання відповідного акту проводить заміну цього неякісного товару або усуває виявлені недоліки за власний рахунок.

При цьому, відповідно п. 7.5. Договору у разі невиконання п.7.4 Договору за постачання товарів неналежної якості, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару, при цьому за власний рахунок та засобами замінює неякісний товар або усуває виявлені недоліки.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме стягненню з Відповідача на користь Позивача 79 896 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Транстех-сервіс (03062, м. Київ, вул. Туполєва, 12 А, код ЄДРПОУ 41824441) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5 код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Львівська залізниця (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195) грошові кошти, а саме штраф у розмірі 79 896 грн. (сімдесят дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто шість грн.) та судовий збір у розмірі 1 921 грн. ( тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.)

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 жовтня 2019р.

Суддя М.В. Данилова