Рішення

від 03.10.2019 по справі 125/989/19

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/989/19

2/125/396/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2019 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Мазур К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бар справу за позовом ОСОБА_1 до Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області, Вінницької міської ради про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . За життя вона заповіт не складала. Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,0700 га з кадастровим номером 0510100000:02:114:0001, призначеної для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 2,2443 га з кадастровим номером 0520280800:02:001:0086, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області. Спадщину прийняли її дочка ОСОБА_1 та чоловік померлої - ОСОБА_3 , шляхом подання відповідної заяви до приватного нотаріуса ВМНО Посвятенко Ю.Д., але до 2018 р. свідоцтва про право на спадщину за законом жоден з них не отримував.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 75 років, помер вітчим позивачки - ОСОБА_3 . За життя він заповіт не складав. Після його смерті відкрилася спадщина на майно, яке він фактично успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї дружини ОСОБА_2 , матері позивачки, але за життя не оформив своїх спадкових прав, а саме на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0700 га з кадастровим номером 0510100000:02:114:0001, призначеної для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та на Ѕ частку земельної ділянки площею 2,2443 га з кадастровим номером 0520280800:02:001:0086, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області.

В листопаді 2018 року, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса ВМНО Посвятенко Ю.Д. та отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частки земельної ділянки площею 0,0700 га з кадастровим номером 0510100000:02:114:0001, призначеної для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та на Ѕ частку земельної ділянки площею 2,2443 га з кадастровим номером 0520280800:02:001:0086, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області

Позивач вказує, що фактично єдиною спадкоємицею четвертої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 вітчима ОСОБА_3 залишилася вона, оскільки ще після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері ОСОБА_2 вони продовжили проживати разом з ОСОБА_3 однією сім`єю. З грудня 1991 року, коли одружились ОСОБА_3 та її матір, вони були однією сім`єю та позивачка вважала його за батька. Оскільки, після смерті дружини та в силу похилого віку, ОСОБА_3 , потребував допомоги, вона надавала йому матеріальну допомогу та моральну підтримку. Вони спільно вели домашнє господарство, несли витрати на продукти харчування, плату за житлові послуги, купівлю необхідних речей, одягу, ліків, готували разом їсти, прибирали помешкання. Після його смерті позивачка поховала його поряд з матір`ю, за свої кошти та оплатила всі ритуальні послуги.

Інших спадкоємців першої, другої, третьої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 вітчима ОСОБА_3 . немає.

Також ОСОБА_1 зазначає, що з метою оформлення своїх спадкових прав в досудовому порядку вона зверталась до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Посвятенко Ю.Д., однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено.

За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким: 1. Встановити факт, що вона постійно з 29.12.1991 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , проживав з нею однією сім`єю. 2. Визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_2 , але за життя не оформив своїх спадкових прав, на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,0700 га з кадастровим номером 0510100000:02:114:0001, призначеної для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та на Ѕ частку земельної ділянки площею 2,2443 га з кадастровим номером 0520280800:02:001:0086, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області. Судові витрати просила залишити за позивачем.

В судове засідання представники відповідачів не з`явились, хоча були повідомлені належним чином. Відповідач Володієвецька сільська рада Барського району Вінницької області попередньо подали до суду письмову заяву про розгляд справи без їхньої участі, в поданій заяві зазначили, що проти позову не заперечують, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Через канцелярію суду від відповідача Вінницької міської ради надійшов відзив на позовну заяву, який мотивовано тим, що квартира АДРЕСА_2 була відчужена 21.02.2013 р. на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 від 07.03.2013, проживання заявника зазначено АДРЕСА_3 . Відповідно до декларації про доходи та майновий стан осіб, ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , звернувся за призначенням житлової субсидії 04.11.2013 р. В заяві, на призначення субсидії, зазначено власник - ОСОБА_3 , сімейний стан - вдівець. В протоколі реєстрації заяви №328826, зазначено склад сім`ї - одна особа, зареєстрована - одна особа.

За інформацією департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 та знятий з реєстрації у зв`язку iз смертю.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.06.2019, ОСОБА_3 , квартиру АДРЕСА_4 , подарував ОСОБА_4 , згідно договору дарування квартири.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що факт проживання позивачки разом iз вітчимом ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з 29.12.1991 року по день смерті, не доведено.

Позовні вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно, а саме на земельні ділянки не можуть бути задоволені, так як позивачка не зверталася до нотаріальної контори щодо оформлення спадщини після померлого ОСОБА_3 . Просили звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчинені нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як це може бути підставою для відмови у позові, але не відмови у відкритті провадження у справі. Вважають, що матеріали справи не містять належних доказів, а саме: постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, що свідчать про те, що ОСОБА_1 не зверталась до нотаріальної контори щодо оформлення спадщини після померлого ОСОБА_3 , просили відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала, з підстав, які зазначені у позові. Позовні вимоги просила задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши позов, вислухавши покази свідків, дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 15.01.2013 року.

Після її смерті відкрилась спадщина, в тому числі на:

- земельну ділянку площею 0,0700 га з кадастровим номером 0510100000:02:114:0001, призначеної для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належної спадкодавцеві на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ВН, виданого 25 серпня 1998 року Агрономічною сільською радою Вінницького району Вінницької області і зареєстрованого за № 1320 в Книзі записів державних актів на право приватної власності, та

- земельну ділянку площею 2,2443 га з кадастровим номером 0520280800:02:001:0086, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області, належної спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, виданого 20 травня 2009 року Відділом Держкомзему у Барському районі Вінницької області і зареєстрованого за № 010980800004 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкоємцями першої черги за законом були: її чоловік ОСОБА_3 , та її дочка, позивач по справі ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу між гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 від 29.12.1991 року; копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 від 10.04.1969 року та копією свідоцтва про одруження ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 від 19.02.2000 р.

Таким чином, права спадкоємців після смерті ОСОБА_2 : чоловіка ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_1 є рівними і вони мали успадкувати кожний по 1/2 частці зі спадкового майна.

З копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 вбачається, що до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Посятенко Ю.Д. з заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 звернулися дочка ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_3 . Заповіту ОСОБА_2 не залишала. Свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцям до 09 листопада 2018 р. не видавались.

ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 75 років, помер ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 19.10.2016 р.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, яке він фактично успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї дружини ОСОБА_2 , але за життя не оформив своїх спадкових прав, а саме на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,0700 га з кадастровим номером 0510100000:02:114:0001, призначеної для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та Ѕ частку земельної ділянки площею 2,2443 га з кадастровим номером 0520280800:02:001:0086, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області.

Фактично, єдиною спадкоємицею четвертої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 вітчима ОСОБА_3 залишилася ОСОБА_1 , так як фактично ще після одруження 29.12.1991 року своєї матері та ОСОБА_7 , вони стали проживати однією сім`єю, вели спільне господарство, позивачка вважала його за свого батька.

Фактичне проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 , без реєстрації в даній квартирі підтверджується копією довідки, виданої ТОВ Житлово-експлуатаційне об`єднання № 954 від 14.06.2019 р.

Однак, спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заведена, що підтверджується листом приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Посвятенко Ю.Д.

Однак, оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку позивач не має можливості у зв`язку з відсутністю рішення суду про те, що вона та спадкодавець ОСОБА_3 проживали однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, що підтверджується листом приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 172/01-16 від 20.06.2019 р.

ОСОБА_1 09.11.2018 р. звернулась до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Посвятенко Ю.Д. та отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,0700 га з кадастровим номером 0510100000:02:114:0001, призначеної для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 3057, з подальшою реєстрацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , запис про право власності № 28839830 від 09.11.2018 р. та Свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку земельної ділянки площею 2,2443 га з кадастровим номером 0520280800:02:001:0086, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області зареєстрованого в реєстрі за № 3056, з подальшою реєстрацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , запис про право власності № 28837455 від 09.11.2018 р.

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За ст. 328 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування майна померлого громадянина може здійснюватися за законом чи за заповітом.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від спадкодавця до спадкоємців, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. (ст. 1264 ЦК України).

Відповідно до пункту 21 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`ю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, та згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом є встановленим, що факт, який просить встановити позивач, має для неї юридичне зазначення, оскільки від встановлення даного факту залежить виникнення її спадкових справ після смерті свого вітчима ОСОБА_3 , тому вказана вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Оскільки судом є встановленим, що позивач не в змозі отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частки земельних ділянок, які при житті належали її вітчиму ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї дружини ОСОБА_2 (матері позивачки), але за життя не оформив своїх спадкових прав, іншого способу захисту своїх спадкових прав, окрім судового, у неї немає, суд вважає, що позовна вимога про визнання права власності в порядку спадкування також підлягає до задоволення.

За клопотанням представника позивача, суд вважає необхідним судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 200, 211, 223, 245, 247, 259, 263-265, 268, 315, 354, п. 15.5 розділу XIII Прикінцевих положень ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 разом з вітчимом ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 29.12.1991 року по день його смерті у квартирі АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_5 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї дружини ОСОБА_2 , але за життя не оформив своїх спадкових прав, на:

1.Ѕ частку земельної ділянки площею 0,0700 га з кадастровим номером: 0510100000:02:114:0001, призначеної для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належної спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ВН, виданого 25 серпня 1998 року Агрономічною сільською радою Вінницького району Вінницької області і зареєстрованого за № 1320 в Книзі записів державних актів на право приватної власності.

2.Ѕ частку земельної ділянки площею 2,2443 га з кадастровим номером: 0520280800:02:001:0086, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області, належної спадкодавцеві на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_6, виданого 20 травня 2009 року Відділом Держкомзему у Барському районі Вінницької області і зареєстрованого за № 010980800004 в Книзі записів державних актів на право приватної власності.

Судові витрати по справі - залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Суддя:

Повне судове рішення складено 07.10.2019