Рішення

від 01.10.2019 по справі 488/3039/19

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3039/19

Провадження № 2/488/1463/19 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

01.10.2019 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

в складі : судді Лазаревої Г.М.,

при секретарі Криницької Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної сумісної власності та визначення часток у праві спільної сумісної власності,

В С Т А Н О В И В:

22.07.2019 року позивач звернулася до суду із позовної заявою до відповідача, в якому просить припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1000 кв.м., для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4810136600:07:009:0002, яка розташована в АДРЕСА_1 . Визначити, що частки співвласників у праві власності на земельну ділянку, площею 1000 кв.м., кадастровий номер 4810136600:07:009:0002, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 , становлять: 41/100 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Петрівка Комінтерновського району Одеської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 22.03.2002 року Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, РНОКПП НОМЕР_2 ; 59/100 за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Миколаїв, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 16.10.1998 року Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, РНОКПП НОМЕР_4 .

В обґрунтування заявлених вимог вказала, що 22 лютого 1979 року вона стала власником 42/100 частин жилого будинку, що мають 18,60 кв.м. жилої площі, з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Іншим співвласником даного житлового будинку є відповідач, ОСОБА_2 - 58/100 частин жилого будинку. На підставі рішення Миколаївської міської ради № 22/57 від 14.03.2008 року було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 926070, дана земельна ділянка розташована по АДРЕСА_1 , площа - 1000 кв.м., цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Співвласниками даної земельної ділянки є вона та відповідач ОСОБА_2 . У зв`язку із тим, що відповідачем були здійснені прибудови до житлового будинку, то на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради від 28.09.2012 року за номером 1021, частка ОСОБА_2 в житловому будинку була збільшена на 59/100, а її зменшена і становить 41/100.

На підставі того, що дане питання не можливо вирішити в позасудовому порядку, позивач звернулася до суду.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача надала до суду заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила про задоволення позову.

Відповідач надала до суду заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову.

На підставі ч. 4 ст. 206 України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, взявши до уваги заяви сторін по справі, знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником 42/100 частин жилого будинку, що мають 18,60 кв.м. жилої площі, з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі- продажу від 22.02.1979 року. Договір був зареєстрований в Миколаївському БТІ та записаний в реєстрову книгу за № 2635 від 23.02.1979 року, що підтверджується відповідним реєстраційним написом.

ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 31 травня 1979 року є власником 58/100 частин жилого будинку, що мають11,20 кв.м. жилої площі з відповідною частиною прилеглих надвірних споруд. Даний договір зареєстрований в Миколаївському БТІ за № 2635 від 13.08.1979 року, що підтверджується реєстровим написом на договорі купівлі-продажу.

На підставі рішення Миколаївської міської ради № 22/57 від 14.03.2008 року було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ в„– 926070, зареєстрований в Книзі записіяв реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01800100877, кадастровий номер земельної ділянки - 481036600:07:009:0002. Співвласниками земельної ділянки є ОСОБА_1 , та відповідач ОСОБА_2 .

У зв`язку із тим, що відповідачем були здійснені прибудови до житлового будинку, на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради від 28.09.2012 року за номером 1021, частка ОСОБА_2 в житловому будинку була збільшена до 59/100, а ОСОБА_1 зменшена до 41/100, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.10.2012 року та витягом про державну реєстрацію прав, номер витягу 35895419.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 89 Земельного кодексу України, земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки зокрема співвласників жилого будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або за законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб"єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена, що породжує певні труднощі та залежність від відповідача для позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Якщо застосувати аналогію права то відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до положень Постанови ВСУ № 7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ зазначено, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. При пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо. Виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов`язковою. Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи факт визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву - задовольнити.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1000 кв.м., для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4810136600:07:009:0002, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Визначити, що частки співвласників у праві власності на земельну ділянку, площею 1000 кв.м., кадастровий номер 4810136600:07:009:0002, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 , становлять: 41/100 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 59/100 за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено відповідно до п.п. 15, 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону № 2147-УІІІ від 03.10.2017 р.) до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. село Петрівка, Комінтерновського району, Одеської області, прож.: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 22.03.2002 року Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродж. м. Миколаїв, вул. АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 16.10.1998 року Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Г.М. Лазарева