Рішення

від 02.10.2019 по справі 120/2186/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 жовтня 2019 р. Справа № 120/2186/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Ніконової Тетяни Василівни,

представника позивача Панченка Дмитра Івановича,

представника Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області Сивого Михайла Віталійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фермерського господарства ОСОБА_2 до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суд надійшла позовна заява фермерського господарства ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області в особі комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, у якій просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №1165816/41773455, №1165812/41773455, №1165810/41773455 від 20 травня 2019 року щодо відмови у реєстрації податкових накладних, а також зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 06 листопада 2018 року, №1 від 10 грудня 2018 року та №1 від 12 березня 2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним сформовано податкові накладні №1 від 06 листопада 2018 року, №1 від 10 грудня 2018 року та №1 від 12 березня 2019 року та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані податкові накладні були прийняті, однак реєстрація їх зупинена.

Згодом Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області в особі комісії 20 травня 2019 року прийняті рішення №1165812/41773455, №1165816/41773455 та №1165810/41773455 про відмову в реєстрації таких податкових накладних.

Позивач вважає, що підстав для відмови у реєстрації податкових накладних не було, тому й оскаржив відповідні рішення в судовому порядку.

Ухвалою від 10 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено справу до судового розгляду на 26 липня 2019 року.

26 липня 2019 року представником Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, за результатами розгляду якого суд 26 липня 2019 року постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про його задоволення.

01 серпня та 06 серпня 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що у зв`язку із тим, що платник податку не надав документів на походження, зберігання товару, тому регіональною комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, відмовлено у реєстрації поданих податкових накладних.

Окрім того, 01 серпня 2019 року Державною фіскальною службою України також подано до суду відзив на позовну заяву, у якому йдеться про те, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийнято у зв`язку з ненаданням платником податків документів на походження, зберігання товару, а тому підстав для їх скасування немає.

08 серпня 2019 року та 15 серпня 2019 року до суду позивачем подано відповіді на відзиви, у яких вказує на те, що позивачем, окрім пояснень, були надані документи згідно з пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто всі необхідні документи, що спростовує твердження відповідачів щодо неподання позивачем документів на походження та зберігання товару.

11 вересня 2019 року представником Державної фіскальної служби України подано до суду клопотання про заміну відповідача в особі Державної фіскальної служби України її правонаступником, яким є Державна податкова служба України, за результатами розгляду якого 11 вересня 2019 року суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою задовольнив клопотання та замінив Державну фіскальну службу України її правонаступником в особі Державної податкової служби України.

Також 02 жовтня 2019 року суд задовольнив усне клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про заміну відповідача в особі Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області його правонаступником, яким є Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області, про що постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 02 жовтня 2019 року, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Натомість, представник Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Представник Державної податкової служби України у судове засідання не з`явився, проте був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується розпискою про одержання представником повістки про виклик в приміщенні суду.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку розгляд справи здійснювати у відсутності представника Державної податкової служби України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

На виконання приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України фермерським господарством ОСОБА_2 сформовано та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такі податкові накладні: №1 від 06 листопада 2018 року згідно з договором купівлі-продажу №0611/36 від 06 листопада 2018 року про реалізацію кукурудзи приватному підприємству "Престиж Сервіс" на загальну суму 105817,00 гривень; №1 від 10 грудня 2018 року згідно з договором купівлі-продажу №0611/36 від 06 листопада 2018 року про реалізацію кукурудзи приватному підприємству "Престиж Сервіс" на суму 95244,17 гривень; №1 від 12 березня 2019 року згідно з договором поставки №40-02-19-0045 від 05 березня 2019 року про поставку сої дочірньому підприємству закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг Тегра Україна ЛТД на суму 110473,96 гривень.

30 листопада 2018 року сформовано квитанцію про реєстрацію податкової накладної №1 від 06 листопада 2018 року та зупинено її реєстрацію, мотивуючи це тим, що обсяг постачання товару/послуги 1005 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника.

04 січня 2019 року сформовано квитанцію про реєстрацію податкової накладної №1 від 10 грудня 2018 року та зупинено її реєстрацію з огляду на те, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

27 березня 2019 року сформовано квитанцію про реєстрацію податкової накладної №1 від 12 березня 2019 року та зупинено її реєстрацію, посилаючись при цьому на те, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

На виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України 19 травня 2019 року фермерським господарством ОСОБА_2 направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних від 06 листопада 2018 року, 10 грудня 2018 року та 12 березня 2019 року, що підтверджується квитанціями.

Незважаючи на надані документи, 20 травня 2019 року комісією Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняті рішення №1165812/41773455, №1165816/41773455 та №1165810/41773455, якими відмовлено у реєстрації згаданих вище податкових накладних.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Відповідно до частини "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до вимог пункту 6 та 7 Порядку у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступні: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Відповідно до пункту 12 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку).

Згідно з пунктом 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Так, судом встановлено, що підставами для зупинення реєстрації податкових накладних, про що йдеться у квитанціях про реєстрацію податкових накладних, що сформовані 30 листопада, 04 січня та 27 березня 2019 року, визначено те, що податкові накладні відповідають вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Водночас, на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій затверджені в.о. голови Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року.

Однак, підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та підпункт 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містять декілька варіантів відповідності ознакам ризиковості або платника податку, або здійснення операцій відповідно.

Відтак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначення конкретних критеріїв ризиковості платника податку/здійснення операцій, про якій йдеться у підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та підпункті 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, свідчить про необгрунтованість таких квитанцій.

Отже, сформовані квитанції не відповідають вимогам до таких, що встановлені пунктом 13 Порядку, в частині необхідності зазначення критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Також у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 13 Порядку.

Пунктом 16 Порядку визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами пунктів 18-20 Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку комісії контролюючих органів приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 22 Порядку передбачено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується (пункт 24 Порядку).

В ході судового розгляду суд встановив, що крім письмових пояснень позивачем до податкового органу надано наступні документи:

- щодо податкової накладної №1 від 06 листопада 2018 року: договір купівлі-продажу №0611/35 від 06 листопада 2018 року; видаткову накладну №1 від 06 листопада 2018 року; товарно-транспортні накладні №1 та №2 від 06 листопада 2018 року; акт надання послуг №1803 від 07 листопада 2018 року; довіреність №89 від 06 листопада 2018 року; платіжне доручення №256 від 07 листопада 2018 року;

- щодо податкової накладної №1 від 10 грудня 2018 року: договір купівлі-продажу №0611/36 від 06 листопада 2018 року; видаткову накладну №1 від 10 грудня 2018 року; товарно-транспортні накладні №2 та №2а від 10 грудня 2018 року; платіжне доручення від 11 грудня 2018 року №108221;

- щодо податкової накладної №1 від 12 березня 2019 року: договір поставки №40-02-19-0045 від 05 березня 2019 року; видаткову накладну №1 від 12 березня 2019 року; довіреність №79 від 06 березня 2019 року; товарно-транспортні накладні №1 та №2 від 12 березня 2019 року; платіжне доручення №28669 від 14 березня 2019 року.

На переконання суду, наданих документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Водночас, із рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №1165812/41773455 від 20 травня 2019 року та №1165810/41773455 від 20 травня 2019 року слідує, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних слугувало ненадання платником податку копій документів на походження та зберігання товару.

Однак, пунктом 14 Порядку не передбачено необхідності подання платником податків документів, що підтверджують походження товару, що свідчить про необгрунтованість такої вимоги. Разом із тим, документи, які підтверджують можливість зберігання позивачем товару, надано суду (такими документами є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та технічний паспорт, які свідчать про те, що у власності ОСОБА_2 перебуває складське приміщення загальною площею 765,3 кв.м.). Більше того, варто звернути увагу на тому, що такі документи (документи, які підтверджують походження та зберігання товару) не вимагалися у квитанціях, якими зупинено реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №1165812/41773455 та №1165810/41773455 від 20 травня 2019 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Необгрунтованим також є рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №1165816/41773455 від 20 травня 2019 року, адже його підставою прийняття визначено ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Проте, ні з квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 10 грудня 2018 року, ні з самого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної неможливо встановити, про які саме пояснення йдеться, чого конкретно ці пояснення повинні стосуватися.

А відтак, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1165816/41773455 від 20 травня 2019 року також належить скасувати як безпідставно прийняте.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали доказів, які спростовували б твердження позивача та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень №1165812/41773455, №1165816/41773455 та №1165810/41773455 від 20 травня 2019 року про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, суд дійшов висновку, що підстав для відмови позивачу у реєстрації вказаних податкових накладних не існувало.

З приводу позовної вимоги щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні фермерського господарства ОСОБА_2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто звернути увагу на таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданих податкових накладних. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 1 від 06 листопада 2018 року, №1 від 10 грудня 2018 року та №1 від 12 березня 2019 року.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 5763,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №63 від 02 липня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, тому на користь позивача слід пропорційно стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у сумі 5763,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

У зв`язку із викладеним та керуючись статтями 5, 9, 72-78, 90, 139, 194, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фермерського господарства ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, №1165810/41773455, №1165812/41773455 та №1165816/41773455 від 20 травня 2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні фермерського господарства ОСОБА_2 №1 від 06 листопада 2018 року, №1 від 10 грудня 2018 року та №1 від 12 березня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області на користь фермерського господарства ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) гривню 50 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь фермерського господарства ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) гривню 50 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Фермерське господарство ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41773455)

Відповідач: Державна податкова служба України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, площа Львівська; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39292197)

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43142454)

Повний текст рішення складено 07.10.2019

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович