Рішення
від 30.09.2019 по справі 140/2392/19
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2392/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,

за участю представника позивача Макаренка С.С.,

представника відповідача Порхуна А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ-КО КОБЕР" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛ-КО КОБЕР" (далі - ТзОВ "АЛ-КО КОБЕР", позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - Волинська митниця ДФС, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12.02.2019 № UA205020/2019/000097/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.02.2019 № UA205020/2019/00127.

Ухвалою суду від 23.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 1, т.1).

Ухвалою суду від 17.09.2019 задоволено клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання призначено на 11:30 год. 30.09.2019 (а.с. 142, т.2).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.02.2019 декларантом позивача до Волинської митниці ДФС було подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ, № UА205020/2019/003869 в якій заявлена митна вартість була визначена з урахуванням умов поставки FSA Kotz (Німеччина) та вимог частини десятої статті 58 Митного кодексу України, і у відповідності до вимог частини першої та частини другої статті 53 для підтвердження заявленої митної вартості разом з електронною митною декларацією було всі необхідні документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару.

Відповідач не погодився із визначеною декларантом митною вартістю та 12.02.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA205020/2019/000097/2, з тих підстав, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, було встановлено розбіжності та неточності.

Проте, позивач зазначає, що ним подано усі документи, які не містять розбіжностей та неточностей, а в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності заявлених відомостей, а також належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю визначення митної вартості щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість оформлення товарів.

З наведених підстав вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 12.02.2019 № UA205020/2019/000097/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.02.2019 № UA205020/2019/00127 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У відзиві на позов (а.с. 2-6, т.2) представник відповідача позовні вимоги заперечив.

В обґрунтування своєї позиції вказав, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. У свою чергу митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення декларантом митної вартості має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Обов`язок доведення митної вартості товару покладений на позивача.

Під час опрацювання поданих декларантом документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), а саме: 105-2 - Контроль правильності визначення митної вартості товарів ; 106-2 - Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів ; 117-2 - Здійснення контролю правильності визначення митної вартості із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ДФС для перевірки числового значення заявленої митної вартості .

За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що митна вартість товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості у зв`язку з тим, що під час здійснення контролю за правильності визначення митної вартості було встановлено розбіжності та неточності.

Так, декларантом не надано документи згідно з статтею 54 МК України, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Довідка про транспортно-експедиторські витрати від 06.02.2019 № 29, видана ТОВ М-Енд-С в той час, коли в товаротранспортній накладній від 06.02.2019 № 0008468 міститься інформація про перевізника PE MELNITSKIY VASIL . До того ж ця довідка містить інформацію щодо поставки товарів з м. Kleinkots, що відрізняється від заявлених даних в митній декларації.

Декларанту запропоновано надати документи на підтвердження усіх даних митної вартості відповідно до статті 53 МК України: договори (угоди) із третіми особами, пов`язані з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору; виписки з бухгалтерських документацій; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними установами або інформацію біржових організацій про вартість товару чи сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларант надав запитувані документи не в повній мірі, а саме не подано: договори (угоди) із третіми особами, пов`язані з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; виписки з бухгалтерських документацій; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними установами або інформацію біржових організацій про вартість товару чи сировини також не подано і документи щодо підтвердження рівня митної вартості товару, про що повідомив листом від 12.02.2019.

При цьому, в додатково наданих документах, виявлено неточності та розбіжності, а саме: заявка від 31.01.2019 № МС-00000564 містить інформацію про вартість фрахту станом на дату завантаження по курсу НБУ - 48187,43 грн, що відрізняється від суми вказаної в рахунку на оплату від 11.02.2019 № 283. стосовно даної різниці та взаємовідносин експедитора із замовником послуг не надано підтверджуючих документів.

Вказане унеможливило визначення митної вартості товарів за основним методом, оскільки документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

Разом з тим, митну вартість на товари № 15, 19 визначено згідно з ціновою інформацією ЄАІС ДФС за МД митне оформлення яких здійснено раніше, а саме: товар № 15 за МД № UA205020/2018/11137 від 23.07.2018 - рівень митної вартості товару становить - 9,049 євро/кг; товар № 19 за МД №UA205020/2019/2746 від 02.02.2019 - рівень митної вартості товару становить - 8,06 євро/кг.

З огляду на наведене, митницею 12.02.2019 прийнято рішення про коригування митної вартості №UA205020/2019/000097/2, яке і слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.02.2019 № UA205020/2019/00127.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено причини відмови в митному оформленні та наведені роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Товари оформлено у вільний обіг 12.02.2019 згідно з МД № UA205020/2019/004086 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Представник відповідача, звертає увагу на те, що під час дії гарантійних зобов`язань (до 12.05.2019), декларантом позивача не надавались до Волинської митниці ДФС додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, які декларувалися за МД від 12.02.2019 № UA205020/2019/004086.

З наведених підстав, вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 12.02.2019 № UA205020/2019/000097/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.02.2019 № UA205020/2019/00127 такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими. У задоволенні позову просив відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав, наведених у відзиві на позов, просив відмовити в його задоволенні повністю.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "АЛ-КО КОБЕР" відповідно до контракту поставки та дистрибуції № 01/16 від 28.12.2015 придбавав у виробника товару продукцію, асортимент якої уточняється в рахунках.

11.02.2019 декларантом позивача - ТзОВ М-Енд-С з метою митного оформлення придбаних товарів було подано до Волинської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA205020/2019/003869 у якій задекларовано 53 коди товару, серед яких: товар №15 - пристрій для захисту від викрадення XL-K, артикул 1860176-10 шт., пристрій для захисту від викрадення К, артикул 1860174- 5 шт. Торгової марки АL-КО, митну вартість якого визначено за основним методом (першим), а саме за ціною договору (контракту) (графа 42, 43 МД) в сумі 2916,36 грн. та товар № 19 - арматура, кріплення з недорогоцінних матеріалів: пластина BSCHG -40 А, артикул 1860103 - 40 шт., кріплення вантажу ZBF 20-РО, артикул 1860041-20 шт., відповідник бортового замку BVG 10-А, артикул 1860071 - 240 шт., хомут для опорного колеса діаметром 48 мм, статичне навантаження 250 кг, сталевий, 2 - отвори кріплення, артикул 1860644 - 300 шт., митну вартість якого визначено за основним методом (першим), а саме за ціною договору (контракту) (графа 42, 43 МД) в сумі 30209,89 грн. (а.с. 15-36, т.1).

Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи: контракт поставки та дистрибуції № 01/16 від 28.12.2015; додаткова угода № 2 від 01.08.2018 до контракту поставки та дистрибуції № 01/16 від 28.12.2015; рахунок-фактура № 90753296 від 31.01.2019; рахунок-фактура № 90754313 від 06.02.2019; довідка про транспортно-експедиторські витрати № 29 від 06.02.2019; договір на транспортно-експедиторське обслуговування № ВU7-229 від 01.09.2011 (а.с. 37-95, т.1).

11.02.2019 посадовою особою митниці направлено електронне повідомлення декларанту наступного змісту: Згідно з статтею 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, містять наступні розбіжності для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а саме: довідка про транспортно-експедиторські витрати від 06.02.2019 №29 видана ТОВ М-Енд-С в той час коли в товаротранспортній накладній від 06.02.2019 № 0008468 міститься інформація щодо перевізника PE MELNITSKIY VASIL . До того ж вищевказана довідка містить інформацію щодо поставки товарів з м. Kleinkots, що відрізняється від заявлених даних в митній декларації. Згідно з статтею 54 МК України митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності, згідно з статтею 53 та статтею 54 МК України прошу в 10-ти денний термін надати: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписки з бухгалтерських документацій; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта (а.с. 96-97, т.1).

Листом від 12.02.2019 декларант ТОВ М-Енд-С повідомив Волинську митницю про те, що у вказаному повідомленні не зазначено належного мотивування щодо витребування додаткових документів під час проведення митного контролю та виконання митних формальностей з контролю митної вартості, а також не аргументовано, що декларантом заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлену декларантом. Разом з тим, з метою підтвердження числових складових заявленої митної вартості додатково надав такі документи: рахунок на оплату № 283 від 11.02.2019; прайс-лист від 01.01.2019; копію митної декларації країни експорту № 19DE965600055218Е4 від 06.02.2019; договір на надання послуг з перевезень вантажів у міжнародному сполученні від 29.01.2019 № BU7-1356, укладений ТОВ М-Енд-С з ФОП ОСОБА_2; заявка №МС-000000564 від 31.01.2019 до договору № BU7-1356 на надання послуг з перевезень вантажів у міжнародному сполученні від 29.01.2019. Поряд з цим зазначив, що підстави для надання додаткових документів відсутні та повідомив про те, що додаткові документи зі сторони декларанта більше надаватися не будуть у зв`язку з чим просив здійснити митне оформлення за ціною угоди на підставі наданих документів (а.с. 98-155, т.1).

Вказане повідомлення з наданими документами отримане відповідачем, про що свідчить електронні повідомлення (а.с. 156-157, 2).

12.02.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205020/2019/000497/2 (а.с. 158-159, т.1). Підставою для прийняття рішення є аргументи, аналогічні тим, що були викладені у запиті про надання додаткових документів від 11.02.2019, а саме: "Митна вартість товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості у зв`язку з тим, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено розбіжності та неточності: декларантом не надано документи згідно з статтею 254, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Довідка про транспортно-експедиторські витрати від 06.02.2019 № 29, видана ТОВ М-Енд-С в той час, коли в товаротранспортній накладній від 06.02.2019 № 0008468 міститься інформація про перевізника PE MELNITSKIY VASIL . До того ж ця довідка містить інформацію щодо поставки товарів з м. Kleinkots, що відрізняється від заявлених даних в митній декларації.

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів містять вищевказані розбіжності декларанту запропоновано надати в 10-ти денний строк додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до пункту 3 статті 53 МК України, а саме: договори (угоди) із третіми особами, пов`язані з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору; виписки з бухгалтерських документацій; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними установами або інформацію біржових організацій про вартість товару чи сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларант надав запитувані документи не в повній мірі, а саме не подано: договори (угоди) із третіми особами, пов`язані з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; виписки з бухгалтерських документацій; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними установами або інформацію біржових організацій про вартість товару чи сировини. Декларантом також не подано і документи щодо підтвердження рівня митної вартості товару: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору; виписки з бухгалтерських документацій; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними установами або інформацію біржових організацій про вартість товару чи сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларант листом від 12.02.2019 повідомив про відсутність інших документів для підтвердження митної вартості.

Також в додатково наданих документах, виявлено неточності та розбіжності, а саме: заявка від 31.01.2019 № МС-00000564 містить інформацію про вартість фрахту станом на дату завантаження по курсу НБУ - 48187,43 грн, що відрізняється від суми вказаної в рахунку на оплату від 11.02.2019 № 283. Стосовно даної різниці та взаємовідносин експедитора із замовником послуг не надано підтверджуючих документів.

Вказане унеможливило визначення митної вартості товарів за основним методом, оскільки документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України також вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв`язку із не поданням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості.

Розглядаючи послідовно можливість застосування методів визначення митної вартості проінформовано про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість на товари визначено згідно з ціновою інформацією ЄАІС ДФС за МД митне оформлення яких здійснено раніше, а саме: товар № 15 за МД № UA205020/2018/11137 від 23.07.2018 - рівень митної вартості товару становить - 9,049 євро/кг; товар № 19 за МД №UA205020/2019/2746 від 02.02.2019 - рівень митної вартості товару становить - 8,06 євро/кг.

Також декларанта було повідомлено про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг у разі його незгоди з прийнятим рішенням за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205020/2019/00127 (а. с. 160-161, т.1). У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару відповідно до рішення про коригування митної вартості від 12.02.2019 №UA205020/2019/000097/2.

12.02.2019 декларантом позивача ТзОВ М-Енд-С подано нову електронну митну декларацію № UA205090/2019/004086 за якою товар випущено у вільний обіг шляхом наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України. Строк дії гарантій становить 90 календарних днів з дня випуску товарів (графа 48 МД) (а.с. 162-183, т.1).

12.04.2019 декларантом позивача відправлено Волинській митниці ДФС електронним повідомленням додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, що декларується в МД №UA205020/2019/004086 від 12.02.2019 та які не були надані на запит митного органу під час виконання митних формальностей по МД №UA205020/2019/003869 від 11.02.2019, а саме: платіжне доручення № 6607005 від 15.03.2019 на оплату товару, поставленого згідно рахунку № 90753296 від 31.01.2019 відповідно до умов контракту поставки та дистриб`юції № 01/16 від 28.12.2015; платіжне доручення № 6615404 від 25.03.2019 на оплату товару, поставленого згідно рахунку № 90754313 від 06.02.2019 відповідно до умов контракту поставки та дистриб`юції № 01/16 від 28.12.2015; прибуткова накладна № ГТД -0000032 від 12.02.2019; рахунок № 5 від 13.02.2019 на оплату транспортних послуг, наданих відповідно до умов договору № ВU7-1356 на надання послуг з перевезень вантажів у міжнародному сполученні від 29.01.2019, укладеного між ТОВ М-Енд-С з ФОП ОСОБА_2; акт надання послуг № 5 від 13.02.2019, наданих відповідно до умов договору № № ВU7-1356 на надання послуг з перевезень вантажів у міжнародному сполученні від 29.01.2019, укладеного між ТОВ М-Енд-С з ФОП ОСОБА_2; платіжне доручення № 12723 від 12.03.2019 на оплату рахунку № 5 від 13.02.2019 транспортних послуг; договір-заявка № 2401/1 на організацію перевезення вантажу, відповідно до умов дговору на транспортно-експедиторське обслуговування № ВU7-229 від 01.09.2011; рахунок № 283 від 11.02.2019 на оплату наданих послуг відповідно до умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування № ВU7-229 від 01.09.2011 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 460 від 13.02.2019, наданих відповідно до умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування № ВU7-229 від 01.09.2011; гривневий платіж № 91 від 15.02.2019 на оплату рахунку № 283 від 11.02.2019; лист ТОВ АЛ-КО КОБЕР № 190311/1 від 02.04.2019 про нездійснення страхування вантажу; лист ТОВ АЛ-КО КОБЕР № 190311/1 від 02.04.2019 щодо невпливу взаємовідносин між сторонами контракту поставки та дистриб`юції № 01/16 від 28.12.2015 на ціну оцінюваних товарів; лист ТОВ АЛ-КО КОБЕР № 190311/1 від 02.04.2019 щодо адміністративного устрою Kotz; лист ТОВ АЛ-КО КОБЕР СЕ (з перекладом) про відсутність необхідності сплати ліцензійних платежів, відповідно до ліцензійного договору від 16.06.2008 (а.с. 184-203, т.1)

Вказане електронне повідомлення та додані до нього документи отримано Волиснькою митницею ДФС 12.04.2019, про що свідчить електронне підтвердження про отримання (а.с. 204, т.1).

30.04.2019 за вих. № 3004/1 декларант ТОВ М-Енд-С звернувся до Волинської митниці ДФС із заявою в якій просив вчинити дії, передбачені чинним законодавством щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12.02.2019 № UA205020/2019/000097/2 (а.с. 205-214, т.1).

У відповідь на дану заяву, Волинська митниця ДФС листом від 10.05.2019 за № 982/12/03-70-19-01 повідомила декларанта, що рішення № 283 від 11.02.2019 містить інформацію щодо надання транспортно-експедиційних послуг на території України, що суперечить умовам пункту 16 договору-заявки № 2401/1 від 31.01.2019, де зазначено, що експедитор несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття вантажу від замовника. В митного органу відсутні підтверджуючі документи на оплату міжнародних експедиторських послуг. З врахуванням наведеного зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів від 12.02.2019 № UA205020/2019/000097/2 прийняте з дотриманням вимог статті 55 МК України (а.с. 215-216, т.1).

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 12.02.2019 № UA205020/2019/000097/2 про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205020/2019/00127, оскаржив їх до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як уже зазначалося, декларант позивача надав згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення: контракт поставки та дистрибуції № 01/16 від 28.12.2015; додаткова угода № 2 від 01.08.2018 до контракту поставки та дистрибуції № 01/16 від 28.12.2015; рахунок-фактура № 90753296 від 31.01.2019; рахунок-фактура № 90754313 від 06.02.2019; довідка про транспортно-експедиторські витрати № 29 від 06.02.2019; договір на транспортно-експедиторське обслуговування № ВU7-229 від 01.09.2011; рахунок на оплату № 283 від 11.02.2019; прайс-лист від 01.01.2019; копію митної декларації країни експорту № 19DE965600055218Е4 від 06.02.2019; договір на надання послуг з перевезень вантажів у міжнародному сполученні від 29.01.2019 № BU7-1356, укладений ТОВ М-Енд-С з ФОП ОСОБА_2; заявка №МС-000000564 від 31.01.2019 до договору № BU7-1356 на надання послуг з перевезень вантажів у міжнародному сполученні від 29.01.2019.

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом визначення митної вартості та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що у поданих документах встановлено розбіжності та неточності, а саме: декларантом не надано документи згідно з статтею 254 МК України, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Довідка про транспортно-експедиторські витрати від 06.02.2019 № 29, видана ТОВ М-Енд-С в той час, коли в товаротранспортній накладній від 06.02.2019 № 0008468 міститься інформація про перевізника PE MELNITSKIY VASIL . До того ж ця довідка містить інформацію щодо поставки товарів з м. Kleinkots, що відрізняється від заявлених даних в митній декларації.

Також в додатково наданих документах виявлено неточності та розбіжності, а саме: заявка від 31.01.2019 № МС-00000564 містить інформацію про вартість фрахту станом на дату завантаження по курсу НБУ - 48187,43 грн, що відрізняється від суми вказаної в рахунку на оплату від 11.02.2019 № 283. Стосовно даної різниці та взаємовідносин експедитора із замовником послуг не надано підтверджуючих документів. Цими обставинами відповідач обґрунтовував необхідність подання декларантом додаткових документів.

Оскільки декларантом не було надано всіх витребуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість на товари визначено згідно з ціновою інформацією ЄАІС ДФС за МД митне оформлення яких здійснено раніше, а саме: товар № 15 за МД № UA205020/2018/11137 від 23.07.2018 - рівень митної вартості товару становить - 9,049 євро/кг; товар № 19 за МД №UA205020/2019/2746 від 02.02.2019 - рівень митної вартості товару становить - 8,06 євро/кг.

Проте суд із такими доводами відповідача не погоджується із таких підстав.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем придбано товар відповідно до договору поставки та дистрибуції №01/16 від 28.12.2015 та додаткової угоди №2 до вказаного договору. Оплата за товар здійснена відповідно до рахунків-фактури № 90753296 від 31.01.2019 та № 90754313 від 06.02.2019

Отже, вказаними документами підтверджується факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в готівковій формі на рахунок продавця за придбаний товар.

Зазначені документи не містять в собі будь-яких розбіжностей в числових значеннях, вартості товару.

Посилання Волинської митниці ДФС на необхідність коригування митної вартості у зв`язку із наявністю розбіжностей в довідці про транспортно-експедиторські витрати від 06.02.2019 № 29, видана ТОВ М-Енд-С в той час, коли в товаротранспортній накладній від 06.02.2019 № 0008468 міститься інформація про перевізника PE MELNITSKIY VASIL є безпідставним, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що перевізником за договором № BU7-1356 на надання послуг з перевезень вантажів у міжнародному сполученні від 29.01.2019 є ФОП ОСОБА_2 , про що зазначено у товаротранспортній накладній від 06.02.2019 № 0008468, а довідка про транспортно-експедиторські витрати № 29 від 06.02.2019 видана ТОВ М-Енд-С , який діє за договором на транспортно-експедиторське обслуговування № BU7-229 від 01.09.2011.

Щодо зауваження про різницю у заявлених даних у довідці про транспортно-експедиторські витрати № 29 від 06.02.2019 (Kleinkots) та в митній декларації (Kotz), то суд зазначає, як вбачається з матеріалів справи, м. Kleinkots входить до адміністративного устрою Kotz.

Відтак, з врахуванням наведеного, висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими та ґрунтуються на його припущеннях.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, контракт поставки та дистрибуції №01/16 від 28.12.2015 укладався між ALOIS KOBER GmbH та ТзОВ АЛ-КО КОБЕР сторонами без участі третіх осіб (агентів, повірених, комісіонерів) і відповідно договори з третіми особами, пов`язані з контрактом поставки та дистрибуції №01/16 від 28.12.2015 відсутні.

Отже, на думку суду позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення придбаного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 МК України визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відтак, відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію матеріли справи не містять.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 12.02.2019 № UA205020/2019/000097/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим та митну вартість на товари визначено згідно з ціновою інформацією ЄАІС ДФС за МД митне оформлення яких здійснено раніше, а саме: товар № 15 за МД № UA205020/2018/11137 від 23.07.2018 - рівень митної вартості товару становить - 9,049 євро/кг; товар № 19 за МД №UA205020/2019/2746 від 02.02.2019 - рівень митної вартості товару становить - 8,06 євро/кг.

Проте, суд зазначає, що визначення рівня відкоригованої митної вартості товарів по електронній митній декларації №UА205020/2019/003869 від 11.02.2019 відповідачем визначено на підставі рівня митної вартості ідентичних товарів по митній декларації №ІІА205020/2018/11137, митне оформлення яких уже здійснено ще 23.07.2018, тобто пізніше сплину 90-денного строку від дати митної декларації №UА205020/2019/003869 від 11.02.2019.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

В свою чергу позивачем були надані Волинській митниці ДФС всі необхідні документи, які згідно частини другої та частини третьої статті 53 Митного кодексу України підтверджують митну вартість, а саме: контракт поставки та дистриб`юції №01/16 від 28.12.2015, додаткова угода № 2 від 01.08.2018, рахунок № 90753296 від 31.01.2019, рахунок № 90754313 від 06.02.2019, довідка про транспортно-експедиторські витрати № 29 від 06.02.2019, договір на транспортно-експедиторське обслуговування №BU7-229 від 01.09.2011, рахунок на оплату № 283 від 11.02.2019, прайс-лист №б/н від 01.01.2019, митну декларацію країни експорту від 06.02.2019, договір №BU7-1356 на надання послуг з перевезень вантажів у міжнародному сполученні від 29.01.2019 р., укладений ТОВ М-ЕЕЩ-С з ФОП ОСОБА_2 , заявка № МС-000000564 від 31.01.2019 до договору № BU7-1356 на надання послуг з перевезень вантажів у міжнародному сполученні від 29.01.2019 року.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 12.02.2019 № UA205020/2019/000097/2 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України відсутні.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд також зазначає, що неподання декларантом усіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 286,31 євро відносно товару № 15 та в розмірі 3220,37 євро відносно товару № 19 внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом. Виявлені митним органом у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що декларантом позивача під час дії гарантійних зобов`язань не надавались додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларувались за МД № UA 205020/2019/004086 від 12.02.2019, оскільки з матеріалів справи вбачається, що декларантом позивача електронним повідомлення від 12.04.2019 на електронну пошту відповідача в межах дії гарантійних зобов`язань було надіслано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару та які отримані відповідачем. З даного електронного повідомлення вбачається за можливе ідентифікувати ким вони надіслані та коли.

Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом в розмірі 286,31 євро відносно товару № 15 та в розмірі 3220,37 євро відносно товару № 19, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 12.02.2019 № UA205020/2019/000097/2 та як наслідок картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205020/2019/00127 є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості товару від 12.02.2019 № UA205020/2019/000097/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205020/2019/00127, а тому, виходячи із наданих статтею 245 КАС України повноважень, їх необхідно визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 3842,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 29.07.2019 № 6105 та від 15.08.2019 № 395 (а. с. 2, 225, т.1).

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 262, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12 лютого 2019 року № UA205020/2019/000097/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці ДФС від 12.02.2019 № UA205020/2019/00127.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ-КО КОБЕР" судовий збір в розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛ-КО КОБЕР" (07442, Київська обл., Броварський р-н, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 156, код ЄДРПОУ 33061594).

Відповідач: Волинська митниця ДФС (44350, Волинська обл., Любомльський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698).

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 07 жовтня 2019 року.

Дата ухвалення рішення30.09.2019
Оприлюднено09.10.2019
Номер документу84799430
СудочинствоАдміністративне
Сутькоригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

Судовий реєстр по справі —140/2392/19

Ухвала від 20.03.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Постанова від 29.01.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Коваль Роман Йосипович

Ухвала від 18.12.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Коваль Роман Йосипович

Ухвала від 13.12.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Коваль Роман Йосипович

Ухвала від 18.11.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Коваль Роман Йосипович

Рішення від 30.09.2019

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Денисюк Руслан Степанович

Рішення від 30.09.2019

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Денисюк Руслан Степанович

Ухвала від 17.09.2019

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Денисюк Руслан Степанович

Ухвала від 23.08.2019

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Денисюк Руслан Степанович

Ухвала від 07.08.2019

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Денисюк Руслан Степанович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні