Ухвала

від 08.10.2019 по справі 200/11841/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

08 жовтня 2019 р. Справа №200/11841/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної

фіскальної служби у Донецькій області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Отік

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, ЄДРПОУ 39406028) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Отік (місцезнаходження: 85051, Донецька область, Добропільський р-н., с. Володимирівка, вул. Миру, буд. 6, ЄДРПОУ: 37955439) про стягнення податкового боргу на загальну суму 64658 грн. 91 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначені вимоги, які пред`являються до позовної заяви та документів, що її супроводжують.

Згідно ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України и сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи, які є юридичними особами, мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи, виданої від її імені за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , у разі представництва інтересів у суді адвокатом.

Згідно ч. 6 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що право на подання і підписання позовної заяви має особисто керівник або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена суддею або у визначеному законом порядку.

Як вбачається з адміністративного позову, він підписаний представником ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_1 , на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано копію довіреності № 2 від 02.09.2019 року, виданої в.о. начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_2 .

Разом з тим, представлена суду вищевказана копія довіреності на ім`я ОСОБА_1 на представництво інтересів ГУ ДФС у Донецькій області засвідчена не довірителем, а представником, якому видана - ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність може бути видана як на укладення правочину, так і на здійснення інших юридично значимих дій. Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, повинна відповідати всім вимогам, встановленим діючим законодавством до правочинів. Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій. Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню.

Отже, суд виходить з потреби перевірки саме наявності волевиявлення особи, що її видала.

Надана до суду копія довіреності, яка засвідчена представником ОСОБА_1 не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво.

Отже, до позовної заяви додано копію довіреності, з якої неможливо встановити дійсне волевиявлення довірителя, та яка не є копією, засвідченою у встановленому законом порядку (відповідно до ч. 3 ст. 55, та ч. 6 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналогічну позицію неодноразово викладено в ухвалах Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 807/568/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 826/9310/18, від 25 вересня 2018 року у справі № 462/2550/18.

Тобто, в матеріалах справи відсутня довіреність, яка б підтверджувала повноваження ОСОБА_1 на підписання даної позовної заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Оскільки адміністративний позов підписаний особою, яка не має права його підписувати, суд повертає його позивачу на підставі зазначеної норми Закону.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що повернення адміністративного позову з цих підстав не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Отік про стягнення податкового боргу на загальну суму 64658 грн. 91 коп. - повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Давиденко