Рішення

від 02.10.2019 по справі 1.380.2019.003472

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.003472

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Коморний О.І.,

секретар судового засідання Бабич Ю.Б.,

за участю:

представника позивача Притула М.І.,

представника відповідача Гавриляк Р.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Софтсерв про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Софтсерв з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області №0016655512 від 21.02.2019 року, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Софтсерв штрафу в сумі 3928,09 (три тисячі дев`ятсот двадцять вісім гривень 09 копійок) щодо реєстрації податкової накладної №190 від 31.10.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акту перевірки ГУ ДФС у Львівській області є помилковими та необґрунтованими, а прийняте на його підставі оскаржуваним податкове повідомлення-рішення протиправним. Вказує, що податкову накладну №190 від 31.10.2017 року подано у межах визначеного законодавством терміну, зокрема, в межах операційного дня, до 23-ї години. Таким чином вважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області №0016655512 від 21.02.2019 року є таким, що підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій в сумі 3928,09 грн, щодо реєстрації ПН №190 від 31.10.2017 року. Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від відповідача 30.07.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечує повністю. Позиція відповідача зводиться до того, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних, а тому правомірно застосовано штрафну санкцію.

06.08.2019 позивач надав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що на його думку, відповідач не зазначив жодних заперечень на аргументи, доводи та твердження позивача, не спростував позиції позивача, не довів протилежного, в тому числі ніяким чином не підтвердив порушення позивачем норм податкового законодавства, а лише зазначив норми податкового законодавства, що регулюють порядок реєстрації податкових накладних та проведення камеральних перевірок.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об`єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку ТзОВ Софтсерв щодо дотримання вимог п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі -ПК України) у період з 01.10.2017 по 31.10.2018 року. За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, що полягає у несвоєчасній реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та за результатами перевірки складено акт перевірки № 88/13-01-55-12/20787166 від 14.01.2019. (а.с.14)

08.02.2019 ТзОВ Софтсерв подано до ГУ ДФС у Львівській області заперечення на акт перевірки з доказами своєчасного надсилання для реєстрації податкової накладної №190. (а.с.17-19)

20.02.2019 Головне управління ДФС у Львівській області надало відповідь №8441/55.12-19 щодо розгляду заперечення, відповідно до якої, зауваження та аргументи товариства не взято до уваги та залишено без задоволення, а відтак не враховані при подальшому винесенні податкового повідомлення-рішення. (а.с.20)

На підставі акта перевірки № 88/13-01-55-12/20787166 від 14.01.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення №0016655512 від 21.02.2019, про нарахування штрафних санкцій на загальну суму 8911 грн 01 коп., застосованих відповідно до ст. 120-1 ПК України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. (а.с.21)

05.04.2019 позивач подав скаргу до ДФС України на податкове повідомлення-рішення №0016655512 ГУ ДФС у Львівській області від 21.02.2019, з проханням про визнання такого рішення протиправним та його скасування із підстав, вказаних у скарзі. (а.с.27-30)

Рішенням №20561/6/99-99-11-06-01-25 ДФС України від 02.05.2019 продовжено строк розгляду скаргу та запропоновано ГУ ДФС у Львівській області надати ДФС України документи, що засвідчують обставини справи, а також надати обґрунтований висновок по суті справи. (а.с.33)

Рішенням №25808/6/99-99-11-06-01-25 ДФС України про результати розгляду скарги 05.09.2019, скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін. (а.с.32)

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів, оскільки не погоджується із рішенням контролюючого органу в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Софтсерв штрафу в сумі 3928,09 грн, щодо реєстрації податкової накладної №190 від 31.10.2017.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Предметом доказування відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Податковий кодекс України у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі ПК України) відповідно до п. 1.1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України, контролюючі органи мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Органи державної податкової служби згідно п.75.1 ст.75 ПК України, мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною відповідно до п.75.1.1. ПК України вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пункт 14.1.60 ст.14 ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Згідно з пунктом 11 вказаного Порядку квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

За правилами пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Судом встановлено з матеріалів справи, що податкова накладна №190 від 31.10.2017 подана до реєстрації у строки, встановлені ПК України, протягом операційного дня 15.11.2017 року, до 23-ї години, а саме о 22:35 год. згідно з витягом з онлайн ресурсу M.E.Doc . (а.с.15)

Разом з тим, суд встановив з Квитанції №1, яку позивач отримав 16.11.2017 року о 10:49 годині, що податкову накладну №190 від 31.10.2017 не може бути прийнято, оскільки виявлено помилки, а саме: відповідно до пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017 №341, що діяла на день реєстрації ПН №190), операційний день для реєстрації документів триває щодня з 0 до 23 години. (а.с.16)

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Пунктом 11 вказаного Порядку встановлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктами 14 та 15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Суд звертає увагу на те, що вичерпний перелік порушень, які є підставами для неприйняття податкової накладної передбачено у п.12 Порядку ведення ЄДРПН, і серед перелічених підстав не має такої підстави для неприйняття податкової накладної як направлення податкової накладної не в операційний час.

Отже реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг, кореспондує обов`язок ДФС, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому відмовити у прийнятті для реєстрації наданих платником податку податкових накладних ДФС, може лише в разі, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пункту 201.1 статті 201 та/або пункту 192.1 статті192 Податкового кодексу України. У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття.

Отже, законодавством чітко визначено порядок оформлення, подачі, прийняття та реєстрації податкових накладних. При цьому, ведення Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється ДФС України, на яку покладено обов`язок прийняття, реєстрації та обробки податкових накладних, поданих в електронному вигляді платником податків. Підставою для відмови у прийнятті податкових накладних в електронному вигляді може бути лише порушення їх формування у відповідності до податкового законодавства України.

У відповідності до пункту 11 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 (надалі - Порядок обміну електронними документами), перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Судом встановлено, що в порушення вимог пункту 11 Порядку обміну електронними документами, Квитанція №1 з часу отримання податкової накладної №190 не надіслана протягом перших двох годин наступного операційного дня, а лише о 10:49 годині 16.11.2017 року.

Вказані обставини не спростовані представником відповідача у судовому засіданні, а тому суд вважає їх доведеними позивачем.

Відповідно до пунктів 4,5,6 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №557 від 06.06.2017 року, після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до адресата протягом операційного дня.

Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.

Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання.

Вказаним Порядком чітко визначено, що обов`язком автора є надіслання адресату електронного документа протягом операційного дня.

Судом встановлено, що позивач виконав всі покладені на нього обов`язки як на платника податків щодо направлення податкової накладної на реєстрацію у строк встановлений законодавством (чинним на час складення та направлення вказаної податкової накладної в ЄРПН), а саме до 23:00 год. 15.11.2017 року.

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податкове правопорушення, як і будь-яке правопорушення, має суб`єктивну сторону, тобто це повинно бути умисне порушення норми закону, або умисне її не виконання, коли особа повинна її виконати.

Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність стосовно позивача складу податкового правопорушення.

Обов`язком позивача є своєчасне, в операційний день, направлення податкових накладних до ЄРПН. Платник податку не несе відповідальності за роботу телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програм. Несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність платника податків, який свій обов`язок виконав своєчасно.

У п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН.

Згідно з п. 120 1 .1 ст. 120 1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних строків реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, і розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, установлених ст. 201 ПК України, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. ст. 192 та 201 ПК України покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Водночас п. 120.2 ст. 120 ПК України передбачено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст. ст. 192 та 201 ПК України покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній / розрахунку коригування.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених ст. 120 1 ПК України, лише за наявності його вини.

Верховний Суд у справі № 815/2745/17 дійшов висновку, що підставою для неприйняття податкових накладних платника податку в електронному вигляді та відмови в їх реєстрації в ЄРПН стали причини, які не відповідали дійсності, а останній, своєю чергою, під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг вчинив усі необхідні дії щодо реєстрації цих документів у Реєстрі в строк, передбачений чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством (Постанова від 30.01.2018 К/9901/246/17 815/2745/17).

Такого висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 816/390/17, при цьому зазначивши, що платником податку доведено здійснення всіх передбачених законодавством дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, що виключатиме склад податкового правопорушення та доводитиме безпідставність і протиправність податкового повідомлення-рішення.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 розділу ІІ ПК України, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0016655512 від 21.02.2019, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Софтсерв штрафу в сумі 3928 грн 09 коп., щодо реєстрації податкової накладної №190 від 31.10.2017, є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що саме на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм діючого законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати зі сплаті судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0016655512 від 21.02.2019, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Софтсерв штрафу в сумі 3928 (три тисячі дев`ятсот двадцять вісім гривень) грн 09 коп., щодо реєстрації податкової накладної №190 від 31.10.2017 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Софтсерв (81100, Львівська обл., Пустомитівський р-н, м. Пустомити, вул. Глинська, буд.14; код ЄДРПОУ: 20787166) з Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів; код ЄДРПОУ: 39462700), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна ) грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 07.10.2019р.

Суддя Коморний О.І.