Рішення

від 07.10.2019 по справі 640/4173/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 жовтня 2019 року № 640/4173/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість до Київського міського центру зайнятості (01033, м.Київ, вулиця Жилянська, 47 Б) про скасування Наказу №68 , О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Київського міського центру зайнятості (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Київського міського центру зайнятості №68 від 06 лютого 2019 року в частині скасування дозволу на застосування праці громадянина Великобританії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) №75851 від 02 листопада 2018 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість змогло відправити копію трудового договору від 04 січня 2019 року в Київський міський центр зайнятості лише 29 січня 2019 року, що підтверджується відповідним описом документів ЦНАП від 29 січня 2019 року. При цьому, представник позивача стверджував, що копію трудового договору від 04 січня 2019 року подано до Київського міського центру зайнятості не пізніш як за 90 календарних днів з дати видачі дозволу, тобто до 02 лютого 2019 року.

Також позивач просив врахувати, що контролюючий орган має право скасовувати раніше видані дозволи на працевлаштування іноземців, зокрема, у випадку неподання роботодавцем у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) з іноземцем його засвідченої копії до контролюючого органу. При цьому, наявність у контролюючого органу відповідного права не створює у нього безумовного обов`язку з його використання в усіх можливих випадках.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача повідомив, що дії Київського міського центру зайнятості щодо скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства №75851 гр. ОСОБА_1 від 02 листопада 2019 року є правомірними та узгоджуються з вимогами статті 42-10 Закону України Про зайнятість населення .

Додатково представник відповідача просив врахувати, що у чинному законодавстві України у сфері зайнятості населення не існує норми, яка б передбачала можливість порушення визначених законом строків подання копії трудового договору, а відтак контроль за їх дотриманням покладається на заінтересовану особу, тобто роботодавця.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Громадянин Великобританії ОСОБА_1 є іноземним інвестором та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість .

На виконання вимог Закону України Про зайнятість населення Товариство з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість отримало для громадянина Великобританії ОСОБА_1 дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства №75851 від 02 листопада 2018 року.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість направило Київському міському центру зайнятості 29 січня 2019 року засобами поштового зв`язку копію контракту (трудового договору) від 04 січня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість та громадянином Великобританії ОСОБА_1 .

Листом від 07 лютого 2019 року №17-156/10-27/19 Київський міський центр зайнятості повідомив Товариству з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість , що згідно частини 2 статті 42-10 Закону України Про зайнятість населення у зв`язку із порушенням строків подання укладеної копії трудового контракту, визначених частиною 4 статті 42-7 Закону України Про зайнятість населення та відповідно до наказу Київського міського центру зайнятості №68 від 06 лютого 2019 року скасовано дозвіл на застосування праці іноземця №75851 від 02 листопада 2018 року.

Незгода позивача із зазначеним наказом відповідача в частині скасування дозволу на застосування праці іноземця №75851 від 02 листопада 2018 року зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України Про зайнятість населення від 05 липня 2012 року №5067-VI (далі- Закон №5067-VI, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 4 статті 3 Закону №5067-VI визначено, що іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 17 частини 2 статті 22 Закону №5067-VI визначено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань видають роботодавцям дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства з веденням обліку таких дозволів.

Порядок застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні визначено статтею 42 Закону №5067-VI.

Так, роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Згідно вимог статті 42-2 Закону №5067-VI для отримання дозволу роботодавець подає до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, такі документи:

1) заява за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, в якій роботодавець підтверджує, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця або особи без громадянства, відповідно до законів України не пов`язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці;

2) копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку;

3) кольорова фотокартка іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;

4) копія проекту трудового договору (контракту) з іноземцем або особою без громадянства, посвідчена роботодавцем.

При цьому, для працевлаштування засновників та/або учасників, та/або бенефіціарів (контролерів) юридичної особи територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, самостійно отримує відомості про закінчення формування статутного капіталу товариства на момент подання заяви про видачу дозволу.

Відповідно до частини 1 статті 42-3 Закону №5067-VI дозвіл видається на строк:

1) дії трудового договору (контракту), але не більш як на три роки - для особливих категорій іноземців та осіб без громадянства, визначених частиною другою статті 42 1 цього Закону;

2) дії договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб`єктами господарювання, але не більш як на три роки - для відряджених іноземних працівників;

3) дії рішення іноземного суб`єкта господарювання про переведення іноземця або особи без громадянства на роботу в Україну та контракту, укладеного між іноземцем або особою без громадянства та іноземним суб`єктом господарювання, про переведення на роботу в Україну - для внутрішньокорпоративних цесіонаріїв;

4) дії трудового договору (контракту), але не більш як на один рік - для всіх інших іноземних найманих працівників.

Згідно частини 2 статті 42-4 Закону №5067-VI роботодавець вносить плату протягом 10 робочих днів з дня отримання рішення про видачу або продовження дії дозволу, яке надсилається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, поштою з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 3 статті 42-7 Закону №5067-VI у разі відсутності підстав, передбачених частиною третьою статті 42-8 цього Закону, територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, приймає рішення про видачу або продовження дії, або внесення змін до дозволу у строки, встановлені статтею 42 6 цього Закону, та протягом двох робочих днів надсилає роботодавцю копію цього рішення поштою з повідомленням про вручення та електронною поштою із зазначенням платіжних реквізитів для внесення плати (у разі прийняття рішення про видачу або продовження дії дозволу), а також розміщує на офіційному веб-сайті територіального органу державної служби зайнятості інформацію про прийняте рішення та платіжні реквізити для внесення плати.

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства покладають на роботодавця обов`язок щодо укладення з іноземцем чи особою без громадянства трудовий договір (контракт) не пізніш як за 90 календарних днів з дати видачі дозволу та у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) надати його копію, засвідчену роботодавцем, територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Так, наявними матеріалами справи підтверджується, що дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства №75851 громадянину Великобританії ОСОБА_1 виданий 02 листопада 2018 року, відтак Товариство з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість зобов`язане укласти трудовий договір (контракт) з іноземцем до 31 січня 2019 року.

В матеріалах справи міститься копія трудового договору (контракту), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість із громадянином Великобританії ОСОБА_1 04 січня 2019 року, тобто у законодавчо визначений строк, передбачений частиною 4 статті 42-7 Закону №5067-VI.

Водночас, факт укладення позивачем 04 січня 2019 року трудового договору (контракту) покладає на Товариство з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість обов`язок щодо подання у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) його копії, засвідченої роботодавцем, територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Як підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується позивачем, представником позивача подано до Київського міського центру зайнятості оригінал трудового договору від 04 січня 2019 року лише 29 січня 2019 року, тобто з пропуском законодавчо передбаченого десятиденного строку на таке подання.

Суд звертає увагу, що представником позивача подано оригінал трудового договору, а не копію, належним чином засвідчену роботодавцем, як того вимагає частина 4 статті 42-7 Закону №5067-VI.

При цьому, представником позивача не заперечується факт пропуску ним строку на подання територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції копії трудового договору від 04 січня 2019 року.

В частині доводів представника позивача щодо поважності причин пропуску такого строку з огляду на те, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість у період з 14 січня 2019 року по 28 січня 2019 року перебувала на лікарняному, суд зазначає, що нормами чинного законодавства, яке врегульовує питання отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства не передбачено можливість поновлення пропущеного строку на подання копії трудового договору (контракту). В той же час, суд враховує, що заява щодо прийняття трудового договору від 04 січня 2019 року подана Київському міському центру зайнятості 29 січня 2019 року не особисто директором Товариства з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість , а представником Куц О . А. , що свідчить про можливість своєчасного подання копії трудового договору від 04 січня 2019 року через уповноваженого представника позивача.

Перелік підстав для скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства врегульовано вимогами статті 42-10 Закону №5067-VI.

Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, скасовує виданий дозвіл у разі, зокрема, неподання роботодавцем у встановлений цим Законом строк до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, копії трудового договору (контракту), укладеного з іноземцем або особою без громадянства, якщо подання такої копії є обов`язковим відповідно до цього Закону (пункт 2 частини 2 статті 42-10 Закону №5067-VI).

Оскільки наявними матеріалами справи підтверджується, що позивачем не дотримано законодавчо визначений строк на подання роботодавцем до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, копії трудового договору (контракту), укладеного з іноземцем або особою без громадянства, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно скасовано дозвіл на застосування праці громадянина Великобританії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 від 02 листопада 2018 року, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість .

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу №68 від 06 лютого 2019 року в частині скасування дозволу на застосування праці громадянина Великобританії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) №75851 від 02 листопада 2018 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість , відповідач діяв на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд також зазначає, що ненадіслання позивачу копії наказу відповідача №68 від 06 лютого 2019 року не спростовує його правомірності у вказаній частині щодо скасування дозволу на застосування праці громадянина Великобританії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 від 02 листопада 2018 року. При цьому, матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача про скасування дозволу на застосування праці громадянина Великобританії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) №75851 від 02 листопада 2018 року та підстави такого скасування.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного наказу в частині виконав повністю.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, судові витрати відшкодуванню на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Кайзен інвестування в нерухомість ( 04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 5В, квартира 93 , код ЄДРПОУ 42354258)

Відповідач: Київський міський центр зайнятості (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, 47-б, код ЄДРПОУ 03491091)

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук