Ухвала

від 04.10.2019 по справі 815/2119/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 жовтня 2019 року

Київ

справа №815/2119/17

касаційне провадження №К/9901/27088/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Підприємства Тирас у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі №815/2119/17 за позовом Підприємства "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Підприємство Тирас у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.01.2017 № 0000791401 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 20043078грн. - за податковими зобов`язаннями та на 10021539грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000801401 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на 21387221грн. - за податковими зобов`язаннями та на 5686047грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 13.02.2019 позовні вимоги залишив без задоволення.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.09.2019 повернув апеляційну скаргу Підприємству Тирас у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору.

Підприємство Тирас у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 25.09.2019 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Підприємства Тирас у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019, судом з`ясовано такі обставини.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

За результатами вказаного звернення П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.05.2019 повернув апеляційну скаргу Підприємству Тирас у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору.

Позивач вдруге звернувся із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. До апеляційної скарги скаржником було додано заяву про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначав, що сума судового збору для підприємства є значним тягарем, оскільки підприємство є роботодавцем та працевлаштовує велику кількість робітників та має обов`язки з своєчасної виплати заробітної плати, крім того сплати податків, однак на рахунку підприємства залишилось тільки 23524,63грн.

Вирішуючи питання про відстрочення сплати судового збору суд апеляційної інстанції проаналізував положення Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України Про судовий збір та дійшов висновку, що ці норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду відстрочити заявнику сплату судового збору.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.06.2019 апеляційну скаргу Підприємства Тирас у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 залишив без руху на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень статті 169 цього Кодексу щодо надання документу про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Підприємство Тирас у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю подало заяву про відстрочення сплати судового збору. Підстави для відстрочення були ті ж самі, що і в клопотанні яке подавалося разом з апеляційною скаргою.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.07.2019 заяву Підприємство Тирас у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про відстрочення сплати судового збору задовольнив частково. Продовжив скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, надавши десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Скаржником вказану ухвалу було отримано 11.07.2019. Строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, тобто останнім днем усунення недоліків був день із датою 22.07.2019.

На момент постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали про повернення апеляційної скарги позивач не виконав вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, та не надсилав клопотань щодо продовження строку на усунення недоліків або звільнення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.09.2019 повернув апеляційну скаргу Підприємству Тирас у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням ухвали про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання документу про сплату судового збору.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції не врахував надані позивачем обґрунтування та докази, що підтверджують неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги та є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Наведені положення процесуального закону кореспондуються з положеннями частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Суд може відтермінувати особі, яка звертається до суду, зокрема з апеляційною скаргою, виконання обов`язку щодо сплати судового збору на певний строк, у разі наявності в такої особи станом на момент звернення до суду об`єктивних перешкод фінансового (матеріального) характеру.

Суд, до якого звертається особа зі скаргою, при вирішенні питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору повинен з`ясувати показники фінансових ресурсів у джерелах акумулювання коштів скаржника станом на момент звернення до суду у кожному конкретному випадку.

Крім того, суд повинен врахувати обставини, які б вказували на можливість виконання особою, якою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, процесуального обов`язку щодо сплати такого збору у певний строк у майбутньому.

Скаржником не було надано суду апеляційної інстанції доказів, які підтверджують обставини щодо відсутності у скаржника у всіх джерелах акумулювання фінансових ресурсів достатніх коштів для виконання вимог процесуального закону щодо сплати судового збору.

Порушуючи питання про відстрочення сплати судового збору, позивач не посилався на обставини, які б давали підстави для висновку, що скаржником вчиняються дії з метою усунення перешкод фінансового (матеріального) характеру з метою сплати судового збору.

Також скаржником не надано суду апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про наміри позивача виконати вимоги процесуального обов`язку із сплати судового збору у майбутньому.

Зі змісту положень частини першої статті 169, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема щодо надання документу про сплату судового збору, при зверненні з апеляційною скаргою є підставою для постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання особі, яка подає апеляційну скаргу, усунути вказані недоліки. Така ухвала повинна містити інформацію щодо недоліків апеляційної скарги, способу їх усунення і встановлювати строк, достатній для вчинення відповідних процесуальних дій, який може бути продовжено у відповідності до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення судом апеляційної інстанції процесуальної дії).

Зі змісту положень частини першої статті 169, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, яка набрала законної сили, є безумовною підставою для повернення такої апеляційної скарги.

Як зазначено вище, позивач, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, не виконав вимоги до апеляційної скарги щодо надання документу про сплату судового збору, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції було залишення апеляційну скаргу без руху та встановлено скаржнику максимальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Також позивачем не виконано і вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням ухвали про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для висновку про неправомірність повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги, у зв`язку з неусуненням недоліків, встановлених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням ухвали про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації позивачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Зі змісту положень Закону України "Про судовий збір", Кодексу адміністративного судочинства України надання документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі є одним із процесуальних обов`язків для реалізації права на звернення до суду, зокрема з апеляційною скаргою, та не є обмеженням гарантованого права на доступ до суду.

Верховний Суд не встановив неправомірних обмежень судом апеляційної інстанції у реалізації позивачем права на апеляційне оскарження судових рішень, доводи касаційної скарги також не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Підприємству Тирас у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі №815/2119/17 за позовом Підприємства "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк