Ухвала

від 07.10.2019 по справі 140/561/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 жовтня 2019 року

Київ

справа №140/561/19

адміністративне провадження №К/9901/23962/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у справі № 857/5877/19 за позовом Фермерського господарства Колібрі+ до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство Колібрі+ звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1032157/41299935 від 21 грудня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 13 листопада 2018 року, поданої Фермерським господарством Колібрі+ ; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 13 листопада 2018 року, подану Фермерським господарством Колібрі+ .

Головне управління ДФС у Волинській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі № 140/561/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Фермерського господарства Колібрі+ відмовити повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2019 року касаційна скарга Головного управління ДФС у Волинській області залишена без руху, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 3842,00 грн.

На виконання вимог ухвали суду, скаржником надіслано платіжне доручення від 13 вересня 2019 року № 1795, яким судовий збір сплачено та зараховано на рахунок суду у розмірі 3842,00 грн.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Судом першої інстанції справу № 857/5877/19 розглянуто в поряду спрощеного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1032157/41299935 від 21 грудня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 13 листопада 2018 року та зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Фермерським господарством Колібрі+ податкову накладну № 5 від 13 листопада 2018 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що реєстрація податкової накладної № 5 від 13 листопада 2018 року була зупинена у зв`язку з її відповідністю, як зазначено контролюючим органом, пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків - за результатами опрацювання СМКОР виявлено не відповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД. У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, з приводу відмови в реєстрації яких виник спір, контролюючий орган не вказав конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, у зв`язку з чим зупиняється реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Після зупинення реєстрації позивач надавав контролюючому органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності господарських операції, за наслідками яких виписана податкова накладна. Суди зробили висновок, що у разі прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган у такому рішенні повинен чітко зазначити підстави для прийняття рішення про відмову, які саме документи складені з порушенням законодавства.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначена позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18).

Порушення податковим органом законодавства при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкових накладних (необґрунтованість та невмотивованість акта індивідуальної дії) призвело до протиправності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у справі № 857/5877/19.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко