Постанова

від 07.10.2019 по справі 914/195/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2019 р. Справа №914/195/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Желік М.Б.

Кордюк Г.Т.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Зелений Гай" №55-2 від 01.07.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/2683/19 від 16.07.2019)

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2019, суддя Іванчук С.В., повний текст складено 13.06.2019

у справі №914/195/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет", (надалі ТзОВ "Трак Маркет"), с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області

до відповідача: Приватного підприємства "Зелений Гай" (ПП "Зелений Гай"), с. Розвадів Миколаївського району Львівської області

про стягнення заборгованості.

ціна позову: 71755,85 грн.

за участю представників учасників справи: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Трак Маркет" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ПП "Зелений Гай" про стягнення заборгованості в сумі 71 755,85 грн., з якої 62 007,03 грн. - основний борг, 3 457,22 грн. - 25% річних, 1 324,06 грн. - інфляційні втрати, 4 967,54 грн. - пеня.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.06.2019 у справі №914/195/19 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ПП "Зелений Гай на користь ТзОВ "Трак Маркет" 62 007,03 грн. основного боргу, 3 457,22 грн. - 25% річних, 1 324,06 грн. інфляційних втрат, 4 967,54 грн. пені, 752,87 грн. судових витрат, пов`язаних з розглядом справи та 1921,00 грн. судового збору.

Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно з видатковими накладними №-ЛТм-800994 від 07.08.2018 на суму 27 936,00 грн (з ПДВ), №-ЛТм-801417 від 14.11.2018 на суму 16 494,00 грн (з ПДВ), №-ЛТм-801418 від 14.11.2018 на суму 40 972,87 грн (з ПДВ). Вказані видаткові накладні підписані сторонами. Відповідачем отримання товару за вказаними видатковими накладними не заперечено. Однак, відповідач здійснив лише часткову оплату за отриманий товар. Враховуючи, що відповідачем в порушення договірних зобов`язань не здійснено повної оплати за одержаний товар, в зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 62 007,03 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з даним рішенням, ПП "Зелений Гай" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було не повно з`ясовано обставини справи, не досліджено докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази здійснення повивачем замовлення товару, не встановлено особу, яка оформила рахунки-фактури, у видаткових накладних не ідентифіковано осіб, які можуть підтвердити передачу-приймання товару. Окрім того, скаржник вважає, що суд помилково дійшов висновку про те, що ПП "Зелений Гай", здійснивши 31.08.2019 платіж на суму 10 000,00 грн, визнав факт одержання товару за договором № 64-1/17 від 29.09.2017, оскільки призначенням даного платежу є оплата за товар згідно договору № 240/13 від 28.10.2013. Зіславшись на банківську виписку від 02.11.2018 про здійснення відповідачем платежу на суму 16494,00 грн., суд не побачив, що призначенням платежу є оплата за рахунком №ЛН1268 від 02.11.2018, відтак, висновок суду про те, що ці кошти позивач правильно зарахував на погашення боргу за іншим рахунком, суперечить п.3.9 договору.

На думку скаржника, відшкодування представнику позивача, який не є адвокатом, витрат в сумі 752,87 грн. на придбання проїзних квитків для прибуття в судове засідання 21.05.2019 p., при тому, що позовна заява не містить попереднього розрахунку сум судових витрат, суперечить ст.ст.123, 124, 128 ГПК України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019 дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді Данко Л.С. та Желік М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Зелений Гай" на рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2019 у справі №914/195/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи про їхнє право в строк до 13.08.2019 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 ГПК України.

ТзОВ "Трак Маркет" надіслав на поштову адресу суду відзив на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/4995/19 від 09.08.2019), в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, відтак, просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2019, у зв`язку з перебуванням судді Данко Л.С. на лікарняному в період з 13.08.2019 по 26.09.2019 (включно) справу №914/195/19 розподілено до розгляду судді Кордюк Г.Т., в зв`язку з чим склад колегії сформовано з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді Желік М.Б. та Кордюк Г.Т.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила таке.

29.09.2017 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № 64-1/17, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставляти покупцю (передавати у власність/повне господарське відання покупця) визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його (а.с. 21-22 т.І).

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна за одиницю товару (далі - товар) визначаються у рахунках - фактурах та остаточно узгоджується сторонами у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною договору (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 2.1 договору поставка здійснюється на підставі отриманого постачальником замовлення. Замовлення виконується переважно у письмовій формі. Допускається оформлення замовлення шляхом факсимільного зв`язку та електронною поштою. В замовленні має бути вказано найменування, одиниця виміру, загальна кількість та строк поставки.

На підставі отриманого замовлення постачальник надає покупцю для погодження рахунок - фактуру, в якій вказує товарну номенклатуру, кількість, ціну та загальну вартість товару. Рахунок - фактура оформляється переважно в письмовій формі. Допускається оформлення рахунку - фактури шляхом факсимільного зв`язку та електронною поштою. Якщо протягом 1 (однієї) доби покупець не заявить заперечень щодо номенклатури, кількості, ціни та загальної вартості товару, що зазначені у рахунку - фактурі, то вважається, що покупець погодив рахунок - фактуру (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору постачальник поставляє товар на умовах "Франко-завод" (ЕХМ) за адресою: м. Львів, вул. Наукова. 19.

Пунктом 2.7 договору встановлено, що передача товару постачальником та приймання товару покупцем здійснюється в місці здійснення поставки, визначеному в п. 2.3. договору з оформленням видаткової накладної та/або акту приймання-передачі та ін. документів в залежності від виду та/або умов поставки.

Згідно з п. 3.1. договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами постачальника, що діють на момент чергової поставки та зазначені у рахунку-фактурі.

Пунктами 3.3., 3.4. договору №64-1/17 від 29.09.2017р. сторони встановили, що оплата за товар здійснюється в безготівковій формі протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару за кожною видатковою накладною (актом приймання-передачі). Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі.

Відповідно до п. 3.5 договору простроченою вважається заборгованість, яка перевищує 14 календарних днів з моменту поставки за кожною видатковою накладною (актом приймання-передачі).

Всі платежі по договору зараховуються в рахунок погашення заборгованості в порядку її хронологічного виникнення, якщо інше не вказано в платіжному дорученні покупця. У випадку, якщо покупцем в призначенні платежу платіжного доручення допущено помилку (посилання на неправильний рахунок, дату, повторна оплата рахунку тощо), платіж зараховується в рахунок погашення заборгованості в порядку її хронологічного виникнення (п.п. 3.8, 3.9 договору).

Пунктом 7.1 договору № 64-1/17 від 29.09.2019 сторони погодили, що у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність визначену договором та чинним законодавством України.

Згідно з п.п. 9.1., 9.2. договору №64-1/17 від 29.09.2017 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін. Договір вступає в силу у момент, визначений п. 9.1 Договору та діє до 31 грудня 2019 року.

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу рахунки-фактури (а.с. 23-25 т.І):

- № ЛН0920 від 07.08.2018 на суму 27 936,00 грн, підписана менеджером із збуту РСП у м. Львів ОСОБА_1 та скріплена печаткою;

- № ЛН1268 від 02.11.2018 на суму 16494,00 грн, підписана начальником РСП у м. Львів ОСОБА_4 та скріплена печаткою;

- № ЛН1316 від 14.11.2018 на суму 40972,87грн, підписана менеджером із збуту РСП у м. Львів ОСОБА_1 та скріплена печаткою.

07.08.2018 позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 27 936,00 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №-ЛТм-800994, підписаною представником ПП "Зелений Гай" та представником ТзОВ "Трак Маркет" - ОСОБА_1, з відтиском печатки позивача.

14.11.2018 позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 16494,00 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №-ЛТм-801417, підписаною представником ПП "Зелений Гай" та представником ТзОВ "Трак Маркет" - ОСОБА_1, з відтиском печатки позивача.

14.11.2018 позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 40972,87 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №-ЛТм-801418 , підписаною представником ПП "Зелений Гай" та представником ТзОВ "Трак Маркет" - ОСОБА_1, з відтиском печатки позивача.

Згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_1 31.08.2018 відповідач перерахував позивачу кошти у сумі 10 000,00 грн в оплату за запчастини згідно договору № 240/13 від 28.10.2013 (а.с. 36 т.І).

02.11.2019 ПП "Зелений Гай" перерахувало ТзОВ "Трак Маркет" 16 494,00 грн в оплату за товар згідно рахунку-фактури №ЛН1268 від 02.11.2018, що підтверджується звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку НОМЕР_2 ТзОВ "Трак Маркет" (а.с. 37 т.І).

Як вбачається з пояснень позивача, кошти оплачені згідно банківської виписки від 31.08.2018 на суму 10000,00 грн, на підставі п.п.3.7, 3.9. договору, зараховані в сумі 3098,16грн. в рахунок погашення заборгованості за видатковою накладною №-ЛТм-800930 від 23.07.2018, решта коштів в сумі 6901,84 грн в часткове погашення заборгованості за спірною видатковою накладною №-ЛТм-800994 від 07.08.2018.

Оплата проведена 02.11.2018 згідно банківської виписки на суму 16494,00грн., як зазначає позивач, зарахована в рахунок погашення заборгованості за спірною видатковою накладною №-ЛТм-800994 від 07.08.2018р., відтак, заборгованість за видатковою накладною №-ЛТм-800994 від 07.08.2018р. складає 4 540,16грн.

На підтвердження проведених зарахувань позивачем долучено оборотно-сальдову відомість ТзОВ "Трак Маркет" по рахунку за період з 01.08.2018 по 31.12.2018 (а.с. 38 т.І) та оборотно-сальдову відомість по рахунку: 361 за період з 29.09.2017 по 14.05.2019 (а.с. 191 т.І).

06.12.2018 ТзОВ "Трак Маркет" на поштову адресу ПП "Зелений Гай" надіслало претензію за вих. № РІМ/06/12/2, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком (а.с. 40 т.І). У вказаній претензії позивач просить ПП "Зелений Гай" у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги перерахувати на рахунок товариства суму основного боргу у розмірі 62007,03 грн.

Дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного виконання.

В зв`язку з порушенням відповідачем своїх договірних зобов`язань, ТзОВ "Трак Маркет" звернулося до господарського суду з позовом до ПП "Зелений Гай" про стягнення заборгованості в сумі 71 755,85 грн., з якої 62007,03 грн. - основний борг, 3457,22 грн. - 25% річних, 1324,06 грн. - інфляційні втрати, 4967,54 грн. - пеня.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов`язки (зобов`язання) з поставки товару.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 1, ч.7 ст. 193 ГК України).

В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначалося вище, пунктами 3.3, 3.4 договору № 64-1/17 сторони узгодили, що оплата за товар здійснюється в безготівковій формі протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару за кожною видатковою накладною (актом приймання-передачі). Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в період з 07.08.2018 по 14.11.2018 поставив відповідачу товар на загальну суму 85357,87 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковими накладними №-ЛТм-800994, №-ЛТм-801417, №-ЛТм-801418 .

Однак, відповідач свій обов`язок з оплати вартості товару виконав не належним чином, сплативши лише 23350,84 грн, в зв`язку з чим в останнього виник борг в розмірі 62 007,03 грн.

Як зазначалося вище, видаткові накладні №-ЛТм-800994, №-ЛТм-801417, №-ЛТм -801418 підписані представником ПП "Зелений Гай" та представником ТзОВ "Трак Маркет" - ОСОБА_1, з відтиском печатки позивача.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно доручення від 01.01.2018 підприємство-покупець ПП "Зелений гай" уповноважило отримувати товарно-матеріальні цінності від ТзОВ "Трак Маркет" директора ОСОБА_2 та менеджера з постачання ОСОБА_3 із зразками підписів вказаних осіб (а.с. 35 т.І).

Оглянувши вищевказані видаткові накладні, колегія суддів встановила, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що підписи на них належать менеджеру з постачання ОСОБА_3 , який є уповноваженою особою від імені ПП "Зелений гай" підписувати видаткові та товарно-транспортні накладні.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, зазначає, що в суді першої інстанції відповідач не заперечував факту отримання товару, не ставив під сумнів підпис особи, як такий, що не відповідає чи не належить особі, яка уповноважена на підписання та на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Отже, судова колегія прийшла до висновку, що вищезазначені видаткові накладні відповідають вимогам цих нормативних актів, є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції, зазначені документи підписані обома сторонами господарських операцій та встановлюють факт поставки та приймання товару у відповідних обсягах.

Окрім того, податковими деклараціями з податку на додану вартість від 18.09.2018 та від 19.12.2019, підтверджується наявність господарських операцій ПП "Зелений гай" із позивачем. Останні включені відповідачем у розділі "Податковий кредит" у серпні та у листопаді 2018 року.

Стосовно тверджень скаржника, що у матеріалах справи відсутні докази здійснення повивачем замовлення товару, колегія суддів зазначає таке.

Умовами договору № 64-1/17 встановлено, що замовлення на поставку товару може як подаватися в письмовій формі, так і надсилатися за допомогою засобів факсимільного та електронного зв`язку.

Лист-замовлення товару за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.

Лист-замовлення є документом, який містить перелік та обсяг товару, який потрібно поставити покупцю, тому наявність або відсутність листа-замовлення не звільняє відповідача від обов`язку оплатити вартість поставленого товару.

Доводи скаржника про те, що судом не встановлено особу, яка оформила рахунки-фактури є безпідставними, оскільки, у них міститься підпис особи яка їх виписала, зазначено її посаду, прізвище, ініціали та відтиск печатки товариства.

В силу ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.5. договору №64-1/17 від 29.09.2017, у випадку прострочення заборгованості, покупець за вимогою постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

Враховуючи вказане, нарахована позивачем пеня за період з 22.08.2018 по 21.01.2019 розмірі 4967,54 грн. є обґрунтованою та підставною.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.7. договору №64-1/17 від 29.09.2017 сторони дійшли згоди, що у разі якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, постачальник матиме право, крім стягнення передбачених п. 7.5. суми боргу та пені, додатково стягнути з покупця 25 (двадцять п`ять) процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення (ст. 625 ЦК України).

З наведеного позивачем розрахунку вбачається, що позивачем нараховано відповідачу 25% річних в розмірі 3457,22 грн по кожній видатковій накладній за період з 22.08.2018 по 21.01.2019 та інфляційні втрати в розмірі 1324,06 грн по кожній видатковій накладній за період з вересня 2018 року по грудень 2018 року.

Враховуючи вказане, нараховані позивачем 25% річних на суму 3457,22 грн. та інфляційні втрати на суму 1324,06 грн. є підставними і такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Стосовно доводів скаржника про те, що відшкодування представнику позивача, який не є адвокатом, витрат в сумі 752,87 грн. на придбання проїзних квитків для прибуття в судове засідання 21.05.2019 p., при тому, що позовна заява не містить попереднього розрахунку сум судових витрат, суперечить ст.ст.123, 124, 128 ГПК України, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається із вимог ст. 42 Господарського процесуального кодексу України дії учасника господарської справи, пов`язані із її розглядом судом - в тому числі явка в судове засідання, участь у судовому засіданні є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, і витрати понесені такою стороною на вчинення відповідних дій відносяться до складу судових витрат.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що витрати пов`язані з явкою в судове засідання, є пов`язаними з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, та підставно заявлені позивачем. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем розміру понесених судових витрат в сумі 752,87 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

В свою чергу позивачем належними та допустимими доказами підтверджено свої доводи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 269, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2019 у справі №914/195/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

3. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

4. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді М.Б. Желік

Г.Т. Кордюк