Постанова

від 01.10.2019 по справі 911/806/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р. Справа№ 911/806/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Тарасенко К.В.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Щасливської сільської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2019

(повний текст рішення складено 09.07.2019)

у справі № 911/806/19 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Щасливської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Русь, ХХІ століття"

про стягнення 482 942,01 грн., розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від позивача: Пілягін О.В.,

від відповідача: Журавель Р.О.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Щасливська сільська рада звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Київська Русь, ХХІ століття" про стягнення з ТОВ "Київська Русь, ХХІ століття" на користь Щасливської сільської ради заборгованість з орендної плати за землю в сумі 482 942,01 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки № 36 від 08.02.2003, укладеного між Щасливською сільською радою та ВАТ "Київська Русь, ХХІ століття" (зареєстр. за № 453), зобов`язання ТОВ "Київська Русь, ХХІ століття" повернути Щасливській сільраді земельну ділянку, загальною площею 2,1356 га, кадастровий номер 3220888001:01:004:0115, у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому відповідач отримав її в оренду, за актом прийому-передачі (повернення).

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на істотне порушення відповідачем умов договору щодо орендної плати та використання земельної ділянки за цільовим призначенням, в результаті якого позивач як орендодавець значною мірою позбавлений того, на що він розраховував під час укладання договору, і вимагає розірвати договір оренди земельної ділянки на підставі ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2019 в позові відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки за 2016-2018 роки в сумі 482 942,01 грн. та використання земельної ділянки з іншою метою, ніж зазначено у договорі, або всупереч цільового призначення земельної ділянки.

Не погодившись з рішенням, Щасливська сільська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

За твердженням скаржника, відповідачем земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням та не використовується відповідно до мети, визначеної у п. 2.1 договору.

Посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 у справі № 6-2271цс15, позивач вказує, що відповідачем не виконується обов`язок щодо збереження ділянки в первісному стані, що в свою чергу є істотним порушенням умов договору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 за апеляційною скаргою Щасливської сільської ради на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2019 у справі № 911/806/19 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 03.09.2019

02.09.2019 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ "Київська Русь, ХХІ століття" просить залишити рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2019 у справі № 911/806/19 без змін, а апеляційну скаргу Щасливської сільської ради без задоволення з огляду на її безпідставність та необґрунтованість.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 01.10.2019.

25.09.2019 до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення, в яких Щасливська сільська рада наполягала, на наявності заборгованості з орендної плати та на тому, що земельна ділянка використовується відповідачем не за цільовим призначенням, зазначивши, що їй стало відомо, що у одноповерховому будинку невстановленого призначення, який розташований на частині земельної ділянки, у 2009 році було зареєстровано 7 квартир на підставі рішень Ворошиловського районного суду міста Донецька.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на її необґрунтованість.

Згідно із ч. 1 ст. 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі").

Договір оренди землі, згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду землі", це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 08.02.2003 між Щасливською сільською радою (орендодавець) та ВАТ "Київська Русь, ХХІ століття", правонаступником якого є ТОВ "Київська Русь, ХХІ століття", (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Кузьміченко А.П. (зареєстровано в реєстрі за № 453) та зареєстрований у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів, про що вчинено запис № 19 від 12.02.2003.

За умовами договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в адмінмежах Щасливської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, в межах с. Щасливе, Бориспільського району, Київської області, загальна площа якої згідно із п. 3 даного договору становить 2,1356 гектара земель громадського призначення (розділ 1 договору).

Пунктом 2.1 договору визначена мета використання земельної ділянки: під розміщення оздоровчо-житлового комплексу.

Договір укладається на 49 років, починаючи з дати його реєстрації (пункт 2.1).

Відповідно до пункту 2.3 договору:

- орендна плата становить 3 900,00 грн. за поточний рік, що становить 325,00 грн за кожний місяць. У розмір орендної плати входить податок на землю в розмірі 1 984,61 грн;

- періодичність внесення орендної плати: щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця;

- розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту:

зміни умов господарювання, передбачених договором;

підвищення цін, тарифів тощо, в тому числі внаслідок інфляційних процесів;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря;

збільшення розмірів ставки земельного податку;

в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

У разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт 2.4).

Згідно до розділу 4 договору, підставою для розірвання договору є:

- взаємна згода сторін;

- випадкове знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке перешкоджає її використанню;

- вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором;

- добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки;

- укладення договору оренди з порушенням порядку, встановленого законом.

Дострокове розірвання цього договору має здійснюватись за умови письмового попередження заінтересованої сторони не пізніше ніж за 30 днів.

Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються уповноваженими представниками сторін.

Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення, державної реєстрації (розділ 8).

Суду не надано доказів того, що в договір вносились зміни розміру орендної плати.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 946-п від 25.02.2011 Управління держкомзему у Бориспільському районі Київської області нормативна грошова оцінка земельної ділянки, переданої відповідачу у користування за договором оренди, становить 3 684 370,88 грн.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 125/86-18 від 01.02.2018 Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області нормативна грошова оцінка земельної ділянки, переданої відповідачу у користування за договором оренди, становить 4 617 466,51 грн.

У листі ГУ ДФС у Київській області від 11.01.2018 № 140/9/10-36-12-11 (з додатком) вказано, що станом на 01.01.2018 ТОВ "Київська Русь, ХХІ століття" має заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в сумі 481 978,64 грн.

У листі ГУ ДФС у Київській області від 18.01.2019 № 1293/9/10-36-51-05 (з додатком) вказано, що станом на 01.01.2019 ТОВ "Київська Русь, ХХІ століття" має заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в сумі 482 942,01 грн.

Відповідно до листа Головного управління ДФС у Київській області № 9405/9/10-36-51-05 від 19.03.2019, відповідач за 2016 рік подав декларацію з плати за землю, у якій самостійно визначив річну суму зобов`язання 46 107,20 грн., з яких фактично було сплачено 34 413,81 грн.; за 2017-2019 роки податкові зобов`язання самостійно не визначені, звітність не подано. Вказано, що податковим органом відповідачу визначено зобов`язання з плати за землю за 2017 рік в сумі 480 265,79 грн. (фактично сплачено 8 000,00 грн.), за 2018 рік визначено зобов`язання в сумі 3 198,53 грн., які не сплачені.

Проте, матеріали справи свідчать, що Головне управління ДФС у Київській області не є стороною договору від 08.02.2003 між Щасливською сільською радою та ВАТ "Київська Русь, ХХІ століття", яким визначений розмір орендної плати.

Стаття 15 Закону України "Про оренду землі" визначає перелік істотних умов договору оренди землі, щодо яких сторони мають досягти згоди у будь-якому випадку (частина 2 ст. 180 ГПК України), а саме: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

В силу пункту 288.2 статті 288 Податкового кодексу України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

В силу пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

За змістом пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною

Отже, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

У п 2.19 постанови від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" пленум Вищого господарського суду України роз`яснив, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону України "Про оренду землі". Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов`язком позивача, тому недотримання останнім вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.

Колегія суддів звертає увагу, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1). У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу (п. 5.2 ст. 5).

Тобто принцип пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших нормативних актів у разі їх суперечностей, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 Податкового кодексу України, та на який послалась Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 02.12.2014 у справі № 21-274а14 про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, діє у сфері оподаткування і не може засовуватись у правовідносинах між орендарем та орендодавцем земельної ділянки.

Дійсно, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України (вказана правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема в постановах від 17.05.2018 та від 08.08.2018, у справах № 916/2344/17 та № 916/2956/17 відповідно).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Проте, позивач не надав доказів того, що сторони за взаємною згодою сторін або у судовому порядку привели у відповідність до закону положення договору щодо нарахування та сплати орендної плати шляхом внесення до договору відповідних змін.

Так, рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/4244/16 від 13.03.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017, відмовлено у задоволенні позову Щасливської сільської ради до ТОВ "Київська Русь, ХХІ століття" про визнання дійсною та укладеною додаткової угоди № 1/130 від 01.06.2009, якою було передбачено сплату орендної плати в розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Доказів того, що після 2009 року сторонами вживались заходи щодо перегляду порядку сплати та розмірів орендної плати за договором, суду не подано.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку, що розмір орендної плати за договором у спірний період 2016-2018 роки визначений п. 2.3 договору у первинній редакції, а саме: 3 900,00 грн. за поточний рік, що становить 325,00 грн. за кожний місяць, тобто 11 700,00 грн. за три роки 2016-2018.

За інформацією ГУ ДФС у Київській області (лист № 9405/9/10-36-51-05 від 19.03.2019), відповідачем у 2016 році сплачено 34 413,81 грн., у 2017 році сплачено 8000,00 грн., тобто всього 42 413,81 грн.

Додатково відповідачем подано докази того, що орендна плата за 2019 рік відповідачем сплачена за квитанцією № 4583839 від 17.04.2019 в сумі 3 900,00 грн.

Наведене спростовує твердження скаржника щодо існування заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки за 2016-2018 роки в сумі 482 942,01 грн., у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати є необґрунтованою.

Як правомірно зазначив місцевий господарським суд, визначення органом ДФС суми податкового боргу без внесення до договору оренди відповідних змін щодо зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки та щодо розміру та порядку нарахування та виплати орендної плати не може слугувати підставою для розірвання договору оренди землі з підстави систематичної несплати орендної плати. Також неподання декларацій з плати за землю за встановленою формою у встановлений строк тягне за собою спеціальні санкції, передбачені Податковим кодексом України, однак, не має наслідком розірвання договору оренди землі у зв`язку із істотним порушення умов договору іншою стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК України) з підстав несплати орендної плати, у розмірі, що не передбачена договором.

Згідно із ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Вказаній нормі кореспондується норма п. "а" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, згідно з якою землекористувачі зобов`язані забезпечити використання землі за цільовим призначенням.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 29.01.2019 № 855-ДК/36/АП/09/01-19, складеним державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області головними спеціалістами відділу контролю за використанням та охороною земель у Баришівському, Бориспільському, Броварському, Згурівському, Переяслав-Хмельницькому, Яготинському районах та в м. Броварах Управління з контролю за використанням та охороною земель Прилєпко О.П. та Шмиголем Б . І. встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220888001:01:004:0115 використовується з порушенням вимог п. "а" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

У акті зазначено, що земельна ділянка огороджена будівельним парканом. На частині земельної ділянки розташований одноповерховий будинок невстановленого призначення, інша частина земельної ділянки захаращена бур`янами та не використовується. Також на ділянці складовано будівельні матеріали.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар має право господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Статтею 141 Земельного кодексу України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачено використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пункт ґ).

Статтею 143 Земельного кодексу України передбачено, що підставою примусового припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відтак, підставою розірвання договору є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором, а не той факт, що відповідач не використовує земельну ділянку та/або розпочав будівництво оздоровчо-житлового комплексу.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 3-36гс15 та від 21.01.2015 у справі № 3-211гс14.

Договір укладено на 49 років. Пунктом 2.1 встановлено, що земельна ділянка передається в оренду під розміщення оздоровчо-житлового комплексу. В той же час, договір не містить умов щодо встановлення сторонами строків та порядку розміщення на земельній ділянці оздоровчо-житлового комплексу, а також не передбачає прав орендодавця контролювати та/або втручатися у процес та строки розміщення на земельній ділянці оздоровчо-житлового комплексу.

Описані в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 29.01.2019 № 855-ДК/36/АП/09/01/-19 обставини свідчать, що відповідач не використовує земельну ділянку, а факт використання земельної ділянки з іншою метою, ніж зазначено у договорі, або всупереч цільового призначення земельної ділянки матеріалами справи не підтверджується.

Врахувавши умови договору та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що невикористання земельної ділянки відповідачем в даному випадку не є істотним порушенням умов договору та не тягне за собою наслідків у вигляді припинення права користування земельною ділянкою.

За таких обставин, вимога позивача про розірвання договору з підстави використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є безпідставною.

Повернення земельної ділянки орендодавцю є наслідком розірвання договору та припинення відносин оренди (п. 2.4 договору, ст. 34 Закону України "Про оренду землі"), відтак позовна вимога про повернення земельної ділянки Щасливській сільській раді є похідною від вимоги про розірвання договору, а відтак обґрунтовано була відхилена місцевим господарським судом.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що позивачем не доведено несплати позивачем орендної плати в обумовленому договором розмірі чи істотне порушення відповідачем умов договору, вимога про розірвання договору з підстав визначених у позовній заяві є необґрунтованою.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Враховуючи обумовлені ст. 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів не бере до уваги та не оцінює наведену в додаткових поясненнях Щасливської сільської ради в суді апеляційної інстанції інформацію, що у одноповерховому будинку невстановленого призначення, який розташований на частині земельної ділянки, у 2009 році було зареєстровано 7 квартир на підставі рішень Ворошиловського районного суду міста Донецька. Зазначені обставини не заявлялись підставою розірвання договору у справі № 911/806/19 та не були предметом дослідження в суді першої інстанції.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Щасливської сільської ради на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2019 у справі № 911/806/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2019 у справі № 911/806/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/806/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Агрикова