Постанова від 07.10.2019 по справі 910/6226/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2019 р. Справа№ 910/6226/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Мартюк А.І.

за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу №2641/12-б/б-01 від 05.08.2019 (вх. №09.1-04.1/6149/19 від 07.08.2019) Приватного акціонерного товариства Айбокс Банк на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019

у справі №910/6226/19 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Міністерства оборони України

до Приватного акціонерного товариства Айбокс Банк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Пролог ЛТД

про стягнення 52 634,40 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Кривошея Д.А., довіреність №220/524/Д від 03.08.2019

від відповідача: Лесик Б.Б., довіреність №78 від 24.09.2019

від третьої особи: Кикоть Ю.М., довіреність №7 від 04.05.2019

в с т а н о в и в:

Міністерство оборони України звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Айбокс Банк про стягнення 52 634,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, передбачених банківською гарантією №3555-0618/PRG5/1v від 25.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2019 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Пролог ЛТД .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Айбокс Банк на користь Міністерства оборони України суму банківської гарантії у розмірі 52 634,40 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши обставини порушення відповідачем обов`язку виплатити позивачу суми банківської гарантії, посилаючись на приписи ст. ст. 563, 564 ЦК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Приватне акціонерне товариство Айбокс Банк , 05.08.2019 подав апеляційну №2641/12-б/б-01 від 05.08.2019 (вх. №09.1-04.1/6149/19 від 07.08.2019), в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/6226/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному встановленні обставин, що мають значення для справи. Скаржник стверджує, що третьою особою зобов`язання за договором, забезпеченим гарантією, виконані у повному обсязі, а тому підстави для сплати гарантійного зобов`язання відсутні. На переконання відповідача, банківською гарантією не передбачено відповідальність банку за прострочення виконання принципалом взятих на себе зобов`язань за договором. Також, на думку апелянта, судом першої інстанції не досліджено того, що вимога позивача, заявлена у строк дії гарантії, не підлягала задоволенню, а іншої вимоги до банку заявлено не було. Відповідач зазначає, що не міг встановити настання гарантійного випадку, оскільки доказів на підтвердження наявності таких обставин позивачем до своєї вимоги не надано.

Крім того, скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду у справах №904/9536/17, №910/21641/17, №910/8297/17, №910/7128/17 та зазначає, що виконання у повному обсязі принципалом своїх зобов`язань за договорами, забезпеченими гарантією, а також ненадання разом з вимогою відповідних документів, які підтверджують невиконання таких зобов`язань, виключають настання відповідальності для банку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства АЙБОКС БАНК №2641/12-б/б-01 від 05.08.2019 (вх. №09.1-04.1/6149/19 від 07.08.2019) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі № 910/6226/19. Позивачу та третій особі встановлено процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також надано сторонам строк на подання заяв, клопотань, пояснень. Справу призначено до розгляду на 07.10.2019.

27.08.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог ЛТД надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа не погоджується з рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі та вважає вимоги апеляційної скарги обґрунтованими. Так, третя особа стверджує, що нею виконані обов`язки за договором в повному обсязі, а крім того - виплачені всі штрафні санкції за прострочення поставки товару. На думку третьої особи, зазначене дає підстави вважати, що зобов`язання, виконання якого забезпечене гарантією, виконано повністю, а оскілки наслідки порушення цього зобов`язання усунуті, у позивача відсутні підстави для звернення до банку з відповідною вимогою. Третя особа вказує, що оскаржуване рішення не відповідає суті гарантії як способу забезпечення виконання зобов`язань, оскільки судом необґрунтовано покладено додаткову відповідальність на іншу сторону зобов`язання.

04.09.2019 від Міністерства оборони України також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, та стверджує про прострочення виконання зобов`язання третьою особою та зазначає, що Міністерство оборони України виконало вимоги чинного законодавства щодо оформлення та написання вимоги у встановлений законодавством та гарантією строк, а тому відповідач незаконно відмовив у її задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.10.2019 підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 07.10.2019 проти вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у своєму відзиві на апеляційну скаргу, та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник третьої особи у судовому засіданні 07.10.2019 також надав суду свої пояснення по справі, в який підтримав вимоги апеляційної скарги, та просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва у даній справі скасувати, та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Частиною 10 статті 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 2 частини 10 статті 270 ГПК України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2018 між Міністерством оборони України (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пролог ЛТД (постачальник, третя особа) укладено договір про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти державного бюджету України) №286/2/18/58, відповідно до якого постачальник зобов`язався у 2018 році поставити Міністерству оборони України обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (казан електричний для варіння їжі, об`єм 100 л та 150 л): лот 2. Обладнання для їдалень (39312200-4) (Казан електричний для варіння їжі, об`єм 150 л), а саме: Казан електричний КПЕ-150, зазначений у специфікації, а замовник зобов`язався забезпечити приймання та оплату товару в кількості та у строки, визначені договором.

Відповідно до пункту 1.2. договору ціна, кількість та строки постачання товару визначаються специфікацією, в якій зазначено, строк постачання товару Казан електричний КПЕ-150 - до 31.08.2018 включно.

Пунктом 2.4. договору визначено, що приймання товару за кількістю та якістю оформляється актом приймання-передачі, який складає одержувач замовника на кожну партію товару після закінчення приймання товару в трьох примірниках. Належним чином оформлені документи: акт приймання, видаткова накладна постачальника та повідомлення-підтвердження відповідно до наказу Міністра оборони України від 31.12.2016 №757 є підтвердженням приймання товару.

Згідно з п. 5.1. договору товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до міжнародних правил по тлумаченню термінів Інкотермс у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до статті 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

25.06.2018 Публічним акціонерним товариством Айбокс Банк (гарант, відповідач у справі) видано банківську гарантію №3555-0618/PRGS.1v, згідно з умовами якої банк бере на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання виплатити Міністерству оборони України (бенефіціар) кошти у розмірі 52634,40 грн у випадку невиконання (неналежного виконання) Товариством з обмеженою відповідальністю Пролог ЛТД (принципал) умов договору (щодо якості, кількості, строків) щодо закупівлі: обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Казан електричний для варіння їжі, об`єм 100 л та 150 л): Лот 2. Обладнання для їдалень (39312200-4) Казан електричний для варіння їжі, об`єм 150 л, протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання ним письмової вимоги бенефіціара відповідно до чинного законодавства України з посиланням на цю гарантію за підписами уповноважених осіб, у якій має зазначатися номер і дата договору, сума належна до сплати, якщо у вимозі буде вказано, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, повинна бути виплачена йому у зв`язку із невиконанням чи неналежним виконанням принципалом умов договору із зазначенням, в чому саме полягає невиконання чи неналежне виконання умов договору.

Відповідно до умов гарантії №3555-0618/PRGS.1v від 25.06.2018 гарантія дійсна по 01.02.2019 включно. Будь-які вимоги або повідомлення стосовно цієї гарантії мають бути надіслані банку в письмовій формі та в такий час, щоб банк мав можливість отримати їх не пізніше тієї дати, після якої ця гарантія втрачає чинність.

Місцевим господарським судом встановлено, що на підставі договору №286/2/18/58 від 26.06.2018, відповідно до видаткової накладної № 367 та акту приймання-передачі військового майна № 67, підписаного сторонами, 26.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Пролог ЛТД передало, а Міністерство оборони України отримало товар - казан електричний КПЕ-150. Таким чином, судом встановлено, а сторонами не заперечується, що Товариство з обмеженою відповідальністю Пролог ЛТД поставило Міністерству оборони України товар з простроченням строку поставки.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

28.12.2018 позивач повідомив банк про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Пролог ЛТД зобов`язань за договором поставки №286/2/18/58 від 26.06.2018 та звернувся до банку з вимогою №286/6/7138, у якій просив виплатити належну йому гарантію у сумі 52 634,40 грн. Вимога позивача була підписана директором Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України - ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Згідно з ч. 1 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Як зазначено судом першої інстанції, за результатами розгляду вказаної вимоги відповідач листом №549/12-б/б-01 від 29.01.2019 відмовив позивачу у її задоволенні, оскільки вимогу було підписано не уповноваженою на те особою. Так, відповідач у листі зазначив, що долучені Міністерством оборони України до вимоги копії довіреностей №220/336/д від 24.04.2018 та №220/49/д від 23.11.2018, видані Міністерством оборони України ОСОБА_1, засвідчені з порушенням Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів . Разом з тим, відповідач зазначив, що долучені до вимоги копії довіреностей засвідчені самим ОСОБА_1 , проте Міністерством оборони України не було долучено документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_1 засвідчувати документи. Також, відповідач зауважив, що позивачем до вимоги не було долучено документів, які підтверджують обставини настання гарантійного випадку.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що третьою особою фактично було виконано зобов`язання за договором поставки в повному обсязі, що, на його думку, виключає відповідальність відповідача, як гаранта. На переконання відповідача, банківською гарантією не передбачено відповідальність банку за прострочення виконання принципалом взятих на себе зобов`язань за договором. Вказані доводи відповідача колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки з умов банківської гарантії №3555-0618/PRGS.1v однозначно вбачається, що відповідач взяв на себе зобов`язання сплатити визначену у гарантії суму також у разі порушення третьою особою строків виконання умов договору поставки.

При цьому посилання апелянта на постанови Верховного Суду у справах №904/9536/17 та №910/21641/17 судовою колегією відхиляються, оскільки у зазначених справах, на відміну від обставин даної справи, умовами банківських гарантій прямо не передбачений обов`язок гаранта сплатити гарантійну суму у випадку неналежного виконання принципалом своїх зобов`язань в частині порушення строків поставки.

Згідно зі ст. 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Беручи до уваги зазначене вище положення, судовою колегією відхиляються доводи третьої особи про те, що факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Пролог ЛТД договору поставки в повному обсязі та сплата ним штрафних санкцій за порушення строку поставки виключають відповідальність Приватного акціонерного товариства Айбокс Банк як гаранта. На переконання колегії суддів, забезпечення виконання зобов`язання у вигляді гарантії не суперечить умовам договору поставки щодо накладення штрафу на постачальника за несвоєчасну поставку товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 563 ЦК України вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

Як вірно вказав місцевий господарський суд, банк взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання виплатити бенефіціара кошти у розмірі 52 634,40 грн у випадку невиконання (неналежного виконання) умов договору у випадку отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара відповідно до чинного законодавства України з посиланням на цю гарантію за підписами уповноважених осіб, у якій має зазначатися номер і дата договору, сума належна до сплати, якщо у вимозі буде вказано, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, повинна бути виплачена йому у зв`язку із невиконанням чи неналежним виконанням принципалом умов договору із зазначенням, в чому саме полягає у невиконання чи неналежне виконання умов договору.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції та зазначає, що банківською гарантією №3555-0618/PRGS.1v від 25.06.2018 не передбачено обов`язку Міністерства оборони України долучати до вимоги за гарантією документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала вимогу, а відтак відповідач листом №549/12-б/б-01 від 29.01.2019 безпідставно відмовив позивачу у її задоволенні, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині відхиляються.

Також не приймаються до уваги посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах №910/8297/17 та №910/7128/17, оскільки висновки Верховного Суду у даних справах щодо правомірності відмови банку у задоволенні вимог кредиторів у зв`язку з неподанням необхідних документів, які підтверджують настання гарантійних випадків, ґрунтуються на тому, що умовами банківських гарантій у справах №910/8297/17 та №910/7128/17 встановлений чіткий перелік документів, які мають бути додані до відповідних вимог. Таким чином, обставини справ №910/8297/17 та №910/7128/17 та даної справи не є аналогічними.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд на підставі повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм матеріального права та неповного встановлення обставин, що мають значення для справи, під час вирішення справи в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/6226/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Айбокс Банк на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/6226/19 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/6226/19 залишити без змін.

3. Справу №910/6226/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді М.А. Дідиченко

А.І. Мартюк

Повний тескт постанови складено 09.10.2019.