Рішення

від 08.10.2019 по справі 904/2492/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2019м. ДніпроСправа № 904/2492/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСЛО ТРЕЙД", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПІТЛАЙН", м. Київ

про стягнення основного боргу, 3% річних, пені та штрафу в сумі 395 871,55грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (повідомлення) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАСЛО ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПІТЛАЙН" і просить суд стягнути 322 215,13 грн. - боргу, 3 935,20 грн. - 3% річних, 47 166,16 грн. - пені, 22 555,06 грн. - штрафу та судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

31.07.2019 відповідач надіслав відзив на позов.

06.08.2019 позивач подав відповідь на відзив.

Розпорядженням керівника апарату суду від 19.08.2019 № 1362, у зв`язку із знаходженням судді Красота О.І. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 19.08.2019, справу № 904/2492/19 передано на розгляд судді Ярошенко В.І.

Ухвалою суду від 20.08.2019 справу № 904/2492/19 прийнято до свого провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального суду України, передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» , місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005444693 від 13.06.2019, який міститься у матеріалах справи (арк. с. 282-284 том 1), місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Пітлайн" є: 49098, м. Дніпро, вул. Любарського, буд. 93, офіс 4. Саме на вказану адресу судом здійснювалась відправка всіх процесуальних документів під час розгляду справи № 904/2492/19, які були отримані відповідачем (арк. с. 48 том 2).

Під час вивчення матеріалів справи, судом виявлено, що ухвала суду від 20.08.2019, яка була надіслана на вищевказану адресу відповідача, останнім отримана не була з "інших причин", про що свідчить інформація з офіційного веб-сайту "Укрпошти" під час відстеження поштового відправлення за трек-номером 4930009445880.

За результатом здійсненої перевірки місцезнаходження відповідача було встановлено, що в процесі розгляду господарським судом справи № 904/2492/19, а саме 30.07.2019, відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Пітлайн" було здійснено зміну місцезнаходження, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005808495 від 02.10.2019.

Так, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Пітлайн" з 30.07.2019 є: 01001, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7А, офіс 315.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Будь-яких повідомлень про зміну місцязнаходження відповідача до суду не надходило.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до частини другої статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина друга статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень , судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Беручи до уваги тривалий строк розгляду даної справи та отримання відповідачем попередніх процесуальних документів у даній справі, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Пітлайн було обізнано про розгляд Господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/2492/19, в якій він є відповідачем.

З огляду на викладене відповідач не був позбавлений права і можливості ознайомитися з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень та подати суду відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду від 20.08.2019.

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального суду України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин суд має достатньо підстав вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь його представника у судовому засіданні та на подання відзиву на позов.

Відповідно до частини 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 050117 від 05.01.2017 в частині оплати поставленого товару.

Позивач ґрунтує свої вимоги на нормах статей 525-526, 530, 610, 625, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов (вих. № 366-МТ-ГМ від 30.07.2019)

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що ним частково було сплачено вартість поставленого товару на суму 145079, 99 грн, однак позивачем не були враховані зазначені платежі при розрахунку заборгованості.

Крім того, відповідач зазначає, що здійснював платежі на підставі виставлених рахунків позивача, проте в подальшому відповідач дізнався, що 13.11.2018 всі рахунки позивача в АТ ВТБ Банк закрито. Позивач не повідомив відповідача про закриття належного підприємству рахунку у АТ ВТБ Банк , чим фактично допустив прострочення оплати за договором на свою користь.

Позиція позивача, викладене у відповіді на відзив

В матеріалах справи наявні видаткові накладні, з яких вбачається поставка товару на суму 3169393, 02 грн, а не на 3154717, 29 грн, як вказує відповідач. Грошові кошти за платіжними дорученнями № 16322 від 21.11.2018 на суму 80790, 46 грн та № 16546 від 26.11.2018 на суму 64289, 53 грн на рахунок позивача не надходили. Крім того, у виставлених рахунках відповідачу вказано розрахунковий рахунок в ПУМБ, проте, відповідач сплачував на реквізити рахунку ВТБ Банк .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

05.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАСЛО ТРЕЙД" (далі-позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПІТЛАЙН" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки №050117 (арк. с.19-21 том 1).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Згідно п.1.3 договору, ціна, кількість, асортимент товару, що визначаються за погодженням сторін у накладних (специфікаціях), товарно-супровідних документів на кожну партію з даного договору товару.

На виконання умов договору, в період з 30.01.2017 по 08.01.2019 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3169393, 02 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними обома сторонами (арк. с. 22-118 том 1).

Загальна вартість цього договору складає суму вартостей поставлених партій товару, зазначених в усіх накладних (специфікаціях) (п. 3.1 договору).

У пункті 3.2 договору визначено, що покупець здійснює оплату товару в розмірі 100% протягом 20 банківських днів з моменту отримання від постачальника рахунка-фактури на оплату товару, що поставляється. Фактом поставки товару вважається прийом Покупцем даної партії товару за накладною.

Відповідно до п.3.5 договору, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем в національній валюті гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Фактом оплати вважається надходження коштів на поточний рахунок постачальника.

Строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого товару та часткове повернення товару на загальну суму 2847177, 89 грн, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача (арк. с. 214-276 том 1).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24.05.2019 складає 322215, 13 грн.

У зв`язку з простроченням відповідачем оплати вартості поставленого товару, позивач нарахував йому пеню у розмірі 47166, 16 грн, штраф у розмірі 22555, 06 грн та 3935, 20 грн 3% річних.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вище, строк оплати поставленого товару на суму 322215, 13 грн є таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів оплати відповідачем вартості поставленого товару до суду не надано.

А тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 322215, 13 грн.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.7 договору, покупець несе відповідальність за порушення термінів оплати, передбачених п.3.2 цього договору, оплачує постачальнику суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленої продукції за кожен день прострочення, а в разі прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості поставленого товару.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивачем нараховано пеню у розмірі 47166, 16 грн за період з 11.02.2019 по 24.05.2019 та штраф у сумі 22555, 06 грн.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки пені та штрафу, приходить до висновку, що вони є вірними, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 47166,16 грн та штрафу у сумі 22555, 06 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо 3% річних

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3935, 20 грн за період з 27.11.2018 по 24.05.2019.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він є вірними, а тому вимога про стягнення 3% річних у сумі 3935, 20 грн такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов

Відповідач у відзиві вказує на те, що ним у якості оплати за поставлений товар, було перераховано на рахунок позивача у АТ ВТБ Банк грошові кошти у розмірі 145079, 99 грн (платіжне доручення від 21.11.2018 № 16322 та платіжне доручення від 26.11.2018 № 16546), які не враховані позивачем при здійсненні розрахунку суми основного боргу.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до пункту 3.5 договору, фактом оплати вважається надходження коштів на поточний рахунок позивача.

Позивач заперечує отримання від відповідача грошових коштів у розмірі 145079,99 грн. Доказів надходження грошових коштів на загальну суму 145079, 99 грн на рахунок позивача відповідачем до суду не надано.

Крім того, в усіх виставлених позивачем відповідачу рахунках на оплату товару вказано розрахунковий рахунок позивача в ПУМБ (арк. с. 119-213 том 1).

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 5938, 07 грн.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір , за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні із даним позовом до господарського суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5950,15 грн згідно платіжного доручення № 661 від 24.05.2019 (арк. с.18).

Проте, з урахуванням розміру заявлених позовних вимог необхідно було сплатити суму судового збору - 5938,07 грн, тобто позивачем зайво сплачено суму судового збору в розмірі 12,07 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Заявою сплачений судовий збір підлягає поверненню із Державного бюджету України на підставі відповідного клопотання позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПІТЛАЙН" (01001, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7А, офіс 315; ідентифікаційний код 40976752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСЛО ТРЕЙД" (49010, м. Дніпро, вул. Лазаряна, буд. 3, оф. 5; ідентифікаційний код 32794258) 322 215,13 грн основного боргу, 3 935, 20 грн 3% річних, 47166, 16 грн пені, 22555, 06 грн штрафу та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5938, 07 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу XI ГПК України.

Повне рішення складено 08.10.2019

Суддя В.І. Ярошенко