номер провадження справи 35/54/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2019 Справа № 908/1931/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя Топчій О.А.,
за участю секретаря судового засідання Авраменко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу
за позовом Концерну Міські теплові мережі (юридична адреса - 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, б. 137; поштова адреса - 69009, м. Запоріжжя, вул. Адм. Ушакова, б. 251)
до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добра оселя-2015 (69067, м. Запоріжжя, вул. Тенісна, б. 5, кв. 4)
про стягнення коштів
За участю представників сторін:
від позивача : Нікітін А.В., довіреність №420/20-19 від 02.01.2019;
від відповідача : не з`явився.
Суть спору:
31.07.2019 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Концерн Міські теплові мережі з позовом до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добра оселя-2015 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 8 418,89 грн, 3% річних у сумі 67,40 грн, суму інфляційних втрат 75,19 грн, суму пені 803,11 грн.
31.07.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 05.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1931/19, присвоєно справі номер провадження 35/54/19. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 27.08.2019.
Ухвалою суду від 27.08.2019 розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження відкладено на 05.09.2019.
Ухвалою суду від 03.09.2019 розгляд справи відкладено на 03.10.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704420 від 10.08.2016 щодо оплати спожитої теплової енергії за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року в сумі 8 418,89 грн. Також, приймаючи до уваги умови договору та положення ст. 625 ЦК України позивач нарахував і просить стягнути пеню у розмірі 803,11 грн, 3% річних у розмірі 67,40 грн та інфляційні втрати у розмірі 75,19 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2019 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у призначені судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Вимоги ухвали суду не виконані, відзив на позов не надано.
Ухвала суду від 05.08.2019 про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача, повернулася до суду з відміткою підприємства поштового зв`язку За закінченням строку зберігання .
Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду відповідачем та повернення її до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання" є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).
Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.
В судому засіданні 03.10.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу "Оберіг".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
УСТАНОВИВ:
10.08.2016 Концерном "Міські теплові мережі" (теплопостачальна організація, позивач у справі) та ОСББ Добра оселя - 2015 (споживач, відповідач у справі) укладено договір № 704420 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуги централізованого постачання гарячої води (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді для опалення та надати послугу з централізованого постачання гарячої води (надалі - теплова енергія, гаряча вода) споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити їх вартість.
Відповідно до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Згідно з п. 5.4 - 5.5 договору межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в Додатку №2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку. При відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електричних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря. Холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.
Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно із діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, гарячої води, а у випадках їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, гарячої вроди, розрахованих згідно законодавства та умов договору.
Відповідно до п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 6.3. договору визначено, що підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
За умовами п. 6.4. договору споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
Пунктом 6.5. договору встановлено, що при наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.
Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.
Згідно з п. 6.7. договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, буд. 4, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).
Відповідно до п. 6.7.1. договору отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання.
За умовами п. 6.7.2. договору у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 8 418,89 грн, про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії, зокрема:
- акт приймання-передачі теплової енергії від 31.11.2018 на суму 1961,77 грн;
- акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2018 на суму 1965,85 грн;
- акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2019 на суму 1752,23 грн;
- акт приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2019 на суму 1523,94 грн;
- акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2019 на суму 1017,56 грн;
- акт приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2019 на суму 197,54 грн.
Акти приймання передачі теплової енергії відповідачем не підписувалися і не поверталися позивачу та жодних заперечень до них відповідач не надав.
Відповідно до умов п. 6.7.2. Договору, позивач, у зв`язку з неотриманням від відповідача підписаних актів приймання-передачі за спірний період, оформив акти за своїм підписом, відтак оформлені таким чином акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначені в них розрахункові періоди.
На підставі актів приймання-передачі теплової енергії позивачем були виписані відповідні рахунки на оплату.
Як вже зазначалося, за умовами п. 6.7. договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен самостійно отримати від теплопостачальної організації рахунок - фактуру, акт приймання - передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).
Акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки були направлені відповідачу за адресою розташування об`єкту теплопостачання: м. Запоріжжя, вул. Тенісна, б. 5, кв. 4 , що підтверджується реєстрами відправки замовлених рекомендованих листів, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
Втім, відповідач свої зобов`язання з оплати спожитої теплової енергії не виконав не в повному обсязі, у зв`язку з чим за ним утворився борг в розмірі 8 418,89 грн.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, наявність заборгованості, стало підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.
Відповідачем не надано доказів оплати боргу.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 8 418,89 грн законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 803,11 грн, 3% річних у розмірі 67,40 грн та інфляційні втрати у розмірі 75,19 грн.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь
одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 зазначеного закону унормовано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може
перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.2.10 договору сторони обумовили, що за порушення споживачем с троків оплати за теплову енергію, встановлених у п. 6.4. цього договору, останній сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі 2% від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.
Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак стягненню підлягає пеня у розмірі 803,11 грн, 3% річних у розмірі 67,40 грн та інфляційні втрати у розмірі 75,19 грн.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
Позов Концерну Міські теплові мережі до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добра оселя-2015 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добра оселя-2015 (69067, м. Запоріжжя, вул. Тенісна, б. 5, кв. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 40209594) на користь Концерну Міські теплові мережі (юридична адреса - 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, б. 137, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , код МФО 313957) основний борг у сумі 8 418,89 грн (вісім тисяч чотириста вісімнадцять гривень 89 коп.).
Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добра оселя-2015 (69067, м. Запоріжжя, вул. Тенісна, б. 5, кв. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 40209594) на користь Концерну Міські теплові мережі (юридична адреса - 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, б. 137, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458, п/р № НОМЕР_2 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , код МФО 313957) 3% річних у сумі 67,40 грн (шістдесят сім гривень 40 коп.), суму інфляційних втрат у розмірі 75,19 грн (сімдесят п`ять гривень 19 коп.), суму пені у розмірі 803,11 грн (вісімсот три гривні 11 коп.), судовий збір у розмірі 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08 жовтня 2019 року.
Суддя О.А. Топчій
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2019 |
Оприлюднено | 09.10.2019 |
Номер документу | 84815937 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Топчій О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні