Рішення

від 08.10.2019 по справі 910/10601/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.10.2019Справа № 910/10601/19

Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Комунальне підприємство Київський метрополітен , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Діас-1 , м. Київ

про стягнення 14 137,77 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Київський метрополітен (позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Діас-1 (відповідач) суми авансу в розмірі 14 137,77 грн, яка обґрунтована невиконання відповідачем вимог Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду договору від 03.07.2014 №1633) №1633-1 від 25.06.2018 року в частині сплати суми авансу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, будинок 26, кв. 53, направлялась ухвала суду.

Проте, до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, а саме №0103051258081, яке відповідно до повідомлень підприємства поштового зв'язку з відбитком календарного штемпелю не вручене за закінченням встановленого строку зберігання та повернуто до суду.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення з відбитком календарного штемпелю про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/10601/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2018 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду договору від 03.07.2014 №1633) №1633-1 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі протоколів постійної комісії Київради з питань власності від 19.10.2017 року №66 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу), далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, станція метро Печерська , для змішаної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.

Згідно п. 1.2. Договору він визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єктом оренди.

Об'єктом оренди є частина переходу на станції метро Печерська , загальною площею 8,15 кв.м. та зазначена в викопіюванні зі схем, що складає невід'ємну частину цього Договору. (п. 2.1. Договору).

За користування об'єктом оренди орендар сплачує підприємству-балансоутримувачу (позивачу) орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року №415/1280 на дату підписання Договору, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1) становить без ПДВ: 869,16 грн за 1 кв.м орендованої площі, що в цілому за місяць складає 7 083,60 грн. (п. 3.1. Договору).

Зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору. (п. 3.9. Договору).

Цей Договір є укладеним з моменту підписання його стотонами і діє з 25 червня 2018 року по 23 червня 2021 року. (п. 9.1. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони оформили розрахунок орендної плати по об'єкту оренди частини переходу станції метро Печерська на 30.03.2018 року, яка складає 7 083,60 грн (без ПДВ).

На підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.06.2018 року відповідачем було прийнято в орендне користування об'єкт оренди.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було перераховано позивачу частину авансового платежу на суму в розмірі 2 862,87 грн.

Як вказує позивач, залишок авансового платежу на суму в розмірі 14 137,77 грн відповідачем позивачу сплачено не було, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч. 1 ст. 193 ГК України.

Положеннями ст. 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку, коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Судом встановлено, Договір між сторонами підписано 25.06.2018 року, а також на виконання умов цього Договору позивачем згідно Акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.06.2018 року передано відповідачу об'єкт оренди в орендне користування.

У відповідності до п. 3.9. Договору, як зазначалось вище, зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору.

Згідно розрахунку орендної плати (Додаток №1 до Договору) розмір місячної орендної плати становить 7 083,60 грн (без ПДВ), що разом з ПДВ складає 8 500,32 грн.

З урахуванням положень п. 3.9. Договору та Додатку №1 до Договору (розрахунок орендної плати) розмір авансового платежу становить 17 000,64 грн (8 500,32 грн (місячна орендна плата) * 2).

Таким чином, з огляду на наявні в матеріалах справи документи, обов'язок відповідача по сплаті авансового платежу на суму 17 000,64 грн повинен був бути виконаний останнім у строк до 03.07.2018 року (включно).

Проте, відповідач авансовий платіж сплатив 31.08.2018 року та не в повному обсязі, а саме в розмірі 2 862,87 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою №АДМ0001300 від 31.08.2018 року про внесення авансового платежу на вказану суму за Договором на рахунок позивача.

Залишок авансового платежу в розмірі 14 137,77 грн (17 000,64 грн - 2 862,87 грн) відповідачем на рахунок позивач сплачено не було. Доказів протилежного відповідачем до матеріалів справи надано не було.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.9. Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті авансового платежу повинно було виконуватись на умовах передоплати.

Договір оренди є оплатним, відтак одним із основних обов'язків орендаря є оплата передбачена умовами Договору. Ціна - грошове відображення вартості оренди, в даному випадку авансового платежу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки невиконання зобов'язання відповідача за договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати авансового платежу в повному обсязі відповідачем не надано, позовні вимоги визнаються обґрунтованими в повному обсязі.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/10601/19 підлягають задоволенню та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума авансового платежу в розмірі 14 137,77 грн.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 1 921,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діас-1 (ідентифікаційний код 38002664, місцезнаходження: 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 26, кв. 53) на користь Комунального підприємства Київський метрополітен (ідентифікаційний код 03328913, місцезнаходження: 03056, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 35) суму коштів в розмірі 14 137,77 грн (чотирнадцять тисяч сто тридцять сім гривень 77 копійок) та суму судового збору у розмірі 1 921,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов