Рішення

від 08.10.2019 по справі 910/10094/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.10.2019Справа № 910/10094/19

Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк , м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Сейвінг Солюшнз , м. Київ

2. ОСОБА_1 , Донецька область, м. Горлівка

про стягнення 59 932,03 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Сейвінг Солюшнз" (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2) заборгованості в розмірі 59 932,03 грн за Договором банківського обслуговування б/н від 11.05.2016 року у зв`язку з укладенням Договору поруки №P1510299572861545815 від 10.11.2017 року, а саме 59 456,37 грн основної заборгованості, 0,01 грн заборгованості по процентам та 475,65 грн пені.

При цьому, судом встановлено, що відповідачем-2 у даній справі є фізична особа, що не є підприємцем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 постановлено звернутися до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), за формою, наведеною в додатку №3 до Правил реєстрації місця проживання, Затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016 та зобов`язано Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

08.08.2019 до суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві надійшло повідомлення про те, що за вказаними даними ОСОБА_1 зареєстрованим не значиться.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

З метою повідомлення відповідача-2 про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом 12.08.2019 року на офіційному веб-порталі судової влади України було оприлюднено інформацію щодо розгляду Господарським судом міста Києва справи за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Сейвінг Солюшнз та ОСОБА_1 про стягнення 59 932,03 грн.

Також, з метою повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 , направлялась ухвала суду від 09.08.2019 року.

Проте, до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу-1, а саме №0103051258227, яке відповідно до повідомлень підприємства поштового зв`язку з відбитком календарного штемпелю не вручене під час доставки у зв`язку з тим, що не знайдено та повернуто до суду.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення з відбитком календарного штемпелю про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/10094/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідачі так і не скористались наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзивів на позовну заяву до суду не подали, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджи Сейвінг Солюшнз" (далі - відповідач-1) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі заява). Згідно цієї заяви відповідач-1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua , які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 11.05.2016 (далі - договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Таким чином, відповідно до договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_3 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банка і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

10.11.2017 між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , поручитель) було укладено Договір поруки №P1510299572861554815, предметом якого є надання поруки ОСОБА_1 за виконання зобов`язань ТОВ Енерджи Сейвінг Солюшнз , які випливають з кредитного договору.

Пунктом п. 1.2. договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 та угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належать йому на праві власності.

Відповідачі суму кредиту не повернули.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що він свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 200 000,00 грн. Проте у зв`язку з непогашенням кредиту, у відповідача-1 виникла заборгованість перед Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" в розмірі 59 932,03 грн. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні ресурси" та ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 59 932,03 грн, а саме 59 456,37 грн основної заборгованості, 0,01 грн заборгованості по процентам та 475,65 грн пені.

Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі). Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода"),

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду. Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої договірні зобов`язання, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт у сумі 200 000 грн, що підтверджується виписками з рахунку.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за договором обслуговування № б/н від 11.05.2016 кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач-1 станом на 11.07.2019 року рахується 59 456,38 грн заборгованості за кредитом з урахуванням відсотків за користування кредитом.

Відповідач-1 суму заборгованості в добровільному порядку не сплатив, внаслідок чого має заборгованість на загальну суму 59 456,38 грн.

Як зазначалось вище, 10.11.2017 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", яке змінило найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №Р1510299572861545815 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого:

- предметом договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством (божником) зобов`язань за угодами-приєднання, у тому числі за договором (пункт 1.1 договору поруки);

- поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 та угодою 2, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (пункт 1.2 Договору поруки);

- у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1 та угодою 2, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.5 договору поруки);

- сторони домовилися, що порука за договором поруки припиняється через 15 років після укладення договору поруки. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодою 1 та угодою 2 цей договір поруки припиняє свою дію (пункт 4.1 договору поруки).

Договір поруки підписано уповноваженими особами та скріплено печаткою позивача.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами першою та другою статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої договірні зобов`язання за договором, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 200 000,00 грн, проте, позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості, яка виникла станом на 11.07.2019, а саме заборгованості за кредитом на суму 59 456,37 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 0,01 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 475,65 грн пені за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.3.18.5.1 Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6., клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен ден прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Судом встановлено, що відповідачами своїх обов`язків за договорами не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому такі дії є порушенням зобов`язання (ст.610 Цивільного кодексу України), і вони вважаються такими, що прострочили (ст.612 Цивільного кодексу України), а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.

При цьому, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Встановлений наведеною нормою строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання не є строком позовної давності, в межах якого особа може звернутись за захистом свого порушеного права або інтересу, а тривалість цього може бути встановлена договором за домовленістю сторін.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано клієнтом (п. 3.18.5.4. Умов).

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, господарський суд дійшов висновку про те, що він є обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення пені в сумі 475,65 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачі не подали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Судовий збір позивача, у розмірі 1 921,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Севінг Солюшнз (ідентифікаційний код 40222388, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, буд. 12-А) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму заборгованості за кредитом в розмірі 59 456,37 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят шість гривень 37 копійок), суму заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 0,01 грн (нуль гривень 01 копійка), суму пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 475,65 грн (чотириста сімдесят п`ять гривень 65 копійок) та суму судового збору в розмірі 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов