Рішення

від 08.10.2019 по справі 910/9585/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2019 м. Київ Справа № 910/9585/19

За позовом: акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-ІНВЕСТМЕНТС";

про: стягнення 273.975,89 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-ІНВЕСТМЕНТС" (далі - відповідач) про стягнення 273.975,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеними між сторонами спору договорами, а саме: типовим договором на послуги з інкасації від 25.09.2017 № ТІ-99/а та типовим договором на послуги з інкасації від 02.08.2017 № ТІ-88/а, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаними договорами в сумі 273.975,89 грн., з яких:

- за типовим договором на послуги з інкасації від 25.09.2017 № ТІ-99/а: 161.847,60 грн. - основна заборгованість, 28.848,75 грн. - пеня, 5.097,42 грн. - 3 % річних та 14.594,77 грн. - інфляційні втрати;

- за типовим договором на послуги з інкасації від 02.08.2017 № ТІ-88/а: 48.930,00 грн. - основна заборгованість, 8.695,39 грн. - пеня, 1.549,65 грн. - 3 % річних та 4.412,31 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9585/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено типовий договір на послуги з інкасації від 25.09.2017 № ТІ-99/а (далі - Договір № ТІ-99/а), відповідно до предмету якого позивач надає відповідачу послуги з інкасації з каси позивача до підрозділів відповідача (п. 1.1 Договору № ТІ-99/а).

Пунктом 4.4 Договору № ТІ-99/а визначено, що відповідач зобов`язаний здійснювати оплату на підставі акту про надані послуги за звітний місяць, до 20 числа включно календарного місяця наступного за звітним місяцем, шляхом перерахування суми коштів на реквізити позивача, вказані в акті про надані послуги за звітний місяць.

Положеннями пункту 5.7 Договору № ТІ-99/а передбачено, що за прострочення відповідачем визначеного договором строку сплати винагороди за надані позивачем послуги в розмірі визначеному договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Також між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено типовий договір на послуги з інкасації від 02.08.2017 № ТІ-88/а (далі - Договір № ТІ-88/а), який за умовами є аналогічним з Договором № ТІ-99/а.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором № ТІ-99/а та на його умовах, надав відповідачу послуги на загальну суму 161.847,60 грн., що підтверджується актами наданих послуг, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 31.05.2018 № 416 на суму 86.195,10 грн.;

- від 31.05.2018 № 70 на суму 41.805,00 грн.;

- від 30.06.2018 № 88 на суму 18.870,00 грн.;

- від 30.06.2018 № 445 на суму 14.977,50 грн.

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором № ТІ-88/а та на його умовах, надав відповідачу послуги на загальну суму 48.930,00 грн., що підтверджується актами наданих послуг, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 31.05.2018 № 74 на суму 42.180,00 грн.;

- від 31.05.2018 № 91 на суму 6.750,00 грн.

Проте, вказані суми заборгованості відповідачем на користь позивача не сплачені.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за вказаними вище договорами, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача:

- за Договором № ТІ-99/а: 28.848,75 грн. - пені, 5.097,42 грн. - 3 % річних та 14.594,77 грн. - інфляційних втрат;

- за Договором № ТІ-88/а: 8.695,39 грн. - пені, 1.549,65 грн. - 3 % річних та 4.412,31 грн. - інфляційних втрат.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача основної заборгованості за Договором ТІ-99/а в сумі 161.847,60 грн. та основної заборгованості за Договором № ТІ-88/а в сумі 48.930,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором ТІ-99/а в сумі 161.847,60 грн. та основної заборгованості за Договором № ТІ-88/а в сумі 48.930,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача неустойки за порушення виконання грошового зобов`язання за Договором ТІ-99/а та Договором № ТІ-88/а суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені за Договором № ТІ-99/а, визнав його арифметично невірним виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені за Договором № ТІ-99/а підлягає задоволенню в сумі 28.655,72 грн., за розрахунком позивача враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме:

- за травень 2018 з 21.06.2018 по 19.12.2018 (182 дні) в сумі 22.626,21 грн.;

- за червень 2018 з 21.07.2018 по 18.01.2019 (182 дні) в сумі 6.029,51 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором № ТІ-99/а, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 5.097,42 та інфляційних втрат в сумі 14.594,77 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені за Договором № ТІ-88/а, визнав його арифметично невірним виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені за Договором № ТІ-88/а підлягає задоволенню в сумі 8.640,46 грн., за розрахунком позивача враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме:

- за травень 2018 з 21.06.2018 по 19.12.2018 (182 дні) в сумі 7.438,03 грн.;

- за червень 2018 з 21.07.2018 по 18.01.2019 (182 дні) в сумі 1.202,43 грн.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором № ТІ-88/а, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1.549,65 та інфляційних втрат в сумі 4.412,31 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС-ІНВЕСТМЕНТС" (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 14, кімната 16/7, ідентифікаційний код: 39684157) на користь акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 30, ідентифікаційний код: 09806443) основну заборгованість за договором від 25.09.2017 № ТІ-99/а в сумі 161.847 (сто шістдесят одна тисяча вісімсот сорок сім) грн. 60 коп., пеню за договором від 25.09.2017 № ТІ-99/а в сумі 28.655 (двадцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 72 коп., 3 % річних за договором від 25.09.2017 № ТІ-99/а в сумі 5.097 (п`ять тисяч дев`яносто сім) грн. 42 коп., інфляційні втрати за договором від 25.09.2017 № ТІ-99/а в сумі 14.594 (чотирнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 77 коп., основну заборгованість за договором від 02.08.2017 № ТІ-88/а в сумі 48.930 (сорок вісім тисяч дев`ятсот тридцять) грн. 00 коп., пеню за договором від 02.08.2017 № ТІ-88/а в сумі 8.640 (вісім тисяч шістсот сорок) грн. 46 коп., 3 % річних за договором від 02.08.2017 № ТІ-88/а в сумі 1.549 (одна тисяча п`ятсот сорок дев`ять) грн. 65 коп., інфляційні втрати за договором від 02.08.2017 № ТІ-88/а в сумі 4.412 (чотири тисячі чотириста дванадцять) грн. 31 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 4.105 (чотири тисячі сто п`ять) грн. 92 коп.

3. В задоволенні решти вимог - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац