Рішення

від 24.09.2019 по справі 910/9045/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2019Справа № 910/9045/19

За заявоюакціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця проповернення судового збору у справі № 910/9045/19 за первісним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА доакціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця простягнення 964 344,03 грн. та за зустрічним позовомакціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця дотовариства з обмеженою відповідальністю ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА простягнення 102 938,40 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Дьогтяр О.О.

Представники сторін: від позивача за первісним позовом від відповідача за первісним позовомВаршамян Т.Г. (адвокат) Марченко В.М. (адвокат) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА (далі - позивач за первісним позовом, ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця (далі - відповідач за первісним позовом, АТ Українська залізниця ) про стягнення заборгованості в розмірі 947 914,79 грн., з яких: 887 400,00 грн. - основна заборгованість, 30 050,04 грн. - пеня, 15 147,99 грн. - інфляційні втрати, 7 658,38 грн. - 3% річних та 7 658,38 грн. - 3% річних за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання послуг № ПЗ/П-181734/НЮ від 23.11.2018 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 позовну заяву ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

22.07.2019 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви, розглянувши які суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/9045/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.08.2019.

19.08.2019 до загального відділу діловодства суду надійшла зустрічна позовна заява акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця (далі - позивач за зустрічним позовом) до товариства з обмеженою відповідальністю ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА (далі відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 102 938,40 грн., з яких 40 820,40 грн. - пеня та 62 118,00 грн. - штраф.

Крім цього, відповідачем за первісним позовом також було подано відзив на позовну заяву, в якому сторона заперечує проти заявлених позивачем до стягнення 3% річних за користування чужими грошовими коштами, оскільки відповідач за первісним позовом не отримував грошові кошти за договорами, передбаченими нормами ст.ст. 1048, 1054, 1058, 1070 Цивільного кодексу України, та безпідставно грошові кошти не набував, а відтак не користувався чужими коштами, що виключає можливість нарахування процентів на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України.

Також, враховуючи відсутність доказів щодо надання адвокатом більшої кількості послуг, ніж ним доведено, відсутність складності справи та виконаних адвокатом робіт, а також публічного інтересу до справи, сума заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на переконання відповідача, за первісним позовом є необґрунтованою.

Крім цього, відповідач за первісним позовом, посилаючись на норми ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України просить зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

21.08.2019 до загального відділу діловодства суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій сторона просить суд стягнути з АТ Українська залізниця заборгованість у розмірі 887 400,00 грн., пеню у розмірі 42 534,42 грн., інфляційні нарахування на суму боргу в розмірі 5 246,97 грн., 3% річних від суми боргу в розмірі 10 721,74 грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами від суми боргу в розмірі 10 721,74 грн., а всього - 956 624,87 грн.

Крім цього, позивачем за первісним позовом подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 прийнято до розгляду заяву позивача за первісним позовом про збільшення розміру позовних вимог, прийнято до розгляду з первісним позовом у справі № 910/9045/19 зустрічну позовну заяву акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця , постановлено розгляд справи за первісним та зустрічним позовами здійснювати в порядку загального позовного провадження та відкладено підготовче засідання на 10.09.2019.

30.08.2019 до загального відділу діловодства суду від ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що для стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами не обов`язково отримувати від контрагента грошові кошти, набувати їх безпідставно та користуватися ними. За доводами позивача за первісним позовом, поняття чужі грошові кошти є ширшим, ніж аналогічне в розумінні статей 1048, 1054, 1061 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач мав оплатити вартість ремонту у розмірі 887 400,00 грн. за актом надання послуг № 41228 від 11.02.2019 у строк по 26.03.2019, а тому з 27.03.2019 вказані грошові кошти є чужими грошовими коштами для відповідача, якими він досі користується у своїй господарській діяльності та отримує від цього прибуток, хоча ними повинен був користуватися позивач у своїй господарській діяльності для досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Водночас, позивач за первісним позовом заперечує проти клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру штрафних санкцій.

Крім цього, ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА вказує на необґрунтованість доводів АТ Українська залізниця в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки останнім не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Також ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги АТ Українська залізниця про стягнення пені у розмірі 40 820,40 грн. та штрафу у розмірі 62 118,00 грн. визнає в повному обсязі.

09.09.2019 до загального відділу діловодства суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій сторона просить суд стягнути з АТ Українська залізниця заборгованість у розмірі 887 400,00 грн., пеню у розмірі 47 481,98 грн., інфляційні нарахування на суму боргу в розмірі 5 246,97 грн., 3% річних від суми боргу в розмірі 12 107,54 грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами від суми боргу в розмірі 12 107,54 грн., а всього - 964 344,03 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд дійшов висновку, що вона є заявою про збільшення позовних вимог в частині пені, 3% річних, 3% річних за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат.

Враховуючи, що заява про збільшення розміру позовних вимог подана позивачем за первісним позовом до закінчення підготовчого засідання, підписана директором позивача, до неї долучено докази направлення копії заяви про збільшення розміру позовних вимог на адресу відповідача та докази доплати судового збору в розмірі, встановленому законом, суд прийняв подану позивачем заяву як заяву про збільшення позовних вимог в частині пені, 3% річних, 3% річних за користування чужими грошовими коштами, інфляційних втрат, та розглядає вимоги ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА про стягнення з АТ Українська залізниця заборгованості в розмірі 887 400,00 грн., пені у розмірі 47 481,98 грн., інфляційних нарахувань на суму боргу в розмірі 5 246,97 грн., 3% річних від суми боргу в розмірі 12 107,54 грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами від суми боргу в розмірі 12 107,54 грн., а всього - 964 344,03 грн.

У підготовчому засіданні 10.09.2019, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, відповідно до ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 24.09.2019.

24.09.2019 до загального відділу діловодства суду від ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, а також заява про повернення 50% сплаченого судового збору, у зв`язку з визнанням останнім зустрічних позовних вимог.

Представник позивача за первісним позовом у судове засідання 24.09.2019 з`явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, при цьому зустрічні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

У той же час, представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 24.09.2019 проти первісних позовних вимог заперечив частково, а саме в частині стягнення штрафних санкцій.

У судовому засіданні 24.09.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

На виконання вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.11.2018 за результатами проведення процедури закупівлі між ПАТ Укрзалізниця , в особі начальника виробничого підрозділу Бахмацька колійна машинна станція регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця (замовник), та ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА (виконавець) було укладено договір про надання послуг № ПЗ/П-181734/НЮ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується своїми силами і засобами надати послуги з капітального ремонту землерийної та автотракторної техніки, а саме капітального ремонту автогрейдера ДЗ-122Б (інвентарний № 3840403000112 ) Бахмацької колійної машинної станції (далі - автогрейдер).

Замовник зобов`язується прийняти і оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що згідно з калькуляцією (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору, вартість послуг складає (без ПДВ) 739 500,00 грн., ПДВ 147 900,00 грн., сума разом з ПДВ 887 400,00 грн.

У вартість послуг включається вартість запасних частин (матеріалів, обладнання, тощо), замінених виконавцем (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору послуга з капітального ремонту автогрейдера надається в строк до 26.12.2018.

Згідно з п. 4.2 Договору зобов`язання сторін за договором вважаються виконаними після підписання сторонами актів здачі-приймання наданих послуг та повної їх оплати замовником.

Розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі. Оплата здійснюється по факту наданих послуг шляхом перерахування виконавцю коштів протягом 30 (тридцяти) банківських днів після підписання акту здачі-приймання наданих послуг та затверджених фактичних калькуляцій на надані послуги, але не раніше реєстрації податкової накладної (п.п. 5.1, 5.2 Договору).

Пунктом 6.1 Договору визначено, що надання послуг, зазначених у п. 1.1 договору, забезпечується виконавцем власними силами та матеріалами, устаткуванням і інструментами тощо.

При наявності зауважень або виявлених недоліків складається двосторонній акт, в якому перераховуються недоліки і вказується термін їх усунення. Усунення недоліків проводиться за рахунок виконавця та не може перевищувати 20 (двадцяти) календарних днів (п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору виконавець зобов`язався своєчасно та якісно надати послуги з капітального ремонту автогрейдера, а замовник, у свою чергу, відповідно до умов п. 7.2 Договору зобов`язався своєчасно провести оплату за надані послуги.

Пунктом 8.1 Договору визначено, що з моменту укладення договору протягом 10 (десяти) робочих днів представниками замовника та виконавця складається фактична дефектна відомість на ремонт автогрейдера, протягом 3-х робочих днів складається акт приймання (здавання) автогрейдера в ремонт.

Після завершення ремонту за договором виконавець надає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг. Замовник зобов`язаний в 5-ти денний термін підписати акт здачі-приймання наданих послуг або представити мотивовану відмову. У випадку мотивованої відмови від підписання акту здачі-приймання наданих послуг сторони складають протокол необхідних доробок та узгоджують терміни їх виконання. Акт здачі-приймання наданих послуг набирає чинності на день усунення недоліків (п.п. 8.2, 8.5 Договору).

Відповідно до п. 14.1 Договору до укладення договору виконавець вносить забезпечення його виконання в розмірі 5% його кошторисної вартості, що складає: 44 370,00 грн.

Забезпечення виконання договору вноситься у формі банківської гарантії, яка надана банком та гарантує забезпечення виконання договірних зобов`язань учасника-переможця торгів (п. 14.2 договору).

Пунктами 14.3, 14.4 Договору передбачено, що забезпечення виконання договору про закупівлю повинно бути дійсним з дня укладення договору і діяти до 20.01.2019. Забезпечення виконання договору повертається (втрачає чинність) протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту 100% виконання договору, що засвідчується актом здачі-приймання наданих послуг.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 (включно), а в частині розрахунків до повного виконання своїх зобов`язань (п. 15.1 Договору).

Одночасно з підписанням Договору сторонами погоджено та підписано Калькуляцію на надання послуг з капітального ремонту автогрейдера ДЗ-122Б інвентарний № 3840403000112 Бахмацької колійної машинної станції (Додаток № 1 до Договору), згідно з якою загальна вартість робіт з урахуванням ПДВ склала 739 500,00 грн.

30.11.2018 сторонами на виконання умов Договору було складено та підписано акт прийому-передачі на проведення послуг з розбирання та дефектування № 408, згідно з яким АТ Українська залізниця передало, а ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА прийняло грейдер ДЗ-122Б для проведення ремонтних робіт.

06.12.2018, на виконання вимог п. 8.1 Договору та за результатами проведеного дефектування, сторонами складено та підписано дефектну відомість № УС000062614 на загальну суму 181 034,65 грн., у тому числі ПДВ 20% - 30 172,44 грн., дефектну відомість № УС000062677 на загальну суму 564 604,96 грн., у тому числі ПДВ 20% - 94 100,83 грн. та дефектну відомість № УС000062705 на загальну суму 141 760,39 грн., у тому числі ПДВ 20% - 23 626,73 грн., що разом становить 887 400,00 грн.

22.12.2018 ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА на адресу АТ Українська залізниця було надіслано лист № 043 від 21.12.2018 з проханням укласти додаткову угоду про зміну строків надання послуг без збільшення ціни договору. В обґрунтування необхідності продовження строку виконання капітального ремонту автогрейдера до 31.01.2019, позивач за первісним позовом посилався на повідомлення офіційного представника на території СНД виробника якісних запасних частин NAF Neunkirchener Achsenfabrik AG, що знаходиться в Єкатеринбурзі, в якому зазначалось, що у зв`язку з відсутністю на складі заводу-виробника необхідних запасних частин, які замовлені ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА , строк їх поставки буде збільшений, а орієнтовний період їх відправки ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА - 29.12.2018-05.01.2019.

Проте, АТ Українська залізниця відповіді на вказаний лист надано не було.

29.12.2018 виробничим підрозділом Бахмацька колійна машинна станція регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця на адресу ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА було надіслано лист № 771, в якому повідомлено, що оскільки роботи за Договором станом на 29.12.2018 не виконані, ним 28.12.2018 згідно п. 14 Договору до АТ КБ Приватбанк було надіслано лист-звернення про стягнення на його користь банківського забезпечення за Договором в сумі 44 370,00 грн.

У подальшому виробничий підрозділ Бахмацька колійна машинна станція регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця звернувся до ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА з претензією № 15, в якій з посиланням на п.п. 4.1, 9.5 Договору вимагало термінової сплати пеню у розмірі 11 536,20 грн. за порушення строків виконання зобов`язання з проведення ремонту автогрейдера.

Як слідує з матеріалів справи, в лютому 2019 року на виконання умов Договору ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА були надані відповідачу послуги на загальну суму 887 400,00 грн., що підтверджується актом надання послуг № 41228 від 11.02.2019.

Вказаний акт підписано обома сторонами без зауважень та заперечень щодо якості, кількості та вартості наданих послуг та скріплені печатками господарських товариств.

25.02.2019 ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА здійснило реєстрацію податкової накладної № 135 від 11.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної № 1.

Як зазначає позивач за первісним позовом, АТ Українська залізниця замість виконання взятих на себе зобов`язань з оплати вартості наданих послуг у строк, визначений Договором, звернулося до ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА з претензією № 162 від 26.03.2019, в якій з посиланням на п. 9.5 Договору просило терміново перерахувати на його рахунок пеню у розмірі 40 820,40 грн. та штраф у розмірі 62 118,00 грн., нараховані у зв`язку з несвоєчасним наданням послуг.

25.04.2019 ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА на адресу АТ Українська залізниця було надіслано лист № 85089 від 25.04.2019 з проханням здійснити оплату вартості виконаних робіт за договором у розмірі 887 400,00 грн.

Зазначений лист отримано АТ Українська залізниця 26.04.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0740024766784, однак залишено останнім без відповіді та без виконання.

16.05.2019 ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА повторно звернулося до АТ Українська залізниця з листом № 85945, в якому просило сплатити вартість виконаних за Договором робіт. Однак, АТ Українська залізниця відповіді на зазначений лист також не надав, заборгованість у розмірі 887 400,00 грн. не погасив, у зв`язку з чим 30.05.2019 ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА на адресу АТ Українська залізниця було надіслано претензію № 1 з вимогою сплатити суму заборгованості за Договором у загальному розмірі 812 360,00 грн., з яких: 887 400,00 грн. - основна заборгованість, 18 562,46 грн. - пеня, 4 667,97 грн. - 3% за користування чужими грошовими коштами, 4 667,97 грн. - 3% річних, з вирахуванням нарахованої АТ Українська залізниця суми пені у розмірі 40 820,40 грн. та суми штрафу у розмірі 62 118,00 грн.

Зазначена претензія отримана АТ Українська залізниця 03.06.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0740024931360, однак залишена відповідачем без відповіді та без виконання.

16.09.2019 ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА повторно на адресу АТ Українська залізниця надіслано претензію № 1 (вих. № 87496 від 19.06.2019) з вимогою сплатити існуючу заборгованість у загальному розмірі 938 894,76 грн., з яких: 887 400,00 грн. - основна заборгованість, 24 093,52 грн. - пеня, 15 147,92 грн. - інфляційні втрати, 6 126,71 грн. - 3% річних та 6 126,71 грн. - 3% за користування чужими грошовими коштами, однак зазначена претензія також залишена АТ Українська залізниця без реагування.

Отже, спір у справі за первісним позовом виник внаслідок неналежного, за твердженням ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА , виконання АТ Українська залізниця умов Договору № ПЗ/П-181734/НЮ від 23.11.2018 в частині здійснення повної та своєчасної оплати виконаних ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА робіт.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки предметом Договору фактично є виконання відповідачем обумовлених сторонами ремонтних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем за первісним позовом були виконані роботи з капітального ремонту автогрейдера ДЗ-122Б (інвентарний № 3840403000112 ) Бахмацької колійної машинної станції, що підтверджується актом надання послуг № 41228 від 11.02.2019 на суму 887 400,00 грн.

Судом враховано, що вищевказаний акт було підписано уповноваженим представником відповідача за первісним позовом без жодних зауважень та заперечень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об`ємів і вартості та виникнення обов`язку у відповідача щодо їх оплати.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що згідно п. 5.2 Договору оплата здійснюється по факту наданих послуг шляхом перерахування виконавцю коштів протягом 30 (тридцяти) банківських днів після підписання акту здачі-приймання наданих послуг та затверджених фактичних калькуляцій на надані послуги, але не раніше реєстрації податкової накладної.

З огляду на те, що калькуляції на надання послуг з ремонту були узгоджені сторонами одночасно з підписанням Договору 23.11.2018, дефектні відомості були складені сторонами 06.12.2018, податкова накладна № 135 від 11.02.2019 зареєстрована ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.02.2019, то відповідач за первісним позовом повинен був здійснити оплату виконаних робіт у строк до 26.03.2019.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи приписи п. 5.2 Договору, строк виконання грошового зобов`язання за Договором станом на момент розгляду справи настав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги зазначене та враховуючи, що АТ Українська залізниця не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, як і доказів відсутності у останнього такого обов`язку, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором № ПЗ/П-181734/НЮ від 23.11.2018 у розмірі 887 400,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір в частині стягнення з АТ Українська залізниця пені у розмірі 47 481,98 грн., нарахованої за період з 27.03.2019 по 08.09.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За змістом ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за поручення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 9.2 Договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати за надані послуги замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від вартості неоплачених послуг за кожен банківський день прострочення.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з АТ Українська залізниця суми пені, суд дійшов висновку, що розрахунок останньої є меншим від заявленого ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА , внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 47 056,50 грн., в частині 425,48 грн. слід відмовити.

Також ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА заявлено до стягнення з АТ Українська залізниця 3% річних у розмірі 12 107,54 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5 246,97 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевірив та погоджується з наданим ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА розрахунком 3% річних та інфляційних втрат, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 12 107,54 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5 246,97 грн. підлягають задоволенню.

При цьому, АТ Українська залізниця у відзиві на позов заявлено про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України № 6-100цс14 від 03.09.2014.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Враховуючи що відповідачем за первісним позовом в обґрунтування своїх вимог та заперечень не надано суду належних доказів щодо поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру пені наслідкам порушення, а також не надано доказів намагання уникнути або мінімізувати випадки порушення термінів оплати виконаних ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА робіт, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені.

Разом з цим, суми втрат від інфляції і 3% річних у розумінні чинного законодавства України не є штрафними санкціями, а відтак у суду відсутні правові підстави для зменшення їх розміру.

Щодо позовної вимоги ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА про стягнення з АТ Українська залізниця відсотків за користування чужими грошовими коштами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що умовами укладеного сторонами договору не визначений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, тому позивач, заявляючи вимогу про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України, обраховував їх за ставкою 3%, як визначено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Суд звертає увагу позивача, що згідно з роз`ясненнями, поведеними у п.п. 6.1-6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України).

Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов`язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов`язання.

Якщо договором або чинним законодавством не передбачено розміру процентів за користування чужими коштами, то припис частини другої статті 625 ЦК України може бути застосований господарським судом лише за наявності порушення боржником грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 12 107,54 грн.

З огляду на вищезазначене, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА з покладенням судового збору в цій частині на акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

Так, зустрічні позовні вимоги акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця обґрунтовані несвоєчасним виконанням ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА робіт за Договором про надання послуг № ПЗ/П-181734/НЮ від 23.11.2018.

Як встановлено судом, відповідач згідно з умовами Договору № ПЗ/П-181734/НЮ від 23.11.2018 зобов`язувався завершити виконання робіт до 26.12.2018. Однак, як вбачається з матеріалів справи акт надання послуг № 41228 було підписано 11.02.2019.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 11.2 Договору, за порушення строків виконання зобов`язання виконавець сплачує пеню в розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

У зв`язку з простроченням ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА виконання робіт за Договором, АТ Українська залізниця нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 40 820,40 грн. та штраф за прострочення понад 30 днів у розмірі 62 118,00 грн.

У той же час, судом встановлено, що ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА у поданому відзиві від 30.08.2019 визнав позовні вимоги акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця . Даний відзив був підписаний директором ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА Дєдовим М.С.

У судовому засіданні 24.06.2019 представник відповідача підтримав поданий відзив та повідомив про визнання позовних вимог повністю.

Статтею 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те, що визнання позову ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА відповідає вимогам ст. 191 Господарського процесуального кодексу України та такі дії останнього не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця з покладенням судового збору на ТОВ ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код 40081221) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, кімната 417; ідентифікаційний код 37001696) заборгованість у розмірі 887 400 (вісімсот вісімдесят сім тисяч чотириста) грн. 00 коп., пеню у розмірі 47 056 (сорок сім тисяч п`ятдесят шість) грн. 50 коп., 3% річних у розмірі 12 107 (дванадцять тисяч сто сім) грн. 54 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 246 (п`ять тисяч двісті сорок шість) грн. 97 коп. та судовий збір у розмірі 14 454 (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн. 83 коп.

3. В іншій частині в задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Зустрічні позовні вимоги акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця задовольнити повністю.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, кімната 417; ідентифікаційний код 37001696) на користь акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код 40081221) пеню у розмірі 40 820 (сорок тисяч вісімсот двадцять) грн. 40 коп., штраф у розмірі 62 118 (шістдесят дві тисячі сто вісімнадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

7. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2019.

Суддя О.Г. Удалова