Рішення

від 04.10.2019 по справі 910/7113/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.10.2019Справа № 910/7113/19

за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ АП" Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про стягнення 391 954,48 грн. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін: від позивача:Довбенко О.В. - представник за довіреністю; від відповідача:Оніщенко І.П. - представник за довіреністю. вільний слухачОСОБА_1 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗ АП" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (надалі - відповідач) про стягнення суми основного боргу в розмірі 391 212, 00 грн та 3% річних в розмірі 742, 48 грн

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами березня-квітня 2019 року у позивача виник позитивний добовий небаланс, що підтверджується відповідними актами врегулювання щодобових небалансів № 03-2019-1810000593 від 31.03.2019 та № 04-2019-1810000593 від 30.04.2019.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/7113/19, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 19.07.2019.

25.06.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому він вказує на те, що позивачем не надано допустимих та достовірних доказів, які вказують на існування щодобових небалансів, заборгованість по яким просить стягнути позивач, у зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

15.07.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) позивачем надано відповідь на відзив, у якій він заперечив недостовірність наданих позивачем актів, а також надав додаткові докази.

15.07.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) відповідачем надано письмові пояснення по суті спору, у яких він вказує на відсутність у діях відповідача вини з виконання зобов`язань відносно щодобових небалансів у зв`язку із форс-мажорними обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04.10.2019

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2018 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (за договором - оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗ АП" (за договором - замовник) укладено договір транспортування природного газу № 1810000593 (надалі - Договір), відповідно до умов якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Відповідно до пункту 2.2. Договору, послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуг є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених правил позбавляє його права пред`являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника.

Пунктом 2.3. Договору визначено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором:

- послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Згідно з пунктом 3.1. Договору, оператор зобов`язаний, зокрема, здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

У пункті 7.1. Договору зазначено, що вартість послуг розраховується, зокрема послуг балансування, за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого кодексом.

Пунктом 9.1. Договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю-продажу природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

Відповідно до пункту 9.2. договору у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

Згідно з пунктом 9.4. договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

За заявою замовника оператор може здійснити зарахування плати за добовий небаланс на користь замовника в якості попередньої оплати за добовий небаланс наступних періодів.

Пунктом 11.4. договору погоджено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

При цьому пунктом 19.2. договору визначено, що будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисті уповноваженій особі Сторони або у погоджених Сторонами випадках направлено електронною поштою.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс), цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Пунктом 3 глави 1 розділу 1 Кодексу дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу 1 Кодексу балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування.

Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації (пункт 5 глави 1 розділу 1 Кодексу).

Плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу (пункт 5 глави 1 розділу 1 Кодексу).

Відповідно до пункту 1 розділу 1 глави XIV Кодексу замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

Пунктом 2 розділу 1 глави XIV Кодексу встановлено, що при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.

Згідно з пунктом 3 розділу 1 глави XIV перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

У відповідності до пункту 6 розділу 1 глави XIV Кодексу плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

- якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;

- якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

Пунктом 18 розділу 1 глави XIV Кодексу визначено, що оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Відповідно до пункту 20 розділу 1 глави XIV Кодексу у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що за результатами березня-квітня 2019 року у позивача виник позитивний добовий небаланс, ще підтверджується актами врегулювання щодобових небалансів № 03-2019-1810000593 від 31.03.2019 та № 04-2019-1810000593 від 30.04.2019 (надалі також - спірні акти), копії яких позивачем долучено до позовної заяви та згідно з якими у позивача за березень та травень 2019 року виник позитивний небаланс на загальну суму 395 251,84 грн.

Разом із тим, частина 1 ст. 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18.

Так, зі спірних актів вбачається, що дані акти є копіями, що не підписані і не завірені з боку відповідача.

Також, зі спірних актів неможливо достовірно встановити, що спірні акти завірені відповідачем за допомогою електронно-цифрового підпису, а також що вони були направлені на адресу позивача відповідачем з урахуванням вимог п. 19.2 Договору.

При цьому суд приймає до уваги приписи ч. ч. 1, 2 ст. 96 ГПК України, які визначають, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Так, з наданих позивачем разом із відповіддю на відзив оригіналу електронного доказу також неможливо достовірно встановити факт направлення спірних актів з боку відповідача позивачеві.

З наданого позивачем повідомлення № АП-1810/2-18 КВ від 18.10.2018, на яке він посилається в якості доказу створення облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи за формою, наведеною в додатку 1 до Кодексу, неможливо достовірно встановити факт направлення даного повідомлення позивачем та його отримання з боку відповідача, а відтак і неможливо достовірно встановити факт реєстрації позивача у інформаційній платформі, за допомогою якою, за твердженням позивача, спірні акти направлялися відповідачем на адресу позивача.

Відповідачем, у свою чергу, в розумінні ч. 4 ст. 191 ГПК України не заявлено про визнання позову та при цьому, у своєму відзиві заперечується достовірність наданих позивачем спірних актів та окрім того, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в судовому засіданні, що відбулось 04.10.2019.

При цьому суд приймає до уваги, що визнання обставин учасниками судового процесу не є для господарського суду обов`язковим та остаточним. Суд може не прийняти такого визнання, якщо визнана обставина викликає сумнів у її достовірності, тобто у тому чи відповідає вона дійсності, оскільки не узгоджується з іншими обставинами, вже з`ясованими в тій же справі, або такими, що мають для останньої преюдиціальне значення.

Натомість, з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити факт наявності у відповідача перед позивачем зобов`язання зі сплати боргу в сумі 391 212,00 грн., що виник на підставі актів врегулювання щодобових небалансів № 03-2019-1810000593 від 31.03.2019 та № 04-2019-1810000593 від 30.04.2019, оскільки суд не може прийняти копії наданих позивачем вказаних актів в якості достовірних доказів у розумінні ст. 78 ГПК України.

Відповідно до приписів ст. ст. 74, 86 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За приписами ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Позивачем не доведено достовірними доказами факту порушення власних прав, за захистом яких він звернувся до суду із даним позовом, а відтак, в суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 391 212, 00 грн., у зв`язку із чим в задоволенні позовну у зазначеній частині вимог слід відмовити.

З урахуванням вищезазначеного, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 742, 48 грн. також слід відмовити, як у таких що є похідними від вимог про стягнення основного боргу.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Стосовно заяви позивача про повернення сплаченої суми судового збору в розмірі 830, 09 грн суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги ; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

Згідно п. 17 розділу IV Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993 р. повернення таких коштів проводиться на підставі заяви платника, оригіналів документів , що підтверджують оплату коштів, із зазначенням номера квитанції, оплаченої суми та дати оплати та ухвали суду.

Враховуючи вищевикладене, для повернення судового збору необхідно подати до суду оригінал платіжного доручення на підтвердження здійсненої оплати судового збору.

У той же час, суду не надано оригіналу платіжного доручення, який підтвердив би оплату судового збору у розмірі 830,09 грн при зверненні з відповідним клопотанням до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяви про повернення судового збору з підстав її необґрунтованості.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ АП" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 09.10.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко