Рішення

від 09.10.2019 по справі 913/431/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

09 жовтня 2019 року Справа № 913/431/19

Провадження №34/913/431/19

Суддя господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши матеріали позовної заяви в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін у справі

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Луганськгаз Збут , м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача - Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні, м. Старобільськ Луганської області

про стягнення 206 135 грн. 09 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Луганськгаз Збут звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні про стягнення заборгованості за Договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №2018/Б-СРБ/42 від 19.03.2018 в розмірі 206 135,09 грн., у зв`язку з несплатою поставленого у лютому 2019 році газу.

У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України 08.08.2019 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.08.2019 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання без виклику сторін.

05.09.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 30.08.2019 б/н, в якому останній наявність заборгованості за спожитий у січні - лютому 2019 природного газу на суму 206 135,09 підтвердив. Проте, відповідач зазначив, що він не здійснив оплату заборгованості з незалежних від нього причин, а тому вини лікарні у порушенні зобов`язання немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України 09.10.2019 господарським судом підписано рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Луганськгаз збут (позивач, постачальник) та Старобільською обласною фізіотерапевтичною лікарнею (відповідач, споживач) укладено договір №2018/Б-СРБ/42 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) строком з 01.02.2018 по 31.12.2018.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунок по оплаті місячної вартості фактично спожитого газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем на підставі рахунків та з урахуванням підписаних актів приймання-передачі природного газі за наявності своєчасного фінансування.

Строк дії укладеного між сторонами договору закінчився 31.12.2018 року.

У зв`язку з цим відповідач звернувся до позивача з листом №35/2 від 31.01.2019, в якому просив продовжити постачання природного газу на термін достатній для здійснення процедури закупівлі газу природного, скрапленого або в газоподібному стані для потреб Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні та гарантував у повному обсязі сплатити борг за поставлений природний газ за цінами, які діяли та будуть діяти на період постачання природного газу.

У відповідь на цей лист позивач листом №34 від 31.01.2019 повідомив, що враховуючи соціальний статус установи відповідача, він погоджується здійснювати постачання природного газу на термін, необхідний для укладення договору у рамках ЗУ Про державні закупівлі .

Зі скрін-шотів сторінок веб-сайту Zakupki.prom.ua в мережі інтернет встановлено, що за результатами проведення процедури відкритих торгів закупівлі природного газу переможцем торгів визнано ТОВ Енергогазрезерв , з яким відповідачем і було укладено договір С/413-19 від 25.03.2019 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів).

28.12.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №6 до договору на постачання природного газу №2018/Б-СРБ/42 від 19.03.2018, якою сторони продовжили дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2019 року, в обсязі, що не перевищує 20%, визначеної в договорі та становить 269 476,43 грн.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди №6 від 28.12.2018 ціна природного газу за 1000 куб.м. з 01.11.2018 становить 15 536,26 грн., в т.ч. ПДВ 2 589,38 грн.

З копій технічного акту про фактичне споживання природного газу №094201RFQNEB019 від 01.01.2019, акту №2259 від 28.02.2019 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, рахунку на оплату №3723 від 28.02.2019, а також бухгалтерської довідки-розрахунку зобов`язань за обсяги спожитого природного газу Старобільською обласною фізіотерапевтичною лікарнею, встановлено, що лютий 2019 вартість поставленого відповідачу природного газу склала 206 135,09 грн.

Листом №110 від 11.05.2019 відповідач звернувся до позивача та підтвердив обсяг спожитого природного газу у лютому 2019 на суму 206 135,09 грн.

Між сторонами складено акт звірки взаємних розрахунків №112 за лютий 2019, за яким підтверджено, що відповідачем спожито у лютому 2019 природний газ на суму 206 135,09 грн. Даний акт підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств без застережень за зауважень.

Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення норм чинного законодавства оплату поставленого газу не здійснив, що і стало підставою для його звернення з відповідною позовною заявою до суду.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно приписів ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором поставки.

Згідно з приписами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, у встановлений договором строк, відповідачем не сплачено заборгованості за спожитий у лютому 2019 природний газ.

Вказане підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, що підтверджено підписаним сторонами акту звірки взаємних розрахунків №112 за лютий 2019 на суму 206 135,09 грн.

За таких обставин, вимоги позивача є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Луганськгаз збут до Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні про стягнення заборгованості - задовольнити.

2. Стягнути зі Старобільської обласної фізіотерапевтичної лікарні про стягнення заборгованості (92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Набережна, буд. 3, ідентифікаційний код 01987959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луганськгаз збут (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 87, кімната 307, ідентифікаційний код 40268230) заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 206 135 грн. 09 коп. та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 092 грн. 03 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Повний текст рішення складено і підписано 09.10.2019.

Суддя А.В. Іванов