Рішення

від 08.10.2019 по справі 917/877/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.19 Справа № 917/877/19

за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д

до відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25", 36007, м. Полтава, пров. Перспективний, буд. 3

2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення солідарно 266 666,68 грн.

Суддя: Мацко О.С.

Секретар судового засідання: Дяченко Д.Б.

Представники:

від позивача: відсутні;

від відповідача 1: ОСОБА_1 (див. протокол);

від відповідача 2: ОСОБА_1 (див. протокол).

Суть спору:

Розглядається позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25 та до ОСОБА_1 про стягнення солідарно 266 666,68 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 03.10.2018 р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.06.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

10.09.2019 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору від 20.02.2018 року, не повернув позивачу кредитні кошти у передбачений договором термін.

Крім того, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи ОСОБА_1 , який уклав договір поруки №38390473471 від 01.10.2018 року в забезпечення виконання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25 за кредитним договором б/н від 03.10.2018 р.

Відповідачі у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагували. Представник останніх Захаренко І.П. в судовому засіданні визнав заявлену позивачем суму заборгованості за кредитним договором б/н від 03.10.2018 р.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

03.10.2018 року між Акціонерним товариством Комерційний банк ПРИВАТБАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25 було укладено кредитний договір шляхом підписання Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ .

Згідно з умовами вказаного договору відповідач 1 отримав кредит у розмірі 400 000,00 грн.на строк 12 місяців з дати видачі коштів.

В забезпечення зобов`язання за кредитним договором б/н від 03.10.2018 року, між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № POR1538390473471 від 01.10.2018 року (а.с. 35), предметом якого є надання поруки Відповідачем 2 (Поручителем) перед Кредитором (Позивачем) за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25 (Боржником) зобов`язань за угодами приєднання до: 1.1.1 розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (далі - Угода 1), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 1,8% від суми кредиту щомісяця; за період користування кредитом згідно пп. 3.2.8.5.3 Угоди 1 - 4 % від суми кредиту щомісяця; б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1.

Посилаючись на те, що відповідач 1 не повернув кредитні кошти у розмірі, визначеному договором від 03.10.2018 р., позивач просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25 та ОСОБА_1 266 666,68 грн. заборгованості за вказаним кредитним договором.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи, зокрема: Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ від 03.10.2018 р., виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25 , договір поруки № POR1538390473471 від 01.10.2018 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

За змістом ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

03.10.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25 підписало Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ із використанням електронного цифрового підпису.

Таким чином, 03.10.2018 року між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено кредитний договір, який складається з умов, визначених у вищевказаній заяві.

Водночас, обґрунтовуючи свої вимоги в даній справі, позивач посилається на те, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25 підписанням зазначеної заяви приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги КУБ , що разом із заявою складають кредитний договір, який за своєю правовою природою є договором приєднання.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач 1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ , а також те, що вказаний документ на момент отримання Товариством з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25 кредитних коштів містив умови, на які посилається позивач.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25 кредитного договору.

Дана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги наданий позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, оскільки останній не є належною підставою, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача-1 взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1.3. Заяви від 03.10.2018 р. встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців з дати видачі коштів клієнту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом (п. 1.5. Заяви).

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем свого обов`язку за договором щодо надання позичальнику (відповідачу-1) 400 000,00 грн. кредитних коштів в межах кредитного ліміту, внаслідок чого у ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25 виник обов`язок повернути кредит.

Відповідач 1 в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України суму кредиту повернув не в повному обсязі. Дана обставина відповідачами не заперечується.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено що заборгованість ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25 за кредитним договором б/н від 03.10.2018 р. в сумі 266 666,68 грн. підтверджена документально та визнана відповідачами.

Як зазначалось вище, між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поруки № POR1538390473471, предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов`язань позичальником, які випливають з Кредитного договору.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків; поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п. 2.1.2 договору у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов`язання (нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою1 незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Сторонами погоджено, що порука за договором припиняється через 15 років після його укладення. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою1 договір поруки припиняє свою дію (п. 4.1 договору поруки).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25 , як боржника за кредитним договором б/н від 03.10.2019 року та ОСОБА_1 , як поручителя за виконання боржником зобов`язань за зазначеним кредитним договором, 266 666,68 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 03.10.2018 р.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи викладене, судові витрати за розгляд даної справи підлягають розподілу між відповідачами порівну.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 232, 233, 237, 238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25" (36007, м. Полтава, пров. Перспективний, буд. 3, код ЄДРПОУ 37115590) та ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) - 266 666,68 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 03.10.2018 р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №25" (36007, м. Полтава, пров. Перспективний, буд. 3, код ЄДРПОУ 37115590) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) - 2 000,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) - 2 000,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 09.10.2019 р.

Суддя О.С. Мацко