Рішення

від 07.10.2019 по справі 917/1203/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.19 р. Справа № 917/1203/19

Суддя Господарського суду Полтавської області Білоусов С.М. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Автогазінвест", вул. Шраменка, 53, с. Руська Поляна, Черкаський район , Черкаська область, 19602, код ЄДРПОУ 34363413

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Річен Груп", вул. Дмитра Коряка, 3, офіс 717, м. Полтава, 36003, Полтавська обл., код ЄДРПОУ 40886947

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

15.07.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Автогазінвест" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Річен Груп" про стягнення грошових коштів у сумі 38 899,22 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив розрахунок за придбаний товар.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.08.2019 р. у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, позивачу надано строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 07.08.2019 року про відкриття провадження у даній справі, надсилалась рекомендованим листом сторонам за їх юридичними адресами.

Копія ухвали суду від 07.08.2019 року, направлена на адресу відповідача повернулася не врученою з відміткою поштового відділення "адресат вибув".

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса відповідача зазначена у позовній заяві відповідає його місцезнаходженню відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв`язку з цим, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Рішення приймається з врахуванням вимог ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне .

17 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК Автогазінвест" (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Річен Груп" (відповідач, покупець) укладено Договір №27 купівлі - продажу метану, в якому зазначено, що продавець зобов`язується поставляти покупцю товар на умовах EXW - АГНКС, організувати та забезпечити відпуск товару покупцю або довіреній особі покупця, а Покупець зобов`язується оплачувати наданий товар.

Згідно п. 3.5 договору право власності на Товар та всі ризики пошкодження Товару переходить до Покупця з моменту фактичного отримання Товарів на газозаправних станціях, що підтверджується виданими Продавцем касовими чеками.

Пунктом 3.6 договору зазначає, передача Товару у власність продавця здійснюється з заповненням відомості (Додаток 2). При цьому Покупець, гарантує, що кожна особа, яка звертається до продавця щодо наповнення газобалонного обладнання автомобілів які зазначені в Додатку 1 до цього Договору є уповноваженою Покупцем особою на отримання Товару на умовах цього Договору є уповноваженою Покупцем особою на отримання Товару на умовах цього договору.

Згідно п. 3.7. Договору, сторони зобов`язуються підписувати накладну (видаткову накладну) на переданий у власність Товар до 10 числа календарного місяця, наступного за звітним календарним місяцем, у якому відпускалися (передавалися у власність) Товари. у видатковій накладній вказується ціна та кількість переданого у власність (поставленого) Товару.

Відповідно з п. 4.3. договору покупець кожного тижня, не пізніше трьох днів до його закінчення, оплачує Продавцю аванс у розмірі 50% вартості запланованої купівлі товару на наступний тиждень. Продавець кожного понеділка (або у перший робочий день, якщо зазначений день є вихідними або святковими днями) виставляє рахунок за отриманий Товар Покупцем за попередній період, з урахуванням оплаченого Покупцем авансу. Покупець зобов`язаний оплатити даний рахунок трьох банківських днів. Ціни і на рахунках вказуються в національній валюті України. У випадку відпуску товару на суму, що є меншою від розміру оплаченого авансу, невикористаний аванс зараховується в якості авансових платежів на наступний період, а у випадку припинення договору - сума авансу на яку товар не відпущено, підлягає поверненню.

Згідно п. 4.4. договору щомісячно до 5-го робочого дня місяця, наступного за звітним Продавець проводить звірку взаєморозрахунків зазначеного терміну (строку) готує та передає Покупцеві проект акту звірки взаєморозрахунків. При цьому допускається застосування засобів факсимільного зв`язку та/або електронної пошти. Одержавши проект акта звірки взаєморозрахунків, Покупцеві протягом 2-х робочих днів з моменту отримання акта звірки взаєморозрахунків розглядає, підписує та повертає Покупцеві один примірник акта звірки взаєморозрахунків, а у разі непогодження з даними, що наведені у Проекті акта звірки взаєморозрахунків, подає свої обґрунтовані та документально підтверджені заперечення. При звірці між сторонам взаємних розрахунків вони керуються даними реєстратора розрахункових операцій та відомостей на отримання товару.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за липень (копія містить в матеріалах справи) сальдо на 01.08.2018 р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Автогазінвест" становить 29 101,82 грн. У даному акті зазначено про наявність грошового зобов`язання Відповідача у сумі 8 009,33 грн. станом на 01.07.2018 року, яке виникло за поставку товару згідно видаткової накладної від 31.05.2018 року та видаткової накладної від 30.06.2018 року, які не оплачено в повному обсязі, що доводиться актами звірки взаєморозрахунків за травень 2018 року та червень 2018 року, які підписано сторонами.

31.08.2018 року між сторонами підписано видаткову накладну на передачу природного газу на суму 5 897,93 грн.

30.09.2018 року між сторонами підписано видаткову накладну на передачу природного газу на суму 30 328,14 грн.

31.10.2018 року між сторонами підписано видаткову накладну на передачу природного газу на суму 1 132,60 грн.

Таким чином, заборгованість за період з 01.08.2018 року до 31.10.2018 року у відповідача наявні грошові зобов`язання перед позивачем на суму 66 460,49 грн. Але починаючи з 01.08.2018 року до 31.08.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Річен Груп" оплачено 29 460,49 грн., підтвердженням є довідка відділення "Черкаське №1" АТ "Альфа-Банк" (міститься в матеріалах справи) та платіжним дорученням від 22.09.2018 року (міститься в матеріалах справи).

Отже, станом на 15.07.2019 рік заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.08.2018 року до 31.08.2018 року становить 37 000, 00 грн.

З метою врегулювання врегулювання спору мирним шляхом позивач 19.04.2019 року звертався до відповідача з претензією № 68 від 19.04.2019 року до якої додатково було надіслано рахунок № СФЦ-00322 від 19.04.2019 року на оплату у сумі 37 000,00 грн. Надісланий рахунок відповідачем отримано 24.04.2019 року, що доводиться рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та інформацією з інформаційного ресурсу.

Однак відповідач свій борг перед позивачем не погасив.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з вимогою про стягнення 37 000,00 грн. боргу, 1 082,12 грн. пені, 631,59 грн. інфляційних витрат та 185,51 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки метану. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар, заборгованість останнього складає 37 000,00 грн.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 37 000,00 грн. основного боргу за отриманий товар підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1 082,12 грн., 3% річних у розмірі 185,51 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 631,56 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, не спростований відповідачем у зв`язку з чим суд доходить висновку про те, що вимога про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, будь-яких заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, суд здійснивши перерахунок штрафних санкцій за допомогою системи "Лига Закон для всех" дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував 1 082,12 грн. пені, 631,59 грн. інфляційних витрат та 185,51 грн. 3% річних.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Річен Груп" (вул. Дмитра Коряка, 3, офіс 717, м. Полтава, 36003, Полтавська обл., код ЄДРПОУ 40886947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Автогазінвест" (вул. Шраменка, 53, с. Руська Поляна, Черкаський район , Черкаська область, 19602, код ЄДРПОУ 34363413) - 37 000,00 грн. основного боргу , 1 082,12 грн. - пені, 631,59 грн. - інфляційних витрат, 185,51 грн. - 3% річних та 1 921,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набранням цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Білоусов С. М.